Офіційна інтерактивна карта укриттів Києва доступна на порталі gis.kyivcity.gov.ua/shelter та в застосунку «Київ Цифровий». Саме ці два ресурси дають найактуальнішу інформацію про понад 4,3 тисячі захисних споруд, які можуть прийняти більше двох мільйонів людей.
Карта показує точну адресу, тип укриття (сховище, найпростіше укриття чи споруда подвійного призначення), стан і контакт для відкриття. У застосунку мапа працює навіть без інтернету після першого завантаження.
Метрополітен залишається найнадійнішим і наймісткішим укриттям. Усі станції приймають людей під час повітряної тривоги, а найпростіші укриття в підвалах і паркінгах доповнюють мережу в районах, віддалених від станцій.
Офіційна карта укриттів Києва: де шукати і як користуватися
Головне джерело — геоінформаційна система Київської міської державної адміністрації за адресою gis.kyivcity.gov.ua/shelter. Карта побудована на платформі ArcGIS і постійно оновлюється Департаментом муніципальної безпеки. На ній кожна точка має власний значок: червоний будинок означає сховище, синій — найпростіше укриття, жовтий — споруду подвійного призначення.
Щоб знайти найближче місце, увімкніть геолокацію в браузері або просто збільште масштаб у своєму районі. Після кліку на точку з’являється картка з адресою, типом будівлі, місткістю (якщо відома) і телефоном відповідальної особи. За моїм досвідом, саме телефон часто рятує, коли двері виявляються зачиненими — варто набрати номер і попросити відкрити.
Другий обов’язковий інструмент — мобільний застосунок «Київ Цифровий». У розділі «Безпека» або «Міські сервіси» є пункт «Мапа стійкості». Після першого відкриття з інтернетом мапа зберігається на телефоні і працює офлайн. Це критично важливо під час блекаутів, коли мобільний інтернет падає.
Стара Google-карта, яку багато хто досі зберігає в закладках, з серпня 2023 року більше не оновлюється. Користуватися нею небезпечно: частина точок уже не існує або змінила статус. У нашій практиці ми завжди рекомендуємо перевіряти офіційний портал перед тим, як запам’ятовувати маршрут.
Практичний нюанс 2026 року: карта почала відображати мобільні та модульні укриття, які з’явилися в Деснянському та Оболонському районах. Їх позначають окремим значком, щоб люди не шукали підвал там, де стоїть контейнерна конструкція.
Станом на середину 2026 року в Києві обліковується 4356–4358 об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту. З них 3796 — найпростіші укриття, 512 — сховища, 46–47 — споруди подвійного призначення, 2 — протирадіаційні укриття і 1 мобільне. Загальна місткість перевищує 2,177 мільйона осіб.
Типи укриттів у столиці та їхні особливості
Сховища — це капітальні підземні споруди з посиленими стінами, системами фільтровентиляції, автономним електропостачанням і запасом води. Їх будували ще в радянські часи і частково модернізували після 2022 року. Вони захищають від ударної хвилі, осколків і навіть від радіації. Приклад — великі сховища під адміністративними будівлями в центрі та на Печерську.
Найпростіші укриття — підвали житлових будинків, підземні паркінги, переходи та цокольні поверхи. Вони не мають повної герметичності, але захищають від уламків і прямого попадання. Саме їх найбільше — майже 3800. Типова помилка: люди вважають, що будь-який підвал підійде. Насправді потрібні мінімум два виходи, відсутність вікон на рівні землі і можливість швидко закрити двері.
Споруди подвійного призначення в мирний час працюють як паркінги, спортзали чи склади, а під час тривоги перетворюються на укриття. У 2026 році їхня кількість майже не зросла, бо будівництво нових капітальних об’єктів іде повільно. За п’ять місяців року ввели лише одне нове сховище, хоча план передбачає 39.
Мобільні та модульні укриття — відносно нова історія. У грудні 2025 року в Деснянському районі встановили перше мобільне укриття за кошти бізнесу. На території Київської школи економіки на Оболоні з’явилися модульні конструкції. Вони швидко монтуються, але мають обмежену місткість і гірший захист порівняно з капітальними сховищами.
Емоційний момент: багато киян досі бояться спускатися в старі підвали через вогкість, запах і відсутність освітлення. Після ремонтів 2023–2025 років більшість таких об’єктів отримали світло, лавки, воду і аптечки, проте перевіряти стан варто особисто.
Як працює застосунок «Київ Цифровий» для пошуку укриттів
Застосунок став головним інструментом цивільного захисту столиці. Після оновлення 2023 року в ньому з’явилася офлайн-мапа. Щоб нею користуватися, достатньо один раз відкрити розділ «Безпека» → «Мапа стійкості», коли є інтернет. Далі телефон зберігає дані і показує точки навіть у режимі польоту.
