Shahed 129 став одним із найвпливовіших іранських безпілотників, що поєднує розвідку, спостереження та точні удари в одному корпусі. Цей середньовисотний дрон великої тривалості польоту (MALE UCAV) з розмахом крил 16 метрів і корисним навантаженням до 400 кг дозволяє Тегерану вести асиметричну війну проти набагато сильніших супротивників, не ризикуючи пілотами. Він уже продемонстрував свої можливості в Сирії, а в 2026 році змусив говорити про себе під час інцидентів біля американських авіаносців у Перській затоці.
Для початківців Shahed 129 — це приклад, як Іран за лічені роки створив аналог американського Predator, але значно дешевше й адаптовано до регіональних реалій. Просунуті читачі оцінять деталі модернізацій, обмеження лінії зв’язку та стратегічну роль у сучасних конфліктах, включно з потенційними загрозами для України. Дрон не просто літає — він змінює правила гри, змушуючи потужні армії витрачати мільйони на протидію.
У лютому 2026 року американський F-35C збив іранський Shahed 129, що наближався до ударної групи USS Abraham Lincoln. Іран стверджує, що дрон встиг передати реальне відео розвідки. Цей епізод яскраво показує, як один апарат може збирати критичну інформацію на відстані сотень кілометрів, а потім зникнути в небі.
Історія створення та еволюція Шахед-129
Розробка почалася ще в 2005–2007 роках на базі раннього проєкту HESA-100, який пізніше трансформували в Shahed 123. Повна відповідальність перейшла до центру Shahed Aviation Industries, і вже навесні 2012 року злетів перший прототип з реєстрацією 129-001. У червні того ж року піднявся в небо другий екземпляр, а в липні дрон уперше транслював у прямому ефірі випробування балістичних ракет.
Вересень 2012-го став моментом слави: Shahed 129 показали на навчаннях «Великий пророк-7». Серійне виробництво запустили в 2013-му, і з того часу Іран випускає їх невеликими партіями — приблизно три на рік. До 2024-го замовили близько 40 одиниць, хоча реальна кількість, за різними оцінками, сягає 50.
Друга генерація отримала опуклий ніс у 2015–2016 роках — іранці заявляли про супутникову навігацію, хоча незалежні експерти сумніваються. У 2019-му з’явилася морська версія Simorgh для флоту. А в 2023 році один екземпляр помітили з новим куполом знизу — ймовірно, синтетичним радаром, що радикально покращує розвідку в будь-яку погоду.
Технічні характеристики та конструкція
Shahed 129 виглядає як витягнута сигара з V-подібним хвостом і крилами, що встановлені високо. Фюзеляж — вузький циліндр діаметром 65–75 см, виготовлений з композитів і алюмінієвого каркасу. Двигун Rotax 914 (100 кінських сил) працює в режимі штовхача, тому гвинт стоїть ззаду й не заважає огляду камер.
Шасі — втяжне, хоча перші прототипи мали фіксоване заднє. Під фюзеляжем — гімбал з електро-оптичною та інфрачервоною камерою Oghab-6 і лазерним далекоміром. Дані передаються в реальному часі, але дальність лінії зв’язку обмежена 200–400 км. За межами цього радіусу дрон переходить на автопілот і летить за попередньо заданими точками.
Ось основні параметри в таблиці:
| Параметр | Значення | Примітка |
|---|---|---|
| Довжина | 8 м | Компактний для транспортування |
| Розмах крил | 16 м | Забезпечує довгу автономність |
| Висота | 3,1 м | Зручна для старту з ВПП |
| Корисне навантаження | 400 кг | До 4–8 боєприпасів |
| Швидкість крейсерська | 150 км/год | Максимальна — близько 175 км/год |
| Бойова дальність | 1700 км | Перегін — до 3400 км |
| Тривалість польоту | 24 години | Реально підтверджена в польових умовах |
| Стеля | 7300 м | Вище хмарності більшості ППО |
Джерела даних: сайт Wikipedia та GlobalSecurity.org. Ці цифри роблять Shahed 129 справжнім «довгожителем» у повітрі — він може годинами кружляти над ціллю, збираючи дані, а потім завдати удару.
