Маленький апарат завдовжки менше трьох метрів змушує російські радари бачити на екранах ескадрилью бомбардувальників, а розрахунки зенітних комплексів — витрачати дорогі ракети на порожнечу. Йдеться про AGM-160 MALD (точна офіційна назва — ADM-160, від Air-launched Decoy, хоча в запитах часто трапляється написання AGM-160) — американську мініатюрну повітряну приманку, яка з травня 2023 року воює на боці України. Саме тоді світ уперше побачив її бойове застосування — і сталося це в нашому небі.
MALD — це не ударна зброя. Вона не несе бойової частини й нікого не вражає фізично. Її завдання значно витонченіше: обманути, відволікти, перевантажити ворожу протиповітряну оборону, щоб справжні ракети — Storm Shadow, SCALP EG та інші — долетіли до цілі. У нашому матеріалі розбираємо, як влаштована ця «летюча ілюзія», чим відрізняються її модифікації, та чому вона стала обов’язковим елементом українських повітряних операцій.
Абревіатура MALD розшифровується як Miniature Air-Launched Decoy — мініатюрна приманка повітряного базування. Зовні апарат схожий на невелику крилату ракету: сигароподібний корпус, розкладні крила, мініатюрний турбореактивний двигун. Усередині ж — не вибухівка, а електроніка. Серце системи — програмований підсилювач сигнатури (Signature Augmentation Subsystem), який формує на ворожих радарах відбиток, що імітує справжній літак чи ракету.
Хитрість у тому, що оператор може запрограмувати приманку відтворювати радіолокаційний портрет практично будь-якої цілі — від малопомітної крилатої ракети до величезного бомбардувальника B-52. Розрахунок ворожого ЗРК бачить на екрані загрозу, класифікує її як реальну і відкриває вогонь. Ракета-перехоплювач вартістю сотні тисяч доларів летить у дешеву приманку, а позиція комплексу при цьому розкривається. Подвійний виграш без жодного грама тротилу.
Головна цінність MALD у тому, що вона змушує противника або витрачати дорогі зенітні ракети на фантомні цілі, або ігнорувати загрози — і тоді справжні ракети проходять до цілі безперешкодно.
Від ідеї DARPA до серійної приманки: коротка історія
Програма стартувала ще 1995 року з ініціативи агентства DARPA: військовим потрібна була дешева витратна приманка для місій із придушення ворожої ППО. Перший варіант, ADM-160A, створила компанія Teledyne Ryan — апарат уперше злетів у січні 1999 року. Він умів летіти за маршрутом із 256 запрограмованих точок, але дальність і час польоту замовника не задовольнили.
2003 року Повітряні сили США перезапустили конкурс, і контракт дістався компанії Raytheon. Так народилася ADM-160B — більша, важча, з потужнішим двигуном TJ-150 і значно кращою витривалістю. Перші серійні вироби надійшли у війська 2009 року. А 2012-го з’явилася наймудріша версія родини — ADM-160C, відома як MALD-J: вона не лише прикидається літаком, а й активно глушить радари раннього попередження та наведення, працюючи як витратний постановник перешкод просто всередині зони ураження ворожої ППО.
Технічні характеристики та модифікації
Попри скромні габарити, MALD — справжній концентрат технологій. Апарат завдовжки близько 2,85 метра важить лише близько 130 кілограмів, але летить майже з навколозвуковою швидкістю на відстань до 900 кілометрів. Порівняйте: повноцінна крилата ракета такої дальності важить у десять разів більше. Нижче — зведена таблиця ключових параметрів і версій.
| Параметр | ADM-160A | ADM-160B (MALD) | ADM-160C (MALD-J) |
| Розробник | Teledyne Ryan | Raytheon | Raytheon |
| Перший політ | 1999 рік | 2009 рік (постачання) | 2009 рік, постачання з 2012-го |
| Довжина | ≈2,38 м | ≈2,85 м | ≈2,85 м |
| Маса | ≈45 кг | ≈127 кг | ≈130 кг |
| Дальність | ≈460 км | до ≈920 км | ≈900 км |
| Швидкість | дозвукова | до 0,9 Маха | до 0,9 Маха |
| Основна функція | приманка | приманка-імітатор | приманка + активний глушник |
Джерела даних: Air and Space Forces Magazine, designation-systems.net.
Двигун Pratt & Whitney TJ-150 розвиває тягу близько 0,67 кН — цього достатньо, щоб приманка трималася в повітрі до 90 хвилин, із яких приблизно 50 хвилин може баражувати над заданим районом. Навігація — комбінована, GPS плюс інерціальна система, тож апарат упевнено тримає маршрут навіть в умовах радіоелектронної боротьби. Маршрут програмується заздалегідь, але пілот носія може змінити завдання буквально до моменту скидання.