Додаткова функція — можливість повідомити про зачинене або пошкоджене укриття. Користувач залишає відгук, і інформація йде безпосередньо в Департамент муніципальної безпеки. У нашій практиці такі повідомлення справді впливають: протягом кількох днів точку або відкривають, або знімають з карти.
Застосунок інтегрований із системою сповіщень про повітряну тривогу. Коли сирена лунає, на екрані з’являється кнопка «Найближче укриття». Алгоритм враховує поточне місцезнаходження і пропонує 3–5 варіантів із відстанню в метрах.
Типова помилка початківців — не оновлювати застосунок. У 2025–2026 роках додавали нові шари: мобільні укриття, пункти незламності і навіть маршрути до станцій метро з урахуванням перекритих вулиць. Без оновлення людина бачить застарілу картину.
Практичний лайфхак: збережіть скріншот мапи свого мікрорайону в галереї телефону. Якщо застосунок зависне або батарея сяде, скріншот залишиться. Багато хто також роздруковує невелику ділянку карти і тримає її в сумці разом із паспортом і павербанком.
- Завантажити «Київ Цифровий» і відкрити мапу офлайн
- Знайти 2–3 найближчі укриття і пройти до них пішки заздалегідь
- Зберегти телефони відповідальних осіб
- Підготувати «тривожну валізу»: вода, ліхтар, документи, ліки
- Перевірити, чи працює ліхтарик у підвалі вашого будинку
Статистика та стан укриттів станом на 2026 рік
За офіційними даними Департаменту муніципальної безпеки, фонд захисних споруд Києва налічує понад 4,3 тисячі об’єктів. Фінансування у 2026 році склало більше 2,1 мільярда гривень. З них понад 1,1 мільярда пішло на ремонти найпростіших укриттів і обладнання шкіл та дитсадків.
З початку повномасштабного вторгнення місто витратило близько 7 мільярдів гривень. Відремонтовано майже три тисячі об’єктів. Проте будівництво нових капітальних сховищ іде повільно: у 2022–2023 роках не ввели жодного, у 2024 — три, у 2025 — одне, у першій половині 2026 — знову одне.
Омбудсмен Дмитро Лубінець у 2025 році публічно заявив, що близько 12 % укриттів, позначених на картах, фактично не існують або використовуються не за призначенням. КМДА заперечує ці цифри і стверджує, що всі об’єкти на балансі міста активні. Реальність десь посередині: частина підвалів справді захаращена, частина потребує ремонту дверей і вентиляції.
Київ посідає друге місце в Україні за кількістю недоступних укриттів. Це створює парадокс: формально місткість перевищує населення, але в години пік люди все одно скупчуються на станціях метро, бо не довіряють підвалам.
У 2026 році акцент змістився на модульні рішення. Київська міська рада виділила кошти на 500 мобільних укриттів. Перші вже стоять, але їхня кількість поки що символічна порівняно з потребами густонаселених районів.
Практичні поради: що робити під час тривоги і якщо укриття зачинене
Сигнал повітряної тривоги — це команда діяти негайно. Не чекайте другого-третього повідомлення. Візьміть документи, телефон, павербанк і виходьте. Якщо ви вдома, спускайтеся в підвал будинку або виходьте на вулицю до найближчого позначеного укриття.
Якщо двері зачинені, одразу телефонуйте 101 або 102. Київська служба порятунку КАРС має право зрізати замок. Не намагайтеся вибивати двері самостійно — це небезпечно і може пошкодити конструкцію.
Правило двох стін працює, коли укриття немає. Потрібно сховатися так, щоб між вами і вулицею було щонайменше дві несучі стіни. Найкращі місця — коридор, передпокій, ванна кімната без газового котла і дзеркал. У панельних будинках — сходова клітина між поверхами.
У метро сідайте або лягайте подалі від ескалаторів і входів. Під час масованих атак 2025–2026 років станції перетворювалися на справжні міста під землею: люди ставили намети, розкладали матраци, організовували дитячі куточки.
Типова помилка — залишатися в автомобілі. Машина не захищає від уламків. Якщо тривога застала в дорозі, залиште транспорт і йдіть до найближчої станції метро або підземного паркінгу.
Ніколи не ігноруйте сигнал тривоги, навіть якщо попередні рази обходилися без влучань. У 2024 році лише в Києві зафіксували понад 500 попереджень. Один пропущений сигнал може коштувати життя.
