
Спеціалізований бронеавтомобіль «Новатор» від «Української бронетехніки» став одним із наймасовіших вітчизняних засобів захисту для піхоти та спецпідрозділів. Побудований на посиленому шасі Ford F-550, він поєднує високу мобільність, протимінний захист і можливість швидкої адаптації під різні завдання — від евакуації поранених до управління засобами ППО.
За роки повномасштабної війни машина пройшла шлях від п’ятимісного пікапа до десятимісної платформи з дистанційними бойовими модулями та посиленим бронюванням рівня ПЗСА-5. Станом на 2026 рік Сили оборони отримали понад тисячу одиниць, а ціна базової версії тримається близько 13 мільйонів гривень — значно нижче за іноземні аналоги зі схожими характеристиками.
Корпус зі шведської сталі ARMOX, двигун Ford V8 потужністю до 330 кінських сил і запас ходу 500–700 км дозволяють «Новатору» працювати там, де цивільні пікапи вже не витримують. Саме поєднання ціни, ремонтопридатності та реального бойового досвіду зробило цю машину одним із символів української бронетехніки.
Головна сила «Новатора» — не в товщині броні, а в тому, як швидко інженери реагують на запити фронту: посилили захист, збільшили місткість, додали РЕБ і медичні модулі, не втративши швидкості.
Як з’явився «Новатор» і чому саме на шасі Ford
Розробку спеціалізованого бронеавтомобіля «Новатор» компанія «Українська бронетехніка» розпочала у 2017 році. Перший прототип показали 15 грудня того ж року, а вже через тиждень машину випробували на полігоні Національної гвардії. Інженери свідомо обрали американське шасі Ford F-550 Super Duty — воно давало готову надійну базу з потужним дизелем і повнопривідною трансмісією, яку можна було швидко адаптувати під українські умови.
На відміну від важчих бронетранспортерів, «Новатор» створювали як легкий тактичний автомобіль для швидкого перекидання груп, розвідки та супроводу. Корпус зварили зі шведської бронесталі ARMOX різної твердості (до 560 одиниць за Брінеллем). Такий підхід дозволив зменшити товщину листів без втрати захисту й утримати споряджену масу перших машин близько 7,6–8,8 тонни.
Перші серійні поставки пішли у 2018–2019 роках. Військові швидко оцінили переваги: машина легко ремонтується в польових умовах, витрачає приблизно 30 літрів дизеля на 100 км і зберігає хід навіть після прострілу коліс завдяки системі RunFlat. До 2022 року «Новатор» уже стояв на озброєнні Нацгвардії, СБУ та окремих бригад ЗСУ.
Після початку повномасштабного вторгнення попит різко зріс. Компанія наростила виробництво, а військові почали давати конкретні зауваження з поля бою. Саме так з’явилися нові модифікації.

Технічні характеристики базової версії та ключові вузли
Базовий «Новатор» — це п’ятимісна машина з компонуванням «двигун спереду — кабіна посередині — вантажний відсік ззаду». Довжина корпусу становить 6,4–6,5 м, ширина 2,35 м, висота близько 2,3 м. Дорожній просвіт 300 мм дозволяє впевнено рухатися бездоріжжям і долати підйоми до 30 градусів.
Серцем машини залишається 6,7-літровий турбодизель Ford Power Stroke V8. Ранні версії мали 300 к.с. і крутний момент близько 895 Н·м, пізніші — до 330 к.с. і майже 1000 Н·м. Коробка передач — автоматична (спочатку 6-ступенева, згодом 10-ступенева). Максимальна швидкість по шосе досягає 140 км/год, запас ходу — 500–700 км залежно від комплектації та стилю водіння.
Захист перших серій відповідав рівню ПЗСА-4 (аналог STANAG 4569 Level 1). Корпус тримає кулі калібру 7,62 мм, а V-подібне днище — підрив двох гранат РГД-5. У 2025 році з’явилася версія ПЗСА-5 (STANAG Level 2): вона витримує бронебійні кулі 7,62×39 і 7,62×51 мм НАТО, а також фугас до 6 кг тротилу під колесом або днищем. При цьому маса зросла лише на кілька десятків кілограмів завдяки оптимізації конструкції.
Салон обладнаний протимінними сидіннями з п’ятиточковими ременями, автоматичною системою пожежогасіння (час спрацювання — частки секунди), кондиціонером і обігрівачем. У дверях є бійниці, на даху — люк. Шини з кулестійкими вставками дозволяють проїхати ще кілька десятків кілометрів навіть після пошкодження.
| Параметр | Базовий «Новатор» | «Новатор-2» |
|---|---|---|
| Місткість | 5 осіб | до 10 осіб |
| Споряджена маса | ≈ 7,6–8,8 т | ≈ 9,6–10 т |
| Вантажопідйомність | до 1845 кг | до 3340 кг |
| Двигун | Ford V8 300–330 к.с. | Ford V8 330 к.с. |
| Максимальна швидкість | 140 км/год | 140 км/год |
| Рівень захисту | ПЗСА-4 / Level 1 | ПЗСА-4–5 / Level 1–2 |
Дані зібрані на основі інформації виробника та відкритих військових джерел, зокрема сайту «Українська бронетехніка» та матеріалів «Мілітарного».
