Циклон 4М — це двоступенева ракета-носій середнього класу, створена в Україні для комерційних космічних запусків. Вона поєднує надійні технології радянської ракетної спадщини з сучасними інженерними рішеннями КБ «Південне» та заводу «Південмаш», здатна виводити до 5 тонн корисного навантаження на низьку навколоземну орбіту чи близько 3,35 тонни на сонячно-синхронну. Проект народився як відповідь на потреби ринку малих супутників і став символом незалежності української космічної галузі.
Розробка стартувала 2017 року на базі скасованого українсько-бразильського проєкту Циклон-4, але з новою конфігурацією, чистішим першим ступенем і фокусом на полярні орбіти. Сьогодні, попри геополітичні виклики, ракета залишається одним із перспективних інструментів для виведення супутників спостереження, зв’язку та наукових апаратів, пропонуючи конкурентну ціну запуску близько 45 мільйонів доларів.
Для початківців це просто «стріла», що несе вантаж у космос; для просунутих — витончений баланс тяги, палива та динаміки, який дозволяє точно розміщувати корисне навантаження на висотах від 400 до 1200 кілометрів. Циклон 4М не просто техніка — це живий приклад, як українські інженери перетворюють історичний досвід на майбутнє.
Історія створення: від бойової ракети до мирного космічного перевізника
Корені Циклона 4М сягають глибоко в радянську епоху. Конструкторське бюро «Південне» у Дніпрі, відоме усьому світу своїми міжконтинентальними балістичними ракетами Р-36, ще в 1960-х почало адаптувати військові технології для космосу. Так з’явилася серія «Циклон»: Циклон-2 і Циклон-3 стали надійними «робочими конями» для запуску розвідувальних і метеорологічних супутників. Кожна з них несла в собі геніальність українських конструкторів — Міхеєва, Уткіна та їхньої команди.
У 2000-х роках Україна намагалася зробити крок далі. Спільно з Бразилією запустили проєкт Циклон-4 для космодрому Алькантара. Ідея була привабливою: екваторіальна позиція давала бонус у швидкості обертання Землі. Але бюрократія, затримки фінансування та технічні нюанси призвели до закриття програми 2015 року. Замість розчарування КБ «Південне» взяло паузу і 2017-го представило нову версію — Циклон 4М. Тепер у фокусі — канадський партнер Maritime Launch Services і космодром у Новій Шотландії.
Це не просто ребрендинг. Інженери повністю переосмислили першу ступінь, запозививши досвід від легендарного «Зеніту» та навіть американського Antares. Результат — ракета, яка зберігає українську ДНК, але стає гнучкішою для сучасного ринку. За моїм досвідом спостереження за подібними проєктами, такі еволюції часто народжуються саме з невдач: вони змушують команду шукати ефективніші рішення, і Циклон 4М став яскравим прикладом.
Конструкція та технічні характеристики: серце й м’язи ракети
Циклон 4М виглядає класично — високий, стрункий циліндр висотою 38,7 метра і діаметром близько 4 метрів. Загальна стартова маса сягає майже 275 тонн. Але вся магія ховається в двох ступенях, які працюють як злагоджений оркестр: перший дасть потужний ривок від Землі, другий — точне прискорення в безповітряному просторі.
Перша ступінь — справжній велетень. Вона оснащена чотирма двигунами РД-870, модернізованою версією надійного РД-120 з «Зеніту». Кожен двигун розвиває тягу 319 тонн-сил біля Землі і 356,7 тонн-сил у вакуумі. Паливо — гас (RP-1) і рідкий кисень. Це екологічно чистіше рішення порівняно з гіперголічними сумішами: вихлоп — переважно вода й вуглекислий газ, без отруйних хмар. Двигун запалюється ще на землі, створюючи той знайомий грім, від якого земля тремтить, а небо заповнюється полум’ям. Чотири сопла працюють синхронно, забезпечуючи стабільність навіть при сильному вітрі.
Друга ступінь бере естафету на висоті близько 50-60 кілометрів. Тут один двигун РД-861К, який працює на токсичних, але дуже стабільних компонентах — гептилі (несиметричному диметилгідразині) та амілі (тетраоксиді азоту). Тяга в вакуумі — 79,16 кілоньютонів. Перевага гіперголіки в тому, що паливо самозаймається при контакті, а компоненти можна зберігати роками без охолодження. Це робить ракету готовою до старту в будь-який момент. Двигун може працювати в режимі багаторазового запалювання, що критично для точного виведення на сонячно-синхронні орбіти.
Головний обтічник захищає корисне навантаження під час проходження щільних шарів атмосфери. Його висота понад 9 метрів, діаметр 4 метри. Після відділення першого ступеня обтічник скидається, і ракета стає легшою, прискорюючись до орбітальної швидкості майже 8 кілометрів за секунду.
- Перша ступінь: 4 × РД-870, тяга 319–356,7 тс, паливо LOX/RP-1, стартова маса ~260,7 т.
- Друга ступінь: 1 × РД-861К, тяга 79,16 кН (вакуум), паливо N₂O₄/UDMH, маса ~14 т.
