Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, які входять до системи Збройних Сил України. Обласні та міські ТЦК та СП мають статус юридичних осіб публічного права, тоді як районні центри діють як їхні відокремлені підрозділи без самостійної правосуб’єктності. Їхня діяльність регулюється Положенням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 154 від 23 лютого 2022 року (з урахуванням змін до жовтня 2025 року), а також Законом України № 1357-IX.
Ці органи виконують функції військового обліку, мобілізаційної підготовки, призову та соціальної підтримки військовозобов’язаних і членів їхніх сімей. Вони підпорядковані Міністерству оборони України через Командування Сухопутних військ. У судовій практиці 2025–2026 років Верховний Суд неодноразово підтверджував, що районні ТЦК не можуть самостійно виступати стороною у цивільних справах.
Розуміння цього статусу дозволяє громадянам правильно реагувати на повістки, оскаржувати дії посадових осіб і захищати свої права без зайвих юридичних ризиків.
Реформа військових комісаріатів розпочалася ще до повномасштабного вторгнення. Закон України № 1357-IX від 30 березня 2021 року прямо передбачив перетворення діючих військових комісаріатів на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки протягом двох місяців з моменту набрання чинності. Центри стали правонаступниками комісаріатів: до них перейшли всі майнові права, обов’язки, архівні документи та функції обліку.
На відміну від старих військкоматів, які часто сприймалися виключно як «каральні» структури, ТЦК та СП отримали розширену соціальну складову. Вони зобов’язані забезпечувати правовий і соціальний захист призваних на збори, ветеранів, пенсіонерів з числа військовослужбовців та членів їхніх сімей. У практиці 2024–2025 років це проявлялося в організації виплат одноразової грошової допомоги, сприянні в оформленні статусу учасника бойових дій та консультаціях щодо відстрочок.
Типовий приклад: у 2025 році в кількох обласних центрах громадяни, які прибули для оновлення даних, одночасно отримували допомогу в оформленні документів для родичів загиблих. Це не маркетинговий хід, а прямий обов’язок, закріплений у Положенні. Водночас саме ця подвійність — силове і соціальне — породжує найбільше непорозумінь. Люди очікують «соціальний офіс», а стикаються з процедурами мобілізації, і навпаки.
У 2026 році структура залишилася дворівневою. Обласні (міські) центри зберігають статус юридичних осіб публічного права, мають самостійний баланс, рахунки в Казначействі, печатку з Державним Гербом. Районні ж центри — це відокремлені підрозділи. Вони діють від імені обласного центру, не мають власного коду ЄДРПОУ і не можуть самостійно укладати цивільно-правові угоди. Саме цю особливість Верховний Суд підкреслив у постанові від листопада 2025 року у справі № 524/7691/23.
Міф: ТЦК — приватні структури, створені «під когось». Реальність: це державні органи військового управління, повністю фінансуються з бюджету Міністерства оборони.
Міф: районний ТЦК може бути самостійним відповідачем у будь-якому суді. Реальність: у цивільних справах — ні, лише обласний центр або відповідний орган як юридична особа.
Організаційна структура і підпорядкування у 2026 році
Система ТЦК та СП побудована за територіальним принципом. На верхньому рівні — обласні (міські) центри, які координують роботу районних. Безпосереднє керівництво здійснюють оперативні командування, загальне — Командування Сухопутних військ Збройних Сил України. Міністерство оборони визначає політику, затверджує штати та забезпечує фінансування.
Штатний розпис затверджує начальник Генерального штабу. У складі центрів працюють як військовослужбовці, так і цивільні працівники. У нашій практиці ми часто бачимо, що саме цивільні спеціалісти ведуть облік і готують документи для військово-лікарських комісій, тоді як військовослужбовці відповідають за організацію мобілізаційних заходів.
Практичний нюанс 2026 року: через постійні удари по будівлях центрів багато районних підрозділів працюють у тимчасових локаціях або в посиленому режимі безпеки. Це не скасовує їхніх повноважень. Повістка, видана в такому тимчасовому пункті, зберігає юридичну силу, якщо оформлена належним чином і вручена відповідно до закону.
