Військова частина А1546 — це відкритий номер 107-ї реактивної артилерійської Кременчуцької бригади Сухопутних військ ЗСУ. Пункт постійної дислокації — Кременчук на Полтавщині, проспект Свободи, 69-А. Саме звідси роками виходять розрахунки важких РСЗВ, які б’ють на десятки кілометрів.
Юридично частина зареєстрована за кодом ЄДРПОУ 08347306, керівник — полковник Сергій Савченко. Бойовий шлях з’єднання тягнеться від гаубиць Другої світової до «Смерча», «Вільхи» й західних M270. Для міста це не абстрактний номер у довіднику, а жива бригада, з якою Кременчук пов’язаний десятиліттями.
Люди гуглять «А1546», коли шукають адресу, вакансію за контрактом або хочуть зрозуміти, що за частина стоїть за сухим літерно-цифровим кодом. За цим кодом — не склад і не тиловий пункт видачі форми. Це одне з небагатьох українських з’єднань важкої реактивної артилерії, яке вміє працювати і радянськими 300-міліметровими системами, і сучасними керованими ракетами.
Коротко і без прикрас: А1546 — це 107 РеАБр, «Кременчуцька», гасло «Сила і честь». Польова пошта — В0293.
Що ховається за номером А1546
У Збройних Силах України кожна частина має два «обличчя». Відкритий номер на літеру «А» фігурує в документах, тендерах, вакансіях і Єдиному держреєстрі. Польова пошта — для службового листування. А1546 і В0293 належать одному й тому самому з’єднанню.
Повна офіційна назва після грудня 2022 року звучить так: 107 реактивна артилерійська Кременчуцька бригада Сухопутних військ Збройних Сил України. Почесне найменування «Кременчуцька» присвоїв Президент указом №860/2022 — не як туристичну табличку на казармі, а як відзнаку за виконання завдань під час захисту країни.
Бригада входить до ракетних військ і артилерії. Її робота — не штурм траншеї в лоб, а дальній удар: склади, пункти управління, скупчення техніки, логістичні вузли. Саме тому у вакансіях постійно фігурують навідник, обчислювач, начальник обслуги, механік-водій МАЗ-543 і начальник радіостанції. Це мова розрахунку бойової машини, а не канцелярії.
За відкритими реєстрами частина діє як державна організація, основний КВЕД — 84.22, діяльність у сфері оборони. Юридична адреса в ЄДР досі іноді фігурує зі старою назвою вулиці — «60-років Жовтня», хоча після декомунізації це проспект Свободи. Будинок 69-А (у місцевих новинах трапляється також 69-Б) — орієнтир, який кременчужани знають десятиліттями.
Від гаубиць під Москвою до «Смерча» на Дніпрі
Коріння з’єднання глибше, ніж дата в ЄДР. 16 грудня 1942 року під Москвою сформували 67-му гаубичну артилерійську бригаду. Навесні 1943-го вона вже мала 122-мм гаубиці М-30 і пішла на фронт. Далі були бої під Ленінградом, Україна, Молдова, Румунія, Угорщина. Війну бригада закінчила в Австрії. Сімнадцять подяк Верховного Головнокомандувача — цифра, яку в частині пам’ятають досі, навіть після того як радянські почесні найменування зняли.
У 1960-х з’єднання перетворили на ракетне. У жовтні 1967-го 107-ма ракетна бригада стала в Кременчуці в складі 6-ї гвардійської танкової армії. На озброєнні були оперативно-тактичні комплекси Р-11 «Земля» і 9К72 «Ельбрус» — ті самі «скади», від яких у Європі холоділо в жилах. Станом на початок 1990-х тут нараховували 18 пускових установок.
3 січня 1992 року бригада склала присягу Україні. У 1998-му її разом із 19-ю та 199-ю звели в 1-шу ракетну дивізію. 2003-й приніс «Точку-У» — точнішу, компактнішу, з іншою логікою удару. А вже 2005-го ракетну бригаду стиснули до реактивного артилерійського полку й поставили на «Смерч» 9К58. Деякі джерела згадують також 220-мм «Ураган». З 1 січня 2019-го полк знову став бригадою — якраз напередодні появи української «Вільхи».
Хронологія ключових подій
1942: сформовано 67-му гаубичну артилерійську бригаду.
1967: у Кременчуці розгортається 107-ма ракетна бригада.
