Нона-К, або 2Б16, — це радянська буксирована артилерійська система калібру 120 мм, яка поєднує властивості гармати, гаубиці та міномета в одному компактному корпусі. Розроблена наприкінці 1980-х років на Мотовіліхінських заводах у Пермі, вона стала відповіддю на досвід бойових дій у Афганістані, де потрібна була легка, мобільна й універсальна артилерія для десантно-штурмових підрозділів. Загалом виготовили лише 188 одиниць, тому сьогодні Нона-К залишається однією з найрідкісніших систем свого класу.
Завдяки масі всього 1200 кг, автоматичному розсуванню станин лафета та широкому діапазону кутів наведення система швидко розгортається й веде вогонь по цілях на різних дистанціях і траєкторіях. У 2026 році українські Сили оборони використовують як трофейні, так і відновлені екземпляри, зокрема музейний зразок, переданий 80-й окремій десантно-штурмовій Галицькій бригаді. Точність цієї гармати часто називають феноменальною — вона компенсує порівняно невелику дальність навіть в умовах масового застосування дронів.
Система продовжує демонструвати свою цінність у сучасній війні: від оборони Бахмута до прикриття під час Курської операції. Її інженерна витонченість, гнучкість боєкомплекту та здатність вражати цілі з високою точністю роблять Нона-К справжнім артефактом радянської артилерійської думки, який досі знаходить місце на полі бою.
Історія створення Нона-К
Розробка 2Б16 «Нона-К» велася в спеціальному конструкторському бюро Мотовіліхінських заводів імені Леніна в Пермі. Конструктори враховували реальний бойовий досвід радянських військ у Афганістані, де стандартні важкі гаубиці часто виявлялися надто громіздкими для гірської місцевості та швидких маневрів. Потрібна була система, яку можна швидко перекидати гелікоптерами чи буксирувати легкими тягачами, водночас зберігаючи потужність 120-мм калібру.
За основу взяли артилерійську частину 2А51, яку вже встановлювали на самохідну установку 2С9 «Нона-С». Тобто Нона-К стала буксированим варіантом уже перевіреної конструкції. Прийняли систему на озброєння у 1986 році, а серійне виробництво тривало лише до 1989-го. Обмежений тираж у 188 одиниць пояснюється вузькою спеціалізацією — гармата призначалася переважно для артилерійських дивізіонів десантно-штурмових бригад, де цінувалася саме мобільність і універсальність.
Цей короткий виробничий цикл зробив Нона-К майже легендою ще за радянських часів. Система встигла взяти участь у Другій чеченській війні у складі морської піхоти, а згодом з’явилася на сході України в 2014–2015 роках. Сьогодні її рідкість лише підвищує інтерес до неї як з боку військових, так і колекціонерів військової техніки.
Конструкція та технічні характеристики
Нона-К вражає балансом між простотою та витонченістю. Ствол довжиною 2900 мм (24,2 калібри) оснащений багатока мерним дульним гальмом, яке поглинає до 30 % енергії відкату. Це дозволяє зменшити навантаження на лафет і підвищити точність. Казенник — напівавтоматичний, з клиновим затвором і пластичним обтюратором, що забезпечує надійне ущільнення порохових газів навіть при інтенсивній стрільбі.
Лафет — двостанинний, з розсувними станинами. Переведення з похідного в бойове положення відбувається автоматично, а зворотний процес — за допомогою лебідки. Це критично важливо для розрахунку з п’яти осіб: система стає готовою до стрільби за лічені хвилини. Верхній станок захищений броньовим щитком від куль і осколків. Кути наведення — від -10° до +80° по вертикалі та ±30° по горизонталі. Приціл — 1П9.
Ось основні технічні параметри системи:
| Параметр | Значення | Примітка |
| Калібр | 120 мм | Універсальний для мін і снарядів |
| Маса в бойовому положенні | 1200 кг | Одна з найлегших у класі |
| Довжина ствола | 2900 мм (24,2 калібри) | Забезпечує широкий діапазон траєкторій |
| Екіпаж | 5 осіб | Оптимально для швидкого розгортання |
| Темп вогню | 8–10 пострілів/хв | Високий для буксированої системи |
| Дальність ефективна | 7,1–8,8 км | Залежить від типу боєприпасу |
| Дальність максимальна | 12,8 км | Активно-реактивний снаряд |
| Кути вертикального наведення | -10°…+80° | Від прямого до навісного вогню |
Дані про технічні характеристики базуються на відкритих джерелах, зокрема Вікіпедія.
Універсальність у дії: гармата, гаубиця чи міномет?
Головна інженерна родзинка Нона-К — балістична схема «гармата-постріл». Ствол дозволяє вести вогонь як прямим наведенням (як класична гармата), так і по навісній траєкторії з різними кутами піднесення (як гаубиця чи міномет). Це досягається завдяки особливій конструкції казенника та можливості використовувати різні заряди й типи боєприпасів.