Типова помилка громадян — вважати, що «якщо немає вивіски старого військкомату, то й повноважень немає». Насправді правонаступництво закріплене законом. Усі архіви, бази даних і повноваження перейшли до нових структур. Спроби оскаржити сам факт існування центру як «незаконного» майже завжди закінчуються відмовою в суді.
Повноваження: що саме можуть і чого не можуть робити ТЦК
Положення чітко визначає коло завдань. ТЦК та СП ведуть військовий облік призовників, військовозобов’язаних і резервістів, організовують призов на строкову службу (коли вона відновлюється), проводять мобілізацію людських і транспортних ресурсів, здійснюють відбір кандидатів на контрактну службу. Окремий блок — соціальна підтримка.
У період дії воєнного стану повноваження розширені. Центри мають право перевіряти військово-облікові документи громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років. Вони можуть звертатися до Національної поліції для адміністративного затримання осіб, які порушили правила обліку. Водночас вони не мають права самостійно застосовувати фізичну силу поза межами, встановленими законом, і не можуть утримувати людину без належного оформлення.
Приклад з практики 2025 року: у кількох регіонах громадяни оскаржували дії груп оповіщення, які зупиняли транспорт. Суди звертали увагу не на сам факт зупинки, а на наявність належних повноважень у конкретних осіб і правильність складання документів. Якщо повістка виписана з порушенням форми або вручена без фіксації, її можна оскаржити. Якщо все оформлено правильно — підстави для скасування значно вужчі.
Ще один важливий момент: ТЦК не є судом і не можуть самостійно накладати адміністративні стягнення у вигляді великих штрафів. Вони складають протоколи, а рішення ухвалює суд. Плутанина тут виникає часто, особливо коли люди отримують повідомлення про відкриття провадження.
2021 — Закон № 1357-IX про створення ТЦК.
Лютий 2022 — Положення КМУ № 154.
2024–2025 — численні зміни до Положення щодо перевірок документів і взаємодії з поліцією.
Листопад 2025 — позиція Верховного Суду щодо відсутності процесуальної дієздатності у районних центрів у цивільних справах.
2026 — продовження роботи в умовах воєнного стану з акцентом на цифровізацію обліку.
Юридична особа чи ні: що це означає на практиці
Найчастіше питання, яке ставлять юристам: «Чи можна подати позов саме до районного ТЦК?» Відповідь залежить від виду справи. У адміністративних справах про оскарження дій чи рішень — так, районний центр може фігурувати як суб’єкт владних повноважень. У цивільних справах (наприклад, про встановлення факту перебування на утриманні чи відшкодування шкоди) — ні. Відповідачем має бути обласний ТЦК як юридична особа.
Ця позиція Верховного Суду 2025 року суттєво вплинула на судову практику. Багато проваджень закривали саме через відсутність процесуальної дієздатності у районного підрозділу. Для громадян це означає: перед подачею позову потрібно правильно визначити відповідача. Інакше можна втратити час і судові витрати.
Фінансово обласні центри мають самостійний баланс. Вони отримують бюджетні кошти, виплачують зарплати, оплачують комунальні послуги. Районні підрозділи таких можливостей не мають — усі розрахунки йдуть через обласний рівень. Це також впливає на можливість стягнення коштів у разі задоволення позову.
У нашій практиці ми рекомендуємо завжди перевіряти, хто саме видав документ — районний чи обласний центр — і відповідно формулювати позовні вимоги. Це економить місяці судової тяганини.
Типові помилки громадян і як їх уникнути
Перша поширена помилка — ігнорувати повістку з посиланням на «незаконність» ТЦК. Суди такі аргументи відхиляють. Друга — намагатися оскаржувати сам факт існування центру замість конкретних дій посадових осіб. Третя — неправильно визначати відповідача в суді.