1992: присяга Україні, 18 пускових «Ельбруса».
2003–2005: «Точка-У», потім перехід на РСЗВ «Смерч» і статус полку.
2014–2015: бойова робота на Донбасі — Краматорськ, Артемівськ, Дебальцеве, Іловайськ.
2019: полк знову бригада; випробування «Вільхи-М».
11 грудня 2022: почесне найменування «Кременчуцька».
грудень 2023: командиром стає полковник Сергій Савченко.
Між цими датами були миротворчі ротації початку 2000-х: Косово, Кот-д’Івуар, Сьєрра-Леоне. Мало хто в місті про це згадує, а для офіцерів старшого покоління це окремий шар біографії — між радянськими ракетами і війною 2014-го.
Де стоїть частина і як до неї звертатися
Пункт постійної дислокації — Кременчук, Полтавська область, індекс 39600. Адреса, яку роками друкували в оголошеннях про контракт: проспект Свободи, 69-А. Стара назва вулиці в реєстрах — 60-років Жовтня; після 2016-го таблички змінилися, будинок лишився.
У різні роки в місцевій пресі публікували міські номери 75-85-30 і 77-78-00, а також мобільні відділення персоналу. Актуальні контакти краще уточнювати безпосередньо в частині або через Кременчуцький районний ТЦК та СП: рекрутинг живий, номери змінюються. У тендерах Prozorro фігурує контактна особа закупівель — це окремий контур, не «гаряча лінія для контрактників».
За моїм досвідом роботи з відкритими вакансіями таких частин, найшвидший шлях — не форум і не переказ сусіда, а відділення персоналу на КПП і офіційне відношення. Саме так у 2025–2026 роках частина закривала водіїв категорії С, механіків, командирів взводів охорони й номери зенітних обслуг.
| Параметр | Відкриті дані |
|---|---|
| Відкритий номер | А1546 |
| Польова пошта | В0293 |
| ЄДРПОУ | 08347306 |
| Повна назва | 107 реактивна артилерійська Кременчуцька бригада |
| Дислокація | м. Кременчук, просп. Свободи, 69-А |
| Керівник (ЄДР, 2026) | Савченко Сергій Анатолійович |
| Гасло | Сила і честь |
Джерела: Єдиний державний реєстр / OpenDataBot; указ Президента України №860/2022.
Чим стріляє бригада
Історія озброєння А1546 — це майже підручник еволюції радянської, української та натівської реактивної артилерії. Спочатку «Ельбрус», потім «Точка-У», від 2005-го — 300-мм «Смерч» на шасі МАЗ-543. Дальність класичного «Смерча» — орієнтовно 20–70 км, окремі ракети тягнули далі. Залп кількох машин за потужністю порівнювали з ударом цілої бригади «Точок».
Українська «Вільха» виросла саме з цієї лінійки: той самий калібр 300 мм, але вже з вітчизняним наведенням. У березні 2025-го офіцери бригади передали кременчуцькому краєзнавчому музею уламки ракети базової версії Р624, якою знищили російський командний пункт. Дальність тієї версії — до 70 км, бойова частина — до 250 кг. Це не рекламний буклет. Це залізо, яке повернулося до міста вже як експонат.
З 2022 року в бригаді з’явилися M270 MLRS. Kyiv Post у січні 2023-го описував роботу розрахунків 107-ї на Бахмутському напрямку: адаптація з «Смерча» на натівську машину пройшла відносно швидко, бо люди вже вміли бити далеко і точно. Керовані GMLRS змінили саму логіку цілі — не «квадрат поля», а конкретна будівля чи логістичний вузол на дистанції до 80 км.
Ключові цифри
- 18 пускових «Ельбруса» на початку 1990-х.
- Близько 12 групових і поодиноких ударів «Точкою» та близько 15 вогневих нальотів «Смерчем» у період 2014–2015 (за відкритими оцінками).
- Дальність «Вільхи» базової версії — до 70 км, калібр 300 мм.
- Штатна чисельність бригади за відкритими довідниками — орієнтовно 1500–3000 військових.
- Грошове забезпечення за контрактом у вакансіях 2026 року — від 20 до 50 тисяч гривень залежно від посади й місця служби.
Кількість конкретних пускових сьогодні у відкритому доступі не публікують — і правильно. Важливіше інше: бригада лишилася однією з небагатьох українських частин, здатних тримати важкий реактивний калібр, коли боєприпаси радянського зразка стали дефіцитом.
