
DeepStateMap — це відкрита OSINT-карта, створена українською волонтерською командою Deep State UA. Вона в режимі майже реального часу показує контроль територій, позиції російських підрозділів, штаби, аеродроми та зміни лінії фронту з 24 лютого 2022 року. Карта доступна без реєстрації українською та англійською мовами на deepstatemap.live і через мобільні додатки.
За чотири з половиною роки існування ресурс зібрав понад мільярд переглядів і став головним публічним інструментом, яким користуються військові, журналісти, аналітики та звичайні громадяни. Дані формуються з геолокаційних відео, повідомлень військових і офіційних зведень, але з навмисною затримкою 2–3 дні заради безпеки.
Станом на літо 2026 року карта залишається одним із найточніших відкритих джерел про ситуацію на фронті, з середньою аудиторією близько 900 тисяч переглядів щодня.
Історія появи: від телеграм-каналу до національного інструменту
Усе почалося в лютому 2020 року, коли двоє друзів дитинства — Роман Погорілий (тоді студент-юрист) і Руслан Микула (маркетолог) — створили Telegram-канал Deep State UA. Спочатку вони писали про глобальні події: пандемію COVID-19, війну в Сирії, конфлікт у Нагірному Карабаху та наступ талібів в Афганістані. Саме під час останнього вони вперше спробували робити оновлювану онлайн-карту.
Восени 2021 року фокус змістився на Україну. Канал відстежував накопичення російських військ біля кордону. На момент повномасштабного вторгнення в нього було вже понад 10 тисяч підписників. 24 лютого 2022 року, у день початку великої війни, команда запустила карту на базі Google Maps. Перші дні вони просто малювали зони контролю вручну, отримуючи повідомлення від військових і волонтерів.
Наприкінці березня 2022 року Google заблокував доступ через порушення правил сервісу. Команда швидко перейшла на власну платформу. 27 березня з’явилася нова версія, а 26 квітня вона стала публічною. Втрата даних до 3 квітня була болючою, але популярність різко зросла. У червні 2022 року сайт увійшов до топ-30 найвідвідуваніших в Україні. Під час звільнення Ізюма та Лиману пікові показники сягали 7,9 мільйона переглядів за добу.
До лютого 2024 року карта набрала мільярд переглядів. Команда виросла з двох людей до приблизно ста співробітників і волонтерів, які працюють віддалено через Telegram. Фінансування йде переважно з донатів (понад 3 мільйони гривень уже до квітня 2023) і частково з державної підтримки. За моїм досвідом, саме цей шлях від аматорського каналу до професійного OSINT-проекту став прикладом для багатьох інших українських ініціатив.
• Запуск карти: 24 лютого 2022
• Мільярд переглядів: лютий 2024
• Середня денна аудиторія у серпні 2025: близько 900 000
• Підписники Telegram-каналу станом на 2026: понад 766 000
Як саме працює карта і звідки беруться дані
DeepStateMap не є офіційним джерелом Генерального штабу. Це відкрита розвідка. Команда отримує геолокаційні фото та відео з соціальних мереж, повідомлення від сотень військових різних підрозділів і звіряє їх із офіційними зведеннями. Російські джерела свідомо ігнорують через високий ризик пропаганди.
Процес верифікації займає час. Оновлення зазвичай з’являються із затримкою 48–72 години. Це захищає позиції ЗСУ: якщо показати точну лінію фронту миттєво, противник може скористатися інформацією. Сірі зони (території невизначеного статусу) розширилися саме через масове застосування дронів і маневрену війну малими групами.
У березні 2024 року команда підписала меморандум про співпрацю з Міністерством оборони. Це покращило обмін даними, але не зробило карту «офіційною». У нашій практиці військові часто просять тимчасово змінити колір зони, щоб не підсвічувати загрози. Приклад — операція в Курській області 2024 року, коли оновлення навмисно затримували кілька днів.
Типова помилка користувачів — сприймати карту як точний тактичний план. Вона показує загальну картину контролю, а не розташування кожного взводу. Якщо намагаєтеся планувати евакуацію лише за DeepStateMap, ризикуєте потрапити в небезпеку.

Умовні позначення, шари та інтерактивні можливості
Кольорова схема стала впізнаваною навіть за межами України. Червоний — території під контролем російських військ. Зелений — звільнені українськими силами понад два тижні тому. Блакитний — звільнені менше ніж за два тижні (включаючи курський виступ). Сірий — зони, що потребують уточнення. Рожевий — території, контрольовані Росією ще до 24 лютого 2022. Світло-червоний — спірні окупації за межами України (Придністров’я, Абхазія, Південна Осетія, Курили).
Окремими шарами можна вмикати позначки російських і білоруських підрозділів, штабів, аеродромів, флоту, залізниць, окопів і укріплень. Є шари погоди, радіації, зон ураження зброї та навіть «таємничих пожеж». У липні 2024 року вийшла версія 2.0 з покращеною графікою, офлайн-режимом, інструментами малювання, гарячими клавішами та можливістю копіювати координати.
