Українська біженка несе прапор вулицею в Нідерландах серед національних символів
Пошук постійного житла за кордоном лишається ключовим викликом для українських переселенців. Ельвіра з Харкова, яка виїхала та попросила притулку в Нідерландах, поділилася досвідом переходу від табору біженців до власного орендованого будинку.
Три з половиною роки в тісній кімнаті
Разом із партнером українка мешкала в таборі для біженців 3,5 роки. Їхня кімната сягала лише три на три метри. Постійні обмеження виснажили пару. Вони вирішили шукати незалежне житло.
Пошуки тривали цілий рік. Орендодавці раз за разом відмовляли.
Радість і страх переїзду
Нарешті знайшли будинок. Та радість затьмарив стрес. Залишати знайомий, хоч і незручний притулок виявилося психологічно важко.
«Переїжджати з притулку для біженців на орендоване житло було дуже страшно… За цей час ми звикли до правил та заборон. Але ми завжди розуміли, що це тимчасове житло. Але коли все склалось, було дуже страшно прийняти рішення про переїзд, взяти на себе всю відповідальність та зробити крок у невідомість. Проте бажання виявилось сильнішим за страх», — ділиться харків’янка.
Тепер пара живе в будинку три місяці. Головна перевага — свобода. Немає потреби звітувати за кожен крок чи стояти в чергах за пранням.
Ельвіра не шкодує. «Якщо коротко, переїзд був одним з найкращих рішень за всю еміграцію», — підсумувала вона.
About the Author
