Система Дзвін, або повна назва Дзвін-АС, стала однією з ключових спроб цифрової трансформації управління Збройними Силами України. Вона поєднує елементи стратегічного, оперативного та частково тактичного рівнів командування, дозволяючи в напівавтоматичному й автоматичному режимах обробляти величезні масиви даних про власні війська, противника, забезпечення та розвідку. Розроблена як базова ланка єдиної автоматизованої системи управління, Дзвін-АС позиціонується як інструмент, що скорочує час реакції на загрози в умовах сучасної війни, де кожна секунда може коштувати життів.
За офіційними характеристиками, система генерує бойові документи, створює динамічні карти, проводить розрахунки співвідношення сил і оптимізує застосування ресурсів. У реальності її впровадження супроводжувалося як проривами в автоматизації штабної роботи, так і серйозними технічними та організаційними викликами. Сьогодні Дзвін-АС вже працює в інтересах Генштабу, але її повномасштабне розгортання продовжує викликати дискусії серед військових експертів і фахівців з кібероборони.
У цій статті ми розберемо, як саме функціонує система Дзвін, її історію від перших контрактів до прийняття на озброєння, реальні можливості та обмеження, а також контекст корупційних ризиків, які супроводжували проєкт. Для початківців — просте пояснення принципів, для просунутих — глибокий аналіз архітектури, порівняння з аналогами та перспективи інтеграції з стандартами НАТО.
Історія створення та еволюція системи Дзвін
Розробка Дзвін-АС почалася ще в 2016–2017 роках, коли Міністерство оборони уклало контракт з приватною компанією «Еверест» на створення автоматизованої системи Центру оперативного керівництва. Початкова вартість робіт оцінювалася в понад 218 мільйонів гривень, але за чотири роки через 13 змін технічного завдання сума зросла майже втричі — до 624 мільйонів. Компанія, яка раніше не мала великого досвіду в оборонному програмному забезпеченні, взялася за завдання, що охоплювало стратегічний рівень управління бойовими діями.
Перші демонстрації системи відбулися ще в 2019 році, коли Генштаб показав мобільну версію Дзвін-АС, розгорнуту в польовому пункті управління. Весною 2022-го система пройшла відомчі випробування, а згодом — державні. 8 грудня 2022 року Міністерство оборони офіційно прийняло її на озброєння ЗСУ. Цей крок стався в розпал повномасштабної війни, коли потреба в швидкому обміні даними була критичною як ніколи.
Еволюція Дзвін-АС відбувалася паралельно з іншими проєктами цифровізації армії. Якщо на початку акцент робився на автоматизації документообігу, то пізніше розробники намагалися додати елементи реального часу. Однак, як показують аудити, фундаментальні рішення архітектури залишилися незмінними, що й стало джерелом подальших дискусій.
Основні можливості та функціонал Дзвін-АС
Система Дзвін працює як високоінтегрований інструмент для командування та контролю. Вона охоплює стратегічний, оперативний і частково бригадний рівні, дозволяючи штабам швидко обробляти інформацію, якої в сучасній війні стає дедалі більше. Замість ручного заповнення паперів чи десятків електронних таблиць, Дзвін автоматизує рутину, звільняючи офіцерів для прийняття рішень.
Ключові функції включають:
- Генерацію документів бойового управління в напівавтоматичному та автоматичному режимах — від наказів до звітів про забезпечення. Це значно прискорює цикл планування операцій.
- Створення та відстеження картографічної інформації — динамічні карти з позначками своїх підрозділів, ворога та логістики. Користувачі можуть бачити єдину оперативну картину без постійного оновлення вручну.
- Збір і аналіз даних про власні війська — поточне місце розташування, стан техніки, боєприпаси, особовий склад. Система допомагає прогнозувати потреби на наступні дні чи тижні.
- Інтеграцію розвідданих — відомості про противника, його сили та можливі дії. Розрахунки співвідношення сил і засобів дозволяють моделювати різні сценарії бою.
- Автоматизацію розрахунків оптимальності застосування сил — від вибору маршрутів до розподілу вогневих засобів. Це особливо цінно в умовах дефіциту ресурсів.
Для початківців уявіть Дзвін як розумний штабний асистент: він не воює замість солдатів, але робить так, щоб командири бачили повну картину, а не окремі фрагменти. Для просунутих користувачів важливо, що система відповідає принципам C4ISR (Command, Control, Communications, Computers, Intelligence, Surveillance and Reconnaissance) — стандартам країн НАТО, хоча реальна сумісність досі залишається предметом обговорення.
Технічна архітектура: як саме працює система
Дзвін-АС побудована на розподілених серверах, кожен з яких має три контури захисту — для відкритих, таємних і цілком таємних документів. Це дозволяє працювати в умовах обмеженого доступу, але водночас створює певне навантаження на інфраструктуру. Обмін даними між підрозділами відбувається через файли-карти, що нагадує документообіг, а не потокову передачу в реальному часі.
Архітектура передбачає закрите середовище всередині бригад і вищих штабів. Горизонтальний обмін між бригадами обмежений, а вертикальний — від низу до верху — відбувається через централізовані точки. Розробники заявляли про відповідність стандартам НАТО, проте незалежні експерти вказували на використання власної моделі даних замість загальноприйнятих MIR (Multilateral Interoperability Programme).
