AASM Hammer — це модульний комплект наведення та розширення дальності, розроблений французькою компанією Safran Electronics & Defense. Він перетворює звичайні вільнопадаючі авіабомби на високоточну зброю класу «повітря-земля» з дальністю понад 70 кілометрів і точністю від одного до десяти метрів. Україна отримує ці боєприпаси від Франції з 2024 року, і вони швидко стали одним із ключових інструментів Повітряних сил для ударів по критично важливих об’єктах противника.
Пілоти на радянських МіГ-29 та Су-25 отримали змогу атакувати цілі, не заходячи в зону щільного вогню засобів ППО. Бомба летить до цілі самостійно, коригуючи траєкторію в польоті, а пілот може скинути її з безпечної відстані та висоти. У 2026 році технологія отримала нове посилення: Safran кваліфікувала вдосконалений шукач LIR, який поєднує лазерне та інфрачервоне наведення з інерціально-супутниковою системою, роблячи удари стійкішими до радіоелектронної боротьби та ефективнішими проти рухомих цілей.
Історія створення та еволюція технології
Програма Armement Air-Sol Modulaire стартувала у 1997 році, коли французька Délégation Générale pour l’Armement оголосила конкурс на створення сучасного високоточного авіаційного засобу ураження. У 2000 році контракт отримала компанія SAGEM, яка пізніше увійшла до складу Safran. Перші випробування пройшли у 2004–2005 роках, проте інженерам довелося доопрацьовувати аеродинаміку. Серійне виробництво та прийняття на озброєння французьких ВПС відбулися у 2007–2008 роках.
Перше бойове застосування AASM Hammer французькі пілоти здійснили в Афганістані у квітні 2008 року. Під час операції в Лівії у 2011 році бомби продемонстрували свою силу: з відстані 55 кілометрів вдалося знищити танк і літак противника. Пізніше комплекти отримали Індія, Єгипет, Катар та Марокко. Україна стала черговим оператором у 2024 році, коли Франція почала передавати сотні таких боєприпасів у рамках військової допомоги.
Модульна конструкція: як звичайна бомба стає «розумною»
Комплект AASM Hammer складається з двох основних частин. У носовій секції розміщуються датчики наведення та обчислювальний блок. У хвостовій — складаний комплект крил та твердопаливний ракетний прискорювач. Ці модулі кріпляться до стандартних авіабомб масою 250 кг (на базі Mk 82) або 1000 кг (на базі Mk 84 чи BLU-109).
Після скидання з літака крила розкриваються, прискорювач вмикається і надає бомбі додаткову швидкість та енергію для подолання відстані. Бомба не просто падає — вона активно летить, маневрує і може атакувати ціль під кутом до 90 градусів від напрямку польоту носія. Така архітектура дозволяє одному винищувачу за один виліт уразити кілька цілей на великій площі.
Системи наведення: від всепогодної надійності до метричної точності
Базова версія використовує гібридну інерціально-супутникову систему (INS/GPS). Інерціальна частина працює на гіроскопах та акселерометрах, а GPS коригує накопичені помилки. У складних умовах радіоелектронної боротьби точність становить близько 10 метрів за круговим імовірним відхиленням.
Більш просунуті варіанти додають у носову частину інфрачервоний або лазерний канал. Інфрачервоний шукач у кінцевій фазі польоту порівнює зображення місцевості з еталонним і «доводить» бомбу до цілі з точністю близько одного метра. Лазерний канал дозволяє вражати рухомі цілі — оператор на землі або в літаку підсвічує ціль лазерним променем, а бомба летить точно на відбитий сигнал.
У березні 2026 року Safran успішно завершила випробування нового комбінованого шукача LIR. Він поєднує лазерне та інфрачервоне наведення з інерціально-супутниковою системою і демонструє підвищену стійкість до перешкод. Три успішні пуски протягом однієї доби підтвердили кваліфікацію нової версії.