Бойовий шлях після 2014-го
Улітку–восени 2014-го розрахунки А1546 працювали на сході. Відкриті зведення згадують Краматорськ, Артемівськ (Бахмут), Дебальцеве, Іловайськ. На початку жовтня 2014-го 1-й дивізіон повернувся до Кременчука на ротацію після виконання завдань. Вогонь відкривали за викликом — типова робота реактивників, яких піхота рідко бачить, але добре чує.
Після 24 лютого 2022-го бригада з’являється на різних напрямках. Публічно підтверджені епізоди — південь, зокрема запорізький сектор під час наступу 2023-го, і робота M270 на сході. Місто ж відчуло війну інакше: Кременчук сам став ціллю ударів, а казарма на проспекті Свободи лишилася точкою, звідки люди йдуть на завдання і куди повертаються на ротацію.
У грудні 2022-го з’єднання отримало ім’я міста. Формулювання указу сухе, зате зміст теплий для кременчужан: бригада стала «Кременчуцькою» не лише тому, що стоїть у Кременчуці з 1967-го, а тому що держава визнала її бойову роботу. У частині це підкреслюють окремо — почесне найменування не плутають із географічною табличкою.
Командирський контур теж публічний у межах розумного. Полковник Олександр Келембет керував бригадою з 2015-го, у грудні 2023-го пішов на вищу посаду до Генштабу. Його змінив заступник — полковник Сергій Савченко, який колись починав тут командиром батареї. Для гарнізону це «свій» комбриг, а не варяг із іншого округу.
Міфи vs реальність
Міф: А1546 — це тилова авторота без стосунку до фронту, бо в окремих оголошеннях пишуть про «відсутність бойових втрат».
Реальність: бригада — бойове реактивне з’єднання з шляхом від 2014-го. Оголошення про тилові посади стосуються конкретних спеціальностей і підрозділів забезпечення, а не всієї 107 РеАБр.
Міф: «Смерч» уже списаний, стріляють лише західними системами.
Реальність: на озброєнні співіснують радянська лінійка, українська «Вільха» і M270. Співвідношення змінюється, але 300-мм школа нікуди не зникла.
Міф: контракт у ракетній бригаді автоматично означає крісло в кабіні пускової.
Реальність: більшість вакансій — водії, ремонтники, охорона, зв’язок, ППО проти дронів. Бойова обслуга — окремий конкурс досвіду й здоров’я.
Служба за контрактом: кого беруть і на яких умовах
З 2019-го частина майже без паузи шукає людей. Набір ішов і до великої війни, і після неї. Типовий портрет вакансії 2025–2026 років: вік до 45–50, категорія придатності без «обмежено придатний», без судимостей, готовність працювати за десятки кілометрів від лінії зіткнення — навіть на «тилових» посадах реактивної бригади тил рідко буває казково тихим.
Посади, які роками повторюються в оголошеннях:
- механік-водій МАЗ-543 і водій категорії С та вище;
- начальник обслуги, заступник, навідник, обчислювач;
- начальник радіостанції, командир взводу зв’язку;
- командир роти й взводу охорони, командир відділення, стрілець;
- автомеханік, заправник, електрик, монтажник;
- номер обслуги ППО, помічник стрільця-зенітника — окремий попит після масової появи ударних БПЛА.
Умови, які частина обіцяє у відкритих анкетах: офіційне зарахування, речове й медичне забезпечення, триразове харчування в пункті постійної дислокації, житло в гуртожитках на час перебування в гарнізоні. Ще 2019-го в Кременчуці добудовували три гуртожитки на 375 ліжкомісць саме під контрактників. Грошове забезпечення в свіжих вакансіях стартує від 20–24 тисяч і росте з посадою, званням, вислугою та місцем виконання завдань. За перший контракт інколи вказують одноразову виплату.
Практичний чек-лист перед візитом до А1546
- Паспорт, ІПН, військово-обліковий документ.
- Посвідчення водія, якщо йдете на техніку: категорія С — майже обов’язковий мінімум.
- Документи про освіту й цивільну спеціальність: механік, зв’язківець, електрик тут на вагу золота.
- Готовність пройти ВЛК без самодіяльних «діагнозів з інтернету».
- Розуміння, що відношення з частини не скасовує загальних правил мобілізації — воно лише дає шанс потрапити саме сюди, а не «куди відправлять».
