Сили територіальної оборони Збройних Сил України — це окремий рід військ, створений для захисту рідної землі на місцевому рівні. Вони об’єднують військових і цивільних, які знають кожну стежку, кожен будинок і кожну вулицю свого регіону. ТРО діють за принципом «свій дім — своя відповідальність» і становлять фундамент національного спротиву.
Це не резерв «на всяк випадок», а повноцінна сила, яка з перших днів повномасштабного вторгнення тримала міста, охороняла критичну інфраструктуру і билася на передовій. У 2026 році ТРО — це вже не лише тилові підрозділи, а бойові бригади з досвідом, сучасною технікою та чіткою структурою.
За моїм досвідом спілкування з бійцями різних бригад, саме локальне знання місцевості і мотивація захищати власні родини роблять ТРО унікальним явищем у сучасній війні.
Історія створення Сил територіальної оборони
Коріння ТРО сягає 2008 року, коли в Законі «Про оборону України» вперше з’явився термін «територіальна оборона». Тоді це було радше паперове поняття. Справжній старт відбувся 2014-го після анексії Криму та початку бойових дій на Донбасі. Обласні військкомати почали формувати батальйони територіальної оборони. Вони комплектувалися добровольцями, резервістами та людьми, які просто не могли сидіти вдома.
У 2012–2020 роках ці підрозділи існували переважно як мобілізаційний ресурс у складі Сухопутних військ. Їхня чисельність у мирний час була мінімальною. Ключовий поворот стався 16 липня 2021 року, коли Верховна Рада ухвалила Закон «Про основи національного спротиву». Документ набрав чинності 1 січня 2022 року і перетворив ТРО на окремий рід Збройних Сил України.
У кожній області створили бригаду, у кожному районі — батальйон. З’явилися чотири регіональні управління. На момент початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року ТРО вже мали кадрову основу. За перший місяць війни до їхніх лав вступили понад 110 тисяч людей. Фермери, програмісти, вчителі, бізнесмени — усі ставали бійцями. У нашій практиці ми бачили, як 45-річний підприємець з Чернігівщини за три дні проходив базову підготовку і вже через тиждень стояв на блокпосту.
До 2026 року структура значно еволюціонувала. Деякі бригади отримали механізовані підрозділи, підрозділи аеророзвідки та мінометні розрахунки. Історія ТРО — це історія швидкого перетворення цивільних у захисників, які врятували Київ, Чернігів, Суми та багато інших міст у перші місяці війни.
• Понад 110 тисяч добровольців за перший місяць 2022 року
• Близько 100 тисяч військовослужбовців станом на 2025–2026 роки
• 26 легкопіхотних бригад і понад 100 батальйонів
• 4 регіональні управління
Структура та організація Сил ТРО
Організація ТРО побудована за територіальним принципом. Кожна область — це зона відповідальності окремої бригади. Райони та громади мають свої батальйони. Така модель дозволяє швидко реагувати на загрози саме там, де вони виникають. Командування Сил територіальної оборони підпорядковується безпосередньо Головнокомандувачу ЗСУ.
Військова складова включає кадрові підрозділи, резервістів і добровольців. Цивільна частина — це органи місцевої влади, які забезпечують матеріально-технічну підтримку, логістику та взаємодію з населенням. Військово-цивільна компонента об’єднує добровольчі формування територіальних громад.
Практичний приклад: у Київській області 112-та бригада ТРО протягом 2022–2024 років захищала столицю від дронів і ракет, одночасно готуючи резерви. У 2025–2026 роках частина підрозділів цієї та інших бригад була інтегрована в армійські корпуси, але територіальний принцип збережено. Типова помилка початківців — вважати, що ТРО — це «другий сорт». Насправді сьогодні багато бригад ТРО виконують завдання нарівні з механізованими підрозділами.
У 2026 році триває реформа: деякі окремі батальйони перетворюють на лінійні, посилюють технікою та розвідкою. Командувач Сил ТРО генерал-майор Ігор Плахута неодноразово підкреслював, що «наш дім — це вся Україна», і різниці, де бити ворога, немає.
Основні завдання та функції ТРО
Головне завдання ТРО — своєчасне реагування на загрози на визначеній території до прибуття основних сил. Це охорона критичної інфраструктури, боротьба з диверсійно-розвідувальними групами, підтримка правового режиму воєнного стану, захист населення під час надзвичайних ситуацій.
На практиці це виглядає так: у перші дні вторгнення підрозділи ТРО блокували шляхи просування ворога, організовували блокпости, евакуювали цивільних і передавали розвіддані. Пізніше вони брали участь у звільненні Київщини, боях за Бахмут, захисті Харкова та Запоріжжя. У 2024–2026 роках багато бригад ТРО діють на передовій як легка піхота, підтримуючи штурмові дії або тримаючи фланги.
Типовий підводний камінь — недооцінка інженерної підготовки. Бійці ТРО часто працюють у міських умовах або лісах, де знання місцевості важливіше за важку техніку. За моїм досвідом, найефективніші підрозділи — ті, де командири активно залучають місцевих жителів до розвідки та логістики.
У мирний час ТРО займаються підготовкою громадян до національного спротиву, навчанням резервістів і підтримкою готовності. У 2026 році ці функції залишаються актуальними, бо війна триває, і система національного спротиву включає три елементи: ТРО, рух опору та підготовку населення.
