Емманюель Макрон на тлі французьких ядерних ракет
Президент Франції Емманюель Макрон готується представити оновлену ядерну доктрину на секретній базі з підводними човнами Іль-Лонг. Непередбачуваність Дональда Трампа та агресія Росії спонукають Париж розглядати роль гаранта безпеки для Європи.
Про це йдеться у статті джерела.
Макрон переглядає підходи до ядерного стримування. Ядерні сили Франції приховані в океанських глибинах. Вони слугують крайнім засобом для знищення агресора за рішенням верховного головнокомандувача.
Нове бачення використання ядерних боєголовок
2 березня глава держави виголосить промову про оновлене бачення застосування боєголовок на підводних човнах і літаках. Перегляд відбувається через побоювання ескалації війни Росії проти України та невизначеність щодо гарантій Вашингтона.
Франція — єдина країна ЄС з власним ядерним арсеналом. Ці дискусії набувають особливого значення для Парижа.
Оновлення доктрини може стати ключовим рішенням Макрона до виборів 2027 року. Союзники й противники уважно стежитимуть за ним.
Це друга програмна промова про ядерне стримування з 2017 року. Вона відображає стурбованість змінами в світовій безпеці та новими технологіями.
Голова оборонного комітету парламенту Данії Расмус Ярлов сумнівається в американських гарантіях.
«Якщо ситуація стане справді критичною, я дуже сумніваюся, що Трамп ризикнув би американськими містами заради захисту європейських. Ми не знаємо напевно, але покладатися на американський захист здається дуже ризикованим», — сказав він в інтерв’ю джерела.
За словами Ярлова, європейські країни чекають чітких сигналів від Франції. У перспективі можливе створення ядерної зброї іншими державами.
«Північні країни мають потенціал. У нас є уран, у нас є ядерні науковці. Ми можемо розробити ядерну зброю. Реалістично це займе багато часу. Тому в короткостроковій перспективі ми дивимося на Францію», — наголосив він.
База Іль-Лонг символічна: там стоять чотири атомні підводні човни з 16 ракетами M51 кожний. Кожен несе кілька боєголовок.
Експертка Елоїз Фає з Французького інституту міжнародних відносин очікує змін.
«Можливо, йтиметься про більш чітке й масштабне зобов’язання Франції захищати союзників завдяки своїй ядерній зброї», — зазначила вона.
Європа шукає альтернативу “ядерній парасольці” США
Станом на 2020 рік Франція має менше 300 боєголовок — цифра стабільна з 2008-го. Макрон наголошував: цього вистачить для “абсолютно неприйнятної шкоди” центрам агресора, якщо той зачепить “життєво важливі інтереси” Франції.
Риторика лишається розмитою навмисно. Рішення — виключно за президентом. Чиновники анонімно обіцяють “суттєві зрушення”.
Ще 2020-го Макрон заявив про “європейський вимір” інтересів Франції. Деякі країни вже долучилися до діалогу й навчань.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц повідомив про переговори з Макроном. Він допускає використання німецьких літаків для французьких боєприпасів.
Експерт Етьєн Маркюза пояснює: Європа шукає “другий страховий поліс”.
«Сполучені Штати стали непередбачуваними через другу адміністрацію Трампа. Це закономірно порушило питання: чи справді США готові захищати Європу і, що особливо важливо, чи готові вони застосувати свої ядерні сили для її оборони», — сказав він.
Джерело інформує: 2 березня Макрон представить доктрину, орієнтовану на захист союзників за збереження самостійності. Арсенал мінімальний, але потужний — для стримування першого удару. Він доповнює НАТО, а не замінює.
Макрон підкреслить “стратегічну неоднозначність” для сигналу Москві.
5 лютого 2026 року завершився договір СНВ-3 — останній контроль над арсеналами США й Росії. Світ без ядерних правил на тлі суперництва з Китаєм.
Адміністрація Макрона попереджає про ризик розповсюдження зброї. Агресія Китаю та Ірану посилює загрозу. Навіть Польща, Південна Корея й Японія замислюються про власні засоби.
About the Author