Мобільна версія системи дозволяє розгортати її безпосередньо в польових умовах Генштабу. Це робить Дзвін гнучким інструментом для оперативного керівництва, особливо коли стаціонарні центри управління недоступні через загрози.
Роль системи Дзвін у сучасній війні
У війні, де дрони, супутники та електронна розвідка генерують терабайти даних щодня, ручне управління стає неефективним. Дзвін-АС намагається вирішити проблему «перевантаження інформацією», автоматизуючи аналіз і скорочуючи час від отримання даних до наказу. За оцінками фахівців, така автоматизація може зменшити цикл прийняття рішень у рази.
Під час бойових дій система особливо корисна на оперативному рівні: командири корпусів і бригад отримують єдину картину, що допомагає координувати дії кількох підрозділів одночасно. У нашій практиці аналізу відкритих даних ми бачили, як подібні інструменти в інших арміях (наприклад, американські) значно підвищують ефективність логістики та вогневої підтримки.
Однак реальна ефективність Дзвін-АС залежить від якості вхідних даних. Якщо розвідка запізнюється чи карти неточні, навіть найкраща автоматизація не врятує. Саме тому система — це не панацея, а інструмент, який працює лише в комплексі з іншими засобами.
Критика, технічні недоліки та реальні виклики
Не всі військові експерти схвалюють Дзвін. Підполковник Ярослав Гончар, один із засновників «Аеророзвідки», ще в 2021 році назвав систему «оцифрованою радянською армією». За його словами, Дзвін більше нагадує електронний документообіг, ніж інструмент ситуаційної обізнаності в реальному часі. Бригади можуть малювати карти по-різному, і вищий штаб не завжди бачить точну картину на стиках.
Серед основних недоліків:
- Відсутність повноцінного реального часу — обмін відбувається файлами, а не потоково.
- Проблеми з інтеграцією між родами військ (сухопутні, авіація, флот).
- Несумісність з деякими протоколами НАТО, що ускладнює спільні операції.
- Перевитрати на апаратну частину — три сервери на штаб бригади замість єдиної хмарної архітектури.
Ці зауваження підтверджували й аудити Міноборони 2020 року. Частина програмного забезпечення, закладеного в технічне завдання (200 задач), була реалізована лише частково — близько 10. Це змушує багатьох запитувати: чи дійсно система готова до повномасштабного використання в умовах активних бойових дій?
Розробка Дзвін-АС супроводжувалася серйозними фінансовими питаннями. За даними НАБУ, під час виконання контракту було розкрадено 246 мільйонів гривень. Зміни технічного завдання 13 разів дозволили збільшити вартість на 300 мільйонів, а кількість дослідних зразків — з 4 до 11 без достатнього обґрунтування.
Підозрювані — колишні високопосадовці Генштабу (генерал-лейтенант, генерал-майор, полковник) та директор компанії-виконавця. Слідство НАБУ та САП завершилося у лютому 2026 року, матеріали справи відкриті. Система все ж прийняли на озброєння наприкінці 2022-го, а в 2024-му планували додаткове фінансування замість усунення недоліків. Це стало одним із найгучніших прикладів того, як корупція в оборонці може безпосередньо впливати на боєздатність армії.
Важливо: всі підозрювані вважаються невинуватими до вироку суду. Проте сам факт розслідування підкреслює необхідність прозорості в оборонних ІТ-проєктах.
Порівняння Дзвін-АС з іншими системами управління
Щоб зрозуміти місце Дзвін у цифровій екосистемі ЗСУ, варто порівняти його з проєктом «Дельта» від «Аеророзвідки». Ось ключові відмінності:
| Параметр | Дзвін-АС | Дельта |
|---|---|---|
| Рівень управління | Стратегічний, оперативний, бригада | Тактичний і оперативний |
| Тип обміну даними | Файли-карти, документообіг | Реальний час, стандарти НАТО |
| Ситуаційна обізнаність | Часткова, через документи | Повна, з сенсорами й дронами |
| Інтеграція з НАТО | Заявлена, але з обмеженнями | Повна, з FFI та Harris |
| Основна сильна сторона | Автоматизація штабних документів | Польова ситуаційна картина |
Джерело даних: аналіз відкритих матеріалів Militarnyi.com та Ukrmilitary.com. Дельта доповнює Дзвін, а не замінює його, створюючи потенціал для єдиної екосистеми.
Перспективи розвитку та рекомендації для подальшого використання
Сьогодні Дзвін-АС продовжує масштабуватися. Генштаб вирішує, на яких рівнях і в яких підрозділах її впроваджувати далі. Перспективи залежать від усунення технічних недоліків і глибшої інтеграції з іншими системами ЗСУ. Якщо вдасться перейти від документообігу до повноцінної ситуаційної обізнаності в реальному часі, система може стати справжнім проривом.
Для просунутих користувачів важливо розуміти: успіх Дзвін залежить не лише від софту, а й від культури роботи з даними. Навчання офіцерів, стандартизація вхідної інформації та регулярні оновлення — ключові фактори. У реальних умовах війни така система здатна зберегти життя, якщо її використовувати грамотно й без ілюзій щодо ідеальності.
Дзвін-АС — це не просто програма. Це спроба армії XXI століття говорити однією цифровою мовою. І хоча шлях був непростим, саме такі проєкти визначають, наскільки сучасною і ефективною буде українська армія завтра.
About the Author
