Фурія БПЛА — розвідник, що дає точність українській артилерії

Фурія БПЛА — це український безпілотний авіаційний комплекс тактичної розвідки та коригування вогню артилерії, створений київською компанією «Атлон Авіа» у 2014 році. Він став одним із перших вітчизняних дронів, які системно увійшли в бойову практику Збройних Сил і Національної гвардії ще до повномасштабного вторгнення. Комплекс складається з трьох літаків типу «літаюче крило», наземної станції управління, антенного комплексу та змінних оптичних модулів. Його головне завдання — не просто «показати картинку», а перетворити її на точні координати цілей для артилерії в режимі реального часу, вдень і вночі.

Сьогодні Фурія БПЛА продовжує еволюціонувати. У 2025 році комплекс отримав оновлені акумулятори, які дозволяють перебувати в повітрі до чотирьох годин, покращений тепловізор та алгоритми автосупроводження цілей. Паралельно компанія розробляє більшу версію — Фурія-2, яка обіцяє радіус дії до 100 км і тривалість польоту до п’яти годин. За роки війни сотні комплексів «Фурія» стали невід’ємною частиною артилерійської розвідки на всіх напрямках фронту.

Оператори, яких самі військові називають «фурійцями», працюють у складі артилерійських підрозділів бригад. Вони не просто керують дроном — вони ведуть безперервний діалог з вогневими позиціями, коригуючи вогонь так, щоб кожен снаряд або міна лягали максимально близько до цілі. Це технологія, народжена в умовах реальної війни, загартована в боях і постійно вдосконалювана на основі бойового досвіду.

Історія створення та бойового шляху

У травні 2014 року перший прототип піднявся в небо. Тоді ще ніхто не знав, що ця машина стане одним із символів українського оборонного ноу-хау. Назву «Фурія» придумали самі бійці — спочатку її отримав батальйон «Донбас», який одним із перших почав використовувати дрон у бойових умовах на сході.

Спочатку комплекс постачали волонтери Національній гвардії. У 2015 році його офіційно прийняли на озброєння Нацгвардії. У 2016-му з’явилася модернізована версія А1-СМ: кевларовий центроплан для кращої живучості, парашутна система посадки, можливість швидкої заміни корисного навантаження та нові антени. Саме ця модифікація пройшла повний цикл державних випробувань і 9 квітня 2020 року була прийнята на озброєння Збройних Сил України наказом Міністерства оборони № 115.

З початком повномасштабного вторгнення виробництво та ремонт евакуювали на захід України. Час відновлення одного апарата скоротили з року до кількох днів або тижнів. У 2022 році благодійні фонди та волонтери продовжували передавати комплекси бригадам. Станом на 2025–2026 роки сотні «Фурій» активно експлуатуються артилерійськими підрозділами на різних напрямках.

Конструкція та технічні можливості

«Фурія» — це класичне літаюче крило з розмахом 2 метри. Така аеродинамічна схема забезпечує відмінну стійкість у польоті, хорошу тривалість і відносно низьку помітність. Корпус виготовлений із композитів — склотканини, вуглетканини та кевлару. Електричний двигун робить політ тихим, а дві потужні літій-іонні батареї загальною ємністю близько 42 000 мА·год живлять усе обладнання.

Основні технічні характеристики (оновлена версія А1-СМ станом на 2025–2026 роки):

Запуск здійснюється з еластичної катапульти або вручну, посадка — на парашуті або «по-літаковому» на днище. Час повного розгортання комплексу — близько 15 хвилин. У комплект зазвичай входять три апарати, що дозволяє тримати один у повітрі майже безперервно, поки інші заряджаються або обслуговуються.

Як «Фурія» працює в реальних бойових умовах

Коли екіпаж отримує завдання, оператор планує маршрут на наземній станції. Дрон піднімається в небо і виходить у район цілі. Завдяки поєднанню супутникової навігації та інерціальної системи він може продовжувати політ навіть при спробах придушення сигналу GPS. Захищені цифрові канали зв’язку стійкі до сучасних засобів радіоелектронної боротьби.

