128 бригада ТРО «Дике Поле» народилася в найгарячіші дні лютого 2022 року з тисяч звичайних дніпрян, які кинули цивільне життя і взяли зброю, щоб захистити свій степ. За чотири роки цей підрозділ пройшов шлях від легкої територіальної оборони до потужної 128-ї окремої важкої механізованої бригади Сухопутних військ, тримаючи оборону на Запорізькому напрямку і втілюючи козацький дух незламності.
Бійці бригади зупиняли російський наступ на межі трьох областей, звільняли Харківщину і Луганщину, тримали позиції під Старомайорським і Плавнями. Сьогодні вони — професійна механізована сила з танками, дронами і бронетехнікою, яка поєднує добровольчий вогонь перших днів з сучасною військовою майстерністю.
Назва «Дике Поле» — не просто почесне найменування. Це нагадування про історичні степи Запоріжжя, де козаки будували волю. Бригада стала символом єдності Дніпропетровщини: від бізнесу й влади до звичайних людей, які підтримують фронт дронами, оптикою і вірою.
Як у лютому 2022-го звичайні люди створили бригаду за три дні
26 лютого 2022 року, коли російські війська вже рвалися до Дніпра, у місті почали формувати 128-му окрему бригаду територіальної оборони. Люди стояли в чергах до військоматів, приносили власні автомобілі, спальні мішки і навіть старі мисливські рушниці. Перші автомати іноді видавали з іржею, але дух був такий, що ніхто не сумнівався — цей підрозділ встане стіною.
Бригада увійшла до складу Регіонального управління «Схід» Сил ТрО. Батальйони 230-й, 231-й, 232-й, 233-й і 234-й швидко заповнилися добровольцями різного віку — від студентів до ветеранів. Командний склад складався з досвідчених офіцерів запасу, а рядові вчилися просто на ходу. За кілька тижнів вони вже патрулювали околиці Дніпра і готувалися до реального бою.
Цей момент став переломним для всього регіону. Дніпро перетворився на фортецю, а 128 бригада ТРО — на її серце. Люди відчували, що не просто захищають місто, а пишуть нову сторінку української історії.
Символіка «Дикого Поля»: козацька воля в сучасній війні
5 грудня 2024 року Президент України підписав указ про присвоєння бригаді почесного найменування «Дике Поле». Степові простори, де колись формувалося Запорізьке козацтво, стали метафорою свободи, мужності і готовності до бою. Гасло бригади «Степ та воля — козацька доля» звучить як клич предків, який сьогодні надихає воїнів на Запорізькому напрямку.
Емблема і прапор бригади втілюють цей дух: степові трави, шаблі, сучасні елементи техніки. Навіть гімн, створений рок-музикантом Андрієм Підгайним на слова Станіслава Золотова, став неофіційним гімном підрозділу — його співають перед виходом на позиції, і він піднімає бойовий дух сильніше за будь-який наказ.
Для бійців назва означає більше, ніж слова. Це відчуття коріння, коли ти стоїш на тому самому степу, де козаки боронили землю від орд. Сьогодні «Дике Поле» — це про сучасних захисників, які поєднують традиції з дронами і бронетехнікою.
Бойовий шлях: від перших пострілів до запеклих штурмів
Перші бої почалися вже в квітні 2022-го. Підрозділи 128-ї бригади ТРО вийшли на межу Дніпропетровської, Запорізької та Донецької областей і зупинили російський наступ. Вони не дали ворогу прорватися до Дніпра, тримаючи лінію оборони в степах, де вітер свистить так само, як століття тому.
З вересня 2022 року бригада брала участь у контрнаступі на Харківщині та Луганщині. Бої під Червонопопівкою, звільнення населених пунктів — це були тижні безперервних маршів, артилерійських дуелей і рукопашних сутичок. Воїни згадують, як степ горив від вибухів, але вони йшли вперед, бо знали: за спиною — рідний дім.
На Донеччині, біля Волновахи, Старомайорського і Тернів, бригада тримала позиції в умовах постійних штурмів. Тут загинули герої, чиї імена тепер викарбувані в пам’яті підрозділу: молодший сержант Олександр Кавун, удостоєний звання Героя України посмертно, та багато інших, хто віддав життя за кожен метр української землі.
