В/ч А3306 — це не бойова бригада, а Військово-медичний клінічний центр Північного регіону (ВМКЦ ПнР) у Харкові: багатопрофільний шпиталь Медичних сил ЗСУ з юридичною адресою вул. Культури, 5, код ЄДРПОУ 07931813. У відкритих реєстрах повна назва звучить як «Військово-медичний клінічний центр Північного регіону (військова частина А-3306)».
Для родини цей номер означає конкретний заклад, куди евакуюють поранених і хворих з північно-східної зони відповідальності, а не пункт постійної дислокації лінійної бригади. Штатний ліжковий фонд центру в публічних довідниках — 475 місць, лікарів зазначено 116; повна чисельність особового складу в офіційних джерелах не розкрита. Порівняно з Національним військово-медичним клінічним центром «ГВКГ» у Києві (близько 1100–1125 ліжок) це середній регіональний рівень, але ближчий до лінії бойового зіткнення на харківському напрямку.
Нижче — порівняння А3306 з іншими регіональними ВМКЦ за ліжковим фондом, зоною, роллю в евакуації та тим, куди родині звертатися. Дані зібрані зі статутних і реєстрових джерел станом на 2026 рік; оперативні цифри прийому поранених за окремі місяці публічно не зведені.
Ідентифікація та історія створення
Юридичну особу зареєстровано 24 червня 1999 року після реорганізації Харківського військового госпіталю. Сама лікувальна база старша: рішення про барачний лазарет на 200 ліжок ухвалене 1874 року, перших пацієнтів заклад прийняв у 1877-му, постійним госпіталем першого класу став 1880-го. У роки Першої світової війни розгортання сягало 1500 ліжок. Під час Другої світової війни заклад працював як Харківський військовий госпіталь № 384 на 600 ліжок: за відкритими історичними оглядами тоді надали допомогу понад 18 тис. поранених і хворих і виконали понад 10 тис. операцій.
Статус клінічного центру Північного регіону заклад отримав у 2006–2007 роках директивою Міністерства оборони. З того часу в/ч А3306 — не окремий гарнізонний лазарет, а регіональний вузол Медичних сил: лікування, військово-лікарська експертиза, методичне керівництво підпорядкованими госпіталями. Підпорядкування — Командуванню Медичних сил ЗСУ, а не оперативному командуванню «Схід» як бойовій частині.
Коротко. Номер А3306 у документах, сповіщеннях і витягах ЄДР — це харківський військовий шпиталь регіонального рівня, а не механізована чи артилерійська бригада. Якщо родич «приписаний» до А3306, шукати його треба серед пацієнтів і персоналу медичного закладу.
Організаційна структура
Публічний зріз до 2022 року описує 11 лікувально-діагностичних клінік і 8 окремих відділень плюс управління та підрозділи забезпечення. Офіційний сайт центру станом на 2025–2026 роки говорить уже про понад 30 профільних відділень: від загальної, судинної, торакальної та нейрохірургії до анестезіології, щелепно-лицевої хірургії, терапії, реабілітації й психолого-психіатричної допомоги.
Центр координує мережу підпорядкованих госпіталів. У відкритих описах структури фігурують 9-й військовий шпиталь (смт Десна, в/ч А4302), 387-й гарнізонний у Полтаві (А3114), 407-й у Чернігові (А3120) і 65-й військовий мобільний госпіталь у Харкові (А0209, польова пошта В2102). Скільки саме людей служить у кожному з них зараз, у відкритому доступі немає: для мобільного госпіталю історично вказували орієнтовно 100 ліжок, для самого центру — 475.
- рівень центру — спеціалізована й високоспеціалізована допомога, ВЛК, реабілітація;
- рівень гарнізонного госпіталю — кваліфікована допомога ближче до місць дислокації частин;
- рівень мобільного госпіталю — розгортання й посилення на напрямку.
Ця триступенева схема пояснює, чому пораненого можуть спочатку стабілізувати в іншому закладі, а вже потім перевести до А3306: центр забирає складніші випадки, а не дублює кожен медпункт бригади.
