Карта дипстейт Україна — це офіційна назва інтерактивної онлайн-мапи DeepStateMap.live, яку створили українські волонтери 24 лютого 2022 року. Вона в режимі, близькому до реального часу, показує лінію фронту, окуповані та звільнені території, напрямки атак російських військ і ключові об’єкти противника. Станом на серпень 2026 року ресурс залишається головним незалежним джерелом візуальної інформації про війну для мільйонів українців, військових аналітиків і журналістів усього світу.
Мапа працює на основі відкритих джерел (OSINT), підтверджених даних від військових і супутникових знімків. Червоний колір позначає території під контролем Росії, зелений — звільнені українськими силами, синій — нещодавно деокуповані ділянки. Українські позиції навмисно не відображаються з міркувань безпеки. Проєкт DeepState UA зібрав понад 70 мільйонів гривень на потреби ЗСУ і має меморандум про співпрацю з Міністерством оборони.
Сьогодні deepstatemap.live відвідують сотні тисяч людей щодня. Для багатьох українців перевірка карти стала таким же ранковим ритуалом, як перегляд новин. Вона дає відчуття контролю над хаосом і допомагає розуміти реальну динаміку подій без зайвої паніки чи пропаганди.
Історія створення карти дипстейт: від телеграм-каналу до національного феномена
Усе почалося задовго до повномасштабного вторгнення. У лютому 2020 року двоє друзів — студент-юрист Роман Погорілий і маркетолог Руслан Микула — запустили Telegram-канал DeepStateUA. Спочатку вони писали про світові події: протести BLM, війну в Нагірному Карабасі, наступ талібів в Афганістані. Саме під час афганських подій вони вперше спробували малювати цифрові карти змін контролю територій. Ця практика виявилася корисною.
Восени 2021 року канал переключився на українську тематику. Друзі відстежували накопичення російських військ біля кордонів, аналізували супутникові знімки й відео. Коли 24 лютого 2022 року почалося вторгнення, вони за один день запустили першу версію карти на базі Google My Maps. Підписники каналу вимагали зрозумілої візуалізації, і хлопці відповіли. Через кілька тижнів Google заблокував мапу, пославшись на порушення правил. Тоді команда швидко перейшла на власний сайт deepstatemap.live, побудований на OpenStreetMap.
Популярність вибухнула під час українських контрнаступів під Ізюмом і Лиманом у вересні-жовтні 2022-го. За один день карта набирала до 7,9 мільйона переглядів. До лютого 2024 року загальна кількість переглядів перевищила мільярд. У березні 2024-го проєкт підписав меморандум з Міноборони. У липні 2024-го вийшла версія 2.0 з офлайн-режимом, інструментами малювання й покращеною графікою. Станом на 2026 рік команда налічує близько ста людей — платних співробітників і волонтерів, які працюють віддалено через Telegram.
За моїм досвідом спілкування з користувачами, саме ця історія створення надає карті особливої ваги. Вона не народилася в кабінетах міністерств, а виросла з ентузіазму двох молодих людей, які просто хотіли зрозуміти, що відбувається з їхньою країною.
• Лютий 2020 — запуск Telegram-каналу
• 24 лютого 2022 — перша версія карти
• Березень 2022 — перехід на власний сайт після блокування Google
• Березень 2024 — меморандум з Міноборони
• Липень 2024 — DeepStateMap 2.0
• Квітень 2025 — історична карта операції Болбочана в Криму 1918 року
• 2026 — стабільна аудиторія близько 900 тисяч переглядів на день у пікові періоди
Як читати карту дипстейт: кольори, шари та приховані можливості
Головна сила карти — у зрозумілій системі кольорів. Червоний означає території, які зараз контролюють російські війська. Темно-червоний — Крим і частини Донбасу, окуповані з 2014 року. Зелений — землі, звільнені ЗСУ більше двох тижнів тому. Синій — території, повернуті під контроль України протягом останніх двох тижнів або під час Курської операції. Сірий — зони, де контроль потребує уточнення. Світло-червоний показує окуповані Росією території інших держав, наприклад Придністров’я.
