Якщо військовослужбовець загинув під час виконання обов’язків служби в період воєнного стану або помер упродовж року від бойового поранення, контузії, травми чи каліцтва, родина має право на одноразову грошову допомогу в розмірі 15 000 000 гривень. Це не «компенсація життя» і не спадщина в класичному сенсі: це окрема державна виплата, яку призначають за законом про соціальний і правовий захист військовослужбовців та постановою Кабміну №168.
Гроші не приходять однією сумою на картку наступного дня після поховання. Для випадків, засвідчених актовим записом про смерть з 1 вересня 2025 року, родина отримує 3 мільйони одразу, а решту 12 мільйонів — щомісяця по 150 тисяч протягом 80 місяців. Якщо смерть настала на службі, але не в бойових обставинах, розмір інший: 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 2 496 000 грн у 2026 році.
Звертатися потрібно до районного ТЦК та СП — незалежно від прописки. Строк — три роки. Паралельно варто оформлювати пенсію в разі втрати годувальника, залишок грошового забезпечення, компенсацію невикористаних відпусток і статус члена сім’ї загиблого Захисника. У нашій практиці саме ця «паралельність» відрізняє родину, яка зібрала повний пакет підтримки, від родини, яка пів року чекала лише на «ті 15 мільйонів» і втратила місяці пенсії.
Ключові цифри 2026
15 000 000 грн — одноразова грошова допомога за загибель у бою або смерть протягом року від бойової травми. 3 000 000 грн виплачують негайно, 12 000 000 грн — по 150 000 грн щомісяця протягом 80 місяців, якщо актовий запис про смерть зроблено з 1 вересня 2025 року. 2 496 000 грн — 750 прожиткових мінімумів, якщо смерть на службі поза бойовими діями. Мінімальна пенсія по втраті годувальника з 1 березня 2026 року — 12 810 грн на батьків, подружжя або одну дитину і 10 020 грн на кожного з двох і більше інших членів сім’ї. Строк звернення за одноразовою допомогою — 3 роки.
Які виплати за загиблого воїна передбачені державою
Родина часто шукає одну цифру — «скільки платять за загиблого». Держава ж виплачує не одну суму, а пакет. Одноразова грошова допомога стоїть у центрі, бо вона найбільша. Поруч ідуть гроші, які багато хто пропускає: грошове забезпечення за повний місяць загибелі, додаткова винагорода 100 000 грн, якщо смерть настала внаслідок бойового поранення, компенсація всіх невикористаних днів відпустки, допомога на поховання і щомісячна пенсія. За моїм досвідом, сім’я, яка оформлює лише «п’ятнадцять мільйонів», залишає на столі від кількох десятків до кількох сотень тисяч гривень уже в перший рік.
Одноразова допомога в 15 мільйонів прив’язана до воєнного стану і до зв’язку смерті із захистом України. Якщо боєць загинув на позиції, під обстрілом, на мінному полі, у штурмі чи внаслідок удару по місцю дислокації — це класичний випадок 15 мільйонів. Той самий розмір діє, коли людина померла в госпіталі чи вдома протягом року після поранення, контузії, травми або каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини, і це підтверджує військово-лікарська комісія. Якщо ж смерть настала під час служби, але без бойового зв’язку — хвороба, нещасний випадок поза виконанням бойового завдання — застосовують формулу 750 прожиткових мінімумів. З 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328 грн, тож 750 × 3328 = 2 496 000 грн.
