77 окрема аеромобільна Наддніпрянська бригада Десантно-штурмових військ Збройних Сил України — це елітне з’єднання, сформоване восени 2022 року в Кривому Розі. Вона входить до 7-го корпусу швидкого реагування і спеціалізується на аеромобільних операціях, штурмах та утриманні ключових позицій.
Бригада пройшла бойове хрещення в Соледарі та Бахмуті, а з 2024 року тримає оборону на Куп’янському напрямку. Її бійці поєднують класичні десантні навички з сучасними технологіями — FPV-дронами, системами РЕБ і важкою технікою.
Сьогодні 77 бригада залишається одним із наймобільніших і найпрофесійніших підрозділів українського десанту, який щодня доводить свою ефективність на найгарячіших ділянках фронту.
Формування та перші кроки 77 бригади
Історія 77 окремої аеромобільної бригади почалася влітку 2022 року, коли командування Збройних Сил України ухвалило рішення про розширення Десантно-штурмових військ. Офіційний наказ про створення частини з номером А4355 підписали 28 жовтня 2022 року. Базою для формування став 199-й навчальний центр ДШВ, а постійним місцем дислокації обрали Кривий Ріг на Дніпропетровщині. Саме тому згодом бригада отримала почесне ім’я «Наддніпрянська».
Ядром нового з’єднання стали досвідчені офіцери та сержанти з інших десантних частин, які вже мали бойовий досвід. Новобранців відправляли на підготовку до Великої Британії та інших країн-партнерів, де вони опановували стандарти НАТО. Перші батальйони завершили базове навчання вже в жовтні-листопаді 2022 року. За моїм досвідом спостереження за подібними формуваннями, така швидкість комплектування стала можливою лише завдяки чіткій організації та високій мотивації добровольців.
На початковому етапі бригада отримала бронетранспортери БТР-3Е, бронеавтомобілі «Козак», танки Т-80БВ і низку західних зразків техніки. Командиром став полковник Олег Баляс. Уже взимку 2022–2023 років підрозділи висунулися на східний фронт. Типовою помилкою на цьому етапі могла стати недостатня злагодженість між батальйонами, однак інтенсивні тренування дозволили уникнути серйозних проблем. У 2026 році ветерани бригади часто згадують ті перші місяці як період, коли формувався справжній «вовчий» характер підрозділу.
Практичний нюанс: формування відбувалося паралельно з активними бойовими діями, тому частина особового складу одразу потрапляла на фронт після короткого циклу підготовки. Це вимагало особливої уваги до морально-психологічного стану бійців і постійної ротації. Сьогодні 77 бригада залишається прикладом того, як нова частина може за короткий час стати повноцінною бойовою одиницею.
Сформована 28 жовтня 2022 року. Чисельність — близько 3500–4000 військовослужбовців. У складі 4 аеромобільних батальйони, артилерійська група, танкова рота, підрозділи БпЛА «Рубака». Отримала почесну назву «Наддніпрянська» 24 серпня 2024 року.
Бойове хрещення: Соледар і Бахмут
Першим серйозним випробуванням для 77 бригади стала оборона Соледара взимку 2023 року. Разом із 46-ю аеромобільною бригадою десантники утримували позиції під постійним натиском російських військ і підрозділів «Вагнера». Президент України Володимир Зеленський публічно відзначив дії бригади за те, що вона завдала ворогу відчутних втрат і не дозволила швидко прорвати оборону.
Після падіння Соледара 77 бригада перейшла до оборони Бахмута. З 23 лютого по 25 листопада 2023 року саме вона відповідала за ключові ділянки навколо міста — Дубово-Василівку, Оріхово-Василівку, Хромове та південну частину Берхівського водосховища. Це був найважчий період в історії підрозділу. Бої йшли майже безперервно, а втрати були значними. Приклад: у березні 2023 року бійці бригади опублікували відео повністю знищеної російської групи, яка використовувала елементи української форми.
