Після смерті власника майно розподіляється або за заповітом, або за законом. Українське законодавство захищає найвразливіші категорії спадкоємців і гарантує їм обов’язкову частку незалежно від змісту документа.
Кого не можна виключити з заповіту
Згідно зі статтею 1241 Цивільного кодексу України, право на обов’язкову частку мають малолітні та неповнолітні діти, повнолітні непрацездатні діти, непрацездатна вдова чи вдівець, а також непрацездатні батьки. Ці особи отримують половину частки, яка належала б їм за законом, навіть якщо заповідач призначив єдиним спадкоємцем іншу людину.
Суд може зменшити розмір обов’язкової частки, якщо доведено, що спадкоємець роками не спілкувався з померлим, не надавав допомоги або мав погані стосунки.
Заповіт — це особисте письмове розпорядження людини щодо майна на випадок смерті. Його можна оскаржити лише після смерті заповідача. Документ набуває чинності лише після відкриття спадщини.
About the Author
