Радіоелектронна боротьба Збройних Сил України перетворила ефір на головний театр сучасної війни, де невидимі хвилі вирішують долю дронів, ракет і живих людей. Те, що починалося як допоміжний інструмент, сьогодні стало основою виживання на лінії зіткнення та в тилу.
Українські фахівці навчилися не просто глушити сигнали — вони створюють цілісну екосистему, де розвідка, ідентифікація та придушення працюють у єдиному ритмі. Це дозволяє щодня зривати сотні атак, захищати піхоту в окопах і навіть повертати ворожі «Шахеди» назад у поля.
За чотири роки повномасштабної війни вітчизняний РЕБ пройшов шлях від точкових рішень до інтелектуальних мереж, які охоплюють сотні кілометрів і адаптуються до нових загроз за лічені дні.
Що таке радіоелектронна боротьба і чому вона стала вирішальною
РЕБ — це комплекс заходів, спрямованих на вплив електромагнітним випромінюванням на радіоелектронні засоби противника. Простіше кажучи, це коли замість того, щоб збивати дрон ракетою, його змушують втратити зв’язок з оператором або «загубитися» в просторі через підміну координат GPS.
Для новачка це виглядає як магія: ворожий FPV-дрон летить до цілі, а за кілька секунд на екрані пульта з’являється напис RXLOSS — і машина падає в кущі. Для досвідченого бійця — це щоденна рутина, яка рятує десятки життів за зміну. РЕБ працює на випередження: виявляє сигнал, класифікує загрозу і або створює потужний шум, або підсовує хибні дані навігації.
У 2026 році українські системи охоплюють діапазон від 400 до 6000 МГц, перекриваючи майже всі частоти, на яких літають російські FPV, «Ланцети», «Орлани» та «Шахеди». Це не просто глушилки — це розумні комплекси, які розрізняють свій дрон від чужого і не заважають власним силам.
Від радянської спадщини до світового лідерства: еволюція за чотири роки
Станом на 24 лютого 2022 року майже 65 відсотків засобів РЕБ ЗСУ були радянського зразка. Багато з них застаріли ще до початку повномасштабного вторгнення. Але вже через кілька місяців ситуація кардинально змінилася.
Приватні компанії, об’єднані платформою Brave1, почали масово розробляти нові зразки. Кількість вітчизняних виробників зросла з кількох до понад 170. Замість того щоб чекати поставок із-за кордону, Україна почала сама диктувати темп у технологічній гонці.
За даними сайту armyinform.com.ua, РЕБ пройшов шлях від окремих пристроїв до повноцінної екосистеми, де радіоелектронна розвідка та боротьба об’єднані в одному циклі. Сьогодні виявлення, ідентифікація та придушення цілі відбуваються за лічені секунди, а оновлення програмного забезпечення для нових загроз приходить через хмару за тиждень.
Основні засоби РЕБ ЗСУ: від стратегічних комплексів до окопних захисників
Українські системи умовно поділяють на три рівні. Стратегічно-оперативні комплекси типу «Геката» здатні відстежувати сигнали на відстані до 450 кілометрів. Тактичні — «Буковель-AD», «Нота», системи Kvertus — працюють на дистанціях 15–100 кілометрів і закривають цілі напрямки. Окопні засоби захищають конкретні позиції та техніку на відстані від 150 метрів до кількох кілометрів.
| Назва комплексу | Дальність виявлення | Дальність придушення | Тип та особливості |
|---|---|---|---|
| Буковель-AD | до 100 км | 15–20 км | Тактичний, блокує GPS/GLONASS/Galileo/BeiDou, ефективний проти «Орланів» |
| Kvertus Mirage / Azimuth | до 25 км (мережа) | 2–15 км | Smart-РЕБ, адаптивний, формує «антидронну стіну» |
| Покрова | регіональна | спуфінг навігації | Перенаправляє «Шахеди» та КАБи, змушує падати в полях |
| Кульбаба / PARASOL | до 200 м | 150–200 м | Окопний, купольний захист позицій і техніки від FPV |
Особливо цікавими стали купольні системи з квадрифільними антенами — вони створюють рівномірне поле перешкод без «сліпих зон», на відміну від класичних «палиць». Модульність дозволяє швидко додавати нові діапазони, коли противник змінює частоти.
