Дорожній знак села Пуків на узбіччі серед зелених пагорбів
Українські прізвища часто з’являлися завдяки народному гумору та спостережливості. Століття тому в селах не вигадували складних характеристик для сусідів. Якщо людина мала дивну чи кумедну звичку, громада одразу давала їй влучне прізвисько, яке з часом ставало офіційним родовим іменем.
Мовознавець Юліан Редько у своєму дослідженні описав цей процес за даними джерела. Він довів, що особливості щоденного побуту, культури харчування та манери спілкування наших предків назавжди закарбувалися в їхніх спадкових назвах.
Прізвища від поведінки за столом і звуків
Чимало специфічних прізвищ з’явилося через особливості поведінки за столом або характерні звуки, які видавала людина. Сьорбало — таке прізвисько давали кожному, хто не вмів тихо їсти перші страви або надто голосно пив чай. Ласун та Ласота діставалися тим, хто обожнював солодощі або не міг вчасно зупинитися під час застілля. Чмих — родове ім’я для людей, які мали звичку чхати або пирхати дуже гучно.
Голос, тембр та частота розмов ставали приводом для створення нового прізвища. Буркун і Бурмота — так називали вічно невдоволених людей, які постійно нарікали на життя, роботу чи погоду. Патяка та Лепетун — ідеальні варіанти для балакучих сусідів. Крикун і Горлач фіксували надто гучний голос. Мяука — кумедне прізвище за специфічний тембр голосу, що нагадував котячі звуки.
Щоденна поведінка в побуті та міміка також ставали основою для народної творчості. Колупайло описувало надзвичайно повільних людей. Дрімайло та Сплюх залишалися за тими, хто обожнював міцно поспати. Позіхайло діставалося людині, на яку постійно нападала позіхота. Трясило та Дрига називали тих, хто мав нервові звички або активно жестикулював.
Сусіди, які виявляли забагато інтересу до чужого приватного життя, отримували відповідне тавро. Заглядайло та Підслухайло — родові імена для тих, хто полюбляв підглядати у вікна, підслуховувати під дверима та розносити плітки.
Іноді для отримання прізвища було достатньо постійно повторювати улюблене слово або оригінально вітатися. Абищо та Оцетак виникали через звичку бідкатися цими вигуками. Добривечір дісталося людині, яка була ввічливою або забудькуватою і віталася з усіма по кілька разів на день.