Сімейство модифікацій: від пікапа до командного пункту
Найбільш помітною еволюцією стала версія «Новатор-2». Її вперше показали у 2023 році. Довжина збільшилася лише на 10 см, але задній вантажний відсік повністю зашили бронею, додали товстіші вікна (5 см) і протимінні крісла. Місткість зросла до 10 осіб, а вантажопідйомність — майже вдвічі. Підвіску підсилили, бо маса наблизилася до 10 тонн.
На базі «Новатора-2» з’явилися спеціалізовані машини:
- «Новатор 2С» — санітарно-евакуаційна версія. Перевозить шістьох поранених сидячи або чотирьох лежачи. Має фіксовані місця для нош, кисневе обладнання та можливість встановлення дефібрилятора й моніторів. Серійне виробництво стартувало у 2025 році.
- «Новатор 2 Кречет» — командно-штабна машина з системою управління «Кречет». Призначена для координації мобільних вогневих груп ППО, інтеграції радарів і розподілу цілей. Зберігає всю динаміку базової платформи.
- Оперативно-піротехнічна версія — для супроводу груп розмінування. Має додаткове обладнання для транспортування саперів і спеціальних засобів.
Окремо варто згадати можливість встановлення дистанційно керованих бойових модулів. Найвідоміший — український «Таврія-14,5» з кулеметом КПВТ калібру 14,5 мм і боєкомплектом 200 набоїв. Оптико-електронна станція дозволяє виявляти цілі на відстані понад 5 км вдень і вночі, а стабілізація дає змогу стріляти в русі.
У 2026 році з’явилися й експериментальні переробки: інженери 425-го полку «Скеля» перетворили один із «Новаторів» на дистанційно керований наземний роботизований комплекс. Робота тривала п’ять місяців, і машина вже проходить випробування.

Бойове застосування та реальні історії виживання
«Новатор» не раз доводив свою живучість. Один із найвідоміших випадків — підрив на протитанковій міні біля Торецька. Машина бригади «Лють» отримала деформацію корпусу, але бронекапсула витримала, екіпаж залишився живим, а система пожежогасіння спрацювала миттєво. Після ремонту бійці отримали нову машину і продовжили виконувати завдання.
Військові відзначають, що «Новатор» часто витримує кілька послідовних ударів FPV-дронів і продовжує рух. У порівнянні з цивільними пікапами, які після такого удару майже гарантовано знищуються, бронеавтомобіль дає шанс екіпажу.
За моїм досвідом спілкування з екіпажами, найбільше цінують саме поєднання швидкості та ремонтопридатності. Машину можна відновити в польових майстернях за кілька днів, а запасні частини до двигуна Ford відносно доступні. Водночас є й слабкі місця: при попаданні кумулятивного боєприпасу у лобове скло пошкоджується панель приладів і проводка, тому виробник постійно працює над посиленням цих зон.
Станом на вересень 2025 року компанія передала Силам безпеки та оборони понад 1000 «Новаторів». Це один із найвищих показників серед українських приватних виробників бронетехніки.
Вартість, порівняння з іноземними аналогами та перспективи
У січні 2026 року генеральний директор «Української бронетехніки» Владислав Бельбас назвав орієнтовну ціну «Новатора» — близько 13 мільйонів гривень (приблизно 300 тисяч доларів). Фінальна вартість залежить від наявності бойового модуля, турелі та засобів РЕБ. Це щонайменше на 20 % дешевше за іноземні машини подібного класу.
Для порівняння, нова «Варта-2» від того ж виробника коштує близько 20 мільйонів гривень і має вищий рівень захисту. «Новатор» залишається оптимальним рішенням там, де потрібна швидкість, відносно невелика маса і можливість масового постачання.
Головна перевага української машини — не тільки ціна, а й швидкість реакції виробника на зміни тактики противника. Поки іноземні компанії місяцями узгоджують зміни, «Українська бронетехніка» вже ставить на конвеєр нову модифікацію.
Серед перспектив — подальше посилення захисту від дронів, інтеграція сучасних систем РЕБ і, можливо, повністю автономні версії. Уже зараз машина використовується як носій ударних БпЛА, командний пункт і медичний транспорт. Така гнучкість робить «Новатор» не просто бронеавтомобілем, а справжньою універсальною платформою для сучасної війни.
Технічні рішення, напрацьовані на цій машині, вже впливають на наступні розробки компанії. І поки на фронті потрібні швидкі, захищені й відносно недорогі машини, «Новатор» залишатиметься одним із ключових інструментів українських бійців.