Сьогодні, у 2026 році, 128 бригада тримає оборону на Запорізькому напрямку, зокрема в районі гирла річки Конки та Плавнів. Дрони, мінні поля і постійні атаки — це нова реальність, де досвід перших днів поєднується з сучасними технологіями.
| Дата | Подія | Значення |
|---|---|---|
| 26 лютого 2022 | Формування бригади в Дніпрі | Початок добровольчого опору |
| Квітень 2022 | Перші бої на межі областей | Зупинення наступу на Дніпро |
| Вересень 2022 | Звільнення Харківщини та Луганщини | Контрнаступ і повернення територій |
| 5 грудня 2024 | Присвоєння назви «Дике Поле» | Почесне визнання козацької спадщини |
| Літо 2025 | Реорганізація в важку механізовану бригаду | Перехід до Сухопутних військ і посилення |
Дані таблиці базуються на офіційних повідомленнях і матеріалах військових видань.
Трансформація: від ТрО до важкої механізованої бригади
У 2024 році 128 бригада ТРО перейшла до складу Сухопутних військ, а влітку 2025-го стала 128-ю окремою важкою механізованою бригадою в складі 17-го армійського корпусу. Це не просто зміна назви — це повна перебудова: з’явилися танкові батальйони, механізовані підрозділи, артилерійська група, батальйон дронів і протиповітряна оборона.
Колишні батальйони ТрО 230–234 трансформувалися в танкові, механізовані та стрілецькі. Додався ремонтний батальйон, інженерно-саперний, медична рота. Тепер бригада має Т-72, MRAP «Новатор-2», HMMWV, гаубиці Д-30 і Рапіра. Це дозволяє проводити не тільки оборону, а й потужні наступальні операції.
Перехід від легкої піхоти до важкої механізованої сили показав, як добровольці за чотири роки стали професійною армією, готовою до будь-яких викликів сучасної війни.
Для початківців важливо зрозуміти: ТрО — це територіальна оборона, де акцент на швидкому реагуванні та захисті рідних міст. Важка механізована бригада — це вже рівень армійського корпусу з важкою бронетехнікою і координацією великих операцій. Бригада пройшла цей шлях, зберігаючи дух перших днів.
Структура та озброєння: як працює сучасна бригада
Сьогодні 128 ОВМБр налічує понад 3000 воїнів. Штаб керує всім, а підрозділи працюють як єдиний механізм: розвідка, дрони, артилерія, танки і піхота. Батальйон безпілотних систем, сформований на базі одного з колишніх ТрО-батальйонів, став одним з найефективніших на напрямку.
- Танкові батальйони — забезпечують прорив і вогневу підтримку, використовуючи Т-72Б для маневрів у степу.
- Механізовані підрозділи — поєднують броню з піхотою, дозволяючи швидко захоплювати позиції.
- Артилерійська група та ППО — захищають від ворожих дронів і ракет.
- Інженери та медики — працюють під вогнем, забезпечуючи логістику і рятування життів.
Кожна рота має власні FPV-дрони, тепловізори і Starlink. Волонтери Дніпра постійно постачають нове обладнання — від машин до генераторів. Це робить бригаду самодостатньою і готовою до довгої війни.
Герої бригади: історії, які надихають
Кожна втрата — це біль, але й приклад. Олександр Кавун, молодший сержант, став Героєм України посмертно за мужність у боях. Багато воїнів, як механік-водій Передрій чи навідник Прибитько, загинули, захищаючи побратимів. Їхні історії розповідають про звичайних людей, які стали легендами.
Є й живі приклади. 59-річний піхотинець, який тримав позиції в Степногірську, або дівчата-операторки дронів, які живуть одним днем на фронті. За моїм досвідом спілкування з подібними підрозділами, саме такі історії роблять бригаду сім’єю, де кожен знає: за спиною — побратим.
Бригада вшановує героїв: вулицю в Дніпрі перейменували на честь 128-ї бригади ТрО ще у 2023 році, а бойовий прапор отримали в жовтні 2022-го.
Сучасний стан і внесок у перемогу
У 2026 році 128 окрема важка механізована бригада «Дике Поле» продовжує тримати Запорізький напрямок. Вони знищили сотні одиниць ворожої техніки, тисячі окупантів і не віддали жодного метра без бою. Підрозділ став прикладом для інших ТрО-бригад, які теж проходять реорганізацію.
Волонтерська підтримка триває: фондів, бізнесу і звичайних людей. Це не просто допомога — це партнерство. Бригада показує, як регіональна сила може стати елітною в армії.
Для тих, хто думає про службу: бригада шукає мотивованих людей на посади від механіка-водія до оператора РЕБ. Головне — патріотизм і готовність вчитися. Реалії життя показують, що найкращі бійці приходять з цивільного життя, але з вогнем в очах.
Степ ще гуде від вибухів, але «Дике Поле» стоїть. І стоятиме, доки не настане перемога.
About the Author
