Nasams - ngu.com.ua

Норвезько-американська зенітно-ракетна система NASAMS перетворилася на одну з найбільш впізнаваних абревіатур у новинах про оборону України. Її назва розшифровується як Norwegian Advanced Surface-to-Air Missile System, а простіше — це той самий комплекс, що з 2005 року прикриває повітряний простір над Білим домом у Вашингтоні.

За даними норвезьких збройних сил, оприлюдненими у лютому 2025 року, NASAMS на українській території знищили близько 900 ракет і дронів з ефективністю 94%. Майже 60% збитих цілей — це російські крилаті ракети. Цифра, яка ще кілька років тому здавалася фантастичною, сьогодні є робочою статистикою.

Україна станом на кінець 2025 року володіє 13 вогневими модулями NASAMS — це робить нашу країну одним із найбільших операторів цієї системи у світі, поряд зі США та Норвегією.

Історія NASAMS починається у 1989 році, коли норвезький концерн Kongsberg об’єднав зусилля з американською Hughes Aircraft (згодом поглинутою Raytheon). Завдання звучало прагматично: створити заміну застарілому ЗРК Improved Hawk, яка б коштувала помірно і використовувала вже наявні напрацювання. Розробка завершилася у 1993 році, а в 1994-му перші комплекси прийняли на озброєння Військово-повітряні сили Норвегії.

Інженери пішли несподіваним шляхом — взяли авіаційну ракету AIM-120 AMRAAM, яка вже літала під крилами F-16, F/A-18 та інших винищувачів НАТО, і навчили її стартувати з землі. Так NASAMS став першою у світі наземною системою, що використовує модифіковану ракету класу «повітря-повітря». Концепція виявилася настільки вдалою, що дала комплексу довге життя і три покоління модернізацій.

Друге покоління, NASAMS 2, з’явилося у 2006 році й отримало підтримку каналу обміну даними Link 16, удосконалений радар AN/MPQ-64F1 Sentinel та збільшену кількість пускових. NASAMS 3, представлений у 2019 році, навчився стріляти ракетами AIM-9X Sidewinder, далекобійною AMRAAM-ER та навіть німецькою IRIS-T. Саме третя модифікація сьогодні становить ядро експортних поставок.

Батарея — основна тактична одиниця NASAMS. Стандартний комплект включає до 12 пускових установок, об’єднаних у три вогневі взводи, три радари AN/MPQ-64F1 Sentinel, командний пункт управління вогнем (Fire Distribution Center) та оптико-електронний модуль MSP500 від Rheinmetall з лазерним далекоміром і тепловізором. Кожна пускова несе шість транспортно-пускових контейнерів з ракетами.

Арифметика вогневої продуктивності вражає: батарея здатна випустити всі 72 ракети по різних цілях приблизно за 12 секунд. Це не залп у класичному розумінні, а серія паралельних пусків з різних установок, кожна з яких веде власну ціль. Завдяки відкритій архітектурі та цифровим каналам зв’язку Link 16 і Link 11 елементи комплексу можуть розосереджуватись на відстані до 25 кілометрів один від одного — знищити батарею одним ударом для противника фізично неможливо.

Радар AN/MPQ-64F1 Sentinel — імпульсно-доплерівська трикоординатна станція з фазованою антенною решіткою X-діапазону. Він обертається зі швидкістю 30 обертів на хвилину, має максимальну дальність виявлення близько 120 кілометрів та одночасно супроводжує до 60 повітряних об’єктів. Запитувач «свій-чужий» типу Mk.XII відсіює власну авіацію.

Ключові параметри відрізняються залежно від модифікації та типу використаної ракети. Нижче — зведена таблиця, актуальна станом на 2026 рік.

Імовірність ураження цілі однією ракетою перевищує 85%, а при стрільбі двома ракетами по одній цілі наближається до гарантованих значень. Бойова частина AMRAAM важить 22 кілограми й оснащена осколково-фугасним зарядом з готовими уражуючими елементами. Ракета комплектується активною радіолокаційною головкою самонаведення — після пуску їй уже не потрібна підсвітка з землі, що дозволяє запускати наступну ракету по іншій цілі через лічені секунди.

Експерти зазначають один важливий нюанс: застосовувати NASAMS проти дешевих «Шахедів» економічно не дуже доцільно — ракета AMRAAM коштує суттєво дорожче за іранський дрон. Проте у критичних ситуаціях, коли йдеться про захист стратегічного об’єкта, комплекс відпрацьовує по будь-якій загрозі без винятку.

Перші дві батареї NASAMS прибули в Україну 7 листопада 2022 року. Уже 15 жовтня того ж року тодішній очільник Пентагону Ллойд Остін заявив про 100% ефективність системи під час одного з масованих ракетних обстрілів. Володимир Зеленський підтвердив тоді результат «10 з 10» по російських ракетах.

