Полк Кастуся Каліновського — це не просто військове формування в лавах Збройних сил України. Це живий символ білоруського опору, де добровольці з-під гніту режиму Лукашенка стали на захист української землі, щоб через перемогу над спільним ворогом наблизити день вільної Білорусі. Сформований у перші тижні повномасштабного вторгнення 2022 року, полк перетворився з невеликого батальйону на потужну бойову одиницю, яка пройшла пекло Бахмута, визволення Херсонщини та запеклі бої на Запорізькому напрямку.
Його бійці — це опозиціонери, колишні учасники протестів 2020-го, ветерани донбаської війни та звичайні білоруси, які не змогли миритися з диктатурою вдома. Місія полку чітка: визволення Білорусі через визволення України. Кожен постріл тут лунає не лише за Київ чи Харків, а й за Мінськ і Гродно. Станом на 2026 рік полк продовжує битися, набирає новобранців і залишається одним із найяскравіших прикладів міжнародної солідарності в цій війні.
Названий на честь легендарного лідера Січневого повстання 1863–1864 років, полк Кастуся Каліновського втілює ідею, що боротьба за свободу не знає кордонів. Його історія — це історія мужності, втрат і непохитної віри в те, що спільний ворог буде переможений.
Хто такий Кастусь Каліновський і чому його ім’я стало прапором сучасного опору
Кастусь Каліновський народився 1838 року в білоруському селі Якубівка на Гродненщині. Юрист за освітою, публіцист і революціонер, він швидко перетворився на одного з найзапекліших борців проти російського імперського гніту. У 1863 році, коли Польща, Литва та Білорусь спалахнули Січневим повстанням, Каліновський очолив провінційний комітет у Вільні. Він писав прокламації «Мужицкай праўды» — першої газети для простого білоруського селянства, де закликав до повалення царської влади та створення незалежної держави.
Його гасло «За нашу і вашу свободу!» стало мостом між народами. Каліновський вірив, що лише спільна боротьба білорусів, поляків, литовців і українців зможе скинути ярмо імперії. Повстання зазнало поразки, а самого лідера стратили 22 березня 1864 року на Лукішках у Вільні — публічно, щоб залякати всіх. Але смерть лише розпалила полум’я пам’яті. Сьогодні Кастусь Каліновський — національний герой Білорусі, символ, який режим Лукашенка намагається стерти з історії.
Саме тому білоруські добровольці 2022 року обрали його ім’я для свого підрозділу. У цьому виборі — глибока історична паралель: тоді, як і тепер, росія (тоді імперія, зараз федерація) намагається знищити будь-яке прагнення до свободи. Полк Кастуся Каліновського не просто продовжує традицію — він робить її живою, перетворюючи минуле повстання на сучасну війну за незалежність.
Народження полку в полум’ї повномасштабної війни
У перші дні лютого 2022 року, коли російські війська стягувалися до кордонів, білоруські опозиціонери вже знали: війна неминуча. Тактична група «Білорусь», створена ще 2015-го для допомоги Україні на Донбасі, стала основою майбутнього формування. До неї долучилися ветерани «Білого легіону» та «Молодого фронту» — люди, які пройшли тюрми Лукашенка і не збиралися сидіти склавши руки.
9 березня 2022 року в Києві офіційно оголосили про створення батальйону імені Кастуся Каліновського. Тоді це були десятки добровольців, готових боронити столицю. Уже 25 березня, у День Волі Білорусі, вони склали присягу українською та білоруською мовами й увійшли до складу ЗСУ. Перші бої — під Ворзелем, Бучею, Ірпенем — стали хрещенням вогнем. 21 травня того ж року батальйон перетворився на повноцінний полк із двома бойовими батальйонами «Литвин» і «Волат», а згодом додався «Терор» — на честь перших полеглих.
Полк швидко набував досвіду. Від піхотних штурмів до механізованих підрозділів з трофейною технікою — BMP-2 і навіть захопленим Т-72. Сьогодні до його складу входять групи БПЛА імені Мікіти Кривцова, інженерні взводи, медична служба та комендантські підрозділи. Це не хаотичний загін, а професійна бойова машина, де кожен знає свою роль.
| Дата | Подія | Значення |
|---|---|---|
| 9 березня 2022 | Формування батальйону | Об’єднання білоруських добровольців для оборони Києва |
| 25 березня 2022 | Присяга та вступ до ЗСУ | День Волі Білорусі — символічний старт |
| 21 травня 2022 | Перетворення на полк | Два бойові батальйони «Литвин» і «Волат» |
| Вересень 2023 | Визволення Кліщіївки | Участь у контрнаступі на Донеччині |
| Вересень 2024 | Визнання терористичною організацією в Білорусі | Реакція режиму Лукашенка |
| Лютий 2026 | Нові операції на Запоріжжі та документальний цикл | Активна фаза та медіа-підтримка |
Джерела даних: Вікіпедія та офіційний сайт полку. Ця хронологія показує, як швидко добровольці перетворилися на професійну силу.
