Завод Байрактар в Україні, відомий також як підприємство компанії Baykar, став реальністю оборонної промисловості країни станом на 2026 рік. Розташований на Київщині біля Василькова, він функціонує на повну потужність після відновлення, випускаючи до 120 сучасних безпілотників щороку. Це перший завод Baykar за межами Туреччини, який забезпечує локалізацію виробництва TB2 та TB3 з інтеграцією українських компонентів, таких як двигуни від Motor Sich та Ivchenko-Progress. Підприємство не лише посилює обороноздатність, але й створює висококваліфіковані робочі місця та стимулює технологічний розвиток.
Проєкт реалізовано завдяки стратегічному партнерству з Туреччиною, яке розпочалося ще з постачань TB2 у 2019 році. Незважаючи на повномасштабне вторгнення та ракетні удари 2025 року, Baykar під керівництвом Халука Байрактара завершила будівництво та відновлення в рекордні терміни. Сьогодні завод символізує стійкість і взаємну довіру, дозволяючи Україні скоротити логістичні ланцюги та адаптувати дрони під сучасні загрози електронної боротьби.
Завод Байрактар в Україні демонструє, як іноземні інвестиції в оборону перетворюються на конкретні результати: від створення робочих місць для 500 спеціалістів до потенціалу експорту готової продукції. Це не просто виробництво — це крок до технологічної незалежності в умовах війни.
Історія партнерства між Україною та Baykar
Партнерство України з турецькою компанією Baykar Makina бере початок у 2018–2019 роках, коли перші Bayraktar TB2 надійшли на озброєння ЗСУ. Ці безпілотники швидко довели свою ефективність у бойових умовах, ставши ключовим елементом розвідки та ударів. У 2021 році сторони підписали меморандум про спільне виробництво, де Україна надала земельну ділянку, а Туреччина — технології та інвестиції.
Повномасштабне вторгнення 2022 року прискорило процес. Baykar зареєструвала українську дочірню компанію Avia Ventures і придбала ділянку понад 30 тисяч квадратних метрів. Ліцензії на імпорт-експорт військової продукції надійшли в червні 2023 року, що дозволило розпочати будівництво. Халук Байрактар неодноразово підкреслював, що проєкт — це не просто бізнес, а моральний обов’язок і віра в майбутнє України.
Рішення про локалізацію виробництва виникло через необхідність скоротити залежність від імпорту. У Туреччині заводи Baykar працюють на повну завантаженість, тому український хаб став стратегічним доповненням. Партнерство охоплює не лише збірку, а й навчання українських інженерів у Стамбулі та спільну адаптацію систем під місцеві умови.
Підготовка та початок будівництва заводу
Будівництво заводу Bayraktar в Україні стартувало влітку 2023 року, а активні роботи на майданчику — на початку 2024-го. Площа комплексу перевищує 30 тисяч квадратних метрів і включає ангари для збірки, тестові майданчики, лабораторії та складські приміщення. Інвестиції склали близько 100 мільйонів доларів, з урахуванням сервісного центру та офісів.
У жовтні 2024 року готовність сягнула 80%, обладнання вже замовляли в Європі та Туреччині. Планували завершити роботи в серпні 2025 року, але реальність внесла корективи. Baykar акцентувала на швидкості та безпеці, використовуючи сучасні матеріали для стійкості до зовнішніх факторів.
Проєкт передбачав повний цикл: від лиття композитних матеріалів для корпусів до інтеграції електроніки та тестування. Українські фахівці брали участь у всіх етапах, що забезпечило швидке впровадження локальних рішень.
Технічні параметри та потужності підприємства
Завод Байрактар в Україні спроєктовано для випуску 120 безпілотників на рік. Це дозволяє оснащувати цілі бригади розвідки та ударних підрозділів. Виробничий цикл включає симуляцію польотів, перевірку озброєння та повні випробування перед передачею ЗСУ.
Потужності охоплюють повну локалізацію ключових вузлів. Підприємство оснащене сучасними лініями для композитного лиття, монтажу авіоніки та інтеграції двигунів. Тестові майданчики дозволяють проводити перевірки в реальних умовах, включаючи стійкість до електронної боротьби.
| Етап виробництва | Опис | Тривалість |
|---|---|---|
| Складання корпусу | Лиття композитів і монтаж крил | 2–3 тижні |
| Інтеграція електроніки | Авіоніка, камери, системи навігації | 3–4 тижні |
| Тестування та озброєння | Симуляції та бойові перевірки | 1–2 тижні |
Дані базуються на технічних специфікаціях Baykar. Після тестів дрони проходять фінальну сертифікацію перед передачею.
