Проспект у серці Оболоні, що колись увічнював радянських солдатів під Сталінградом, тепер носить ім’я геніального українського композитора Володимира Івасюка. Це рішення Київради від 8 вересня 2022 року стало частиною ширшої хвилі дерусифікації, яка охопила тисячі топонімів по всій країні. Зміна назви відобразила не лише відхід від радянської спадщини, а й повернення до власних культурних героїв, чия творчість надихає покоління.
Проспект Героїв Сталінграда, перейменований на честь Володимира Івасюка, символізує переосмислення історичної пам’яті в сучасній Україні. Замість прославлення чужої битви — вшанування митця, який подарував українцям незабутні мелодії. Процес демонтував радянські наративи і відкрив простір для рідної культури, що особливо гостро відчувається під час повномасштабної війни.
Ця трансформація торкнулася не лише Києва — подібні зміни відбулися в Харкові, Полтаві та інших містах, де вулиці з радянськими назвами отримали нові, українські ідентичності.
Історія проспекту: від набережної до радянського меморіалу
Проспект з’явився наприкінці 1960-х як Набережна №2, згодом став Набережною Славутича через близькість до Дніпра. У 1982 році його офіційно перейменували на проспект Героїв Сталінграда — на честь переломної битви Другої світової війни. Тоді це рішення вписувалося в радянську традицію увічнення подвигів Червоної армії. Битва тривала з липня 1942 по лютий 1943 року і забрала сотні тисяч життів з обох боків. Радянські війська зупинили наступ німців, але ціна була жахливою — місто лежало в руїнах.
Українці брали активну участь у тих боях, проте в радянській пропаганді акцент робили на загальносоюзній перемозі, часто ігноруючи національний контекст. Проспект довжиною близько 5 км став важливою транспортною артерією Оболоні: вздовж нього з’явилися житлові квартали, школи, парки. Люди щодня їздили ним, не задумуючись, як радянська назва приховувала складнішу реальність війни та окупації пам’яті.
Сьогодні, проїжджаючи цим маршрутом, ви бачите сучасні хмарочоси, торгові центри та зелені зони. Але за фасадами — шар за шаром історії, яка потребувала переосмислення.
Чому саме «Героїв Сталінграда» опинилася під прицілом
Радянські топоніми несли ідеологічне навантаження. Закон про декомунізацію 2015 року запустив процес очищення, який прискорився після 2022-го через повномасштабне вторгнення Росії. Назви на кшталт «Героїв Сталінграда» асоціювалися з кремлівським міфом про «велику перемогу», який використовували для виправдання агресії. У Києві петиції жителів набрали тисячі голосів — люди хотіли бачити на карті імена, що надихають саме українців.
У Харкові той самий проспект став проспектом Байрона. У Полтаві вулицю перейменували на Героїв України. Ці зміни — не механічна заміна табличок, а глибоке перезавантаження колективної пам’яті. Вони нагадують, що героїзм буває різним: військовим на фронті і культурним у мирний час, коли пісні стають зброєю проти забуття.
Володимир Івасюк: геній, чия музика пережила століття
Народжений 4 березня 1949 року в Кіцмані на Буковині, Володимир Івасюк змалечку поринув у музику. Батько-письменник і мати-вчителька створили дім, повний звуків і слів. Хлопець грав на скрипці, фортепіано, віолончелі, гітарі. Закінчив Львівську консерваторію, вивчав медицину, але серце належало мелодіям.
Його пісні — «Червона рута», «Водограй», «Балада про мальви» — стали гімнами цілого покоління. Івасюк поєднав фольклор з сучасною естрадою, створивши унікальний український звук, який лунав навіть за кордоном. Він написав понад 100 пісень і інструментальних творів. Трагічна смерть у 1979 році в Брюховицькому лісі під Львовом (офіційно самогубство, але багато хто підозрює вбивство КДБ) лише посилила його легенду. Посмертно Івасюк отримав звання Героя України (2009) та Шевченківську премію.
Його музика не старіє. У важкі часи вона звучить у підвалах, на фронті, в серцях мільйонів. Перейменування проспекту — це визнання, що культурний герой вартий не меншої шани, ніж військовий.
Порівняння старих і нових назв: таблиця ключових змін
| Стара назва | Нова назва | Місто | Рік зміни | Причина |
|---|---|---|---|---|
| Проспект Героїв Сталінграда | Проспект Володимира Івасюка | Київ | 2022 | Дерусифікація, вшанування композитора |
| Проспект Героїв Сталінграда | Проспект Байрона | Харків | 2023 | Відхід від радянських символів |
| Вулиця Героїв Сталінграда | Вулиця Героїв України | Полтава | 2023 | Вшанування сучасних захисників |
| Інші радянські топоніми | Імена українських діячів | По всій Україні | 2015–2026 | Декомунізація та деколонізація |
Дані базуються на рішеннях місцевих рад та відкритих джерелах (Київська міська рада, Суспільне, Вікіпедія). Ці приклади показують системний підхід: замість абстрактних «героїв» — конкретні імена, що резонують з українською ідентичністю.
Як зміна назви впливає на повсякденне життя киян
Для жителів Оболоні перейменування означало оновлення документів, навігаторів, адрес. Спочатку виникали плутанини — таксі, доставки, листи. Але поступово все вляглося. Нові таблички, меморіальні знаки та культурні події на проспекті Івасюка нагадують про композитора. Тут проводять концерти, фестивалі, освітні заходи для молоді.
У нашій практиці ми бачили, як такі зміни надихають локальні спільноти. Люди починають більше цікавитися історією рідного району, організовують прогулянки з екскурсоводами, розповідають дітям про Івасюка замість радянських міфів. Це практичний крок до культурної незалежності.
Більш широкий контекст дерусифікації в Україні станом на 2026 рік
З 2022 року перейменували десятки тисяч об’єктів. Процес триває: громади обговорюють, експерти пропонують, ради голосують. Головне — не просто замінити табличку, а наповнити нову назву змістом. На проспекті Івасюка вже з’явилися мурали, присвячені композитору, а в школах району частіше звучать його пісні.
Це не стирає пам’ять про Другу світову. Воно просто ставить акцент на українському внеску та жертвах, без романтизації чужих імперських наративів. Українські солдати воювали під Сталінградом, але сьогодні ми вшановуємо тих, хто бореться за нашу свободу тут і зараз.
Практичні поради для тих, хто хоче глибше зануритися в тему
- Відвідайте проспект Івасюка пішки або на велосипеді — від Набережно-Рибальської до Північної вулиці. Зупиніться біля озера Опечень, послухайте плейлист з піснями Володимира.
- Почитайте біографію Івасюка або послухайте його записи — вони доступні на всіх платформах.
- Підтримуйте локальні ініціативи: петиції за перейменування, культурні фестивалі, освітні проєкти.
- Для батьків: використовуйте нову назву в розмовах з дітьми, щоб формувати сучасну історичну свідомість.
Ці кроки роблять абстрактну зміну назви живою частиною щоденного життя.
Проспект Володимира Івасюка продовжує жити повноцінним ритмом великого міста. Машини мчать, люди поспішають, а над усім лунає невидимий відгомін мелодій, які ніколи не затихнуть. Саме так історія перетворюється на майбутнє — крок за кроком, назва за назвою, пісня за піснею.
About the Author