Бойовий шлях: від київських передмість до запорізьких степів
Перші тижні війни стали найважчими. Під Ворзелем загинув Ілля «Литвин» Хренаў — один із засновників. Бої за Ірпінь, Бучу, Мощун — полк стримував російські танки, коли вся країна тримала подих. Потім — Донбас. Лисичанськ у червні 2022-го забрав одразу чотирьох: Івана «Бреста» Марчука, Василя «Атама» Грудовіка, Василя «Сябра» Парфянкова та Вадима «Папіка» Шатрова. Це були дні, коли полк стояв проти переважаючих сил російської бронетехніки.
Бахмут став окремою сторінкою героїзму. Тут загинув Павло «Волат» — командир роти, який намагався врятувати похованих під завалами товаришів. 2023 рік приніс контрнаступ: полк пройшов Кліщіївку, де росіяни відступили, не прийнявши бою. Запорізький напрямок, Херсонщина, оборонні операції — скрізь білоруси показали себе як дисципліновані, мотивовані бійці.
Сьогодні, у 2026 році, полк продовжує активні дії. Групи БПЛА нищать ворожу техніку, інженери прокладають шляхи крізь мінні поля, а піхотинці проводять штурми. Кожен успіх — це не просто метри землі, а крок до того дня, коли білоруський прапор знову замайорить над вільним Мінськом.
Герої полку: обличчя, історії та пам’ять
Серед командирів — легендарні постаті. Денис Прохоров («Кит») очолював полк у перші роки, Вадим Кабанчук — його заступник. З 2024-го командування перейняв Павло Шурмей («Дзядзька») — колишній олімпійський весляр, який кинув усе, щоб стати на бік України. Олексій Скобля («Тур») отримав звання Героя України посмертно за бої під Мощуном. Дмитро Апанасович («Терор») загинув під Ірпенем, але його пам’ять живе в назві окремого батальйону.
- Ілля «Литвин» — перший полеглий, символ початку шляху.
- Павло «Волат» — герой, який не залишив товаришів у біді.
- Іван «Брест» Марчук — командир батальйону, полеглий під Лисичанськом.
Ці імена — не просто список. Кожен — це історія про вибір: залишити безпеку в Польщі чи Литві й піти в окопи. Понад тринадцять підтверджених втрат лише в полку станом на 2025 рік, а загалом серед білоруських добровольців — понад дев’яносто. Полк шанує пам’ять: меморіали, урочисті церемонії, нагороди від Ради БНР і ГУР МО України.
Символіка, присяга та культурний вплив
Біло-червоно-білий прапор з Погонею — талісман полку. Це не просто емблема, а нагадування про Велике князівство Литовське і традиції свободи. Присяга, складена білоруською мовою, звучить як клятва предків: «Живе Білорусь! Живе вічно!». Вона лунає щороку 25 березня — у День Волі.
Полк став культурним явищем. Документальні фільми «Тыдзень на фронце», колядки для дітей добровольців, допомога політв’язням — усе це робить боротьбу видимою для всього світу. У Білорусі полк визнали терористичною організацією ще 2024 року, а в 2025–2026 роках винесли заочні вироки лідерам, включно з Павлом Шурмеєм. Але репресії лише додають сили: кожен вирок перетворюється на новий мотив.
Місія полку в 2026 році: від фронту до майбутнього вільної Білорусі
Сьогодні полк Кастуся Каліновського — це не лише бойова одиниця. Це основа майбутньої армії вільної Білорусі. Добровольці мріють, що після перемоги України їхній досвід стане фундаментом для демократичних збройних сил. Вони працюють із кіберпартизанами, збирають розвіддані та готують новобранців з діаспори.
Рекрутинг триває: потрібні медики, механіки, оператори дронів. Полк пропонує реальний шанс для тих, хто хоче діяти, а не тільки говорити. Його бійці переконані — визволення України стане початком кінця путінсько-лукашенківського союзу. І коли цей день настане, білоруський народ скаже дякує тим, хто вже сьогодні стоїть у лавах полку Кастуся Каліновського.
Кожен, хто приєднується, розуміє: тут не просто воюють. Тут творять історію. Історію, де свобода перемагає страх, а спільна боротьба народжує нову Європу без імперських кордонів.
About the Author