- Загальна довжина: 38,7 м, діаметр 3,9–4,0 м.
- Стартова маса: менше 274 700 кг.
Кожен елемент пройшов вогневі випробування на стендах «Південмашу». Інженери перевіряли не тільки тягу, а й вібрації, теплові навантаження та роботу систем керування від «Хартрона». Це той рівень деталізації, який відрізняє професійний проєкт від експерименту.
Циклон 4М створений саме для сучасного ринку: малих і середніх супутників, які сьогодні запускають десятками. На низьку навколоземну орбіту (близько 600 км) він виносить до 5 тонн. Для сонячно-синхронної орбіти (600–800 км) — 3,35 тонни. Це ідеально для супутників Earth observation, Starlink-подібних констеляцій чи наукових місій.
Ракета може працювати на орбітах з нахилом 87–88 градусів — саме те, що потрібно для полярних і сонячно-синхронних траєкторій. З космодрому в Канаді запуск на південь над Атлантикою мінімізує ризики падіння уламків над населеними територіями. Для просунутих читачів важливо знати: можливість багаторазового запалювання другого ступеня дозволяє виконувати складні маневри, наприклад, розгортання кількох супутників на різних висотах в одному польоті.
| Параметр | Циклон 4М | Союз-2.1в | Vega-C | Falcon 9 (reusable) |
|---|---|---|---|---|
| Стартова маса, т | 274 | 160 | 210 | 549 |
| ПН на ННО, т | 5 | 2,8 | 2,3 | 22 (15 reusable) |
| ПН на ССО, т | 3,35 | 1,4 | 1,6 | ~8 |
| Вартість запуску, млн $ | 45 | ~30 | ~42 | ~67 (reusable) |
| Екологічність 1-го ступеня | Висока (LOX/гас) | Середня | Висока | Висока |
Дані в таблиці базуються на відкритих характеристиках виробників і незалежних джерел космічної статистики. Циклон 4М вигідно виділяється ціною та екологічністю першого ступеня, хоча другий ступінь вимагає обережного поводження з токсичними компонентами.
Партнерство з Канадою та план космодрому
Ключовий поворот у долі ракети стався 2017 року, коли канадська Maritime Launch Services взялася фінансувати проєкт і будувати космодром у Кансо, Нова Шотландія. Місце обрали не випадково: атлантичне узбережжя, мінімальні обмеження на траєкторію, близькість портів для доставки ракети. Будівництво стартувало 2021-го, перша стартова площадка була готова 2024 року. Планували 8 запусків на рік — солідний темп для комерційного оператора.
Однак повномасштабна війна в Україні внесла свої корективи. 2024 року канадська компанія розірвала угоду через невизначеність поставок. Це болючий момент, але не кінець. Українські підприємства продовжують вдосконалювати ракету на власних стендах, а космодром у Канаді вже існує і шукає інших партнерів. Можливо, Циклон 4М повернеться в історію саме звідти — або знайде нову стартову площадку ближче до дому.
Сучасний стан проекту та головні виклики
Станом на 2026 рік Циклон 4М перебуває в стадії активної розробки. Перший запуск планувався на 2025 рік, але реальні терміни залежать від фінансування та логістики. Двигуни пройшли успішні вогневі випробування ще 2019–2020 років, а наземні комплекси відпрацьовані. Головні виклики — токсичність другого ступеня (потрібні спеціальні заходи безпеки), конкуренція з дешевшими Falcon 9 і Electron, а також вплив війни на ланцюги постачань.
Проте сильні сторони переважують. Ракета використовує перевірені компоненти, має високу надійність (спадщина «Циклонів» — понад 90% успішних пусків у минулому) і може пропонувати гнучкі конфігурації. Для початківців це нагадування: космос — не лише про великі бюджети NASA, а й про розумні інженерні рішення невеликих команд.
Значення Циклона 4М для України та світового космосу
Ця ракета — більше ніж метал. Вона зберігає робочі місця на «Південмаші» та в КБ «Південне», підтримує наукову школу, яка колись створювала «Зеніт» і «Енергію». Для України це шлях до незалежності від чужих стартових майданчиків і можливість заробляти на комерційних запусках. Кожний успішний старт — це нові дані для сільського господарства, моніторинг клімату, зв’язок у віддалених регіонах.
У глобальному масштабі Циклон 4М заповнює нішу середніх ракет: дешевше за важкі носії, точніше за легкі. Він може стати частиною екосистеми, де малі супутники працюють разом із великими констеляціями. А для молодих інженерів в Україні — це живий доказ, що мрії про космос народжуються не в Силіконовій долині, а в Дніпрі, Харкові та Києві.
Проект продовжує розвиватися. Інженери вже думають про наступні модифікації, можливо, з елементами багаторазовості чи новими паливними комбінаціями. Циклон 4М — це не статична сторінка в історії, а динамічна глава, яку ми пишемо разом. Кожна деталь, кожне випробування наближає момент, коли українська ракета знову підніме в небо прапор з тризубом. І цей момент вартий кожної години роботи.
About the Author