Озброєння та можливості ударів
Під крилами — два подвійні вузли підвіски. Кожен може нести пару керованих бомб Sadid-345 або ракет Sadid-1. Іранці заявляють про вісім боєприпасів, але на практиці видно максимум чотири. Бомби Sadid-345 — це високоточні снаряди з телевізійним наведенням, схожі на ізраїльські Spike.
Дрон не просто скидає вантаж: він проводить лазерне підсвічування, корегує вогонь і навіть оцінює ураження після удару. Для новачків важливо зрозуміти — це не дешевий «камікадзе», як Shahed-136. Це повноцінний ударний комплекс, що працює в парі з наземними станціями.
Бойове застосування: від Сирії до напруження з США у 2026 році
У 2014-му два розібрані Shahed 129 доставили до Дамаска. З того часу дрон сотнями разів злітав над Сирією, атакуючи позиції ІДІЛ і повстанців. Перший задокументований удар — лютий 2016-го. У червні 2017-го американські F-15E збили два іранські апарати біля ат-Танфу: один намагався вдарити по коаліційних силах, другий просто спостерігав.
Справжній резонанс стався в 2026-му. У січні Shahed 129 тримав під контролем рух американської авіаносної групи в затоці Оман. А 3 лютого той самий тип дрона наблизився до USS Abraham Lincoln. Іран стверджує: розвідка пройшла успішно, відео передали в центр. Американці відповіли F-35C. Цей епізод — класичний приклад, як один дрон змушує супердержаву витрачати ресурси на перехоплення.
Порівняння з іншими дронами
Щоб зрозуміти місце Shahed 129 у світі, варто глянути на сусідів:
| Характеристика | Shahed 129 | MQ-1 Predator | Shahed-136 |
|---|---|---|---|
| Тип | Ударно-розвідувальний | Ударно-розвідувальний | Камікадзе |
| Тривалість польоту | 24 год | До 40 год | 2–3 год |
| Бойове навантаження | 400 кг (4–8 боєприпасів) | До 900 кг | 50 кг (один удар) |
| Ціна (приблизно) | ~7 млн $ | ~30 млн $ | 20–50 тис. $ |
| Вразливість | Повільний, без РЕБ | Сучасна авіоніка | Масовий, дешевий |
Shahed 129 — золота середина: дешевший за Predator, але набагато розумніший за звичайний «шахед».
Роль у сучасній війні та потенційна загроза для України
Для України Shahed 129 — це не просто назва. У 2022–2023 роках з’являлися чутки про постачання Росії кількох одиниць разом із Shahed-191 і Mohajer-6. На відміну від дешевих «камікадзе», цей дрон може годинами вести розвідку, наводити артилерію чи завдавати точних ударів по глибоких тилах.
Його слабкості — повільність і залежність від лінії зв’язку — роблять його легкою здобиччю для української ППО. Але якщо росіяни навчаться використовувати його в комбінації з іншими дронами, загроза зросте. Іранські оператори вже перехоплювалися в ефірі під час роботи над Україною — це свідчить про пряму участь Тегерана.
Модернізації та майбутнє розвитку
У 2023-му з’явився варіант із синтетичним радаром — тепер дрон «бачить» крізь хмари. Можлива поява супутникового зв’язку зробить його ще небезпечнішим. Іран уже планує використовувати Shahed 129 для охорони кордонів, порятунку під час повеней і навіть моніторингу лісів.
Цей дрон продовжує літати, збирати дані та нагадувати світу: в сучасній війні перемагає не тільки потужність, а й розумна, дешева та витривала техніка. Shahed 129 — живий доказ того, як одна країна може змінювати глобальний баланс сил у небі.
About the Author