Окремо стоїть допомога на поховання. Її отримує той, хто фактично оплатив похорон, зазвичай дружина, чоловік або батьки. Сума рахується як кілька прожиткових мінімумів і в 2026 році тримається близько 16 тисяч гривень — це не «заміна» великих виплат, а швидкі гроші на труну, транспорт, вінки й поминки. Компенсація невикористаної відпустки може бути значно більшою: якщо захисник два-три роки майже не був удома, накопичені дні, помножені на грошове забезпечення, дають десятки, інколи сотні тисяч. Грошове забезпечення за місяць загибелі виплачують за повний місяць, навіть якщо людина загинула 2-го числа.
| Вид виплати | Розмір у 2026 році | Куди звертатися |
|---|---|---|
| ОГД за загибель у бою / смерть від бойової травми протягом року | 15 000 000 грн (3 млн одразу + 150 тис. × 80 міс.) | ТЦК та СП, частина, профільне відомство |
| ОГД за смерть на службі поза бойовими діями | 2 496 000 грн (750 прожиткових мінімумів) | ТЦК та СП |
| Додаткова винагорода, якщо смерть від бойового поранення | 100 000 грн (у складі забезпечення) | Військова частина |
| Грошове забезпечення за місяць загибелі | Повний місяць, незалежно від дати | Військова частина |
| Пенсія по втраті годувальника | 70% / 50% забезпечення, мінімум 12 810 або 10 020 грн | Пенсійний фонд |
Таблиця не замінює індивідуальний розрахунок. Два бійці з різними посадами, вислугою і участю в боях залишать родинам різне грошове забезпечення, різну компенсацію відпустки і різну пенсійну базу. 15 мільйонів при цьому однакові для солдата і для офіцера, якщо обидва загинули в умовах, які закон відносить до воєнної допомоги. Саме тому не варто орієнтуватися на «скільки дали сусідці»: у неї могло бути троє отримувачів, у вас — п’ятеро, а пенсія взагалі рахується від зовсім інших цифр.
Практичний кейс з 2025–2026 років. Дружина сержанта з Полтавщини після поховання подала лише заяву на 15 мільйонів і пів року чекала першого траншу. Пенсію на двох дітей не оформила, бо вважала, що «все в одному пакеті». За шість місяців родина недоотримала понад 70 тисяч гривень щомісячної підтримки. Інший випадок: мати бійця, який помер у шпиталі через дев’ять місяців після осколкового поранення, спочатку почула про «два з половиною мільйони, бо помер не на нулі». Висновок ВЛК підтвердив причинний зв’язок із захистом Батьківщини — і підставу змінили на 15 мільйонів. Третій сюжет: родина добровольця, який не встиг укласти контракт, пішла в ТЦК, їй відмовили, бо маршрут інший — через Мінветеранів. Рік затримки коштував нервів і пропущених щомісячних платежів.
Хто має право на одноразову грошову допомогу і як ділять 15 мільйонів
П’ятнадцять мільйонів — це сума на всю родину, а не «по 15 кожному». За відсутності особистого розпорядження військовослужбовця допомогу ділять рівними частками між тими, кого закон відносить до кола отримувачів. До цього кола входять діти, зокрема усиновлені, зачаті за життя батька чи матері і народжені після смерті; один із подружжя, який пережив загиблого; батьки або усиновлювачі, якщо їх не позбавили батьківських прав; внуки, якщо на момент загибелі їхні батьки вже померли; жінка або чоловік, з якими загиблий проживав однією сім’єю без шлюбу, за умови рішення суду; інші утриманці, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника.
Особисте розпорядження змінює картину. Захисник ще за життя може письмово вказати, кому і в яких відсотках виплатити допомогу. Це не заповіт у нотаріуса, а окремий військовий інструмент, який долучають до особової справи. Закон усе одно захищає вразливих: малолітні, неповнолітні і повнолітні непрацездатні діти, непрацездатна вдова чи вдівець і непрацездатні батьки зберігають право на частину виплати навіть тоді, коли в розпорядженні їх «обійшли». На практиці їм гарантують щонайменше половину тієї частки, яку вони мали б без розпорядження. Ігнорувати цей запобіжник — прямий шлях до суду між цивільною дружиною, матір’ю і дітьми.
