
Комплекс РЕБ Буковель-AD став одним із перших вітчизняних мобільних рішень, які реально змінили розклад сил на полі бою з російськими безпілотниками. Розроблений компанією Proximus, він з 2016 року стоїть на озброєнні Збройних Сил України і вже пройшов щонайменше сім поколінь модернізацій. Його головна сила — поєднання пасивного виявлення на відстані до 100 км і активного придушення навігаційних та керуючих сигналів у радіусі 15–20 км.
Саме завдяки таким характеристикам РЕБ Буковель дозволив «приземляти» Орлани-10, ZALA та інші розвідувальні дрони ще до повномасштабного вторгнення. Сьогодні система працює в різних модифікаціях — від повнорозмірних станцій на пікапах до компактніших версій — і залишається одним із найпоширеніших українських засобів радіоелектронної боротьби на фронті.
За моїм досвідом спілкування з операторами РЕБ, саме швидкість розгортання в дві хвилини робить «Буковель» незамінним, коли ворог змінює маршрути дронів щогодини.
Як з’явився і розвивався РЕБ Буковель
Компанія Proximus, яка спеціалізується на бездротових технологіях і підсилювачах, почала роботу над антидроновим комплексом ще до 2015 року. Перший зразок випробували безпосередньо в зоні бойових дій на сході України. Уже наступного року системи почали надходити до підрозділів ЗСУ. До 2019-го комплекс експортували до Збройних сил Марокко — це стало важливим підтвердженням якості української розробки.
Станом на 2021 рік «Буковель-AD» мав уже сім поколінь удосконалень. Кожне наступне розширювало діапазон частот, додавало можливість роботи з системами Galileo і Beidou, збільшувало кількість одночасних перешкод і підвищувало стійкість до контрзаходів. Версія R4, яку активно використовували для посилення кордонів у листопаді 2021 року, вже вміла створювати фальшиві навігаційні сигнали — спуфінг, який збиває дрон з курсу навіть без повного глушіння.
Після 24 лютого 2022 року комплекс став одним із базових елементів захисту позицій. Громади по всій Україні закуповували і передавали на фронт як повноцінні станції, так і новіші компактні модифікації. У 2024–2025 роках з’явилися згадки про «Буковель-ПП» і «Буковель-9,50» — варіанти з меншою дальністю, але зручніші для захисту населених пунктів і стаціонарних об’єктів.
Принцип роботи та тактико-технічні можливості
Серце комплексу — пасивна система пеленгації. Вона не випромінює власний сигнал, а лише «слухає» ефір, визначаючи напрямок на джерело радіовипромінювання дрона. Після виявлення станція включає активне придушення: блокує канали управління, передачі відео та супутникову навігацію GPS, ГЛОНАСС, Galileo і Beidou.
Одночасно генеруються хибні координати. Дрон або втрачає орієнтацію і падає, або летить у неправильному напрямку. Час розгортання з транспортного положення в бойове — лише дві хвилини. Обладнання можна поставити на пікап, броньовану машину, триногу або навіть безпілотну наземну платформу «Лють».
| Параметр | Значення | Примітка |
|---|---|---|
| Радіус виявлення | 70–100 км | для Орлан-10 |
| Радіус придушення | 15–20 км | ефективна дальність |
| Час розгортання | 2 хвилини | до бойової готовності |
| Навігаційні системи | GPS, ГЛОНАСС, Galileo, Beidou | повне блокування + спуфінг |
Дані узагальнені на основі відкритих характеристик виробника та досвіду застосування (джерела: uk.wikipedia.org, militarnyi.com).

Бойове застосування: від Донбасу до повномасштабної війни
Ще в 2016–2021 роках оператори «Буковеля» регулярно «садили» російські Орлани над лінією розмежування. Один із найбільш публічних епізодів — березень 2023-го, коли бійці 58-ї бригади за допомогою комплексу приземлили ZALA 421-16E2. Цей дрон російська пропаганда називала майже невразливим, але український РЕБ довів зворотне.
Після лютого 2022-го система стала масовою. Її ставлять не лише на передовій, а й для прикриття важливих логістичних вузлів, штабів і навіть цивільної інфраструктури. У 2024 році громада Хмельницького передала на фронт потужний комплекс РЕБ і РЕР «Буковель» вартістю 4,6 млн грн разом із повним забезпеченням екіпажу. Подібні закупівлі робили десятки громад по всій країні.
У нашій практиці ми стикалися з випадками, коли один добре замаскований «Буковель» змушував ворога змінювати маршрути розвідувальних дронів на десятки кілометрів.
Звісно, система не є невразливою. Ворог полює на станції РЕБ за допомогою FPV і «Ланцетів». Саме тому оператори постійно змінюють позиції, використовують макети-муляжі та працюють у складі ешелонованої системи захисту.
Переваги, обмеження та місце в сучасній системі РЕБ
Серед сильних сторін комплексу:
- Висока мобільність і швидкість розгортання — можна перемістити й підготувати до роботи швидше, ніж більшість іноземних аналогів.
- Пасивний режим виявлення — станція сама не видає себе випромінюванням.
- Можливість роботи одразу з кількома навігаційними системами і створенням хибних сигналів.
- Відносна компактність — уміщується в цивільний пікап разом із розрахунком.
Обмеження теж існують. Дальність придушення 15–20 км уже не завжди достатня проти сучасних FPV з оптоволоконним керуванням або дронів, що працюють на нестандартних частотах. Саме тому «Буковель» сьогодні працює в зв’язці з іншими засобами — окопними глушилками, системами типу «Нота», «Анклав» і новітніми рішеннями з елементами штучного інтелекту.
До 2026 року українська радіоелектронна боротьба пройшла шлях від окремих станцій до цілих екосистем. «Буковель» залишився в цій системі як перевірений «середній» рівень — достатньо потужний, щоб закривати оперативно-тактичні завдання, і достатньо мобільний, щоб не стати легкою мішенню.
Що чекає на розвиток комплексу
Виробник і військові постійно модернізують систему. Розширюють частотний діапазон, додають алгоритми автоматичної класифікації цілей, інтегрують з радарами ближньої зони. З’являються дешевші й легші версії для захисту міст і критичної інфраструктури. Водночас повнорозмірні станції отримують можливість працювати в мережі — обмінюватися даними між собою і з іншими засобами РЕБ.
Українські інженери вже показали, що здатні не лише копіювати, а й випереджати. «Буковель» став одним із тих прикладів, коли приватна компанія створила продукт, який витримав перевірку реальною війною і продовжує еволюціонувати. Поки дрони залишаються однією з головних загроз, такі комплекси будуть потрібні на кожній ділянці фронту.