Ще одна пастка — вважати, що відсутність запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб автоматично робить центр «неіснуючим». Обласні центри мають статус юридичних осіб публічного права, навіть якщо окремі районні підрозділи не відображаються в реєстрі як самостійні суб’єкти. Це нормальна практика для відокремлених підрозділів.
Практична рекомендація: при отриманні будь-якого документа фіксуйте дату, час, прізвище та посаду особи, яка його вручає. Робіть фото або відео (де це дозволено). Зберігайте копії. У разі сумнівів звертайтеся до адвоката, який спеціалізується саме на військовому праві, а не до загальних консультантів.
- Перевірити актуальність військово-облікових даних у застосунку «Резерв+».
- Підготувати оригінали та копії документів, що підтверджують право на відстрочку.
- Записати контакти чергового і керівника підрозділу.
- Не підписувати документи, зміст яких незрозумілий, без консультації.
- Після візиту зробити письмовий запит про результати розгляду звернення.
Соціальна функція: що змінюється для родин військових
Окрім мобілізації, ТЦК та СП виконують важливу роботу з підтримки сімей. Вони допомагають оформлювати документи для отримання пільг, координують роботу з місцевими органами влади щодо забезпечення житлом, сприяють у вирішенні питань поховання та компенсацій. У 2025–2026 роках саме ця частина роботи стала більш помітною через зростання кількості звернень від родин загиблих і поранених.
На практиці якість цієї роботи сильно залежить від конкретного центру. У великих містах процес більш відпрацьований, у невеликих районах — інколи виникають затримки через кадрові проблеми. Громадяни мають право вимагати письмових відповідей і оскаржувати бездіяльність.
За моїм досвідом, найефективніший шлях — подавати звернення в двох примірниках, один залишати собі з відміткою про отримання. Це створює доказову базу для подальшого адміністративного оскарження.
Зміни 2025–2026 років і перспективи
У жовтні 2025 року до Положення внесли чергові уточнення щодо взаємодії з іншими державними органами. Центри отримали чіткіші механізми координації з місцевими адміністраціями та правоохоронними структурами. Паралельно триває цифровізація: частина послуг переходить у застосунок «Резерв+», що зменшує потребу в особистому візиті.
У Верховній Раді обговорювали можливість створення селищних центрів з повною юридичною суб’єктністю. Станом на середину 2026 року відповідний законопроєкт ще не ухвалений остаточно, але сама дискусія свідчить про розуміння проблем дворівневої структури.
Для громадян це означає: система продовжує еволюціонувати. Те, що працювало у 2023 році, у 2026-му вже може мати інші процедурні нюанси. Тому актуальну інформацію варто перевіряти безпосередньо в офіційних джерелах і через кваліфікованих юристів.
Спроби «визнати ТЦК незаконними» через відсутність окремих записів у реєстрах або через особливості статусу районних підрозділів майже завжди закінчуються програшем у суді. Ефективний захист будується на оскарженні конкретних дій і рішень, а не на запереченні самого існування органу.
Дворівнева структура: обласні центри — юридичні особи, районні — підрозділи.
Базовий нормативний акт — постанова КМУ № 154 (редакція 2025 року).
Підпорядкування: Міністерство оборони → Командування Сухопутних військ → оперативні командування.
Судова позиція 2025 року: районні центри не мають цивільної процесуальної дієздатності.
Правовий статус ТЦК та СП у 2026 році є чітко визначеним на рівні підзаконних актів і підтвердженим судовою практикою. Обласні центри діють як повноцінні юридичні особи публічного права, районні — як їхні структурні підрозділи. Вони виконують державні функції військового обліку, мобілізації та соціальної підтримки в межах повноважень, встановлених законодавством. Розуміння цих відмінностей дозволяє громадянам ефективніше захищати свої права, правильно обирати способи оскарження та уникати типових процесуальних помилок. Актуальність інформації варто перевіряти за офіційними текстами нормативних актів, оскільки система продовжує адаптуватися до умов воєнного стану.
About the Author