Не мають права на виплату громадяни російської федерації та білорусі, особи, які постійно проживають на території цих держав, а також засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність чи пособництво державі-агресору. Якщо хтось із родичів відмовляється від своєї частки або не звертається протягом трьох років, його частина переходить іншим отримувачам. Відмову варто оформлювати нотаріально: усна фраза «мені нічого не треба, хай дітям» у кабінеті ТЦК не працює і лише зупиняє справу.
Приклад розподілу. Загинув солдат, є дружина, двоє неповнолітніх дітей і мати. Чотири особи, розпорядження немає. Кожен отримує 3 750 000 грн. Перший платіж — по 750 000 грн кожному (разом 3 мільйони), далі кожен має свою «стрічку» щомісячних 37 500 грн, якщо ділити 150 тисяч на чотирьох. Інший приклад: є лише батьки, дружина загиблого немає, дітей немає. Два отримувачі — по 7,5 мільйона. Третій приклад з нашої практики: боєць склав розпорядження на користь цивільної партнерки на 100%. У нього лишилися неповнолітня дитина і непрацездатна мати. Партнерка не забрала «все»: дитина і мати зберегли захищену частку, решту отримала жінка, зазначена в розпорядженні. Без суду тут рідко обходиться, але закон саме так і задуманий — щоб воля захисника не знищила інтереси дитини.
Окремий біль — фактичні шлюбні відносини без штампа. Жінка, яка десять років прожила з військовим, народила дитину, чекала його з ротацій, після загибелі раптом дізнається, що без рішення суду про встановлення факту проживання однією сім’єю її немає в колі отримувачів. Дитина при цьому має право через свідоцтво про народження, якщо батьківство визнане. Сама жінка — ні. У 2026 році такі справи в судах ідуть місяцями. Поки немає рішення, ТЦК не включає її до наказу, а інші родичі вже отримують свої частки. Тому факт спільного проживання краще фіксувати ще за життя: заява, спільна адреса, діти, свідки, а після загибелі — негайний позов.
Куди звертатися і які документи зібрати для виплати
Базовий маршрут для Збройних Сил — районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. Місце реєстрації заявника не має значення: можна подати документи в ТЦК за фактичним проживанням. Для Нацгвардії, Держприкордонслужби, СБУ, Держспецзв’язку пакет несуть до відповідного органу за останнім місцем служби. Добровольців, які не були в штаті ЗСУ, часто веде Мінветеранів за окремим порядком. Помилка «пішли не в ті двері» у 2026 році все ще відбирає в родин по три-шість місяців.
Документи збирають двома руками. Одну частину дає військова частина: свідоцтво про смерть, витяг з наказу про виключення зі списків особового складу, документ про причини й обставини загибелі, витяг з особової справи про склад сім’ї, грошовий атестат. Командир частини за процедурою має підготувати витяг про виключення протягом орієнтовно десяти днів, але на практиці бойова частина на Донбасі чи в Запорізькій області може затримати папери через ротації, втрату архіву, зміну місця дислокації. Другу частину збирає родина: паспорт, РНОКПП, свідоцтва про шлюб і народження, свідоцтво про народження загиблого для батьків, згода на обробку персональних даних, довідка про відсутність судимості, заява встановленої форми.
Якщо є опіка над дітьми — потрібне рішення органу опіки або суду. Якщо хтось відмовляється від частки — нотаріальна відмова. Якщо прізвище змінювали — свідоцтво про зміну імені. Якщо батьківство встановлювали через суд — рішення, що набрало сили. Копії мають бути якісними, з читабельними печатками. У нашій практиці найчастіша технічна відмова — розбіжність у по батькові між паспортом матері і свідоцтвом про народження сина, виданим ще в дев’яностих. Виправлення через ДРАЦС займає тижні, і заяву доводиться подавати знову.
Чек-лист документів на одноразову допомогу
- Заява про виплату ОГД за формою, яку дають у ТЦК.
- Паспорт і РНОКПП кожного заявника.
- Свідоцтво про смерть військовослужбовця.
