Масове поховання розкрило жахи чуми 1500 років тому

Зміст Сховати

Археологи виявили в стародавньому йорданському місті Джераш масове поховання часів чуми Юстиніана. Воно свідчить про масштаби однієї з перших пандемій в історії людства. Сотні людей поховали там за лічені дні приблизно 1500 років тому.

Надзвичайна ситуація в Джераші

Чума Юстиніана — перший зафіксований спалах бубонної чуми в Середземномор’ї — тривала з 541 до 750 року н.е. Пандемія забрала мільйони життів у Візантійській імперії та змінила суспільства.

Дослідження очолив доцент Коледжу громадського здоров’я Університету Південної Флориди Рейс Х. Й. Цзян. Команда не лише виявила збудника Yersinia pestis, а й зосередилася на жертвах: хто вони, як жили та як пандемія змінила міське життя.

«Ми хотіли вийти за рамки простого визначення патогену та зосередитися на людях, на яких він вплинув, ким вони були, як вони жили та як виглядала смерть від пандемії в реальному місті», — зазначив Цзян.

Це третя робота в серії про чуму Юстиніана. Попередні фокусувалися на бактерії, нова — на соціальних наслідках.

Масштаби кризи та уроки історії

У Джераші тіла швидко складали поверх уламків кераміки в покинутому громадському місці. Це вказує на кризу, коли традиційні поховання стали неможливими. На відміну від звичайних кладовищ, що формувалися роками, тут сотні людей поховали за дні.

Історичні джерела описували чуму, але Джераш — перше місце з підтвердженими археологічними та генетичними доказами. У дослідженні брали участь генетики, антропологи, історики. Серед них — археолог Карен Хендрікс із Сіднейського університету та лабораторія ДНК Флоридського Атлантичного університету.

Поховання виявило мобільність населення: люди пересувалися регіонами, змішувалися. Під час кризи ці зв’язки стали очевидними. Уразливі групи опинилися разом.

Пандемії — не лише біологічні, а й соціальні явища. Густонаселені міста, подорожі та зміни середовища сприяли поширенню хвороб тоді — і досі.