NASAMS — це норвезько-американський зенітно-ракетний комплекс середньої дальності, який з кінця 2022 року став одним із ключових елементів протиповітряної оборони України. Система поєднує мобільність, швидкість реакції та високу точність перехоплення крилатих ракет, дронів і літаків. Вона вже знищила понад 900 повітряних цілей із ефективністю 94 відсотки, а один підрозділ встановив рекорд — 11 крилатих ракет за менш ніж дві хвилини.
Комплекс постачають партнери з 2022 року, і його кількість перевищує десять одиниць. Україна не просто отримує готові батареї — з 2025 року розвиває спільне виробництво ракет і інтегрує власні системи в архітектуру NASAMS. Це змінює правила гри: від залежності від імпорту до часткової автономії в критично важливій сфері.
Технічна досконалість, бойовий досвід і перспективи локалізації роблять NASAMS не просто зброєю, а символом сучасної багатошарової оборони, яка захищає міста, енергетику та людей.
Що таке NASAMS і чому він вирізняється серед інших систем ППО
NASAMS розшифровується як Norwegian Advanced Surface-to-Air Missile System — норвезька передова наземна система класу «повітря — повітря». Її створили компанії Kongsberg Defence & Aerospace (Норвегія) та Raytheon (США) наприкінці 1980-х — на початку 1990-х як заміну застарілим комплексам Hawk. Головна ідея — використати авіаційну ракету AIM-120 AMRAAM у наземному варіанті.
Кожна батарея складається з радара AN/MPQ-64 Sentinel (або модернізованих версій), пункту бойового управління (Fire Distribution Center), пускових установок і допоміжних машин. Радар працює в X-діапазоні, формує тривимірну картину повітряного простору на відстані до 120 кілометрів і здатен супроводжувати десятки цілей одночасно. Пункт управління об’єднує дані від кількох сенсорів, розподіляє цілі та віддає команди на пуск.
Пускова установка несе шість контейнерів із ракетами. У базовій конфігурації — AIM-120 AMRAAM з активним радіолокаційним самонаведенням. Ракета спочатку летить за інерцією та командами з землі, а на кінцевій ділянці вмикає власний радар і «ловить» ціль самостійно. Це робить її стійкою до радіоелектронного придушення. У версії NASAMS 3, яку використовують українські підрозділи, додано можливість пуску короткодальних ракет AIM-9X Sidewinder.
Дальність ураження — від 2,5 до 40 кілометрів (залежно від модифікації та типу ракети), висота — від 30 метрів до 16–21 кілометра. Час реакції — близько 10 секунд. Розгортання батареї займає 15 хвилин, згортання — 3 хвилини. Елементи системи розосереджують на відстань до 25 кілометрів, що підвищує живучість.
Для початківців це виглядає як розумний «страж неба»: радар бачить далеко, комп’ютер швидко обирає найнебезпечнішу загрозу, а ракета сама знаходить ціль навіть у складних умовах. Для просунутих читачів важливий мережевий принцип — кілька батарей об’єднуються в єдину систему, обмінюються даними через Link 16 та інші канали і створюють «пухнасту» оборону, де немає єдиної точки відмови.
Історія постачань: від перших батарей до масштабного підсилення
У липні 2022 року США оголосили про передачу Україні двох батарей NASAMS у межах пакету допомоги на 820 мільйонів доларів. Перші комплекси прибули в Україну вже у жовтні-листопаді 2022 року. Навчання українських розрахунків почалося ще влітку того ж року в Норвегії та США — зенітники опанували систему за кілька місяців.
Норвегія, Канада та Литва долучилися до коаліції. Канада замовила систему в США спеціально для України, Литва передала пускові установки. Станом на початок 2026 року Президент України Володимир Зеленський заявив, що в країні більше десяти систем NASAMS і їхня кількість зростає. Норвегія продовжує постачати як самі комплекси, так і ракети до них.
Кожна батарея — це не просто «коробка з ракетами». Це комплексна мережа з радарами, пунктами управління та логістикою. Додаткові пускові установки та центри управління вогнем від Норвегії та Литви дозволили збільшити щільність прикриття.
Бойове застосування: 900 цілей і рекорд за дві хвилини
З листопада 2022 року NASAMS постійно чергує українське небо. За даними норвезького командування, опублікованими у виданні Aftenposten, до лютого 2025 року комплекси знищили понад 900 повітряних цілей із ефективністю 94 відсотки. Майже 60 відсотків цих цілей — крилаті ракети: Х-101, Х-555, «Калібр», «Іскандер-К», Х-59 та Х-69.