На карті можна вмикати додаткові шари: відомі підрозділи противника (позначаються іконками), штаби, аеродроми, залізниці, напрямки атак (червоні стрілки), фортифікації, точки пожеж за даними NASA FIRMS. Є інструмент вимірювання відстаней і моделювання дальності артилерії — HIMARS, M777, Caesar. Окремий режим показує радіаційний фон і навіть симуляцію ядерного вибуху. У версії 2.0 з’явилася можливість малювати на карті й копіювати координати.
Практичний приклад: у серпні 2025 року, коли з’явилися чутки про прорив під Добропіллям, команда DeepState за добу підтвердила просування на майже 10 миль. Багато місцевих жителів саме за цією картою вирішували, чи варто евакуюватися. Інший кейс — Курська операція 2024 року. Синій колір чітко показував зони українського контролю на території Росії, що дозволяло аналітикам відстежувати динаміку без офіційних зведень.
Типова помилка новачків — сприймати сірі зони як «вже втрачені». Насправді сірий означає лише відсутність достатніх підтверджень. У сучасній війні з дронами та малими групами лінія фронту часто розмита, тому команда навмисно залишає такі ділянки невизначеними, щоб не вводити в оману.
Хто створює карту: команда, принципи та фінансування
Роман Погорілий і Руслан Микула залишаються публічними обличчями проєкту. Вони не мають військової освіти, але за чотири роки війни стали одними з найкращих OSINT-аналітиків країни. Команда працює повністю віддалено. Близько 60 людей безпосередньо займаються верифікацією даних. Інформація надходить від військових з різних бригад, цивільних з окупованих територій, геолокованих відео з соціальних мереж і супутникових знімків.
Важливий принцип — ніколи не показувати українські позиції. Це правило дотримується жорстко. Дані про російські підрозділи з’являються лише після кількох незалежних підтверджень. Команда свідомо ігнорує російські джерела через високий рівень пропаганди. Оновлення відбуваються один-два рази на добу, іноді частіше під час активних боїв. Затримка в 1–3 дні — нормальна практика з міркувань безпеки.
Фінансування йде з донатів і благодійного фонду «ДіпСтейтЮА». Станом на жовтень 2025 року зібрано понад 70 мільйонів гривень на дрони, планшети, навушники та інші потреби ЗСУ. Є також невеликий мерч-магазин. У нашій практиці ми неодноразово бачили, як військові самі дякували команді за те, що карта допомагає планувати логістику і розуміти загальну картину.
• Близько 900 тисяч переглядів на день у середньому
• Понад 1 мільярд переглядів за весь час
• Близько 100 людей у команді
• Понад 70 млн грн зібрано на ЗСУ
• 15+ мільйонів відвідувань сайту на місяць у пікові періоди
Джерела даних і як забезпечується точність
Основа роботи — метод відкритої розвідки. Аналітики збирають фото й відео з Telegram, TikTok, X, геолокують їх за місцевістю, звіряють з офіційними зведеннями Генштабу та повідомленнями від перевірених контактів у військах. Якщо інформація надходить лише з одного джерела без візуального підтвердження, вона рідко потрапляє на карту.
Приклад якісної роботи: під час боїв за Авдіївку команда кілька тижнів тримала певні райони в сірому кольорі, хоча російська пропаганда вже кричала про «повне взяття». Лише після появи кількох незалежних відео з геоприв’язкою колір змінився. Інший випадок — просування росіян на Куп’янському напрямку в 2025 році. Карта показала реальну глибину вклинення раніше за більшість ЗМІ.
Підводний камінь для користувачів — очікування миттєвих оновлень. Карта не є трансляцією в прямому ефірі. Вона свідомо відстає, щоб не ставити під загрозу українські підрозділи. У 2026 році, коли дрони й РЕБ змінили характер війни, сірих зон стало більше. Це не недолік, а відображення реальності сучасної лінії зіткнення.
