Аса дзвін, офіційно відома як АСУ «Дзвін-АС», стала базовою платформою стратегічного та оперативного управління бойовими діями Збройних Сил України. Вона автоматизує генерацію документів, роботу з картами, збір даних про свої сили й противника, а також розрахунки співвідношення сил у різних сценаріях. Станом на 2026 рік система працює в Центрі оперативного керування, проходить масштабування і інтегрується з іншими українськими платформами, хоча й супроводжується історією затримок, перевитрат і кримінальних розслідувань.
Ця система народилася з потреби замінити паперовий документообіг і повільні штабні процедури на цифрові інструменти, сумісні зі стандартами НАТО. Її історія тягнеться з 2016 року, а прийняття на озброєння в грудні 2022-го відбулося вже під час повномасштабної війни. Сьогодні вона допомагає скорочувати час від отримання розвідданих до ухвалення рішень, але вимагає якісного наповнення даними з нижчих рівнів і подальшої модернізації.
У статті розберемо архітектуру, реальні можливості, скандали навколо фінансування та те, як аса дзвін вписується в сучасну мережецентричну війну.
Історія створення аса дзвін: від контракту 2016 року до прийняття на озброєння
Роботи над аса дзвін стартували наприкінці 2016 року. Міністерство оборони уклало державний контракт із ТОВ «Еверест Лімітед» на створення автоматизованої системи Центру оперативного керування. Початкова кошторисна вартість становила близько 218 мільйонів гривень, але через багаторазові зміни технічного завдання сума зросла до понад 624 мільйонів. Планували завершити проєкт до 2019-го, проте терміни зсувалися.
У 2019 році Генеральний штаб уперше публічно показав прототип і мобільну версію, розгорнуту на польовому командному пункті. Система вже тоді позиціонувалася як основа єдиної автоматизованої системи управління ЗСУ. Влітку 2020-го її випробували у складі розвідувально-ударного комплексу разом із безпілотниками «Фурія», комплексами «Гермес» і «Кропива». Час від виявлення цілі до відкриття вогню скорочувався до кількох секунд.
Навесні 2022 року аса дзвін успішно пройшла відомчі, а потім державні випробування. 6 грудня 2022-го тодішній міністр оборони Олексій Резніков підписав наказ про прийняття системи на озброєння, назвавши це «подарунком» до Дня Збройних Сил. Офіційно вона стала до лав і почала працювати в інтересах військ. Генеральний штаб отримав інструмент для автоматизації процесів на стратегічному й оперативному рівнях.
Станом на середину 2026 року система функціонує в Центрі оперативного керування. Генштаб продовжує визначати параметри її масштабування та інтеграції з іншими платформами. Мобільні комплекси вже застосовували під час навчань і демонстраційних заходів.
Технічна архітектура та принципи роботи
Аса дзвін побудована на мікросервісній архітектурі з розподіленими серверами. Кожен модуль — генерація документів, картографічний шар, розрахункові блоки — існує як незалежний сервіс. Це дозволяє оновлювати окремі компоненти без зупинки всієї платформи і знижує ризик повної відмови при пошкодженні одного вузла. Система здатна працювати навіть за часткової втрати зв’язку, хоча повна децентралізація вимагає чітких протоколів обміну.
Обмін даними між рівнями командування та різними ступенями секретності часто відбувається через проміжні носії або спеціальні шлюзи. Користувач бачить на екрані актуальну карту з нанесеними своїми підрозділами, даними про боєзапас і пропозиціями щодо перерозподілу ресурсів. Автоматика стосується переважно шаблонних документів і розрахунків. Остаточне рішення завжди залишається за людиною-командиром.
Система підтримує стандарт обміну даними STANAG 5525 (JC3IEDM), що відкриває шлях до сумісності з системами країн НАТО. Це дозволяє передавати структуровану інформацію про обстановку, сили та засоби у форматі, зрозумілому союзникам. Базова сумісність із «Дельтою» та «Кропивою» існує, але повна автоматична інтеграція потребує додаткових рішень.
Основні функції та можливості на різних рівнях
На стратегічному рівні аса дзвін формує загальний план операції, розраховує необхідні сили й засоби, відстежує виконання завдань у масштабі фронту. На оперативному — деталізує плани, синхронізує дії кількох з’єднань і оперативно коригує їх відповідно до зміни обстановки. На рівні бригади система забезпечує часткове планування та контроль.
Ключові можливості включають:
- Напівавтоматичну та автоматичну генерацію документів бойового управління — наказів, донесень, планів. Замість годин ручного оформлення офіцер отримує готовий шаблон за хвилини.
- Створення та оновлення картографічної інформації в режимі, близькому до реального часу. Зміни на карті відображаються після верифікації даних із нижчих рівнів.
- Збір вичерпних даних про власні війська, їх поточне та перспективне забезпечення.
- Інтеграцію наявних розвідданих про противника та його ресурси.
- Розрахунки співвідношення сил і засобів, моделювання різних сценаріїв застосування.
