126 бригада ЗСУ народилася в перші тривожні дні березня 2022 року в Одесі й одразу стала щитом для всього півдня України. Добровольці, інструктори військової академії та досвідчені резервісти злилися в єдиний кулак, який за лічені тижні перетворився на бойову машину, здатну зупиняти ворожі колони під Миколаєвом і звільняти Херсонщину. Сьогодні, вже як 39-та окрема бригада берегової оборони в складі морської піхоти, вона продовжує писати історію, поєднуючи традиції чорноморського козацтва з сучасними технологіями війни.
Бригада пройшла шлях від територіальної оборони до елітного підрозділу Корпусу морської піхоти ВМС ЗСУ. Її бійці першими форсували Дніпро, утримували плацдарм у Кринках і нищили ворога на лівому березі. Реорганізація 2025 року не просто змінила назву — вона підняла підрозділ на новий рівень, де кожна рота-тактична група працює як високоточний механізм. Це історія про людей, які залишили мирне життя заради перемоги, про мінометні розрахунки, що працюють під постійним вогнем, і про дух, який не зламати навіть найжорстокішим обстрілам.
Сьогодні 126 бригада ЗСУ — це не просто військова частина. Це символ стійкості Одещини, приклад того, як тероборона може стати основою професійної морської піхоти. Її досвід використовують для підготовки нових бригад, а історії бійців надихають тисячі добровольців по всій країні.
Як формувалася бригада в лютому-березні 2022-го
Усе почалося 5 березня 2022 року, коли голова Одеської обласної військової адміністрації Максим Марченко підписав рішення про створення підрозділу. Вже 8 березня призначили командування, а інструктори Одеської військової академії почали щоденні тренування без вихідних. Добровольці приходили тисячами — від студентів до ветеранів АТО. За місяць бригада підготувала понад 2000 осіб для добровольчих формувань територіальних громад Одещини.
Структура на старті включала кілька батальйонів: 220-й, 222-й, 223-й та інші. Кожен підрозділ отримував зброю, проводив фортифікаційні роботи навколо Одеси. Під час риття окопів бійці навіть знайшли давні амфори IV–V століття до нашої ери й передали їх до Одеського археологічного музею. Цей епізод став символом — захисники не просто воюють, а й зберігають історію рідної землі.
Командування швидко сформувало ротно-тактичні групи, зокрема «Хантер», яка вже в квітні вирушила на південь. Бригада отримала бойовий прапор 4 грудня 2022 року — рідкісна честь для молодого підрозділу. А перша жінка на посаді заступника командира з морально-психологічного забезпечення, полковник Лариса Якобчук, задала новий стандарт для Сил територіальної оборони.
Перші бої: оборона Миколаївщини та стримування ворога
Вже у липні 2022-го 220-й батальйон тримав позиції на межі Миколаївської та Херсонської областей. Ворог рвався до Миколаєва, але зустрів жорсткий опір. Ротно-тактична група «Хантер» разом із «Чимера» нищила ворожу техніку, використовуючи міномети та протитанкові засоби. Бої були запеклими: постійні артилерійські дуелі, дрони-розвідники й ночі без сну.
У жовтні бригада діяла пліч-о-пліч зі спецпідрозділом «Цунамі» біля села Давидів Брід. Кожна успішна операція давала не просто метри землі — вона повертала віру в перемогу. Бійці згадують, як мінометні розрахунки працювали в умовах, коли ворог постійно полював на них FPV-дронами. Точність пострілу залежала від секундної підготовки позиції та маскування.
Контрнаступ 2022-го: визволення Правобережжя Херсонщини
Осінь 2022-го стала зоряним часом для бригади. Підрозділи брали участь у контрнаступі, звільняючи села Максимівка, Зелений Гай, Посад-Покровське, Мирне, Благодатне, Барвінок, Музиківка, Центральне. Кульмінацією стало визволення Херсона. Дві ротні тактичні групи «Хантер» і «Оскар» безпосередньо брали участь у штурмових діях, просуваючись крізь заміновані поля й під обстрілами.
Ці операції вимагали не тільки мужності, а й точної координації. Артилерія, міномети, інженери — кожен елемент працював як єдиний організм. Бригада втратила побратимів, але ціна була виправдана: правобережжя Херсонщини повернулося під український контроль.
Пекельний плацдарм у Кринках: форсування Дніпра та 88 днів на лівому березі
Одним із найважчих епізодів став штурм лівого берега Дніпра. Бригада стала однією з перших, хто форсував річку й закріпився в Кринках. Бої тривали тижнями: холодна вода, постійні мінометні обстріли, дрони-камікадзе. Бійці переправлялися на човнах під вогнем, утримували позиції, евакуювали поранених.
Один із бійців 220-го батальйону провів на плацдармі 88 днів. Постачання йшло дронами — від води й їжі до боєприпасів. Втрати були болісними, але плацдарм став символом незламності. Саме тут бригада вперше виконувала завдання за прямим призначенням морської піхоти: штурми, форсування водних перешкод.
