406-та окрема артилерійська бригада імені генерал-хорунжого Олексія Алмазова — це елітне артилерійське з’єднання Командування морської піхоти ЗСУ, яке поєднує радянську спадщину з сучасними технологіями високоточних ударів. Базована в Миколаєві, бригада пройшла шлях від радянської 301-ї бригади 1976 року через випробування анексії Криму 2014-го до ключової ролі в обороні півдня та контрнаступах 2022–2026 років. Її артилеристи забезпечують вогневу підтримку морським піхотинцям, знищуючи ворожі позиції з ювелірною точністю, від класичних гаубиць до колісних САУ «Богдана».
Гасло «Ми — боги війни!» відображає не просто традицію, а реальну силу, яка стримувала наступ росіян під Миколаєвом, підтримувала звільнення Харківщини та продовжувала нищити окупантів на Херсонщині й Донеччині. Бригада відома участю в операціях, де кожен залп рятував життя українських воїнів і змінював хід локальних боїв, а її командир Андрій Шубін став символом непохитності навіть у заочних вироках російських судів 2026 року.
Для початківців це урок, як артилерія перетворюється на мозок і кулак сучасної війни, а для просунутих — приклад еволюції від берегової оборони до інтегрованої системи розвідки, дронів і прецизійних ракет, яка робить 406-ту бригаду невід’ємною частиною морської піхоти.
Корені в радянській армії: від 301-ї бригади до незалежності
Бригада веде свою історію з квітня 1976 року, коли в Запоріжжі сформували 301-шу артилерійську бригаду в складі радянських військ. Згодом її передислокували до Сімферополя в Криму, де вона стала частиною 32-го армійського корпусу Чорноморського флоту. Після проголошення незалежності України 1993 року підрозділ перейшов під український прапор і увійшов до 32-го армійського корпусу Одеського військового округу. Реорганізації тривали: 2001 року бригада стала 406-м артилерійським полком, 2003-го — окремою бригадною артилерійською групою, а 2006-го — окремою береговою артилерійською групою. До 2011-го її офіційно називали 406-ю окремою Сімферопольською береговою артилерійською групою.
Ці трансформації відображали перехід від масової радянської артилерії до більш компактних, мобільних формувань, орієнтованих на берегову оборону. Воїни вивчали не лише стрільбу по координатах, а й взаємодію з флотом і морською піхотою. Саме в Криму бригада набула досвіду роботи в приморських умовах — навичок, які стали неоціненними під час повномасштабного вторгнення.
2014 рік: випробування лояльності та передислокація на материк
28 лютого 2014 року російські війська оточили частину в Криму. Половина офіцерського складу, включно з командиром Дмитром Козаченком, зрадила присягу й перейшла на бік агресора. Але 73 військовослужбовці залишилися вірними Україні й 9 квітня прибули до Запоріжжя. За спільною директивою Міноборони та Генштабу бригада передислокувалася на материк — спочатку до Запоріжжя на базу 55-ї окремої артилерійської бригади, а з квітня 2015 року — до Миколаєва.
15 березня 2015 року частина офіційно відновилася як 406-та окрема артилерійська бригада (в/ч А2062). 24 серпня 2016-го отримала бойовий прапор, а 22 серпня 2018-го Указом Президента № 232/2018 їй присвоїли почесне найменування на честь генерал-хорунжого Олексія Алмазова — героя Армії УНР, який командував окремим кінно-гірським гарматним дивізіоном у боротьбі за незалежність 1917–1921 років. Алмазов, народжений 1885 чи 1886 року в Херсоні, уособлює традицію української артилерії: точність, відвагу та незламність перед ворогом.
Саме цей момент — вихід з окупованого Криму — став фундаментом сучасного духу бригади: лояльність не до посади, а до присяги.
Структура бригади: як працює «грім» морської піхоти
Сьогодні 406-та бригада — це чітко організоване з’єднання з управлінням, штабом, батареями управління та розвідки. До її складу входять кілька гарматних артилерійських дивізіонів (64-й, 66-й, 67-й), а також підрозділи забезпечення: інженерна рота, логістична, ремонтна та рота охорони. Раніше до неї належав 65-й окремий береговий ракетний дивізіон з комплексом РК-360МЦ «Нептун», який згодом переведено до окремої ракетної бригади, але досвід роботи з протикорабельними ракетами залишився.
Кожен дивізіон — це автономна бойова одиниця з батареями гаубиць, взводами технічного забезпечення, медичними пунктами та протиповітряною обороною. Така структура дозволяє бригаді працювати розосереджено, мінімізуючи втрати від ворожих контрбатарейних ударів, і швидко концентрувати вогонь на ключових напрямках.
- 64-й окремий гарматний артилерійський дивізіон — базовий підрозділ з високою мобільністю, оснащений сучасними системами наведення.
- 66-й і 67-й дивізіони — спеціалізуються на підтримці морської піхоти в приморських операціях, з акцентом на швидке розгортання.
- Підрозділи розвідки та управління — використовують дрони, радари й супутникові дані для реального часу коректування вогню.
Така організація робить 406-ту бригаду гнучкою: вона може підтримувати десантні операції морської піхоти, стримувати наступи на широкому фронті чи завдавати точкових ударів по тилах ворога.