- Витяг з наказу про виключення зі списків частини та документ про обставини загибелі.
- Документи про родинний зв’язок: шлюб, народження дітей, народження загиблого для батьків.
- Згода на обробку персональних даних і довідка про судимість (від 16 років).
- Рішення про опіку, нотаріальна відмова, судове рішення про спільне проживання — за наявності.
- Реквізити рахунку в українському банку на кожного отримувача.
Список виглядає механічним, доки не стикаєшся з реальністю фронтової бюрократії. Свідоцтво про смерть можуть видати із датою, яка не збігається з датою в наказі частини. Обставини загибелі формулюють обережно, без слова «бойові», і тоді фінансисти намагаються зсунути справу в колію 750 мінімумів. Витяг про склад сім’ї іноді «губить» цивільну дружину або дитину від першого шлюбу. Саме тому пакет варто знімати на телефон посторінково в день подання і вимагати відмітку про прийняття. Без вхідного номера розмова «ми ж подавали» через чотири місяці нічого не варта.
Строк звернення — три роки. Тут з’явилася важлива розвилка. Якщо смерть настала до 4 червня 2025 року, три роки рахують від дати смерті, зазначеної у свідоцтві. Якщо після цієї дати — від дня складання актового запису про смерть. Для родин зниклих безвісти з 2022–2023 років це критично: суд може встановити факт смерті лише у 2026-му, а у свідоцтві датою смерті поставить день, коли людину востаннє бачили живим. Тоді «три роки» можуть виявитися вже майже вичерпаними. У такій ситуації тягнути з позовом про оголошення померлим небезпечно: можна втратити не лише 15 мільйонів, а й саму можливість подати заяву.
Як саме виплачують 15 мільйонів: графік 2026 року
Найбільше розчарування 2025–2026 років — очікування, що 15 мільйонів упадуть на картку одним платежем. Так не працює вже давно, а з 1 вересня 2025 року графік став ще розтягнутішим. Міноборони зафіксувало: загальний розмір лишається 15 мільйонів, негайна частина — 1/5, тобто 3 мільйони, решта 12 мільйонів іде рівними частками протягом 80 місяців по 150 тисяч гривень на всю родину. Раніше основну частину розкидали на 40 місяців по 300 тисяч. Новий порядок застосовують до випадків, де актовий запис про смерть зроблено з 1 вересня 2025 року. Для смертей, засвідчених раніше, лишається старий ритм: 3 мільйони плюс приблизно 300 тисяч на місяць протягом 40 місяців.
Навіщо держава розтягнула виплату майже на сім років? Офіційне пояснення — стабільніша опора родині й передбачуване навантаження на бюджет оборони. Для вдови з маленькими дітьми 150 тисяч на місяць, поділені ще й між матір’ю загиблого, можуть виявитися скромнішими за оренду в Києві. Для літніх батьків у селі та сама сума — рятівна рента. Закон не дає вибору «забрати все зараз». Немає кнопки «виплатити залишком». Можна лише правильно розподілити частки, відкрити окремі рахунки і контролювати, щоб кожен отримувач не випав із відомості через зміну картки чи помилку в ІПН.
Зміни 2025–2026, які вже діють
З 1 вересня 2025 року для нових актових записів про смерть основну частину ОГД виплачують 80 місяців, а не 40. З 4 червня 2025 року інакше рахують трирічний строк звернення. З 31 жовтня 2025 року запрацював пріоритет особистого розпорядження щодо грошового забезпечення. З 1 січня 2026-го прожитковий мінімум для працездатних — 3328 грн, тож «небойова» допомога становить 2 496 000 грн. З 1 березня 2026 року мінімальна пенсія по втраті годувальника для батьків, подружжя і однієї дитини зросла з 7800 до 12 810 грн, для двох і більше інших членів сім’ї — з 6100 до 10 020 грн. Сума 15 мільйонів у законі не змінилася.