Коли потрібно уразити укріплення або живу силу за складкою місцевості — розрахунок обирає високу траєкторію з використанням мінометних мін. Для боротьби з легкою бронетехнікою чи точкового ураження на невеликій відстані переходять на прямий постріл кумулятивними снарядами. Така гнучкість рідкісна навіть серед сучасних систем і робить Нона-К незамінною в умовах, коли один розрахунок повинен виконувати завдання, для яких зазвичай потрібні кілька різних гармат.
Боєприпаси та балістичні можливості
Нона-К може використовувати практично весь спектр 120-мм боєприпасів. Це і звичайні мінометні міни з оперенням, і нарізні осколково-фугасні снаряди з готовими нарізами, і кумулятивні, і касетні, і димові, освітлювальні, запалювальні. Потужність 120-мм снарядів за ефективністю ураження часто наближається до 152-мм гаубичних гранат.
Ось найпоширеніші типи:
- Осколково-фугасні снаряди (ОФС) — дальність до 8,8 км, площа ураження живої сили до 6600 м².
- Активно-реактивні снаряди (АРС) — максимальна дальність 12,8 км.
- Кумулятивні снаряди — бронебійність до 600 мм на дистанції до 1 км.
- Касетні боєприпаси — ефективні проти скупчень піхоти та легкої техніки.
- Спеціальні міни — димові, освітлювальні, запалювальні для тактичних завдань.
Така різноманітність дозволяє артилеристам швидко адаптуватися до зміни обстановки без заміни гармати.
Бойовий досвід та застосування в історії
Нона-К пройшла перевірку в реальних боях ще за радянських часів. У Другій чеченській війні її використовували морські піхотинці. Під час конфлікту на сході України в 2014–2015 роках місія ОБСЄ фіксувала буксирування цих систем у районі Луганська. Система зарекомендувала себе як надійна й точна, особливо в умовах обмеженої видимості та складного рельєфу.
Сьогодні Нона-К знову опинилася в центрі уваги завдяки своїй участі в російсько-українській війні. Її легкість і швидкість розгортання дозволяють діяти там, де важчі системи менш ефективні.
Сучасне застосування у Збройних Силах України
У 2026 році Нона-К продовжує служити в лавах ЗСУ. Один з екземплярів, законсервований ще у 2003 році й виставлений на постамент у Національній академії сухопутних військ у Львові, наприкінці 2022 року зняли, відновили та передали 80-й окремій десантно-штурмовій Галицькій бригаді. З 2022 року українські сили захопили щонайменше вісім таких систем як трофеї.
В одному з бойових епізодів, коли надійшов неякісний боєкомплект і майже третина снарядів не розірвалася, невибуховий «болванка» прямим влучанням знищила російського піхотинця, буквально розрізавши його навпіл. Це яскраво демонструє феноменальну точність системи.
Гармату застосовували на Бахмутському напрямку для оборони міста, а згодом вона прикривала українські підрозділи під час Курської операції. Станом на початок 2026 року активне використання обмежене через сезонні умови — артилеристи чекають весняно-літнього періоду для кращого маскування в зелені. Командир батареї Сергій з 80-ї бригади наголошує: висока точність дозволяє ефективно працювати навіть за умови обмеженої дальності.
Переваги та недоліки в умовах сучасної війни
Переваги Нона-К очевидні для тих, хто цінує мобільність і точність:
- Мала маса та швидке розгортання дозволяють діяти в авангарді десантно-штурмових підрозділів.
- Універсальність боєкомплекту дає змогу вирішувати широкий спектр завдань однією системою.
- Виняткова точність компенсує обмежену дальність — часто достатньо одного-двох пострілів для ураження цілі.
- Простота обслуговування та ремонтопридатність у польових умовах.
Недоліки теж реальні. Ефективна дальність 7–8,8 км у епоху FPV-дронів та розширених «кіл-зон» виглядає скромно. Старі боєприпаси іноді підводять якістю. Кількість систем обмежена, тому їх бережуть для найвідповідальніших завдань. Проте в руках підготовленого розрахунку та за умови грамотного маскування Нона-К залишається грізним інструментом.
Порівняння з іншими системами родини Нона та аналогами
Порівняно з самохідною 2С9 «Нона-С» буксирована Нона-К поступається в захищеності екіпажу, але виграє в мобільності та можливості перекидання повітрям. На відміну від класичних 120-мм мінометів, вона здатна вести прямий вогонь і використовувати нарізні снаряди. У порівнянні з 122-мм гаубицею Д-30 Нона-К легша, швидше розгортається й має ширший діапазон траєкторій, хоча поступається в максимальній дальності.
Саме поєднання цих якостей робить Нона-К унікальною. Вона не заміняє важку артилерію, а доповнює її там, де потрібна швидкість, точність і гнучкість. У 2026 році, коли кожна одиниця техніки на рахунку, такі системи набувають особливої цінності.
Нона-К — це не просто гармата. Це приклад того, як інженерна думка минулого продовжує впливати на сучасні бойові дії, доводячи, що точність, мобільність і універсальність іноді важливіші за сиру дальність і масу.
About the Author