Найяскравіший епізод стався 27 квітня 2025 року. Підрозділ під командуванням Героя України Кирила Перетятька за менш ніж дві хвилини збив 11 російських крилатих ракет. Командир зазначив, що розрахунок, ймовірно, побив усі рекорди з швидкості перезарядки. Цей підрозділ загалом знищив понад 150 цілей, переважно крилатих ракет.
Такі результати можливі завдяки поєднанню високої швидкості обробки даних, активного самонаведення ракет і відмінної підготовки українських зенітників. Система не просто «стріляє» — вона аналізує траєкторії, пріоритезує загрози та розподіляє ракети оптимально.
Як працює система крок за кроком
- Виявлення. Радар AN/MPQ-64 Sentinel сканує простір, виявляє цілі на відстані до 120 км. Додаткові електрооптичні сенсори (MSP500 або аналоги) дозволяють працювати в пасивному режимі — без випромінювання, що ускладнює виявлення самої батареї.
- Супроводження та ідентифікація. Пункт бойового управління формує єдину картину повітряної обстановки. Комп’ютер автоматично класифікує цілі: дрон, крилата ракета, літак, вертоліт. Оператори підтверджують або коригують рішення.
- Призначення та пуск. Система призначає найнебезпечнішу ціль конкретній пусковій установці. Ракета виходить із контейнера вертикально або під кутом, розганяється і виходить на траєкторію перехоплення.
- Наведення. На середній ділянці ракета отримує оновлення від землі. На кінцевій — вмикає власну активну радіолокаційну головку самонаведення. Це критично важливо проти крилатих ракет, які летять низько і маневрують.
- Ураження. Бойова частина осколково-фугасна з контактним або радіолокаційним підривником. Навіть близький розрив часто виводить ціль з ладу.
Швидкість перезарядки та можливість вести вогонь по кількох цілях одночасно — головні переваги в умовах масованих атак.
NASAMS у багатошаровій системі української ППО
Україна будує ешелоновану оборону. Далекобійні комплекси Patriot перехоплюють балістичні ракети та цілі на великих висотах. NASAMS закриває середній ешелон — крилаті ракети, дрони та літаки на відстанях 10–40 км. Короткодальні IRIS-T, Gepard та мобільні групи з ПЗРК і кулеметами добивають те, що «проскочило».
NASAMS ідеально доповнює цю картину: мобільний, швидко розгортається, стійкий до перешкод і здатен працювати в мережевому режимі з іншими системами. Українські розрахунки навчилися інтегрувати дані з цивільних радарів та інших військових засобів — це підвищує загальну ефективність.
Виклики та реалії експлуатації в умовах війни
Жодна система не ідеальна. Ракети до NASAMS коштують дорого, і їхня витрата під час масованих атак вимагає постійного поповнення. Логістика в умовах обстрілів — окремий виклик. Один пусковий пристрій було втрачено в лютому 2024 року, проте загальна живучість комплексу висока завдяки мобільності та розосередженню.
Українські зенітники швидко опанували іноземну техніку. Багато розрахунків складаються з молодих офіцерів і сержантів, які за лічені місяці стали професіоналами. Технічне обслуговування та ремонт частково виконують на місці, частково — за допомогою партнерів.
Майбутнє: локалізація та українсько-норвезька співпраця
У червні 2025 року Kongsberg Defence & Aerospace підписала угоди з українськими підприємствами (зокрема Ukroboronprom) про спільну розробку та виробництво ракет для NASAMS. Норвезький уряд фінансує проєкт. Мета — дешевші ракети у великих кількостях, які можна інтегрувати в існуючі пускові установки.
Паралельно триває інтеграція українських засобів ППО в архітектуру NASAMS — це дозволить створювати гібридні батареї з вітчизняними радарами та ракетами. У 2026 році Норвегія продовжує постачати системи та боєприпаси, а спільні проєкти переходять у фазу практичної реалізації.
Це не просто допомога — це інвестиція в українську оборонну промисловість і стратегічна автономія.
Захист людей і критичної інфраструктури
За лаштунками цифр — реальні історії. NASAMS прикривала Київ під час наймасованіших атак, захищала енергетичні об’єкти, лікарні та житлові райони. Коли сирени ревли по всій країні, розрахунки цих комплексів давали людям шанс на спокійну ніч.
Кожна збита крилата ракета — це десятки чи сотні кілограмів вибухівки, які не впали на будинки чи підстанції. Ефективність 94 відсотки означає, що з десяти ворожих ракет дев’ять не досягли мети завдяки таким системам.
NASAMS в Україні — це вже не просто іноземна техніка. Це частина нашої спільної історії опору, технічної еволюції та майбутнього, де Україна сама здатна виробляти зброю для захисту свого неба. Система продовжує вдосконалюватися, а українські зенітники — ставати ще майстернішими. І поки над країною лунають тривоги, ці «норвезькі щити» залишаються на варті.
About the Author