Російські атаки та відновлення виробництва
У 2025 році завод кілька разів ставав мішенню ракетних ударів РФ — до чотирьох атак за шість місяців. Найсерйозніша відбулася в серпні 2025 року, коли пошкоджень зазнали покрівля, комунікації та обладнання. Жертв серед персоналу не було.
Baykar оперативно провела оцінку збитків і відновила роботи. Халук Байрактар заявив, що жодна ракета не зашкодить дружбі між країнами. Відновлення завершилося до лютого 2026 року, а вже в березні підприємство вийшло на повну потужність. Додаткові системи захисту інтегрували під час ремонту.
Цей досвід підкреслив вразливість об’єктів критичної інфраструктури, але й продемонстрував стійкість проєкту. Baykar не змінила планів, підтвердивши пріоритет безпеки українських працівників.
Які моделі безпілотників виробляють на заводі
На підприємстві серійно випускають Bayraktar TB2 та TB3. TB2 — перевірена в боях платформа для розвідки та точкових ударів. Вона має тривалість польоту до 27 годин, швидкість 222 км/год і корисне навантаження 150 кг для високоточних боєприпасів MAM-L.
TB3 — сучасніша модель з розкладними крилами, призначена для морських операцій і запуску з коротких смуг. Тривалість польоту перевищує 50 годин, швидкість — 300 км/год, навантаження — 280 кг. Дрони адаптують під українські двигуни, що робить їх гібридними за походженням.
| Модель | Швидкість (км/год) | Навантаження (кг) | Час польоту (год) | Особливості |
|---|---|---|---|---|
| Bayraktar TB2 | 222 | 150 | 27 | Розвідка, удари, бойова перевірка |
| Bayraktar TB3 | 300 | 280 | 50+ | Розкладні крила, морські операції |
Перспективні моделі Akıncı та Kızılelma проходять етапи тестування для майбутнього запуску. TB3 уже тестували в рамках міжнародних навчань НАТО у 2026 році.
Локалізація виробництва та українські компоненти
Одна з ключових переваг заводу — глибока локалізація. Українські двигуни AI-25 та інші агрегати від Ivchenko-Progress і Motor Sich інтегрують безпосередньо на лінії. Це зменшує залежність від імпорту та дозволяє адаптувати дрони під конкретні загрози, наприклад, посилюючи захист від РЕБ.
Інженери з України проходять навчання в Туреччині, а потім впроваджують знання на місці. Спільні розробки включають нові сенсори та системи управління. Такий підхід створює основу для патентів і спільних проєктів.
Локалізація також прискорює постачання на фронт: час від замовлення до доставки скорочується з місяців до тижнів. Це критично важливо в динамічних умовах сучасної війни.
Економічний вплив та створення робочих місць
Завод забезпечує працевлаштування близько 500 спеціалістів — від інженерів до логістів. Зарплати в секторі перевищують середні по країні, що стимулює утримання кадрів у високотехнологічній сфері. Навчальні програми охопили понад 120 українців, які повернулися з практикою на турецьких полігонах.
Економічний ефект має мультиплікатор: кожна гривня, вкладена в оборону, генерує три гривні через податки, зарплати та ланцюги постачальників. Підприємство стимулює місцевих контрагентів, розвиваючи суміжні галузі — від матеріалів до логістики.
Інвестиції в розмірі 100 мільйонів доларів вже окупилися частково через швидкий запуск. У перспективі завод може стати джерелом валютних надходжень від експорту до партнерів НАТО.
Стратегічне значення для обороноздатності України
Локальне виробництво Bayraktar значно підвищує оперативність постачань. Дрони адаптують під реальні бойові сценарії, що підвищує їхню ефективність проти сучасних загроз. Завод зміцнює оборонну незалежність, зменшуючи вразливість логістичних шляхів.
Партнерство з Baykar позиціонує Україну як хаб оборонних технологій у Європі. Baykar контролює близько 60% світового ринку бойових БПЛА, і український завод стає частиною цієї глобальної мережі.
Стратегічно це демонструє, що навіть під обстрілами можна будувати майбутнє. Підприємство сприяє інноваціям, таким як інтеграція штучного інтелекту для автономних місій.
Перспективи розвитку та майбутні моделі
У 2026 році завод планує розширити лінійку, включаючи тести Akıncı та Kızılelma. Дослідницький центр на базі підприємства займатиметься новими системами управління, камерами та озброєнням. Спільні проєкти з українськими інститутами відкривають шлях до патентів і спільних експортних контрактів.
Перспективи включають постачання дронів союзникам і розвиток експортних центрів. Baykar розглядає завод як пілотний для Європи, що може привабити нові інвестиції.
Розвиток триватиме, з акцентом на інтеграцію ШІ та підвищення автономності. Завод Байрактар в Україні продовжує еволюціонувати, залишаючись ключовим елементом оборонної стратегії країни на довгі роки.
About the Author
