Діти ховаються у ванній кімнаті під час обстрілів, один у ванні
З початком повномасштабного вторгнення багато українців звикли перечікувати ракетні удари у ванній кімнаті. Тоді головною загрозою вважали розлітання шибок та дію вибухової хвилі. Проте характер атак змінився, і фахівці переглянули рекомендації.
Чому раніше радили ховатися у ванній
У перші місяці війни порада базувалася на правилі «двох стін». Між людиною та вулицею мало бути щонайменше дві капітальні стіни. Санвузол часто відповідав цьому критерію — без вікон і в глибині квартири. Однак метод ніколи не гарантував повної безпеки. Він допомагав лише від скла чи цегли, але не рятував при прямому влучанні.
Сучасне озброєння руйнує цілі під’їзди. Жодні внутрішні перегородки не захищають. Фахівці одностайні: безпечних місць усередині квартири під час масованих ударів не існує.
Реальні небезпеки ванної кімнати
У ванній приховані смертельні ризики:
- Кахель і плитка розлітаються на гострі осколки від вібрації.
- Дзеркала та скляні полички стають небезпечними.
- Бойлери, пральні машини можуть зірватися і впасти.
- Обмежений простір блокує вихід при завалах.
Правило «двох стін» досі захищає від побічних факторів вибуху, але марне при руйнуванні будинку. Якщо є час, негайно йдіть до офіційного укриття.
ДСНС радить насамперед спеціалізовані сховища, протирадіаційні споруди, метро, підземні паркінги та зареєстровані підвали. Якщо лишитися вдома, обирайте внутрішню кімнату без вікон подалі від фасаду. Ванна — лише крайній захід.
Під час тривоги прямуйте до найближчого укриття, вивчіть маршрут заздалегідь, тримайте напоготові тривожний наплічник. Не залишайтеся біля вікон чи зовнішніх стін. Не виходьте одразу після вибухів — чекайте сигналу відбою.
Жодна кімната не замінить бомбосховище. Своєчасний перехід до захисної споруди — найнадійніше рішення.



