Артилеристи ЗСУ на Покровщині заряджають гаубицю 147-ї бригади ДШВ для стрільби
На Покровському напрямку співвідношення сил критичне — один до десяти не на користь України. Росіяни без упину атакують малими групами, намагаючись просочитися крізь позиції. Їм протистоять гармаші 147-ї артилерійської бригади ДШВ.
Кореспондентка провела день на передовій. Вона побачила, як воїни виграють дуелі з ворогом під постійним контролем ворожих дронів.
Робота артилеристів у сучасних умовах
Бойовий день починається вдосвіта. Виїзд на позиції — “по-сірому”, коли FPV-дрони ворога ще погано бачать.
Дорога до фронту — суцільний “цвинтар” техніки. Спалені авто всюди. Легкоброньований “Хамві” з сіткою мчить на повній швидкості повз палаючі рештки. Зупинка — смерть від “Мавіка”.
Микола, боєць 147-ї бригади: «Дронів над нами кружляє настільки багато, що доводиться збивати їх прямо на позиції. Ось “Мавік” — на днях збив, літав тут, розвідку робив».
«Цезар» нищить укриття: 15 цілей за місяць
Зірка позиції — французька САУ «Цезар». Мобільна. Точна. Швидка. З сходом сонця починається робота. Кожен снаряд — 50 кг. За раз заряджають десяток.
Артилеристи прикривають піхоту біля Гришиного, неподалік Покровська. Ворог лізе пішки й на техніці.
Олександр, командир гармати: «Буває по 7 снарядів випускаємо на ціль, буває 3, а буває і 15 — залежно від того, що саме треба розібрати».
Цього разу ціль — будівля в Покровську з ворожим рухом. Влучання точне.
«Барс», командир дивізіону 147-ї бригади ДШВ: «Потрапили в будівлю, де було велике накопичення ворога. Вони намагаються знайти будь-які щілини в Покровську, щоб просунутися далі. Лише одна наша гармата за місяць розбирає до 15 таких укриттів».
В укритті — щонайменше п’ятеро окупантів. Результати бригади вражають. Та війна не спинить. Воїни мчать за новими снарядами дорогою, що щодня нагадує про ціну перемог.
About the Author