На борту — гіростабілізована камера. Оператор бачить картинку в реальному часі, може збільшувати зображення, супроводжувати рухому ціль автоматично. Коли ціль виявлена, система фіксує координати з високою точністю і передає їх одразу на пункт управління вогнем артилерії. Далі починається процес коригування: перший снаряд — поправка, другий — уже влучання. У багатьох випадках на це йде лічені хвилини.

Нічна робота стала особливо важливою після 2022 року. Оновлений тепловізор від FLIR дає чітку картинку навіть у складних умовах. Алгоритми автосупроводження зменшують навантаження на оператора — йому не треба постійно тримати ціль вручну.

Бували випадки, коли «Фурія» витримувала пряме влучання ворожого FPV-дрона і все одно поверталася на базу. Конструкція з композитів та продумане розміщення важливих вузлів дають певний запас живучості.

Сучасні оновлення та Фурія-2

У вересні 2025 року «Атлон Авіа» представила третє суттєве оновлення комплексу А1-СМ. Нові батареї збільшили час польоту до чотирьох годин. Покращили алгоритми супроводження цілей і якість нічного зображення. Заміна оптичного модуля тепер займає менше півхвилини.

Паралельно компанія активно розвиває більшу платформу — Фурія-2 (А2-С). Цей дрон важчий (15–19 кг), здатен перебувати в повітрі до п’яти годин, має радіус дії до 100 км і більшу дальність маршруту. На борту — двосенсорна камера (денна + нічна) або чисто нічний варіант. Станом на весну 2026 року Фурія-2 проходить заводські випробування, і компанія планує розпочати серійне виробництво.

Маленька «Фурія» при цьому не знімається з виробництва — її продовжують модернізувати і постачати артилерійським підрозділам, для яких компактність і простота розгортання залишаються критично важливими.

Підготовка пілотів та збір бойового досвіду

У 2025–2026 роках «Атлон Авіа» запустила масштабну програму збору та систематизації бойового досвіду. Форум «Furia_Mission_2025» зібрав найкращих операторів з різних бригад. На основі їхніх відгуків оновлюють стандартні операційні процедури (SOP), програми навчання та тренажери.

Компанія проводить семінари для інструкторів навчальних центрів та представників військових вишів. Мета — не просто навчити запускати і саджати дрон, а сформувати глибоке розуміння, як максимально ефективно використовувати «Фурію» в умовах щільного РЕБ та динамічного бою. Досвідчені «фурійці» передають знання новачкам, а виробник оперативно впроваджує технічні доопрацювання за їхніми рекомендаціями.

Виклики та відповіді на них

Головний ворог будь-якого розвідувального дрона сьогодні — засоби радіоелектронної боротьби. «Фурія» протистоїть цьому завдяки інерціальній навігації, частотній стрибкоподібній зміні каналів зв’язку та режиму радіомовчання. Коли зв’язок все ж втрачається, апарат продовжує політ за програмою і повертається на точку посадки.

Інша загроза — ворожі FPV-дрони та засоби ППО. Тут допомагає висота польоту, швидкість і відносно невеликі розміри. А в окремих випадках — просто міцна конструкція, яка дозволяє апарату пережити пошкодження і повернутися.

Погода, пил, мороз, спека — усе це реальність фронтової експлуатації. Композитні матеріали та продумана герметизація допомагають апарату працювати в широкому діапазоні умов. Полегшується і польове обслуговування: багато вузлів можна замінити швидко, без складного обладнання.

«Фурія» сьогодні і завтра

Станом на червень 2026 року «Фурія» залишається одним із основних тактичних розвідувальних комплексів української артилерії. Вона не найсучасніша і не найшвидша, зате перевірена тисячами бойових вильотів, зрозуміла для операторів і постійно вдосконалюється на основі реального досвіду.

Компанія «Атлон Авіа» не зупиняється: оновлює маленьку версію, доводить до серії Фурію-2, розвиває українські компоненти (електроніка, зв’язок, розглядаються двигуни вітчизняного виробництва). Паралельно триває робота з підготовки нових екіпажів і систематизації знань, накопичених за роки війни.

Коли в небі з’являється «Фурія», артилеристи отримують не просто відео — вони отримують шанс влучити точно і з першого разу. Це і є головна цінність цього українського дрона-розвідника, який уже більше десяти років захищає небо і допомагає захищати землю.

About the Author

admin

Administrator

Visit Website View All Posts