Практичне використання карти у 2026 році: для кого і як
Для цивільних карта стала інструментом особистої безпеки. Жителі прифронтових сіл щоранку перевіряють, чи не наблизилася червона зона до їхнього населеного пункту. Волонтери використовують її для планування евакуації та доставки гуманітарки. Журналісти — як базовий шар для своїх матеріалів. Аналітики порівнюють дані DeepState з ISW і LiveUAMap, щоб отримати повнішу картину.
Військові мають доступ до закритої версії з додатковими шарами. Публічна карта допомагає їм розуміти оперативну обстановку на сусідніх ділянках. Командир однієї з бригад у 2025 році публічно казав, що DeepState іноді дає швидше розуміння загальної ситуації, ніж внутрішні зведення.
Чек-лист для новачка: відкрийте deepstatemap.live, увімкніть українську мову, вивчіть легенду кольорів, спробуйте масштаб до рівня села, увімкніть шар підрозділів противника, перевірте останні оновлення в стрічці новин на сайті. Не використовуйте карту для навігації під час руху в зоні бойових дій — вона не для цього.
Міф: Карта показує українські позиції.
Реальність: Ніколи. Лише противника.
Міф: Це офіційна карта Генштабу.
Реальність: Незалежний проєкт з меморандумом про співпрацю.
Міф: Оновлюється щохвилини.
Реальність: 1–2 рази на добу з навмисною затримкою.
Обмеження карти та порівняння з альтернативами
DeepStateMap не ідеальна. Вона може відставати на кілька днів у зонах активних боїв малими групами. Сірі зони іноді дратують користувачів, які хочуть чіткої відповіді. Деякі військові критикували команду за надто швидке відображення певних просувань, вважаючи, що це допомагає противнику. Команда відповідає, що баланс між правдою і безпекою — їхній головний пріоритет.
Порівняно з LiveUAMap карта DeepState більш аналітична і менш «шумна». ISW дає глибокі текстові звіти, але не має такої детальної інтерактивності. Російські карти на кшталт «Рибар» чи «Військова хроніка» містять пропаганду і часто завищують успіхи. Тому для українського користувача DeepState залишається найкращим вибором.
У 2026 році з’явилися нові виклики: масове використання FPV-дронів робить лінію фронту ще більш динамічною. Команда адаптується, додаючи більше сірих зон і уточнюючи дані через додаткові джерела.
Назва «Deep State» була обрана навмисно іронічно. Засновники хотіли, щоб звучало загадково, як у конспірологічних теоріях. Насправді це просто назва команди, яка стала символом відкритості й правди в інформаційній війні.
Карта дипстейт як частина інформаційного фронту
За чотири з половиною роки війни DeepStateMap стала не просто інструментом, а частиною колективної пам’яті. Мільйони людей щодня відкривають її, щоб зрозуміти, де зараз проходить межа між вільними і окупованими землями. Вона допомагає зберігати психологічну стійкість: коли бачиш зелені зони, з’являється надія; коли червоні — розумієш масштаб виклику.
Проєкт також веде активну волонтерську роботу. Зібрані кошти йдуть безпосередньо на дрони й обладнання. Історичні карти, як-от операція Болбочана 1918 року, показують, що команда мислить ширше — не лише про сьогоднішню війну, а й про історичну справедливість.
У серпні 2026 року карта продовжує оновлюватися щодня. Лінія фронту змінюється повільніше, ніж у 2022–2023 роках, але кожна зміна фіксується з тією ж ретельністю. Для тих, хто хоче розібратися в темі максимально глибоко, DeepStateMap залишається найкращою точкою входу: простою для новачка і достатньо детальною для експерта.
Карта дипстейт Україна — це не ідеальне дзеркало фронту, а найкраще доступне. Вона працює завдяки сотням людей, які щодня перевіряють факти. Використовуйте її як один із інструментів, порівнюйте з офіційними зведеннями і пам’ятайте: за кожним кольором на карті стоять реальні люди й реальні рішення.
About the Author
