Агенція оборонних закупівель ДОТ Міністерства оборони України постає як потужний, централізований механізм, який з 1 січня 2026 року об’єднав усі закупівлі для Сил оборони — від боєприпасів і дронів до харчів, форми та пального. Це не просто державне підприємство, а справжній хребет оборонної логістики, що дозволяє військовим зосередитися виключно на бойових завданнях, поки тил працює як годинниковий механізм. Завдяки реформам, запущеним ще в 2022 році та завершенням злиття з Державним оператором тилу, агенція радикально прискорила постачання, підвищила прозорість і підтримала вітчизняних виробників.
Арсен Жумаділов на чолі команди впровадив портфельний підхід за стандартами НАТО, запустив інноваційний маркетплейс DOT-Chain Defence і забезпечив рекордні обсяги дронів та техніки. Тепер одна структура керує всім ланцюгом — від формування потреби Генштабом до доставки на передову, що економить мільярди та рятує життя. Для початківців це просто: агенція купує те, що потрібно армії, швидко й ефективно. Для просунутих — це глибока трансформація оборонної економіки, де цифри, технології та людський фактор сплітаються в єдину систему перемоги.
У 2025 році агенція поставила на фронт майже 2,2 мільйона FPV-дронів — у шість разів більше, ніж роком раніше, а в січні 2026-го вже законтрактувала 40% бюджету на поточний рік. Ці цифри не сухі звіти, а реальні снаряди, що летять у бік ворога, і теплі сухпайки, які гріють солдатів у траншеях.
Історія створення: від розпорошених закупівель до єдиної потужної агенції
Усе почалося 17 червня 2022 року, коли наказом Міністерства оборони №159 з’явилося Державне підприємство «Агенція оборонних закупівель». Війна вимагала негайних змін: раніше закупівлі були розкидані по різних структурах, що призводило до затримок, дублювання і часом неефективного витрачання коштів. Нова агенція отримала статус служби державного замовника і почала централізовано закуповувати озброєння, техніку та боєприпаси за бюджетні кошти.
Перші місяці роботи стали справжнім випробуванням. Команда швидко навчилася працювати в умовах воєнного стану, застосовуючи спеціальні постанови Кабміну, зокрема №1275. Керівники змінювалися, але курс залишався незмінним — максимальна ефективність і прозорість. До 2025 року агенція вже демонструвала вражаючі результати в контрактуванні дронів і РЕБ-засобів.
Перелом стався 1 січня 2026 року. Наказом Міністерства оборони №281 від 2 травня 2025 року до Агенції приєднався Державний оператор тилу. Тепер одна структура закуповує абсолютно все: летальні засоби ураження і тилові потреби. Це не просто адміністративне злиття, а глибока реформа, яка уніфікувала процеси, зменшила бюрократію і дозволила масштабувати інновації на весь спектр забезпечення.
Структура та керівництво: хто стоїть за ефективністю постачань
На чолі агенції — Арсен Жумаділов, досвідчений державний управлінець, кримськотатарський активіст і випускник НаУКМА. Він прийшов на посаду в січні 2025-го як виконувач обов’язків, а в березні затверджений повноцінно. Його бачення — портфельний підхід до закупівель за моделлю НАТО: окремі програмні директори відповідають за напрямки (БПЛА, боєприпаси, техніка, тил). Це дозволяє швидко реагувати на зміни на фронті й оптимізувати ресурси.
Наглядова рада забезпечує стратегічний контроль і прозорість. До її складу входять незалежні експерти, зокрема Тарас Чмут — голова фонду «Повернись живим», а також інші фахівці з корпоративного управління. Рада стежить за дотриманням законодавства, фінансовою дисципліною і досягненням цілей. Саме завдяки такій моделі агенція уникнула багатьох ризиків, характерних для оборонної сфери.
Внутрішня структура після реорганізації включає управління категорійного менеджменту, відділи закупівель, супроводу договорів, контролю якості та технічної інспекції. Кожен підрозділ працює як частина єдиного ланцюга, де рішення приймаються швидко, а відповідальність — персональна.
Як відбувається закупівля: покроковий процес від потреби до передової
Процес починається з Генерального штабу, який формує перелік потреб. Міністерство оборони затверджує його, і агенція запускає закупівлю. Для звичайних товарів використовується система Prozorro з відкритими тендерами. Для чутливих позицій — прямі контракти з виробниками за спеціальними правилами воєнного часу.
Після укладення договору вступає в дію контроль якості: технічна інспекція перевіряє кожну партію. Постачання супроводжуються цифровим трекінгом, що дозволяє відстежувати рух вантажу в реальному часі. Фінальний етап — доставка безпосередньо в підрозділи, часто за лічені дні.
Для просунутих читачів важливо знати про диверсифікацію ризиків. Агенція уникає залежності від одного постачальника, особливо для дронів і боєприпасів. Це підвищує стійкість ланцюга постачань навіть під час обстрілів заводів чи логістичних проблем.
- Формування потреби. Генштаб аналізує ситуацію на фронті й подає точні обсяги — від кількості FPV-дронів до тонн пального.
- Затвердження та планування. Міністерство оборони перевіряє і затверджує список, враховуючи бюджетні ліміти.