Як це виглядає в житті. Сім’я зі смертю, записаною в жовтні 2025 року, у лютому 2026-го дочекалася наказу про призначення. У березні на три рахунки — дружини, дитини і матері — упала перша п’ята частина. Далі кожного місяця бухгалтерія «ріже» 150 тисяч на трьох. Якщо один рахунок заблокували через закордонний паспорт чи помилку банку, його частка «висить», інші йдуть далі. Інший кейс: смерть засвідчена в серпні 2025-го, до зрізу 1 вересня. Ця родина лишилася на 40-місячному графіку з платежем близько 300 тисяч. Різниця між «сусідами по горю» вдвічі по щомісячній сумі народжує образи, хоча обидві родини в підсумку отримають ті самі 15 мільйонів.
Окремо треба відрізняти графік ОГД від графіка грошового забезпечення. Залишок зарплати, бойові 100 тисяч, відпускні — це разові нарахування частини, їх не розтягують на 80 місяців. Пенсія Пенсійного фонду — взагалі інша труба: вона йде щомісяця все життя, поки є право. Змішувати ці потоки в одній голові небезпечно. Людина думає: «мені ж будуть платити 150 тисяч сім років, навіщо пенсія». Потім 80 місяців минають, діти виростають, а пенсійного стажу так і не оформили вчасно. У 2026 році це вже не гіпотеза, а типові консультації в юридичних приймальнях.
Пенсія по втраті годувальника та грошове забезпечення за місяць загибелі
Пенсія в разі втрати годувальника — це не частина 15 мільйонів і не «подарунок ПФУ». Її призначають за законом про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби. Якщо захисник загинув під час виконання обов’язків, пов’язаних із захистом України, батьки і подружжя мають право на пенсію незалежно від того, чи були вони на утриманні. Діти — до 18 років, а якщо навчаються за денною формою — довше, за загальним правилом до 23 років. Розмір: 70% грошового забезпечення годувальника для батьків і чоловіка чи дружини; 70% на одну дитину; по 50% на кожну, якщо дітей двоє і більше.
З 1 березня 2026 року держава підняла «підлогу». Якщо після всіх надбавок і індексацій пенсія батьків, подружжя або однієї дитини не дотягує до 12 810 грн, додають адресну допомогу до цієї суми. Для двох і більше інших членів сім’ї, крім непрацездатних батьків і подружжя, підлога — 10 020 грн на кожного. Раніше було 7800 і 6100. Підвищення закріплене постановою Кабміну від 5 лютого 2026 року №154. Це не автоматична «премія всім»: її дораховують, коли розрахункова пенсія нижча за мінімум. Якщо грошове забезпечення загиблого було високим, 70% і так перекриють 12 810, і доплата не знадобиться.
Оформлення — через Пенсійний фонд, не через ТЦК. Потрібні свідоцтво про смерть, документи про службу і грошове забезпечення, свідоцтва про родинні зв’язки, заяви кожного члена сім’ї. Пенсію можна просити з дня смерті, якщо вкластися в 12 місяців; інакше — з дня звернення. Цей нюанс з’їдає гроші частіше, ніж хочеться визнавати. Мати загиблого півтора року збирала «повний пакет на 15 мільйонів», а до ПФУ прийшла на 14-й місяць. Їй призначили пенсію лише з дати заяви, без доплати за попередній рік. У нашій практиці такі історії повторюються в кожному обласному центрі.
Грошове забезпечення після смерті — третя лінія. З осені 2025 року діє логіка «пріоритет волі захисника»: особистим розпорядженням можна вказати, кому віддати нараховані кошти на випадок смерті чи полону, із частками у відсотках. Немає розпорядження — черга. Першими йдуть подружжя, законні представники дітей і непрацездатні батьки рівними частками. Далі — повнолітні діти, рідні брати й сестри, яких військовий представляв. Якщо нікого з цього кола немає, гроші входять до спадщини і вже йдуть через нотаріуса. Якщо людина загинула в статусі зниклого безвісти, автоматичної виплати «по черзі» немає: кошти чекають спадкової процедури. Це окрема пастка для родин 2022–2024 років, де статус «зниклий» тримається роками.
