Дрони «Дракон» — це модифіковані FPV-безпілотники, які несуть термитну суміш і розсіюють її над ціллю у вигляді вогняного шлейфу температурою близько 2500 градусів. Оператор підпалює суміш дистанційно, а дрон повільно летить низько, дозволяючи розплавленому металу капати або розбризкуватися на рослинність, окопи, бліндажі та техніку.
Така зброя з’явилася у 2024 році як відповідь на конкретну проблему фронту: російські підрозділи активно використовували лісові смуги та посадки для укриття піхоти й легкої техніки. Звичайні боєприпаси часто не досягали бажаного ефекту в густій рослинності, а «Дракон» буквально випалює прикриття, змушуючи ворога виходити на відкриту місцевість або зазнавати тяжких опіків та вторинних вибухів боєкомплекту.
Крім військової версії, назву «Дракон» носять і важкі вантажні дрони для логістики, а також окремі моделі FPV-апаратів для спорту чи зйомки. Проте саме термитні бойові дрони стали символом чергового етапу української дронової інновації.
Як з’явилися дрони «Дракон» і чому саме так назвали
У серпні-вересні 2024 року в Telegram-каналах українських бригад почали з’являтися відео, на яких над лісосмугою повільно летів дрон, а з нього вниз лився вогонь. Здавалось, ніби міфічний дракон видихає полум’я. Назва прижилася миттєво.
Перші задокументовані застосування зафіксували на Харківському напрямку, згодом — на Запорізькому, Донецькому та навіть у прикордонній зоні Курської області. Бригади 60-ї окремої механізованої, 116-ї механізованої, 108-ї окремої бригади територіальної оборони та підрозділи на кшталт Khorne Group публікували кадри, де «Дракон» буквально випалював посадки, в яких ховалися російські піхотинці.
Українські військові та приватні виробники дійшли до цієї ідеї наприкінці 2023 — на початку 2024 року. Стандартний FPV-дрон уже добре зарекомендував себе як дешевий і точний засіб ураження. Залишалося лише додати новий тип корисного навантаження — термит, який раніше використовували у гранатах та авіабомбах часів Другої світової, але ніколи не доставляли так близько і точно до цілі за допомогою маленького мультиротора.
Технічна суть: як влаштований і працює дрон «Дракон»
Основа — звичайний FPV-квадрокоптер або гексакоптер з пропелерами 7–10 дюймів. На нього встановлюють контейнер або підвіс з термитною сумішшю масою близько 500 грамів. Суміш складається з порошку оксиду заліза та алюмінію. Оператор у FPV-окулярах підводить дрон до цілі, натискає кнопку запалювання і переходить у режим повільного горизонтального прольоту на малій висоті.
Термітна реакція — класичний екзотермічний процес. Алюміній забирає кисень у оксиду заліза, виділяючи стільки тепла, що температура сягає 2500 градусів за Цельсієм. Реакція не потребує зовнішнього повітря і триває, поки не згорить весь матеріал. Розплавлений метал капає або розбризкується, пропалюючи деревину, тканину, пластик, а за лічені секунди — навіть сталь товщиною кілька міліметрів.
На відміну від звичайного FPV-камкадзе, який летить у ціль і вибухає один раз, «Дракон» може виконати кілька проходів або скоригувати траєкторію в реальному часі. Це дає можливість обробити довгу ділянку посадки або окопної лінії за один виліт.
Термит: стара хімія в новій оболонці
Терміт винайшов німецький хімік Ганс Гольдшмідт наприкінці XIX століття. Спочатку його застосовували для зварювання залізничних рейок. У XX столітті термитні гранати та бомби використовували для знищення артилерії — розплавлений метал просто заливав казенник гармати, виводячи її з ладу без потужного вибуху.
У сучасному виконанні термитна суміш на дроні діє інакше. Вона не тільки руйнує матеріал, а й створює вторинні ефекти: підпалює пальне та мастило в техніці, детонує боєприпаси всередині бліндажів і окопів, перетворює суху траву та гілля на суцільну стіну вогню. Для піхоти, що засіла в посадці, це означає втрату укриття, опіки та паніку.
Медичні наслідки контакту з термитом описані в звітах Human Rights Watch: глибокі опіки IV–V ступеня, ураження м’язів, сухожиль, нервів і кісток. Психологічний ефект теж значний — страх перед «вогнем, що падає з неба», знижує бойовий дух навіть у підготовлених підрозділах.