Критерії порівняння центрів
Родині й військовозобов’язаному рідко «обирають» шпиталь самостійно: маршрут задає евакуація. Порівнювати варто чотири речі. Перша — ліжковий фонд і глибина спеціалізації: від цього залежить, чи залишають бійця в регіоні, чи везуть до Києва. Друга — зона відповідальності за наказом Міноборони: саме вона визначає, який центр «веде» частини області. Третя — відстань до бойових дій і роль першого стаціонарного етапу. Четверта — наявність відкритої служби супроводу, бо без неї родина тижнями блукає між ТЦК і штабом бригади.
Завдання й тактичне спрямування
Завдання в/ч А3306 — вторинна й третинна медична допомога військовослужбовцям, ветеранам і, за окремим порядком, цивільним; експертиза придатності; забезпечення підпорядкованих госпіталів; реабілітація після поранень, травм і захворювань. Це не штурмовий і не протиповітряний підрозділ: «тактика» центру — прийом потоку з передової, сортування, операції, стабілізація й передача далі по етапах.
У матеріалі АрміяInform 2021 року керівництво описувало заклад як багатопрофільну лікувально-профілактичну й експертну установу ЗСУ з консультативною амбулаторною, вторинною та третинною допомогою. Після 24 лютого 2022 року ця модель була перевірена на практиці. До рішення: центр працював у штатному режимі регіонального шпиталю. Після: у перші дні прийняв близько 150 військових і 80 цивільних, зокрема 12 дітей; через взаємодію з цивільними лікарнями ліжковий ресурс розширили майже на 300 місць. Зміна сталася не новим штатом Міноборони, а організацією оборони закладу, сортуванням і підключенням міської мережі Харкова.
Окреме завдання — військово-лікарська комісія Північного регіону. Після лікування боєць проходить ВЛК саме в госпітальному контурі: направлення дає командир частини, документи — паспорт або ID, військовий квиток, медична книжка, за потреби довідка про обставини травми. Без цього пакета родина не «прискорить» комісію дзвінком до приймального відділення.
Озброєння й техніка
У медичної частини «озброєння» — лікувально-діагностичний парк, а не танки. Відкритий перелік центру включає комп’ютерну томографію, МРТ, рентген, УЗД, відеоендоскопію, ангіографію, бронхоскопію, лабораторний комплекс і 3D-друк у травматології. Є приймальне відділення й екстрена допомога цілодобово. Санітарний транспорт і майно 65-го мобільного госпіталю (А0209) юридично зав’язані на ту саму установу.
За даними системи публічних закупівель, на рахунку замовника з кодом 07931813 сотні договорів: у реєстрі Clarity зафіксовано 631 успішну закупівлю й 634 договори на суму близько 719 млн грн. Це не бойовий бюджет бригади, а витрати на ліки, вироби медичного призначення, ремонт і обладнання. Точний склад автопарку й номенклатура апаратури в режимі воєнного стану повністю не публікуються.
Розташування й зона відповідальності
Пункт постійної дислокації — Харків, вул. Культури, 5, індекс 61058. Наказ Міноборони від 19 жовтня 2016 року № 730 закріпив за ВМКЦ Північного регіону зону Харківської, Полтавської, Сумської, Донецької та Луганської областей. У пізніших довідниках до координації центру також відносять медичні підрозділи на Чернігівщині. Після появи ВМКЦ Східного регіону в Дніпрі (в/ч А4615, близько 400 ліжок) частина східного потоку йде туди; межа між «північним» і «східним» контурами для конкретної бригади визначається маршрутом евакуації, а не таблицею в інтернеті.
Називати точкові позиції підпорядкованих мобільних груп і маршрути «жовтого» й «червоного» коридорів у відкритому тексті не можна: це вже не довідка для родини, а дані, які полегшують роботу розвідки противника. Для читача достатньо формули: А3306 — стаціонарний вузол у Харкові, який приймає потік з північного сходу й передає найскладніших далі, зокрема до Києва.