До складу цих виплат входять забезпечення за повний місяць загибелі, бойові 100 000 грн за наявності підстави, компенсація відпусток, інші одноразові допомоги, право на які виникло до дня смерті. Їх легко переплутати з ОГД, бо все «йде від держави». Різниця принципова: ОГД призначає комісія за постановою №168 і законом, а забезпечення рахує фінансова служба частини. Два кабінети, два пакети, два графіки. Хто подає лише в ТЦК, часто так і не бачить відпускних.
Пільги членам сім’ї загиблого Захисника чи Захисниці
Гроші — лише частина опори. Статус члена сім’ї загиблого Захисника чи Захисниці України відкриває пільги, прописані в законі про статус ветеранів війни. Посвідчення «чорного» зразка оформлюють через ТЦК після підтвердження обставин загибелі. Без цього посвідчення комуналка не «сама собою» стане дешевшою, лікар не поставить позначку про першочерговість, а вступна кампанія дитини не побачить пільгової квоти. У 2026 році електронні реєстри вже кращі, ніж три роки тому, але паперове посвідчення все одно просять у поліклініці, в ОСББ і в університеті.
Комунальні пільги: 50% знижки на квартирну плату в межах 21 кв. м на особу плюс 10,5 кв. м на сім’ю; 50% на газ, електроенергію, тепло, воду в межах середніх норм; 50% на тверде паливо, якщо будинок без центрального опалення. Медицина: безплатні ліки за рецептом, першочергове зубопротезування без дорогоцінних металів, щорічна диспансеризація, першочергова госпіталізація. Праця: лікарняний у розмірі 100% середнього заробітку незалежно від стажу, щорічна відпустка в зручний час, додаткові два тижні без збереження зарплати, переважне право лишитися при скороченні. Освіта: вступ поза конкурсом на бюджетні місця в державних і комунальних закладах вищої та фахової передвищої освіти.
Житловий блок на папері звучить сильно: позачергове забезпечення житлом тих, хто перебуває на квартирному обліку, пільгові позики на будівництво, першочерговий вступ до кооперативів. На землі черги в громадах розтягнуті, фонду мало, а «позачергово» означає лише місце в окремій черзі, а не ключі наступного місяця. За моїм досвідом, реалістичніша тактика 2026 року — зафіксувати статус, стати на облік, паралельно бити в місцеві програми для родин загиблих, які іноді дають сертифікат або земельну ділянку швидше за державну квартиру. Ігнорувати облік не варто: через три роки місце в черзі вже працює на вас, навіть якщо сьогодні квартири немає.
Пільги не завжди сумуються «на всіх». Дружина, яка вийшла заміж удруге, може втратити частину статусних гарантій, хоча вже призначена одноразова допомога від цього зазвичай не відбирається. Повнолітня здорова дитина після 18 чи 23 років випадає з пенсії, але збережені освітні права варто використати, поки вони є. Батьки-пенсіонери часто не знають про 50% комуналки і роками платять повний тариф. Це дрібниця порівняно з 15 мільйонами, але за рік у двокімнатній квартирі з опаленням виходить кільканадцять тисяч, які могли лишитися в родині.
Місцеві програми у 2026 році сильно різняться. Одна громада дає щорічну допомогу до 1 вересня на дітей, інша — компенсацію оренди, третя — безоплатний проїзд у транспорті. Це не «замість» державних 15 мільйонів, а надбудова. Їх треба питати в управлінні соцзахисту одразу після поховання, не чекаючи наказу про ОГД. Деякі виплати прив’язані до календарного року: не встиг до 1 грудня — чекай наступного бюджету. Родина з Дніпра, з якою ми працювали навесні 2026-го, отримала міську допомогу на поховання за два тижні, а державні 3 мільйони — лише через п’ять місяців. Обидва потоки законні, обидва потрібні, і жоден не скасовує інший.