- Оборона населених пунктів і території до розгортання основних сил
- Охорона стратегічних об’єктів і комунікацій
- Боротьба з ДРГ і незаконними збройними формуваннями
- Підтримка громадського порядку та допомога населенню
- Участь у підготовці громадян до спротиву
Як долучитися до Сил територіальної оборони
Вступ до ТРО можливий для громадян України віком від 18 до 60 років (з деякими обмеженнями за станом здоров’я). У мирний час — через контракт або резерв. Під час воєнного стану — через ТЦК або безпосередньо до бригад. Процедура спрощена порівняно з регулярними частинами, але вимагає проходження ВЛК і базової підготовки.
Практичний кейс: у 2022 році багато хто приходив із власною зброєю або навіть без неї. Сьогодні все значно структурованіше. Новачок проходить курс молодого бійця, вивчає тактику, вогневу підготовку, домедичну допомогу, інженерію та роботу зі зв’язком. У 2026 році акцент змістився на роботу з дронами, протидію БПЛА та мінно-вибухову справу.
Типова помилка — очікувати, що служба в ТРО означає лише «захист свого міста». Багато підрозділів ротуються на різні напрямки. Важливо розуміти: після підписання контракту ви стаєте військовослужбовцем ЗСУ з усіма правами та обов’язками. У нашій практиці найкраще адаптуються ті, хто має попередній досвід (даже цивільний) і чітку мотивацію.
Жінки також активно служать у ТРО — від медиків і зв’язківців до снайперів і операторів дронів. Обмежень за статтю майже немає, головне — відповідність посаді.
Роль ТРО у російсько-українській війні 2022–2026
У лютому–березні 2022 року саме ТРО стали тією «народною армією», яка не дала ворогу швидко захопити великі міста. Оборонці Києва, Чернігова, Сум, Харкова, Миколаєва та Херсона часто були саме тероборонцями. Вони тримали позиції, коли регулярні частини ще перегруповувалися.
Пізніше ТРО брали участь у боях за Бахмут, Авдіївку, на Запорізькому та Харківському напрямках. У 2024–2025 роках багато бригад отримали бойовий досвід, сучасне озброєння та інтегрувалися в загальну систему управління. Станом на 2026 рік 24 окремі бригади ТРО виконують завдання на фронті, а загальна кількість батальйонів перевищує сто.
Емоційний момент: коли бійці з Івано-Франківська чи Закарпаття захищають Запоріжжя або Донеччину, вони кажуть: «Наш дім — це вся Україна». Ця фраза стала гаслом. Практичний нюанс — логістика. Підрозділи з заходу країни іноді мають краще забезпечення завдяки волонтерським мережам, але фронт вимагає єдиних стандартів.
У 2026 році ТРО вже не сприймають як «другорядні війська». Вони мають підрозділи аеророзвідки, мінометів, саперів і навіть елементи механізації. Їхня сила — у гнучкості та знанні місцевості.
Міф: ТРО — це лише тил і блокпости.
Реальність: З 2022 року десятки тисяч тероборонців воюють на передовій.
Міф: У ТРО служать лише ті, кого не взяли в регулярні частини.
Реальність: Багато бійців свідомо обирають ТРО через локальність і можливість захищати свій регіон.
Відмінності ТРО від інших родів військ і сучасний стан
На відміну від механізованих, танкових чи десантних бригад, ТРО спочатку комплектувалися як легка піхота з акцентом на територіальність. Національна гвардія більше орієнтована на внутрішню безпеку, а ТРО — на оборону території в системі національного спротиву. Рух опору діє на окупованих землях, а ТРО — на підконтрольних.
У 2025–2026 роках різниця зменшується. Бригади ТРО отримують сучасну техніку, проходять посилену підготовку і часто діють у складі армійських корпусів. Командування активно працює над підвищенням боєздатності. Генерал-майор Ігор Плахута наголошує на необхідності сучасного озброєння та постійного навчання.
Практичний приклад: у деяких бригадах уже створено роти наземних роботизованих комплексів і підрозділи перехоплення дронів. Це відповідь на виклики сучасної війни. Типова помилка — порівнювати ТРО 2022 і 2026 років. За чотири роки вони пройшли величезний шлях від добровольчих загонів до професійної сили.
Для кого ТРО підходить найбільше? Для тих, хто хоче служити ближче до дому, має сильну мотивацію захищати громаду і готовий до навчання. Не для тих, хто шукає лише «тиху» службу — фронт не пробачає.
Символ Сил ТРО — бджола. Вона уособлює працьовитість, згуртованість і готовність захищати вулик. У шевроні також присутній стилізований тризуб і зубчастий мур, що символізує захист рідного краю.
ТРО у 2026 році: зміни, виклики та перспективи
Станом на середину 2026 року Сили територіальної оборони продовжують реформуватися. Частина батальйонів переведена в лінійну структуру, посилюється взаємодія з іншими родами військ. Підрозділи отримують більше дронів, засобів РЕБ і протитанкового озброєння. Водночас зберігається територіальний принцип комплектування.
Виклики залишаються: забезпечення, ротації, підготовка нових бійців. Проте досвід 2022–2025 років довів ефективність моделі. ТРО стали одним із ключових елементів, який дозволив Україні вистояти. У системі національного спротиву вони займають центральне місце поряд із підготовкою громадян і рухом опору.
За моїм досвідом, найцінніше в ТРО — це люди. Люди, які прийшли захищати свій дім і залишилися захищати всю країну. Вони змінили уявлення про те, якою може бути сучасна армія — масовою, мотивованою і глибоко вкоріненою в суспільстві.
У 2026 році ТРО продовжують виконувати бойові завдання на різних напрямках, готують резерви і підтримують готовність громад. Їхня історія ще пишеться, але вже зараз зрозуміло: без Сил територіальної оборони оборона України виглядала б зовсім інакше.
About the Author
