Пожежа в Чорнобилі: чи дійде радіація до Києва?

Зміст Сховати

У Чорнобильській зоні відчуження вирує масштабна пожежа. Вогонь не вдається приборкати вже другу добу через сильний вітер і затяжну посуху.

За даними ДСНС Київської області, орієнтовна площа займання перевищує 1100 га. Полум’я стрімко поширюється лісовими кварталами. «Ситуація ускладнюється сухою погодою, сильним вітром та мінною небезпекою на окремих ділянках території, що суттєво обмежує можливість проведення робіт із гасіння. Зокрема, у частині лісових кварталів роботи тимчасово не проводяться через загрозу вибухонебезпечних предметів», — повідомили в джерелі.

Займання сталося далеко від Чорнобильської АЕС. Точна причина невідома — це може бути людська діяльність або збиття ворожої повітряної цілі.

Чому вогонь поширюється так швидко

Еколог Олександр Соколенко пояснює: пожежа спалахнула на півдні зони, на південному сході від міста Чорнобиль. Там ростуть штучні соснові ліси віком 40–60 років. Частково палає заплава річки Прип’ять — очерет. «Це південна частина зони відчуження. Також частково горить заплава річки Прип’ять — палає очерет. До речі, пожежа може бути частково посиленою тим, що відбувалися скиди води з Київського водосховища, де рівень води зараз нижчий ніж зазвичай. Через превентивне скидання води у водосховищі відбулося осушування ділянки річища Прип’яті, там, де зараз вирує пожежа. Якщо у місцях де росте очерет немає води, то це посилює пожежну небезпеку», — розповідає фахівець.

Горить не найзабрудненіша радіацією територія — сильніше забруднення ближче до Прип’яті на півночі. Два місяці без дощів у регіоні. Вітер розносить іскри. З заходу насувається атмосферний фронт із опадами. Невеликі дощі можливі вже ввечері, значні — у неділю.

Радіаційні та екологічні ризики

Гасити складно: величезні площі без людей і техніки. Вітер посилиться у п’ятницю-суботу. Лише авіація могла б допомогти, але її бракує. «Сильний вітер сприяє розповсюдженню вогню і у зоні відчуження є чому горіти — накопичений сухий трав’яний настил, повалені і сухостійні дерева, постраждалі ділянки від минулих пожеж, бо зона горить вже не вперше. Тому з гасіння там все складно. Звісно, що можна переорювати ділянки ґрунту, щоб зупинити розповсюдження вогню, але якщо там сталася верхова пожежа, тоді це не допоможе. Лише за допомогою пожежної авіації, якої у нас ймовірно зараз недостатньо. Тому таку пожежу практично неможливо загасити», — зазначає Соколенко.

Найнебезпечніші зони — біля ЧАЕС і могильників на північному заході. Горить менш забруднена ділянка. Після 40 років радіонукліди розпалися. Ризик для Києва мінімальний. Головна загроза — екологія. Зона — біосферний заповідник з унікальною флорою й фауною. «Коли стається пожежа такого масштабу — це погано, бо ми втрачаємо значні площі лісів, зокрема унікальну флору і фауну, яка там є. Це найбільший, як на мене, ризик і втрати. Звісно, що ризик радіаційного забруднення є, але я б його не переоцінював», — підсумовує еколог.

Рівень гамма-випромінювання в межах норми по всій країні, зокрема на півночі Київщини.