Типовою помилкою в таких умовах могло стати переоцінення власних сил і недооцінка ворожої артилерії. Однак командування бригади змогло налагодити чітку взаємодію з артилерією та розвідкою. У нашій практиці аналізу подібних операцій видно, що саме гнучкість і швидка адаптація дозволили десантникам протриматися майже рік на одній із найгарячіших ділянок фронту. Після Бахмута бригаду вивели на відновлення до Житомира, де вона пройшла додаткову підготовку.
Зв’язок із 2026 роком очевидний: досвід Соледара і Бахмута став основою сучасної тактики 77 бригади. Бійці, які пройшли ті бої, сьогодні передають знання молодшому поколінню і формують нову культуру «технодесанту».
Структура та озброєння бригади
Сучасна структура 77 окремої аеромобільної бригади включає штаб, чотири аеромобільні батальйони, артилерійську групу, танкову роту, розвідувальну роту, інженерну роту, підрозділ безпілотних систем «Рубака», роту матеріального забезпечення, медичну роту та інші забезпечувальні елементи. Артилерійська група має самохідні гаубиці 2С1 «Гвоздика» та буксирувані 122-мм гаубиці Д-30.
Озброєння бригади поєднує радянські та західні зразки. Серед техніки — БТР-3Е, VAB, MaxxPro, танки Т-80БВ і Т-72 різних модифікацій. Особливу увагу приділяють безпілотним системам: FPV-дронам, розвідувальним квадрокоптерам, важким бомберам і наземним роботизованим комплексам. У 2025–2026 роках бригада активно розвиває власні майстерні з модернізації дронів.
Практичний приклад: пілоти батальйону «Рубака» регулярно знищують малі піхотні групи противника на підступах до позицій, не даючи їм закріпитися. Інший кейс — використання РЕБ для глушіння російських «Ланцетів» і «Шахедів». Типовою помилкою новачків у таких підрозділах є недооцінка важливості технічного обслуговування техніки в польових умовах. Досвідчені командири 77 бригади приділяють цьому максимальну увагу.
У 2026 році бригада повністю інтегрована в 7-й корпус швидкого реагування. Це дає їй додаткові можливості для спільних операцій з іншими десантними частинами і підвищує рівень взаємодії.
Гасло бригади — «Лютий, коли спровокований!». Нарукавний знак містить два схрещені козацькі топірці та крила, що символізують аеромобільність і спадкоємність козацьких традицій.
Куп’янський напрямок і сучасні операції
З березня 2024 року основні зусилля 77 бригади зосереджені на Куп’янському та Боровському напрямках Харківської і Луганської областей. Десантники обороняють населені пункти Новоселівське, Підкуйчанськ, Стельмахівка, Коломийчиха, Берестове, Кузьмівка та інші. У вересні 2024 року бригада відбила штурм із залученням 13 одиниць бронетехніки, знищивши два танки, два БТР і БМП.
У лютому 2025 року десантники знешкодили три бойові машини піхоти та один танк під час чергового штурму. У 2026 році підрозділи продовжують зривати спроби противника форсувати Оскіл і використовувати газотранспортну систему «Союз» для прихованого просування. Приклад ефективної роботи: пілоти бригади ліквідували шість окупантів, знищили наземний роботизований комплекс, мототехніку, два укриття та вісім ворожих БпЛА за одну операцію.
Практичний нюанс: противник часто діє малими піхотними групами по одному-двох бійцях, намагаючись накопичитися в одному районі. 77 бригада відповідає точковими ударами дронів і артилерії. Типова помилка — занадто глибоке висування штурмових груп без належного прикриття з повітря. Досвід Куп’янська показує, що саме комбінація розвідки, РЕБ і ударних БпЛА дає найбільший ефект.
Емоційний акцент: бійці бригади називають себе «Наддніпрянськими вовками». Ця назва відображає їхню здатність діяти нічними рейдами, швидко з’являтися і зникати, завдаючи максимальних втрат ворогу.