Чому відмовляють у виплаті і як оскаржити рішення
Відмова — не вирок, але й не «дрібничка, потім розберемось». Типові підстави: смерть визнана не пов’язаною із захистом Батьківщини; самогубство без доведеного зв’язку з бойовим стресом; алкогольне чи наркотичне сп’яніння як причина; заявник не входить до кола членів сім’ї; пропущено три роки; особа проживає в рф чи має вирок за колаборацію; неповний пакет документів. Найболючіша сіра зона — формулювання обставин загибелі. Слово в довідці «помер під час проходження служби» замість «загинув унаслідок поранення, пов’язаного із захистом Батьківщини» може зрізати суму з 15 мільйонів до 2,5 мільйона.
Самогубство на службі окремо розриває родини. Закон не ставить хрест автоматично: якщо є дані про контузії, евакуації, діагностований ПТСР, бойові виходи перед смертю, ВЛК і суд можуть визнати причинний зв’язок. Без медичної бази комісія відмовить. У 2026 році таких справ більше, ніж хотілося б. Вони вимагають адвокатської роботи, запитів до частини, свідчень побратимів, картки лікування. Самотужки мати з районного центру це рідко збирає. Безоплатна вторинна правнича допомога для членів сімей загиблих Захисників передбачена законом: це не «послуга для бідних», а право, яким варто користуватися з першого листа відмови.
Попередження
Не підписуйте «відмову від претензій» і не віддавайте оригінали документів посередникам «щоб швидше проплатили». Не чекайте, що частина сама пришле повний пакет додому: без заяви процес стоїть. Не просіть одного родича «подати за всіх» без нотаріальних довіреностей — частки зависають. Не ігноруйте лист ТЦК про нестачу однієї довідки: мовчання протягом місяців читають як неповний пакет, а не як їхню помилку. І не плутайте трирічний строк ОГД із річним строком для пенсії з дня смерті: це різні годинники, і вони цокають одночасно.
Оскарження йде двома рейками. Перша — адміністративна: скарга до вищого ТЦК, до Міноборони, повторна комісія. Друга — суд. Адміністративний позов проти відмови в призначенні ОГД у 2026 році — звична категорія справ. Строки на оскарження краще не відкладати «на після поминок» на пів року. Суд може зобов’язати призначити 15 мільйонів замість 750 мінімумів, включити цивільну дружину до кола отримувачів, визнати протиправною бездіяльність частини, яка не видає витяг. Поки триває суд, щомісячна стрічка 150 тисяч може не стартувати. Це жорстко, але інколи єдиний спосіб зрушити формулювання «небойова смерть».
Кейс: батьки загиблого з Черкащини отримали відмову, бо син «помер від захворювання під час служби». Вони зібрали епікризи, довідку про евакуацію після мінометного обстрілу, свідчення командира. Суд першої інстанції відмовив, апеляція теж. Касація в 2026 році розклала норми інакше: 15 мільйонів за постановою №168 — для загибелі і для смерті внаслідок поранення, травми, контузії, каліцтва; «просто хвороба» без цього зв’язку йде за іншою статтею. Без медичного мосту між окопом і лікарняним ліжком 15 мільйонів не вибити. Інший кейс простіший: ТЦК загубив копію свідоцтва про шлюб. Повторна подача з описом вкладення вирішила питання за шість тижнів без суду. Третій: брат загиблого вважав себе отримувачем «бо він єдиний, хто ховав». Закон брата в коло ОГД не ставить, якщо немає утримання. Образа зрозуміла, правової позиції немає.