- Проведення закупівлі. Тендери в Prozorro або прямі переговори з надійними виробниками.
- Контрактування та оплата. Договори з фіксованими термінами поставки і механізмами штрафів.
- Контроль та доставка. Інспекція якості плюс логістика до бригади.
Такий ланцюг працює як добре змащений механізм, де кожна ланка відповідає за результат. Завдяки цьому час від замовлення до отримання дрона іноді скорочується до п’яти днів — рекорд, який рятує життя.
Інноваційний маркетплейс DOT-Chain Defence: революція в закупівлях дронів і РЕБ
Липень 2025 року став датою запуску пілотної версії DOT-Chain Defence. Це справжній маркетплейс зброї, де бригади ЗСУ самостійно обирають моделі БПЛА, засобів радіоелектронної боротьби та боєприпасів до них. Більше 470 моделей від 135 виробників доступні в одному місці.
Військові заходять у систему, дивляться характеристики, читають відгуки колег і замовляють те, що найкраще працює саме в їхній ділянці фронту. Виробники отримують прямі замовлення, а оплата йде швидко. Результат — масове масштабування: від 12 бригад у пілоті до 186 бригад і корпусів «Азов» та «Хартія» вже на початку 2026 року.
Агенція інтегрувала програму «Армія дронів бонус» і навіть передала досвід американській армії, яка запустила подібний маркетплейс. Це не просто платформа — це інструмент, що перетворює закупівлі на швидкий, адресний процес, де фронт безпосередньо впливає на виробництво.
Досягнення 2025–2026 років: цифри, які говорять самі за себе
Минулий рік став рекордним. Поставлено майже 2,2 мільйона FPV-дронів — шість разів більше, ніж у 2024-му. Тисячі засобів РЕБ, сотні одиниць техніки та мільйони тонн тилового забезпечення лягли на плечі агенції. У січні 2026 року вже законтрактовано 40% бюджету на рік — 585,2 мільярда гривень.
Частка вітчизняного виробництва сягнула рекордних 82%. Це не просто цифри — це нові робочі місця на українських заводах, розвиток технологій і зменшення залежності від імпорту. Кожен контракт — це підтримка економіки країни, яка воює.
| Категорія | Обсяги 2025 року | Порівняння з 2024 | Вплив на фронт |
|---|---|---|---|
| FPV-дрони | 2,2 млн одиниць | +600% | Масовані атаки, точне ураження |
| РЕБ-засоби | Тисячі комплектів | Значне зростання | Захист від ворожих дронів |
| ПММ і тил | Мільйони тонн | Стабільне забезпечення | Мобільність і комфорт для війська |
Дані зібрано з офіційних звітів агенції та Міністерства оборони. Кожна цифра — це конкретний внесок у щоденну боротьбу.
Переваги для виробників та економічний ефект
Українські компанії отримали стабільний ринок збуту. Прозорі правила, швидкі платежі та можливість масштабувати виробництво — все це стимулює розвиток оборонного сектору. Багато підприємств перейшли від одиничних поставок до серійного виробництва сучасних дронів і боєприпасів.
Для постачальників агенція пропонує «єдине вікно»: подача пропозицій, укладення договорів і контроль — усе в цифровому форматі. Це зменшує корупційні ризики і дає можливість навіть невеликим інноваційним компаніям брати участь у великих тендерах.
Економічний ефект виходить далеко за межі оборонки. Нові робочі місця, податки, технологічний трансфер — усе це зміцнює країну зсередини. Агенція не просто купує, вона інвестує в майбутнє української промисловості.
Виклики, з якими стикається агенція, та шляхи їх подолання
Робота в умовах війни — це постійні випробування. Логістичні перебої через обстріли, необхідність швидкої адаптації під нові потреби фронту, контроль якості в умовах масового виробництва. Агенція відповідає на них диверсифікацією постачальників і посиленням інспекцій.
Ще один виклик — збереження балансу між швидкістю та прозорістю. Воєнний стан дозволяє спрощувати процедури, але наглядова рада та міжнародні аудити (зокрема, запланований функціональний аудит від НАТО) гарантують, що кошти витрачаються ефективно.
Команда постійно вдосконалює процеси. Впровадження штучного інтелекту для прогнозування потреб, розширення маркетплейсу та навчання персоналу — ось ті інструменти, які допомагають долати перешкоди.
Майбутнє агенції: курс на НАТО та ще більшу ефективність
У 2026 році акцент робиться на цифровізацію, масштабування DOT-Chain і посилення ролі військових у прийнятті рішень. Агенція планує пройти повний аудит за стандартами Альянсу, що відкриє двері для глибшої інтеграції з партнерами.
Експорт українських дронів, спільні проєкти з союзниками та подальше зростання частки вітчизняної продукції — ось реальні перспективи. Кожен крок агенції наближає той день, коли ЗСУ матимуть усе необхідне без жодних затримок.
Агенція оборонних закупівель продовжує працювати щодня, щоб кожен постріл, кожен політ дрона і кожен кілометр, пройдений технікою, наближав перемогу. Це історія про людей, які в тилу роблять те, що дозволяє фронту перемагати.
About the Author
