Ак 17, офіційно відомий як АМ-17, — це малогабаритний автомат калібру 5,45×39 мм, створений концерном «Калашников» для заміни застарілого АКС-74У. Його головна перевага — вага всього 2,5 кг без магазину, довжина 490 мм зі складеним прикладом і темп стрільби 850 пострілів на хвилину, що робить його ідеальним для екіпажів бойової техніки та спецпідрозділів. Розробка базується на прототипі Євгена Драгунова 1970-х років, а серійне виробництво стартувало у вересні 2025 року після успішних державних випробувань і бойового тестування.
Цей автомат поєднує полімерну конструкцію з короткоходовим газовим поршнем і повноцінними планками Пікатінні, забезпечуючи зручність у тісних умовах і сумісність зі стандартними магазинами АК-74. Станом на 2026 рік він уже надходить до окремих підрозділів ФСБ, Росгвардії та ВПС Росії, зберігаючи всю лінійку боєприпасів 5,45 мм.
Компактність Ак 17 народжується з простої потреби: екіпажі танків, БМП і вертольотів десятиліттями тулилися зі старим АКС-74У, який і важчий, і менш зручний для сучасних прицілів. Конструктори «Калашникова» взяли за основу малогабаритний автомат МА, розроблений ще Євгеном Драгуновим наприкінці 1970-х. Тоді той прототип програв конкурсу, але через півстоліття його ідеї ожили з новою силою. Верхня ствольна коробка тепер складається з полімеру, армованого сталлю, а нижня — повністю полімерна. Дві частини з’єднуються шарніром і двома штифтами, що дозволяє швидко розбирати зброю без інструментів і знижує вагу майже на 200 грамів порівняно з попередником.
Газова автоматика працює за схемою короткого ходу поршня з поворотним затвором на трьох бойових упорах. Такий підхід зменшує відбій і дозволяє вести щільний вогонь у замкнутому просторі без зайвого нагріву. Стовбур довжиною 230 мм дає початкову швидкість кулі близько 750 м/с, а ефективна дальність залишається в межах 400 метрів — саме те, що потрібно для міських боїв чи оборони техніки. Приклад складається вбік і регулюється по довжині, а рукоятка заряджання та перемикач режимів вогню зроблені двосторонніми. Це дрібниця, але в рукавицях чи під час стресу вона рятує секунди.
Порівняння з АКС-74У показує, наскільки далеко пішла інженерна думка. Старий «Ксюха» важив 2,7 кг, мав ствол 206 мм і темп близько 700 пострілів. Новий Ак 17 легший, швидший і вже з заводу готовий до встановлення коліматорів, ліхтарів і глушників. У таблиці нижче зібрані ключові параметри, перевірені за даними виробника та відкритих джерел.
| Параметр | Ак 17 (АМ-17) | АКС-74У | Перевага |
|---|---|---|---|
| Вага без магазину | 2,5 ± 0,1 кг | 2,7 кг | Легший на 7 % |
| Довжина (склад./розкл.) | 490 / 750 мм | 490 / 730 мм | Краща ергономіка |
| Темп стрільби | 850 ± 50 постр./хв | ≈ 700 постр./хв | Вища щільність вогню |
| Довжина ствола | 230 мм | 206,5 мм | Краща балістика |
| Кріплення оптики | Повна планка Пікатінні | Бічна планка | Сучасні приціли без доопрацювань |
Дані таблиці базуються на офіційних матеріалах концерну «Калашников» та енциклопедичних описах.
У бойових умовах Ак 17 вже встиг показати себе. Прототипи пройшли апробацію під час бойових дій, де бійці відзначали менший відбій і зручність перезарядки в обмеженому просторі кабіни. Магазини залишаються стандартними 30-зарядними від АК-74, тому логістика не ламається. Перемикач режимів має три положення: автоматичний, одиночний і запобіжник, який блокує і спуск, і рух затвора. Це проста, але надійна схема, перевірена десятиліттями.
Для початківців варто зрозуміти головне: Ак 17 — не «маленький Калаш», а окрема платформа. Він не замінює повнорозмірний АК-12 у лінійних підрозділах, а займає нішу персональної зброї самооборони. Спецпризначенці цінують його за можливість швидко скласти і сховати під куртку чи в нішу техніки. Поліцейські підрозділи бачать у ньому зручний інструмент для міських операцій, де довгий автомат заважає в коридорах і автомобілях.
Просунуті користувачі звертають увагу на внутрішню компоновку. Затворна рама має обтічну форму, що зменшує тертя. Газовий вузол оптимізований під усі типи патронів 5,45×39 мм, прийнятих на озброєння, включно з бронебійними. Існує також варіант АМБ-17 під патрон 9×39 мм з інтегрованим глушником, проте роботи над ним призупинені, і базовий Ак 17 комплектується штатним приладом безшумної стрільби.
Ергономіка Ак 17 відчувається одразу. Рукоятка зручно лягає в руку навіть у товстих рукавицях, а двосторонні органи керування дозволяють працювати з будь-якого плеча. Полімерні накладки на цівці не обпікають після інтенсивної стрільби, а повна планка Пікатінні зверху дає свободу вибору оптики — від простого коліматора до тепловізора. У нашій практиці роботи з подібними компактними системами ми помічали, що саме можливість швидко встановити сучасний приціл змінює тактику: боєць може вести прицільний вогонь з коротких дистанцій так само впевнено, як із довгого автомата.
Історія створення розтягнулася майже на десять років. Перший показ відбувся на форумі «Армія-2017». Потім були доопрацювання, військові випробування і, нарешті, у листопаді 2024 року — успішне завершення державних. У вересні 2025-го завод видав першу дослідну партію. Станом на середину 2026 року зброя вже стоїть на озброєнні окремих підрозділів і продовжує надходити. Конструктори врахували відгуки з поля: посилили окремі вузли, уточнили балансування і зробили приклад більш регульованим.
Ак 17 не претендує на роль універсальної зброї. Його сила — у вузькій спеціалізації. Для танкіста, який вистрибує з машини під обстрілом, кожен сантиметр і кожен грам мають значення. Для бійця спецназу, який працює в будинку, компактність дозволяє маневрувати між дверима і меблями. Для охоронця важливої особи важлива можливість швидко сховати зброю. Саме ці сценарії і визначили фінальний вигляд автомата.
Серед слабких місць, які відзначають експерти, — відносно короткий ствол, що обмежує дальність, і залежність від якості полімерів у екстремальних температурах. Проте практика показує, що сучасні матеріали витримують і сибірський мороз, і пустельну спеку. Темп 850 пострілів дозволяє швидко створювати зону ураження, але вимагає дисципліни в управлінні чергами, щоб не витрачати боєкомплект даремно.
У підсумку Ак 17 став логічним продовженням радянської школи компактної зброї, але вже з урахуванням досвіду сучасних конфліктів. Він не копіює західні PDW і не намагається бути повнорозмірним автоматом. Це чітко спеціалізований інструмент, який закриває конкретну прогалину в системі озброєння. І поки серійне виробництво набирає обертів, інтерес до нього лише зростає — і серед військових, і серед тих, хто вивчає еволюцію стрілецької зброї.
About the Author