Мінометні розрахунки продовжували нищити ворога на Херсонському напрямку навіть після основних боїв. Кожен день — це копітка робота: маскування, точний вогонь, підтримка побратимів.
Бої під Часовим Яром і еволюція тактики
Один із батальйонів понад 70 діб перебував в оточенні під Часовим Яром. Постачання йшло виключно дронами. Бійці 223-го батальйону відбивали атаки, утримуючи позиції в надскладних умовах. Саме тут бригада повністю перейшла на сучасні технології: FPV-дрони, розвідка, електронна боротьба.
У 2024 році підрозділ отримав комплекс «Mini Shark» і 200 ударних дронів «Darts». Це радикально змінило ефективність: точні удари по командних пунктах, складах боєприпасів, техніці.
Реорганізація 2025 року: від ТрО до 39-ї бригади берегової оборони
У травні 2024-го бригада перейшла під командування морської піхоти ВМС ЗСУ й увійшла до складу 30-го корпусу. Офіційна реорганізація відбулася 5 березня 2025 року. Назву та символіку змінили — тепер 39-та окрема бригада берегової оборони імені Чорноморських козаків. Мотто «На чорних вітрилах», покровитель — отаман Сидір Білий.
Заява бригади прозвучала емоційно: «Ми пройшли довгий, славетний та важкий бойовий шлях… Війна змінюється. Щоб перемогти ворога, повинні змінитися й ми». Підрозділ посилили БМП-1, гаубицями Д-30, штурмовою групою «Ведмеді». У березні 2026 року бригада остаточно стала 39-ю окремою бригадою морської піхоти.
Структура, озброєння та сучасні завдання бригади
Сьогодні бригада має чітку структуру: штаб, батальйони берегової оборони, диверсійно-штурмова група «Ведмеді», центр безпілотних систем «Веном», артилерійський дивізіон, мінометна батарея, рота РЕБ, медична рота, група контролю бойового стресу.
Озброєння поєднує класику й сучасність: міномети, гаубиці Д-30, Д-20, MRAP International MaxxPro, Oshkosh M-ATV, БМП-1, комплекси ППО «Містраль», тисячі дронів. Електронна боротьба й роботизовані системи роблять підрозділ одним із найсучасніших.
Завдання — оборона узбережжя, операції на лівому березі Дніпра, підтримка штурмових дій морської піхоти. Бригада продовжує воювати на Херсонському напрямку, нищить ворожі човни, дрони-камікадзе Shahed.
| Дата | Подія | Ключові деталі |
|---|---|---|
| 8 березня 2022 | Формування бригади | Одеса, призначення командування, початок тренувань |
| Квітень 2022 | Перші бої | Миколаївська та Херсонська області, РТГ «Хантер» |
| Листопад 2022 | Визволення Херсона | Звільнення ключових сіл і міста |
| 2023–2024 | Операції на лівому березі | Кринки, форсування Дніпра, 88 днів на плацдармі |
| 5 березня 2025 | Реорганізація | 39-та бригада берегової оборони імені Чорноморських козаків |
| Березень 2026 | Перетворення на бригаду морської піхоти | Повна інтеграція в 30-й корпус морської піхоти |
Дані таблиці зібрано з відкритих джерел Вікіпедії та militarnyi.com.
Людські історії: герої, яких пам’ятають
Молодший лейтенант Святослав Алексапольський («Свят») загинув 29 серпня 2022-го під час звільнення Миколаївщини, надаючи допомогу пораненим. Посмертно — Герой України. Старший лейтенант Віталій Нестеренко («Віто») — Герой України посмертно, загинув під час операції на лівому березі.
Молодший сержант Андрій Григорчук («Вірус») загинув, рятуючи побратимів. Солдат Денис Кучеренко («Кім») керував човном під мінометним обстрілом. Кожне ім’я — це біль і гордість. Бригада втратила десятки найкращих, але їхній дух живе в кожному новому бійці.
Сьогодні рекрутинговий центр бригади активно працює. Добровольці проходять жорсткий відбір, тренування з дронами, РЕБ, штурмовими діями. Це не просто служба — це вибір жити заради майбутнього.
Символіка та культурна спадщина Чорноморського козацтва
Нова назва «Чорноморські козаки» — не просто слова. Нарукавний знак з абданком, мотто «На чорних вітрилах», герб Сидора Білого — усе це пов’язує сучасних захисників із традиціями запорозького козацтва. Бійці відчувають себе продовжувачами тієї ж свободи й мужності, що колись боронила Чорне море.
Цей зв’язок надихає. У тилу бригада підтримує спортивні ініціативи, наприклад баскетбольну команду в Одесі. На фронті — холодний професіоналізм і тепле братерство.
Кожен день 126 бригада ЗСУ доводить: навіть у найскладніших умовах український воїн здатен перемагати. Від добровольців 2022-го до професіоналів морської піхоти 2026-го — шлях, який надихає всю країну.
Бригада продовжує бої на Херсонському напрямку, вдосконалює тактику, тренує нові покоління. Її історія ще пишеться — і кожен новий успіх наближає день, коли український прапор знову майорітиме над усім узбережжям.
About the Author