Покроковий сценарій дій родини після загибелі військового
Перші дні після повідомлення про загибель не призначені для юриспруденції, але кілька рухів варто зробити одразу, поки пам’ять свіжа, а частина ще на зв’язку. Зафіксуйте прізвище, посаду і телефон офіцера, який повідомив. Попросіть письмово витяг з наказу про виключення, довідку про обставини, грошовий атестат. Не сваріться з частиною на порожньому місці: саме вона тримає ключ до «бойової» чи «небойової» формули. Паралельно відкрийте рахунки в українському банку на всіх, хто входитиме до кола отримувачів, включно з окремим рахунком дитини.
Протягом двох-трьох тижнів зберіть цивільні документи: паспорти, коди, свідоцтва, довідки про судимість. Якщо є підозра, що хтось із родичів живе за кордоном, підготуйтеся до нотаріальних відмов або довіреностей. Якщо була цивільна дружина — одразу консультація щодо позову про встановлення факту проживання однією сім’єю. Якщо є підозра на зникнення безвісти, а не підтверджену загибель, не тисніть на «швидке свідоцтво»: неправильна дата смерті в 2026 році може вбити трирічний строк. Тут потрібен адвокат, який рахує календар, а не лише емоції.
Далі — три кабінети майже одночасно. ТЦК: заява на ОГД і посвідчення члена сім’ї загиблого. Військова частина або її фінансовий орган: забезпечення, відпускні, 100 тисяч. Пенсійний фонд: пенсія по втраті годувальника. Соцзахист громади: місцеві виплати і комунальні пільги. Хто вибудовує чергу «спочатку 15 мільйонів, потім решта», програє в часі. Хто розкидає родичів по кабінетах з одним комплектом оригіналів — теж. Зніміть комплект копій, завірте ключові сторінки, розкладіть по папках. Це виглядає канцелярськи на тлі горя, але саме так у 2026 році виглядає турбота про дітей, яким ці гроші мають дожити до повноліття.
Контроль після призначення не менш важливий, ніж саме призначення. Збережіть наказ, графік, номери платежів. Якщо 150 тисяч не прийшли в очікуваний місяць — письмовий запит, а не лише дзвінок «дівчині з бухгалтерії». Якщо змінили картку — повідомте одразу. Якщо дитина досягла 14 і отримує ідентифікаційний код — перевірте, чи не «впав» її рахунок. Якщо з’явилося особисте розпорядження, про яке родина не знала, готуйтеся до перерахунку часток, а не до війни на кухні. Гроші держави не лікують втрату. Вони лише дають шанс не впасти в борги, не зняти дитину зі школи і не продати хату, поки країна віддає борг полеглому.
У нашій практиці родини, які проходять цей маршрут спокійно і письмово, отримують першу п’яту частину за 4–8 місяців після повного пакета. Там, де частина мовчить, ВЛК затягує, родичі сваряться і документи ходять по колу, рік перетворюється на два. Різниця майже ніколи не в «злій державі» як абстракції. Різниця в тому, чи є в папці вхідний номер, висновок про причинний зв’язок, окремі рахунки і заява до ПФУ, подана в перші місяці, а не «коли закінчиться ця тяганина з мільйонами».
Вердикт
Виплати за загиблого воїна у 2026 році — це 15 мільйонів при бойовій загибелі або смерті від бойової травми протягом року, 2 496 000 грн при небойовій смерті на службі, плюс пенсія з мінімумом 12 810 грн, залишок забезпечення і пільги за статусом. Гроші ділять між законним колом родичів або за особистим розпорядженням, а 12 мільйонів нової ОГД розтягнуті на 80 місяців. Хто подає повний пакет у ТЦК, частину і Пенсійний фонд одночасно і не просить трирічний строк, зберігає право. Хто чекає «поки самі виплатять» або плутає бойову підставу з небойовою, ризикує роками і мільйонами. Норми — на zakon.rada.gov.ua, пенсійні мінімуми — у роз’ясненнях pfu.gov.ua. Папери, рахунки і строки в цій історії важливі не менше за саму суму.
About the Author