Укриття за районами Києва: огляд доступності
Голосіївський і Печерський райони традиційно мають найбільшу щільність сховищ завдяки метро і старій забудові. Станції «Видубичі», «Деміївська», «Арсенальна», «Хрещатик» приймають тисячі людей одночасно.
Дарницький і Деснянський райони довго страждали від дефіциту. Саме тут у 2025–2026 роках з’явилися перші мобільні укриття. Підземні переходи біля станцій «Харківська» і «Червоний хутір» працюють як найпростіші укриття.
Оболонський район виграє від близькості метро («Оболонь», «Мінська», «Героїв Дніпра») і модульних конструкцій біля Київської школи економіки. Подільський і Шевченківський мають багато старих підвалів у центрі, але частина з них потребує постійного контролю доступу.
Святошинський і Солом’янський райони покладаються на станції «Академмістечко», «Житомирська», «Вокзальна» і мережу паркінгів. У приватному секторі люди часто використовують власні погреби, але їх не завжди позначають на офіційній карті.
Практичний момент: у спальних районах відстань до найближчого капітального укриття може перевищувати 800–1000 метрів. Тому варто заздалегідь визначити запасний варіант — підвал сусіднього будинку або підземний перехід.
У бюджеті міста закладено 2,148 млрд грн на укриття. Планується завершити 15 із 39 нових споруд до кінця року. Акцент зміщено на модульні рішення і ремонт укриттів у закладах освіти. Офіційна карта почала відображати мобільні об’єкти окремим шаром.
Типові проблеми та як їх уникати
Найчастіша скарга — зачинені двері. Відповідальні особи іноді не встигають або просто відсутні. Рішення: зберегти кілька телефонів і одразу дзвонити 101.
Друга проблема — відсутність освітлення і вентиляції. Після ремонтів 2024–2025 років ситуація покращилася, але в деяких підвалах досі темно. Завжди беріть власний ліхтарик.
Третя — переповненість. Під час масованих атак станції метро заповнюються за 15–20 хвилин. Якщо ви живете далеко від метро, виходьте одразу після сигналу, а не через пів години.
Четверта — дезінформація. Старі карти в Telegram-каналах і Facebook-групах часто містять точки, яких уже немає. Перевіряйте тільки офіційні джерела.
У нашій практиці ми бачили випадки, коли люди спускалися в технічні підвали без двох виходів. Це небезпечно: при задимленні або обвалі єдиний вихід може бути перекритий. Завжди перевіряйте наявність другого шляху евакуації.
Міф: Усі укриття на карті завжди відкриті і готові.
Реальність: Частина потребує дзвінка, частина може бути на ремонті. Перевіряйте заздалегідь.
Міф: Метро — єдине надійне місце.
Реальність: Капітальні сховища захищають краще, але метро найдоступніше.
Метро як головне укриття столиці
Київський метрополітен з перших днів війни виконує роль найбільшого бомбосховища. Усі станції глибокого закладення приймають людей. Глибина деяких платформ перевищує 100 метрів, що дає максимальний захист від ударної хвилі.
Під час тривалих тривог 2025–2026 років на станціях з’являлися намети, розкладки, точки роздачі води і навіть імпровізовані бібліотеки. Люди ночували під землею по кілька ночей поспіль.
Правила поведінки прості: не блокуйте ескалатори, не займайте місця біля виходів, тримайте документи при собі. Охорона метрополітену і поліція стежать за порядком.
Перевага метро — передбачуваність. На відміну від підвалів, станції завжди відкриті під час тривоги. Недолік — великі черги на вхід у години пік і відсутність сидячих місць для всіх.
Для тих, хто живе далеко від станцій, метро залишається запасним варіантом. Варто знати маршрут до найближчої станції і час пішого переходу. У 2026 році багато хто тримає в телефоні скріншот схеми метро з позначеними укриттями.
Загальна місткість фонду захисних споруд Києва перевищує 2,17 мільйона осіб — це більше, ніж офіційне населення міста. Проте реальна доступність залежить від того, скільки об’єктів справді готові прийняти людей у конкретний момент.
Карта бомбосховищ Києва — це не просто набір точок на екрані. Це живий інструмент, який постійно змінюється разом із містом. Офіційний портал gis.kyivcity.gov.ua/shelter і застосунок «Київ Цифровий» дають найточнішу інформацію на сьогодні. Регулярно перевіряйте маршрути, зберігайте контакти і не покладайтеся на застарілі дані. У 2026 році мережа укриттів продовжує розширюватися за рахунок модульних рішень і ремонтів, але відповідальність за власну безпеку все одно лежить на кожному киянині.
About the Author