Озброєння: еволюція від радянських гаубиць до «Богдана»
Артилерія бригади — це суміш перевіреної класики та новітніх розробок. Основу становлять 152-мм гаубиці Д-20, потужні 2А36 «Гіацинт-Б», американські M777, протитанкові МТ-12 «Рапіра» та, що найважливіше, українські колісні самохідні артилерійські установки 2С22 «Богдана». Остання отримала бригада у значній кількості, що підвищило мобільність і дальність ураження до 40+ км з високою точністю.
Для початківців: «Богдана» — це не просто гармата на колесах, а комплекс, який за лічені хвилини змінює позицію, уникаючи відповіді ворога. Для просунутих: інтеграція з системами автоматизованого управління вогнем дозволяє вести стрільбу за принципом «вистрілив — перемістився», зменшуючи ризик контрбатарейної боротьби.
| Система | Тип | Дальність, км | Особливості |
|---|---|---|---|
| 2S22 «Богдана» | Колісна САУ | 40+ | Висока мобільність, українське виробництво |
| M777 | Буксирувана гаубиця | 30+ | Легка, точна, сумісна з західними боєприпасами |
| 2A36 «Гіацинт-Б» | Буксирувана гармата | 30 | Потужний вогонь по укріпленнях |
| РК-360МЦ «Нептун» | Протикорабельний комплекс | до 280 | Ракетний удар по флоту (використовувався раніше) |
Джерела даних: офіційні матеріали ЗСУ та MilitaryLand. Кожна система проходить регулярне обслуговування механіками бригади, що забезпечує готовність 24/7.
Бойовий шлях: від АТО до звільнення територій
З 2015 року підрозділи бригади активно діяли на Донбасі, підтримуючи оборону Маріуполя, Авдіївки, населених пунктів Сартана, Чермалик, Гранітне, Водяне, Опитне, Талаківка. Артилерійські залпи дозволяли стримувати сепаратистів і російських найманців, даючи змогу піхоті утримувати позиції.
З початком повномасштабного вторгнення 2022 року 406-та бригада однією з перших вступила в бій на південному напрямку. Вона захищала Чорноморськ, Лебедівку, Санжійку в Одеській області, Миколаїв, Очаків, Берислав, Олександрівку, Станіслав, Посад-Покровське, Давидів Брід, Білогірку, Брускинське на Миколаївщині. Точні удари по колоннах техніки та командних пунктах зупиняли просування ворога до моря.
Харківський контрнаступ і подальші операції
Вересень 2022-го приніс визнання від Президента: бригада відзначилася під час контрнаступу на Харківщині в районі Балаклії. Далі — підтримка на Донеччині та Запоріжжі: Авдіївка, Вугледар, Новоселівка Друга, Спартак, Піски, Опитне, Велика Новосілка, Мар’їнка, Красногорівка, Роботине, Вербове. На Херсонщині артилеристи працювали поблизу Козачих Лагерів, Кринок, Корсунки.
Особливо резонансним став епізод квітня 2022 року, коли ракети Р-360 «Нептун» вразили крейсер «Москва» — флагман Чорноморського флоту РФ. За даними, оприлюдненими Петром Порошенком, та підтвердженими в російському суді 22 січня 2026 року, наказ віддав саме командир бригади Андрій Шубін. Це не просто тактична перемога — це символ, що навіть флот агресора вразливий перед українською артилерійською міцю.
Сучасна артилерійська війна: технології та тактика 406-ї бригади
У 2024–2026 роках бригада повністю інтегрувала безпілотники для розвідки, системи корекції вогню та західні боєприпаси. «Боги війни» працюють у тандемі з морською піхотою: артилерія подавляє ППО ворога, руйнує фортифікації та забезпечує «вогневий вал» під час штурмів. Кожна батарея — це міні-завод з розрахунками, які за лічені секунди обробляють дані від дронів і видають координати.
Для початківців пояснення просте: артилерія — це не шумний грім, а розумна сила, яка бачить ворога перша й б’є останньою. Просунуті читачі оцінять, як 406-та застосовує контрбатарейну боротьбу, використовуючи радари й РЕБ, щоб вийти з-під удару раніше, ніж ворог відповість.
У практиці бригади — сотні успішних місій, де точність врятувала сотні життів українських воїнів. Рекрутинг триває: номери обслуги, водії, розвідники — кожен може знайти своє місце в команді професіоналів.
Дух і традиції: люди, які тримають небо над Україною
Артилеристи 406-ї — це не просто військові. Це ветерани АТО, молоді рекрути, механіки, зв’язківці та медики, які щодня ризикують, щоб інші могли наступати. Нарукавний знак — щит з червоним канатом, розділений на чорний і темно-синій (Чорне й Азовське моря), з якорем і перехрещеними гарматами — нагадує про морські корені та захист суверенітету.
Бригада продовжує традиції Олексія Алмазова: точність, стійкість, любов до України. Її оркестр грає на свята, а воїни публікують календарі й звернення, що надихають цивільних. У 2026 році, коли війна триває, 406-та залишається на передовій — тиха, точна, непереможна сила, яка робить Перемогу ближчою з кожним залпом.
About the Author