Порівняння типів дронів «Дракон» та класичних FPV
| Тип апарата | Основне завдання | Корисне навантаження | Характер дії |
| Класичний FPV-камкадзе | Точковий удар по техніці та укриттях | 1–3 кг вибухівки | Одноразовий підрив, висока швидкість |
| Дрон «Дракон» (термитний) | Площинне випалювання укриттів та позицій | ~500 г термитної суміші | Багаторазовий проліт, розсіювання вогню, психологічний тиск |
| Вантажний «Дракон» 35″ | Логістика, доставка вантажів, іноді вогнеметні системи | 10–50+ кг | Далекобійний мультиротор, багаторазовий |
Дані узагальнено з відкритих джерел та заяв виробників станом на 2025–2026 роки. (джерело: steelhornets.com.ua та матеріали бригад ВСУ)
Виробники та роль приватного сектору
Розробка та виробництво термитних боєприпасів для дронів — заслуга українських приватних компаній. Одна з ключових — «Сталеві Шершні» (Steel Hornets). Вони спеціалізуються на боєприпасах для БПЛА і заявляють, що їхні термитні вироби здатні пропалювати 4 мм металу менш ніж за 10 секунд.
Платформи часто постачають інші виробники FPV-дронів, зокрема «Дикі Шершні» (Wild Hornets), які випускають модель під назвою Wild Dragon саме з термитним навантаженням. Міністерство оборони України та волонтерські фонди допомагають масштабувати виробництво, а самі бригади швидко тестують новинки в бойових умовах і дають зворотний зв’язок.
Така модель — коли приватний бізнес у тісній кооперації з військовими створює вузькоспеціалізовану зброю за тижні — стала однією з відмінних рис української оборонної індустрії з 2022 року.
Ефективність на фронті та реальні приклади
За відгуками військових, «Дракон» найкраще працює саме проти піхоти в природних укриттях. Один проліт здатен перетворити густу посадку на випалену смугу, позбавивши ворога можливості ховатися. Після такого оброблення значно ефективніше працюють артилерія та штурмові групи.
Окрім фізичного ураження, фіксують і моральний ефект. Російські військові на відео та в перехопленнях часто називають такі атаки «пекельними» або «вогнем з неба». Страх перед важкими опіками змушує залишати позиції навіть без прямого влучання.
У 2026 році з’явилися підтвердження, що російські сили також почали застосовувати аналогічні апарати — зокрема дрони типу «Молния» з термитною сумішшю. Один такий випадок зафіксували над Костянтинівкою, де дрон намагався випалювати антидронові сітки та позиції українських підрозділів. (джерело: nv.ua)
Обмеження та контрзаходи
Як і будь-яка FPV-техніка, «Дракон» має вразливості. Дальність польоту обмежена потужністю акумулятора та перешкодами РЕБ. Сильний вітер може розсіювати термитну суміш, а дощ — ускладнювати запалювання. Оператор повинен бути висококваліфікованим: вести дрон низько і повільно над ворожою територією — завдання непросте.
Противник швидко адаптується. З’являються густіші антидронові сітки, посилюється радіоелектронна боротьба, використовуються тепловізори та засоби ближнього перехоплення. Проте термит здатен пропалювати деякі сітки, а психологічний тиск залишається навіть при невдалих атаках.
Правовий та етичний контекст
Термітна зброя не є повністю забороненою міжнародним правом, коли застосовується проти військових цілей. Протокол III Конвенції про конкретні види звичайної зброї обмежує використання запалювальних засобів у населених пунктах та проти цивільних. У чисто військовому контексті на фронті такі дрони формально вписуються в рамки, однак їхні неконтрольовані наслідки — пожежі, глибокі опіки, екологічна шкода — викликають дискусії в експертному середовищі.
Організації на кшталт Action on Armed Violence та Human Rights Watch неодноразово наголошували на жахливих наслідках для людини при контакті з термитом. Українська сторона позиціонує застосування виключно проти військових об’єктів і позицій окупантів.
Майбутнє технології: від FPV до важких платформ
Вже зараз триває робота над збільшенням корисного навантаження. Важкі мультиротори здатні нести кілька кілограмів термитної суміші або комбіновані боєприпаси. З’являються ідеї інтеграції з системами автоматичного наведення або навіть елементами штучного інтелекту для точнішого низького прольоту.
Паралельно розвивається і «мирна» гілка — вантажні дрони «Дракон» великого діаметра пропелерів використовують для доставки боєприпасів, продуктів та медикаментів у важкодоступні райони. Деякі моделі тестують і як носії вогнеметних систем для гасіння пожеж або створення захисних смуг.
Українська дронова війна продовжує еволюціонувати. «Дракон» — це не просто нова зброя, а черговий доказ того, як комерційні технології, приватна ініціатива та бойовий досвід перетворюються на асиметричну перевагу. Технологія ще не досягла свого піку, і найближчі місяці покажуть, у якому напрямку вона розвиватиметься далі — як у наступальних, так і в оборонних сценаріях.
About the Author