Таблиця варіантів систем наведення aasm Hammer
| Варіант | Система наведення | Точність (CEP) | Основні можливості |
|---|---|---|---|
| SBU-38 (базовий) | INS/GPS | до 10 м | Всепогодний режим, стійкість до перешкод |
| SBU-64 (інфрачервоний) | INS/GPS + IIR | близько 1 м | День/ніч, висока точність у кінцевій фазі |
| SBU-54 (лазерний) | INS/GPS + SALH | близько 1 м | Ураження рухомих цілей |
| LIR (2026) | INS/GPS + лазер + ІЧ | до 1 м | Підвищена стійкість до РЕБ, комбіноване наведення |
Інтеграція з українськими літаками
Українські МіГ-29 першими почали застосовувати AASM Hammer навесні 2024 року. Незабаром до них приєдналися Су-25 — штурмовики, які traditionally виконували завдання на малій висоті з високим ризиком. Адаптація вимагала доопрацювання систем підвіски та програмного забезпечення, проте результат перевершив очікування.
Пілоти відзначають, що нова зброя дозволяє виконувати завдання з більшої висоти та відстані, зменшуючи навантаження на літак і ризик для екіпажу. Су-25, які раніше скидали некеровані бомби в безпосередній близькості від цілі, тепер можуть підтримувати піхоту з безпечної відстані, точно вражаючи позиції противника.
Бойове застосування на фронті
З березня 2024 року українські екіпажі регулярно використовують AASM Hammer для ударів по складах боєприпасів, пунктах управління безпілотниками, мостах та скупченнях техніки. Удари фіксувалися на Херсонському, Запорізькому, Донецькому напрямках, а також у прикордонних районах Росії — Бєлгородській, Курській та Брянській областях.
Бомби довели ефективність проти захищених об’єктів: бетонні укриття, підземні командні пункти та складські зони. Точність дозволяє мінімізувати ризик для цивільного населення навіть при ударах у населених пунктах. Кілька бомб за один виліт дають змогу уражати групу цілей одночасно, підвищуючи ефективність авіації в умовах обмеженої кількості сучасних носіїв.
Порівняння з іншими боєприпасами
AASM Hammer часто порівнюють з американськими JDAM. Обидві системи перетворюють звичайні бомби на керовані, проте французький комплект має ракетний прискорювач і крила, що забезпечує значно більшу дальність — понад 70 км проти приблизно 24 км у базових JDAM. AASM краще пристосований для роботи в умовах активної РЕБ завдяки комбінованим каналам наведення.
На відміну від крилатих ракет Storm Shadow чи SCALP, AASM дешевший у виробництві та може використовуватися масово. Це робить його ідеальним інструментом для щоденної підтримки військ на тактичному рівні, тоді як крилаті ракети залишаються зброєю для стратегічних цілей.
Масштаби постачань та виробництво у 2024–2026 роках
Франція анонсувала передачу AASM Hammer у січні 2024 року разом із крилатими ракетами SCALP EG. Початковий темп — близько 50 комплектів на місяць. У 2024 році французька промисловість виготовила 830 комплектів замість запланованих 600. На 2025 рік план становить 1200 одиниць, і темпи виробництва продовжують зростати у 2026 році.
Україна отримує як нові, так і боєприпаси зі складів французьких збройних сил. Постачання тривають регулярно, а двосторонні перемовини фокусуються на подальшому збільшенні обсягів та можливостях локального обслуговування.
Перспективи та нові можливості у 2026 році
Кваліфікація шукача LIR у березні 2026 року відкриває нові горизонти. Комбіноване наведення робить бомбу ефективнішою в умовах, коли противник активно застосовує засоби радіоелектронної боротьби та маскування. Планується поступове впровадження нової версії у виробництво та постачання.
Українські Повітряні сили продовжують інтегрувати AASM Hammer з наявним парком літаків. Досвід бойового застосування показує, що ця зброя суттєво підвищує гнучкість та безпеку авіаційних ударів. У поєднанні з іншими західними системами вона формує нову якість тактичної авіації України, дозволяючи ефективно підтримувати наземні війська навіть в умовах щільної протиповітряної оборони противника.
Технологія, створена понад два десятиліття тому для французьких ВПС, сьогодні допомагає українським пілотам виконувати завдання, які ще недавно здавалися неможливими на радянських платформах. Кожен новий комплект, що прибуває в Україну, — це додаткові можливості для точних і безпечних ударів по військових об’єктах агресора.
About the Author