- Запас часу: оформлення, БЗВП, прибуття до частини займають тижні, не годину.
У нашій практиці найчастіша помилка кандидатів — плутати А1546 із 154-ю механізованою бригадою (у неї інший номер, A4962) або з 107-ю бригадою ТрО Чернівецької області. Цифра 107 і літера А гіпнотизують пошуковик. Перевіряйте назву: реактивна артилерійська, Кременчук, А1546.
Важливе попередження
Не виносьте в соцмережі координати бойових машин, позивні розрахунків, маршрути колон і дати виходу. Реактивна артилерія — пріоритетна ціль для ворожої розвідки. Фото з КПП «для сторіз» уже коштувало життя людям в інших бригадах.
Не купуйте «схеми потрапляння в теплу частину» через посередників. Відношення видає відділення персоналу, а не телеграм-канал із ніком «Військком_друг».
Бригада і місто: не тільки казарма
Кременчук живе з цією частиною з кінця шістдесятих. Депутати міськради ще 2020-го просили Міноборони дати бригаді ім’я міста — і через два роки це сталося вже як бойова відзнака. Міський голова вітав особовий склад на День Сухопутних військ. Музей прийняв уламки «Вільхи». Ветерани ходять тими самими тротуарами проспекту Свободи, якими вранці їде техніка.
Це створює особливий тип стосунків. У маленькому промисловому місті військова частина не розчиняється в мегаполісі. Тут знають, хто пішов механіком, хто повернувся з ротації, хто підписав контракт після заводу. Звідси й щільний потік місцевих вакансій: бригада шукає не «абстрактного українця», а часто саме кременчужанина з правами й руками.
Водночас не варто романтизувати побут. Важка техніка вимагає постійного ремонту. Благодійні збори 2025 року на мобільні майстерні Locker для 107-ї — прямий доказ: навіть елітна реактивна бригада стоїть на колесах, а колеса в полі вбивають ресурс швидше за стрільбу.
Цікаво знати
У 2019-му в А1546 пробували сформувати бойовий розрахунок машини повністю з жінок — навідниця, механік-водій МАЗ-543, заступниця начальника обслуги. Експеримент тоді став новиною навіть за межами Полтавщини.
Бригада не раз представляла ракетні війська на парадах до Дня Незалежності. Той «Смерч», який кияни бачили на Хрещатику, з високою ймовірністю мав кременчуцький номер на бортовому обліку.
Радянське почесне «Ленінградська» та орден Кутузова з частини зняли 2015-го в межах загальної відмови від імперської символіки. Нове ім’я — вже українське й міське.
Для кого ця служба — і для кого краще інший шлях
Для кого підходить / Не підходить
Для кого: водії важких машин, автослюсарі, електрики, зв’язківці, люди з математичною головою на обчислення, ті, хто хоче служити в технічному роді військ, а не в штурмовій піхоті. Також — мешканці Кременчука й Полтавщини, яким важлива прив’язка до рідного гарнізону між ротаціями.
Не для кого: ті, хто шукає «тиху частину в глибокому тилу без ризику». Реактивна бригада воює дальнім вогнем, але її позиції, колони й майстерні залишаються цілями. Не для тих, хто не готовий до дисципліни розрахунку: тут помилка однієї людини зриває удар усієї батареї.
Окремо варто сказати про очікування зарплати. Цифра «до 50 тисяч» у вакансії — не гарантований оклад новачка в казармі на Свободи. Вона залежить від посади, вислуги й того, де саме людина виконує завдання. Базове забезпечення в пункті постійної дислокації і виплати в зоні бойових дій — різні кошики. Читайте контракт, а не заголовок на Work.ua.
Ще один нюанс 2026 року: частина продовжує закупівлі в Prozorro — запчастини до спецтранспорту, пікапи підвищеної прохідності. Це буденна канва живої бригади, яка їздить, ламається і знову стає в стрій. Поки йдуть тендери, з’єднання не «на паузі».
Якщо коротко скласти портрет А1546 одним рядком, вийде так: старий кременчуцький гарнізон, важкий реактивний калібр, новітня «Вільха» й західні M270, відкритий набір на технічні спеціальності і дуже конкретна адреса на проспекті Свободи. Решта — уже не стаття, а розмова з відділенням персоналу і власна готовність тримати темп розрахунку, коли команда «вогонь» звучить не в кіно, а в рації.
About the Author