Станом на 2025 рік Україна отримала загалом 13 вогневих модулів NASAMS: дванадцять зі США та один від Канади наприкінці 2024 року. Окремо Норвегія передала чотири пускові установки і два додаткових командні пункти, Литва — ще дві пускові. За даними норвезького полковника Пера Стейнара Тойте, ефективність комплексу на українському театрі бойових дій склала 94% — показник, який не сниться більшості систем ППО радянського покоління.

27 квітня 2025 року підрозділ під командуванням Кирила Перетятка за допомогою NASAMS перехопив 11 російських крилатих ракет менш ніж за дві хвилини — рекордний показник з оголошених публічно. До того дня цей же підрозділ знищив понад 150 повітряних цілей.

Чому така висока ефективність? По-перше, відкрита архітектура — NASAMS інтегрується практично з будь-якою радіолокаційною мережею і може отримувати цілевказання навіть від винищувачів F-16, які тепер літають в українському небі. По-друге, висока мобільність: батарея розгортається за десять хвилин, а пускові установки на шасі вантажівок Scania або армійських вантажівок можуть швидко змінити позицію. По-третє — навчений персонал та достатній запас ракет, що забезпечують союзники.

У червні 2025 року Raytheon, Kongsberg та уряд Норвегії офіційно оголосили про спільну розробку нового радара GhostEye MR для модернізації NASAMS. Це перший формальний проєкт у межах міждержавної угоди про співпрацю від 2023 року. Радар базуватиметься на технологіях, відпрацьованих для нового радара LTAMDS системи Patriot.

Ключова відмінність GhostEye MR від нинішнього AN/MPQ-64 Sentinel — перехід з пасивної фазованої антенної решітки на активну (AESA) та використання модулів на нітриді галію (GaN). Це дає три відчутні переваги: більшу дальність виявлення, кращу роздільну здатність та здатність одночасно вести значно більше цілей. Антена обертається на 360 градусів і працює у S-діапазоні. Точних цифр виробник поки не розкриває, але обіцяє суттєвий стрибок порівняно з нинішнім радаром, який, до речі, проєктувався ще у 1990-х роках на базі контрбатарейної станції AN/TPQ-36.

Експортна ціна однієї батареї NASAMS складає близько 65 мільйонів доларів — за цією ціною Литва закуповувала комплекси у 2020 році. Однак вартість контракту може суттєво коливатися залежно від комплектації, кількості ракет і додаткового обладнання. Так, контракт США з Raytheon на виробництво NASAMS для України на суму 1,216 мільярда доларів, укладений у межах Ukraine Security Assistance Initiative, передбачав поставку від шести до тринадцяти комплексів — точні цифри не розголошувались.

Сьогодні NASAMS стоїть на озброєнні більш ніж дюжини країн: США, Норвегії, Іспанії, Нідерландів, Фінляндії, Литви, Індонезії, Чилі, Оману, Австралії, Угорщини, Катару, Тайваню (поставка очікується), а також Данії, яка у грудні 2025 року ввела в експлуатацію орендовану батарею на авіабазі Скальструп. Кувейт замовив комплекси за контрактом на 3 мільярди доларів. Україна, як уже зазначалося, перебуває серед топ-операторів за кількістю модулів.

Українські військові порівнюють NASAMS зі старим радянським «Буком-М1», який десятиліттями був робочою конячкою нашої ППО. Заступник начальника зенітних ракетних військ Повітряних сил полковник Юрій Андрійчук неодноразово зазначав, що норвезько-американський комплекс став ідеальним наступником саме у середньому ешелоні оборони.

Серед обмежень — порівняно невелика дальність (до 40 кілометрів навіть у найновішій версії) та висока вартість ракет, що змушує підрозділи економно ставитись до пусків по дешевих цілях. Саме тому в українській ППО NASAMS працює не сам по собі, а як частина ешелонованої системи: на ближній рубіж виходять «Гепарди», «Шилки» та «Стормери», на середній — NASAMS, IRIS-T та «Буки», на дальній — Patriot.

Назва NASAMS іноді розшифровується як National Advanced Surface-to-Air Missile System — особливо у американських документах. Це не помилка, а маркетингова версія для експортних замовників, які не хочуть прив’язки до конкретної країни-розробника. Суть від цього не змінюється: норвезький інженерний дизайн плюс американська ракетна школа дали систему, яка вже понад тридцять років залишається конкурентоспроможною.

Концерн Kongsberg називає NASAMS «найбільш продаваною системою протиповітряної оборони у своєму класі за останні десять років». Аргумент важко спростувати — географія операторів простягається від Скандинавії до Південно-Східної Азії, а українська війна стала найвимогливішим полігоном для перевірки заявлених характеристик. Поки що комплекс цей іспит складає на відмінно.