«Розумний» РЕБ 2026 року: штучний інтелект, хмара та централізоване управління
Найважливіша зміна останніх років — перехід від ручного глушіння до інтелектуальних систем. Сучасний комплекс не просто вмикає шум на всьому діапазоні. Він сканує ефір, аналізує сигнатуру дрона, визначає його тип і поведінку за допомогою алгоритмів машинного навчання.
Коли з’являється нова модифікація FPV з частотним стрибанням, оновлення програмного забезпечення приходить на всі пристрої мережі за лічені дні — і вже наступного тижня система знає, як з ним боротися.
Централізований сервер situational awareness дозволяє одному оператору керувати десятками станцій одночасно, отримувати відеопідтвердження з дронів і координувати дії з підрозділами протиповітряної оборони. Це вже не окремі «глушилки», а єдина бойова система.
Реальний вплив на поле бою: історії та цифри
У січні 2024 року під час масованої ракетної атаки український РЕБ змусив близько двадцяти російських ракет не досягти цілей — без жодного пострілу зенітних комплексів. Дрони та КАБи щодня втрачають зв’язок і падають у полях або відхиляються від маршруту.
На фронті окопний РЕБ захищає піхоту від FPV-атак. Оператор з позивним «Адольф» з 413-го батальйону описує момент, коли ворожий дрон на «теплаку» летів до вантажівки з боєприпасами: «Починаєш робити свій професійний “меджик” — і дрон падає в сусідні кущі». Такі історії повторюються щодня на сотнях кілометрів лінії зіткнення.
Важливо розуміти: РЕБ ніколи не працює сам. Це частина багатошарової оборони разом із кінетичними засобами, винищувачами та мобільними вогневими групами. Коли хтось каже «РЕБ не працює», зазвичай це означає, що система використовувалася ізольовано або без урахування нових тактик противника.
Хто стоїть за невидимим щитом: підготовка та будні операторів
Спеціаліст РЕБ — це не просто людина з пультом. Це інженер, аналітик і тактик в одному. Підготовка ведеться в спеціалізованих центрах, а також у партнерстві з університетами, зокрема ХНУРЕ. Багато компаній-виробників проводять власні тренінги для військових.
Робота вимагає постійної концентрації: моніторинг спектра, швидке прийняття рішень, координація з іншими підрозділами. У 2025–2026 роках з’явилися мобільні РЕБ на автомобілях і навіть наземні дрони з комплексами на борту — це дозволяє оперативно закривати нові загрози без ризику для людей.
Захист критичної інфраструктури та тилу
Не тільки фронт потребує РЕБ. Енергетичні об’єкти, промислові підприємства та важливі логістичні вузли все частіше отримують власні засоби радіоелектронного прикриття. У 2025–2026 роках стартували пілотні проєкти, де бізнес за чіткою процедурою звертається до Головного управління РЕБ та кіберборотьби ЗСУ і отримує сертифіковані рішення.
Це не просто «поставили глушилку». Сучасні системи інтегруються в загальну картину повітряної обстановки і працюють у зв’язці з ППО та мобільними групами. Таким чином захищають не лише обладнання, а й людей, які обслуговують критичну інфраструктуру.
Виклики, міфи та технологічна гонка
Противник не стоїть на місці. Російські дрони отримують нові частоти, автономні системи навігації та навіть оптоволоконні канали управління. Українські розробники відповідають ще швидше: додають діапазони, впроваджують штучний інтелект для класифікації та розширюють мережі «антидронних стін».
Один із найнебезпечніших міфів — що РЕБ може бути панацеєю. Насправді це інструмент, ефективність якого залежить від правильного застосування, інтеграції та постійного оновлення. Коли система працює в екосистемі — вона рятує тисячі життів. Коли її використовують ізольовано — результати розчаровують.
Куди рухається український РЕБ: наступні кроки
У 2026 році головні тренди — повна автоматизація наведення антен, розширення діапазону до 6000 МГц і вище, створення єдиної цифрової платформи управління всіма засобами РЕБ на театрі воєнних дій. Уже тестуються рішення з активним радіолокаційним скануванням і ще більш точним спуфінгом.
12 вересня в Україні вперше офіційно відзначають День військ радіоелектронної боротьби — визнання того, що ці фахівці стали невід’ємною частиною сучасної армії. Їхня робота залишається невидимою для більшості, але саме вона часто вирішує, чи долетить ворожий дрон до позиції, чи впаде в чистому полі за десятки кілометрів.
Технологічна гонка триває. І Україна в ній не наздоганяє — вона задає темп.
About the Author