| Центр | В/ч / місто | Ліжка (відкриті дані) | Зона | Роль для родини |
|---|---|---|---|---|
| ВМКЦ ПнР | А3306, Харків | 475 | Харківська, Сумська, Полтавська; за наказом 2016 також Донецька й Луганська | Перший великий стаціонар на північному сході |
| ВМКЦ СхР | А4615, Дніпро | 400 | Східний контур | Паралельний вузол евакуації зі сходу |
| ВМКЦ ЦР | Вінниця | 475 | Вінницька, Житомирська, Черкаська, частина Київської та суміжні | Лікування й реабілітація далі від фронту |
| ВМКЦ ЗхР | Львів | 675 | Вісім західних областей | Тиловий етап, реабілітація |
| НВМКЦ «ГВКГ» | Київ | 1100–1125 | Найвищий рівень ЗСУ | Найскладніші випадки з усієї країни |
Кому який центр
Якщо боєць поранений на харківському чи сумському напрямку й уже лежить у стаціонарі — робочий орієнтир для родини саме в/ч А3306, а не львівський чи вінницький центр. Якщо після стабілізації потрібна довга реабілітація поза зоною регулярних ударів — логічніший наступний етап Вінниця або Львів: там більший тиловий ресурс (у західного центру 675 ліжок проти 475 у Харкова). Якщо йдеться про унікальну реконструктивну чи високоспеціалізовану допомогу — маршрут веде до ГВКГ у Києві з фондом понад 1100 ліжок. Самостійно «переписувати» етап родина не може: рішення приймає медична служба за станом пацієнта.
Командний склад
Начальник центру у відкритих реєстрах і на офіційній сторінці закладу — полковник медичної служби Едуард Миколайович Хорошун, хірург, кандидат медичних наук, Герой України (2022), заслужений лікар України. На посаді з 2020 року. У лютому–березні 2022-го саме він організовував роботу закладу під обстрілами: прийом військових і цивільних, оборону території центру, евакуацію поранених. Імена заступників, начальників клінік і чергових змін у режимі воєнного стану системно не публікують; спиратися на непідтверджені дописи в соцмережах не варто.
Важливо. Прізвище командира шпиталю не замінює службу супроводу. Дані про конкретного пацієнта родині видають за документами спорідненості через ЦВС або оперативного чергового, а не «по знайомству» з керівництвом.
Контакти, які фігурують у відкритих довідниках Медичних сил: служба супроводу 099 769 21 13 і 067 201 87 53, оперативний черговий 095 735 42 39, міські номери приймальні в діапазоні (057) 702-10-80 — 702-17-35. Номери змінюються; актуальний список варто звіряти в каталозі «На зв’язку» Командування Медичних сил і на сайті самого центру.
Що це означає для вас. Якщо в смс, витягу чи розмові з ТЦК звучить «в/ч А3306», шукайте не бригаду на карті бойових дій, а харківський військовий шпиталь. Для мобілізованого це може бути місце служби (медик, водій, охорона, адміністрація) або місце лікування. У першому випадку питання про грошове забезпечення, відпустку й ВЛК йдуть через штаб частини А3306. У другому — через службу супроводу шпиталю плюс командира тієї бригади, з якої бійця евакуювали. Бронювання «через А3306» як через бойову частину не працює: це заклад охорони здоров’я з КВЕД 86.10, а не механізоване з’єднання.
Практичний порядок на 2–3 дні. День 1: зберіть ПІБ, дату народження, позивний, номер бригади й дату останнього зв’язку; зателефонуйте до служби супроводу А3306 і паралельно до ЦВС своєї бригади. День 2: якщо підтвердили госпіталізацію, уточніть корпус і правила відвідування; для ВЛК потрібні паспорт, військовий квиток, медична книжка й довідка про обставини травми — без них комісія в Харкові не стартує. День 3: якщо контакту немає ні в А3306, ні в бригаді, звернення йде до ТЦК з письмовим запитом і, за потреби, до Командування Медичних сил за номером 044 522 83 58. Типовий цикл відповіді на письмовий запит — від кількох робочих днів до двох тижнів; телефонна перевірка в день звернення дає лише факт «є / немає в списках госпіталю», а не діагноз.
Приклад. Боєць з Сумщини поранений і «зник із телефону» на 36 годин. Родина дзвонить до ТЦК, потім до бригади, потім до А3306. Якщо його вже прийняли в Харкові, служба супроводу це підтверджує за документами родича; якщо ні — шукати далі в дніпровському ВМКЦ Східного регіону й у цивільних лікарнях міста, куди інколи розвозять надлишковий потік.
Ліжковий фонд 475 місць не означає, що вільне ліжко «чекає» саме вашого родича: під час масованих ударів центр працює поверх штату й ділиться навантаженням із міськими лікарнями. Саме тому перевірка йде двома каналами одночасно — військова частина бійця і в/ч А3306 як шпиталь. Іншого відкритого реєстру пацієнтів для сімей немає.
About the Author