Носії: від B-52 до українських МіГ-29 та Су-27
У американській авіації MALD інтегрована з широким спектром платформ. Кількість приманок на борту вражає різноманіттям:
- винищувач F-16 бере до чотирьох приманок;
- штурмовик A-10 — до десяти;
- стратегічний бомбардувальник B-52 — дванадцять і більше;
- передбачена сумісність із F-15, B-1B, морським патрульним P-8A Poseidon і навіть безпілотниками MQ-9 Reaper.
Кожна з цих цифр — це окремий «рій привидів», який можна випустити перед ударною групою. Україна ж здійснила те, що американські інженери навряд чи закладали в проєкт: наші фахівці адаптували MALD під радянські літаки. Спершу приманки помітили під крилами МіГ-29, а в серпні 2025 року Повітряні сили оприлюднили кадри Су-27 із двома ADM-160 на нестандартних пілонах. Інтеграція західного озброєння на радянські машини — окремий інженерний подвиг, який раніше вже відпрацювали на ракетах AGM-88 HARM і бомбах JDAM-ER.
Бойове застосування в Україні: дебют, що змінив правила гри
Травень 2023 року. Після удару по об’єкту в окупованому Луганську росіяни знаходять уламки дивного апарата з маркуванням ADM-160B. Це стало першим у світі задокументованим бойовим застосуванням MALD — і воно невипадково збіглося з появою в України британських крилатих ракет Storm Shadow. Відтоді уламки приманок фіксували й на Херсонщині, а схема їхнього використання вималювалася доволі чітко.
Приманки запускають одночасно з крилатими ракетами або за мить до них: MALD «світиться» на радарах яскравіше за малопомітні Storm Shadow і SCALP EG, відтягуючи на себе увагу й перехоплювачі російської ППО.
Логіка тактики проста й безжальна до ворога. Російський розрахунок С-300 чи С-400 бачить групу цілей і мусить реагувати: кожна ціль виглядає як реальна загроза. Поки зенітники витрачають ракети на приманки й вмикають радари на повну потужність, справжні ракети прориваються до командних пунктів, складів і штабів. А ввімкнений радар — це ще й подарунок для протирадіолокаційних HARM, які Україна застосовує в тих самих ударних пакетах. За оцінками профільного видання Defense Express, саме зв’язка MALD + HARM + Storm Shadow дозволяє розкрити повний потенціал кожного з цих засобів.
Чому дешева приманка ефективніша за дорогу ракету
Економіка тут грає на боці атакувальника. Орієнтовна вартість однієї MALD — кілька сотень тисяч доларів, тоді як зенітна керована ракета комплексу С-400 коштує дорожче, а її запаси не безмежні. Кожен перехоплювач, витрачений на фантом, — це мінус один перехоплювач проти реальної ракети. Помножте це на десятки приманок у масованому ударі, і ворожа ППО опиняється перед нерозв’язною дилемою: стріляти по всьому й швидко спорожніти або фільтрувати цілі й ризикувати пропустити справжній удар.
Є й психологічний вимір. Оператори радарів, які кілька разів поспіль «зловили» приманку замість ракети, починають сумніватися в кожному контакті. Час реакції зростає, рішення ухвалюються повільніше — і саме цих секунд часто бракує, щоб збити справжню ціль. Радіоелектронна війна виграється не лише в ефірі, а й у головах.
Майбутнє родини: MALD-X і морська MALD-N
Розвиток платформи не зупиняється. Raytheon ще з 2018 року працює над версією MALD-X — із посиленим комплектом радіоелектронної боротьби, можливістю польоту на гранично малих висотах і, що найцікавіше, мережевими функціями: приманки зможуть діяти роєм, обмінюючись даними й перерозподіляючи ролі прямо в польоті. На базі MALD-X американський флот замовив власну модифікацію MALD-N для своїх носіїв. Паралельно ВПС США відпрацювали перенацілювання приманки вже в польоті та вдосконалену навігацію для умов глушіння GPS — прямий висновок з уроків війни в Україні, де радіоелектронна боротьба досягла безпрецедентної інтенсивності.
Український досвід, без перебільшення, став найціннішим полігоном для всієї концепції повітряних приманок. Те, що десятиліттями існувало в теорії навчань, у нашому небі щотижня проходить перевірку проти однієї з найщільніших систем ППО світу — і працює.
AGM-160 MALD (ADM-160) — рідкісний приклад зброї, яка нікого не вбиває безпосередньо, але рятує і ракети, і літаки, і зрештою людські життя, прокладаючи шлях ударним засобам крізь ворожу оборону. Для України ця маленька приманка стала множником сили: вона дозволяє обмеженому арсеналу крилатих ракет досягати цілей із максимальною ефективністю, виснажуючи водночас російську протиповітряну оборону. Кожен успішний удар по складу боєприпасів чи командному пункту, перед яким радари ворога ганялися за «привидами», — це і її заслуга. Маленька, без вибухівки, але з величезним впливом на хід повітряної війни.
About the Author