Практичний нюанс: на смартфоні зручніше користуватися додатком, бо браузерна версія іноді вимагає вертикальної орієнтації екрана. Багато хто помилково вважає, що карта показує українські позиції — насправді вона їх свідомо приховує.
- Завжди перевіряйте дату останнього оновлення
- Увімкніть шари підрозділів лише коли потрібна деталізація
- Порівнюйте з офіційними зведеннями Генштабу
- Не використовуйте для навігації в сірій зоні
- Підтримуйте проект донатом, якщо користуєтеся регулярно
Популярність, вплив і місце в інформаційному просторі
До серпня 2025 року середня денна аудиторія сягала 900 тисяч переглядів. У пікові моменти — мільйони. Картою користуються не лише цивільні. Генерали з обох сторін моніторять її. У Росії ресурс офіційно заблокований як такий, що «підриває суверенітет». Українські військові інколи скаржаться на занадто швидкі оновлення, але загалом визнають її корисність.
Медіа по всьому світу цитують DeepStateMap як джерело. New York Times, BBC, Wired і багато інших регулярно звертаються до карти. У 2025 році саме DeepState першими зафіксували серйозний прорив біля Добропілля, що змусило командування швидко відреагувати. Це класичний приклад, коли відкрита розвідка впливає на рішення.
З іншого боку, з’являлися випадки несанкціонованого використання даних. У листопаді 2025 року платформа Polymarket використовувала карту без дозволу, після чого команда подала скаргу. Такі епізоди показують, наскільки цінним став ресурс.

Мобільні додатки, технічні оновлення та стан на 2026 рік
Android-додаток з’явився 2 березня 2023 року, iOS — 29 квітня того ж року після затримок через модерацію Apple. Додатки підтримують кешування даних і офлайн-режим — критично важливо, коли інтернет нестабільний. Оцінки користувачів високі: понад 4,4 на Google Play і близько 4,1 на App Store.
У 2024–2025 роках команда додала історичні карти (наприклад, звільнення Криму 1918 року) і навіть трекер голосування на виборах у США. У 2026 році інтерфейс продовжує вдосконалюватися. Станом на кінець липня 2026 року на сайті видно дату 29.07.2026 і повідомлення про зручніший інтерфейс.
Порівняно з картами Інституту вивчення війни (ISW) DeepStateMap більш деталізована на тактичному рівні, але має більшу затримку. Багато аналітиків використовують обидва джерела паралельно. Типова помилка — очікувати миттєвих оновлень під час активних боїв. Команда свідомо не поспішає.
Фокус змістився на якість верифікації в умовах затяжної позиційної війни. Збільшилася кількість сірих зон через дрон-війну. Команда продовжує працювати віддалено, без офісів, зберігаючи гнучкість.
Критика, обмеження та типові помилки користувачів
Карта неодноразово зазнавала DDoS-атак — особливо потужних у серпні 2022 і лютому 2024. Останню відбили за 18 хвилин. Критика з боку військових стосується переважно швидкості оновлень. Були випадки, коли публікація інформації про прорив викликала обурення, бо противник міг скористатися нею.
Ще одне обмеження — відсутність даних про українські підрозділи. Це зроблено навмисно. Користувачі іноді намагаються «зчитувати» позиції ЗСУ за відсутністю червоного кольору, що є грубою помилкою.
За моїм досвідом, найчастіша помилка цивільних — використовувати карту як єдине джерело для прийняття рішень про поїздки чи евакуацію. Краще комбінувати з офіційними каналами і місцевими джерелами.
DeepStateMap не призначена для тактичного планування бойових дій чи евакуації в сірих зонах. Затримка даних і сірі зони можуть створювати хибне відчуття безпеки.
Практичні сценарії використання у 2026 році
Журналісти використовують карту для швидкої перевірки заяв сторін. Аналітики — для відстеження довгострокових трендів. Родини військових — щоб розуміти загальну обстановку в районі, де служить близька людина. Волонтери — щоб планувати логістику.
Один із дієвих підходів — порівнювати DeepStateMap з ISW і офіційними картами. Якщо всі три джерела показують подібну картину, ймовірність точності висока. Якщо є розбіжності — варто почекати додаткових підтверджень.
Альтернативи існують: карти ISW, Liveuamap, окремі телеграм-канали з локальними картами. Проте жодна з них не має такої комбінації деталізації, регулярності оновлень і зручності інтерфейсу, як DeepStateMap.
Для кого: громадян, які хочуть розуміти загальну ситуацію; журналістів; аналітиків; волонтерів.
Не для кого: тих, хто шукає точні координати для тактичних дій; людей, які очікують миттєвих оновлень без затримок.
DeepStateMap залишається живим інструментом, який щодня адаптується до нових реалій війни. У 2026 році, коли бойові дії набули затяжного характеру, саме такі відкриті проекти допомагають суспільству зберігати чітке уявлення про те, що відбувається на фронті, без зайвої паніки і без ілюзій.