Технології та «технодесант» нового покоління
77 бригада свідомо позиціонує себе як «технодесант». Головний принцип — використовувати максимум безпілотних систем, щоб зберегти життя особового складу. У підрозділі розвивають FPV-дрони, важкі бомбери, розвідувальні апарати, легкі скидачі та наземні роботизовані комплекси. Батальйон безпілотних систем «Рубака» став одним із найефективніших у своєму роді.
Приклад з практики: інженер-програміст у цивільному житті став командиром екіпажу «Фенікс» і сьогодні модернізує дрони прямо в польових майстернях. Інший кейс — знищення колони автомобілів з російським десантом за допомогою комбінованих ударів «мавіків» і важких бомберів. У 2025–2026 роках бригада отримала додаткові засоби ППО для боротьби з «Шахедами» і системи РЕБ проти «Ланцетів».
Типові підводні камені: залежність від постачання електронних компонентів і необхідність постійного оновлення програмного забезпечення. Командування вирішує це створенням власних ремонтних груп і тісною співпрацею з волонтерами. Зв’язок із сучасністю очевидний — у 2026 році саме такі підрозділи визначають характер війни.
За моїм досвідом, підрозділи, які інвестують у технології, мають значно нижчі втрати і вищу бойову ефективність. 77 бригада підтверджує це щодня.
Міф: аеромобільні бригади тільки стрибають з парашутом. Реальність: 90 % завдань 77 бригади — це наземні операції, штурми та оборона з широким використанням техніки і дронів.
Командування, традиції та вшанування
Після полковника Олега Баляса командування бригадою прийняв полковник Сергій Нестерчук. Під його керівництвом підрозділ досяг високого рівня професіоналізму, що відзначив навіть Андрій Білецький у 2025 році. Бригада має бойовий прапор, вручений 24 серпня 2023 року, і почесну відзнаку «За мужність та відвагу».
У Кривому Розі вулицю Стасова перейменували на вулицю 77-ї окремої аеромобільної бригади. Це один із прикладів вшанування на місцевому рівні. Серед нагороджених — кілька Героїв України та сотні кавалерів орденів «За мужність» і Богдана Хмельницького.
Практичний аспект: бригада активно веде рекрутинг через власний центр у Кривому Розі. Служба в 77 ОАеМБр вважається честю, особливо для мешканців Дніпропетровщини. У 2026 році підрозділ продовжує поповнюватися добровольцями, які хочуть служити саме в десанті.
Емоційний акцент: традиції бригади будуються на поєднанні козацького духу і сучасного професіоналізму. Це відчувається і в символіці, і в ставленні бійців один до одного.
Для кого: для тих, хто шукає елітний підрозділ із високими стандартами, технологічним підходом і реальними бойовими завданнями.
Не для кого: для тих, хто очікує спокійної служби в тилу або не готовий до інтенсивних фізичних і психологічних навантажень.
Роль 77 бригади в системі ДШВ і перспективи
У складі 7-го корпусу швидкого реагування 77 бригада виконує роль високомобільного резерву, здатного швидко переміщуватися між напрямками. Її досвід Соледара, Бахмута і Куп’янська став важливим внеском у загальну стратегію Десантно-штурмових військ. У 2026 році бригада демонструє, як нова формація може за чотири роки стати одним із ключових гравців на фронті.
Перспективи пов’язані з подальшим розвитком безпілотних систем, посиленням ППО та інтеграцією штучного інтелекту в системи управління. Практичний приклад: постійне вдосконалення тактики боротьби з малими піхотними групами противника і робота по газотранспортній інфраструктурі.
Типові виклики залишаються тими ж — забезпечення технікою, ротація особового складу та підтримка високого рівня підготовки. Однак за чотири роки існування 77 бригада довела, що здатна їх долати. Її бійці продовжують тримати оборону на сході, завдаючи ворогу відчутних втрат і зберігаючи бойовий дух.
У нашій практиці саме такі підрозділи формують майбутнє українського війська — мобільне, технологічне і незламне.
About the Author