Під час експериментальної експлуатації в 2022 році система демонструвала помітне прискорення процесів планування. Автоматизована генерація документів дозволяла опрацювати кілька варіантів плану за той самий час, що раніше йшов на один паперовий. Максимальний ефект досягається лише за умови якісного і своєчасного наповнення даними з тактичної ланки.
За моїм досвідом аналізу відкритих матеріалів і звітів, саме дисципліна введення даних залишається найслабшою ланкою. Якщо інформація надходить із запізненням, стратегічний рівень бачить «картину» вже застарілою.
Порівняння з іншими системами управління
Аса дзвін орієнтована на стратегічне й оперативне планування, тоді як «Дельта» (розробка «Аеророзвідки») фокусується на тактичній ситуаційній обізнаності та інтеграції з дронами й сенсорами. Типові системи C4ISR країн НАТО поєднують обидва підходи з потужною AI-аналітикою.
| Аспект | Аса дзвін (Дзвін-АС) | «Дельта» | Типові C4ISR НАТО |
|---|---|---|---|
| Основний рівень | Стратегічний і оперативний (частково бригада) | Тактичний (підрозділ — бригада) | Від тактичного до стратегічного |
| Фокус | Генерація документів, планування, розрахунки | Ситуаційна обізнаність у реальному часі | Комплексна інтеграція сенсорів і AI |
| Сумісність з НАТО | Підтримка STANAG 5525 (часткова) | Висока через відкриті протоколи | Повна нативна |
| Залежність від зв’язку | Працює при частковій втраті | Висока чутливість до каналів | Резервні канали і mesh-мережі |
Дані таблиці базуються на офіційних описах і аналітичних матеріалах сайтів ind.org.ua та militarnyi.com.
Скандали, розслідування та реальні обмеження
Історія аса дзвін не обійшлася без серйозних проблем. У 2020 році аудит, ініційований СБУ, виявив ризики в архітектурі та безпеці. Технічне завдання змінювали 13 разів, що дозволило збільшити вартість робіт на 300 мільйонів гривень. Кількість дослідних зразків без обґрунтування зросла з 4 до 11, додавши ще 115 мільйонів на коригування документації.
У лютому 2025 року НАБУ та САП викрили схему розкрадання 246 мільйонів гривень. Серед підозрюваних — колишній заступник начальника Генерального штабу (генерал-лейтенант), ексначальник військ зв’язку (генерал-майор), ексначальник Управління розвитку автоматизації (полковник) і директор компанії-виконавця. Слідство встановило, що з 200 запланованих інформаційно-розрахункових задач реально реалізували лише близько 10. Частина програмного забезпечення взагалі не використовується.
Слідство завершили в лютому 2026 року, матеріали відкрили сторонам. Попри виявлені недоліки — неповну сумісність із протоколами НАТО, відсутність повної інтеграції з іншими українськими АСУ та орієнтацію більше на документообіг, ніж на ситуаційну обізнаність — систему прийняли на озброєння. У 2024 році навіть планували додаткове фінансування замість усунення критичних проблем.
Критики порівнюють аса дзвін із «оцифрованою радянською системою», яка не завжди відповідає динаміці сучасної мережецентричної війни. Залежність від якості каналів зв’язку та дисципліни введення даних залишається відчутною. Якщо інформація запізнюється, ефект від автоматизації різко падає.
Водночас офіційні заяви підкреслюють, що система відповідає вимогам C4ISR і вже прискорює рутинні операції. У нашій практиці аналізу відкритих джерел ми неодноразово стикалися з випадками, коли саме такі гібридні рішення — поєднання старих підходів із новими технологіями — стають перехідним етапом для армій, які швидко модернізуються під вогнем.
Поточний стан і перспективи розвитку станом на 2026 рік
Сьогодні аса дзвін офіційно перебуває на озброєнні понад три роки. Вона доповнює тактичні рішення і працює в одному інформаційному полі з іншими вітчизняними розробками. Генеральний штаб вирішує питання масштабування: скільки мобільних і стаціонарних комплексів потрібно розгорнути, як глибше інтегрувати з «Дельтою», «Кропивою» та перспективними системами.
Подальший розвиток, імовірно, піде шляхом посилення автоматичного аналізу даних, покращення реального часу передачі інформації та адаптації до нових стандартів обміну. Персонал потребує системного навчання — без нього навіть найкраща платформа залишається лише набором екранів.
Для ефективного використання критично важливо забезпечити якісні канали зв’язку, дисципліну введення даних на всіх рівнях і прозорість подальших витрат. Досвід аса дзвін уже став уроком для всієї цифрової трансформації ЗСУ: технічна досконалість має йти поруч із жорстким контролем фінансування і реальними випробуваннями в бойових умовах.
Система не замінює командира і не створює чудес сама по собі. Вона прискорює рутинні операції, зменшує паперову тяганину і дає можливість швидше бачити загальну картину. У руках підготовлених офіцерів аса дзвін стає потужним інструментом. У руках непідготовлених — лише дорогим екраном. Саме від цього балансу залежить, наскільки ефективно вона служитиме Збройним Силам у найближчі роки.
About the Author
