Радіоелектронна боротьба Збройних Сил України давно перестала бути допоміжним інструментом. У війні, де кожна хвиля ефіру може стати смертельною пасткою для дрона чи ракети, контроль над спектром перетворився на вирішальний чинник виживання. Українські підрозділи РЕБ не просто створюють перешкоди — вони формують багатошаровий щит, який щодня блокує тисячі загроз і дозволяє піхоті, техніці та критичній інфраструктурі виконувати завдання навіть під щільним вогнем.
Від перших кроків у миротворчих операціях до повноцінної екосистеми, що поєднує розвідку, придушення та захист, українська радіоелектронна боротьба пройшла стрімку еволюцію. Те, що на початку повномасштабного вторгнення спиралося переважно на модернізовані радянські зразки, сьогодні стало ареною стрімких інженерних рішень, де приватні розробники та військові працюють у єдиному циклі зворотного зв’язку. Результат — унікальні системи, які не мають прямих аналогів і постійно адаптуються під нові виклики ворога.
Ключова сила РЕБ ЗСУ — у поєднанні класичних принципів з інноваціями. Виявлення сигналу на відстані, точкове або масоване придушення, GPS-спуфінг, що збиває дрони з курсу, та надійний захист власних каналів зв’язку створюють ефект, коли ворог втрачає не лише техніку, а й можливість ефективно керувати своїми силами. Це не просто технологія — це нова філософія ведення бою, де ефір стає таким самим полем битви, як земля чи небо.
Що таке РЕБ і як він впливає на сучасну війну
Радіоелектронна боротьба — це комплекс заходів, спрямованих на завоювання переваги в електромагнітному спектрі. Вона охоплює три основні напрямки: радіоелектронну розвідку (виявлення та аналіз ворожих сигналів), радіоелектронне придушення (створення перешкод для порушення роботи систем противника) та радіоелектронний захист (забезпечення стійкості власних засобів зв’язку, навігації та управління).
Уявіть радіохвилі як невидимі дороги, якими рухається вся інформація — команди до дронів, сигнали GPS для ракет, радіозв’язок між підрозділами. РЕБ діє як контрольний пункт на цих дорогах: він може повністю перекрити рух, направити потік у хибному напрямку або захистити свої колії від втручання. Для початківців це звучить як наукова фантастика, але на практиці все пояснюється просто: приймач дрона або ракети отримує потужний шум на потрібній частоті і «сліпає», втрачаючи зв’язок з оператором або супутником.
У сучасній війні це критично важливо. FPV-дрони, розвідувальні БПЛА, крилаті ракети та засоби зв’язку ворога значною мірою залежать від радіосигналів. Блокуючи їх, українські підрозділи РЕБ не дають противнику вести розвідку, коригувати вогонь або проводити масовані атаки дронами. Водночас власні сили зберігають можливість координуватися навіть у щільному радіоелектронному середовищі.
Історія розвитку: від обмеженої спадщини до технологічного прориву
До 2014 року виробництво засобів РЕБ в Україні зосереджувалося на кількох підприємствах, переважно в Донецькому регіоні. Більшість зразків мали радянське коріння. Після окупації Криму та частини Донбасу ситуація кардинально змінилася: з’явилася гостра потреба в нових рішеннях, і до процесу активно долучилися приватні компанії.
Станом на лютий 2022 року майже дві третини засобів РЕБ ЗСУ все ще були радянського зразка. Повномасштабне вторгнення стало каталізатором. Кількість вітчизняних систем зросла вдвічі, а приватний сектор почав закривати основну частку виробництва. Платформа Brave1 об’єднала десятки розробників і прискорила появу нових зразків. У 2024 році Україна виготовила у 340 разів більше засобів РЕБ, ніж у попередньому році — цифра, що ілюструє масштаб трансформації.
Сьогодні більшість нових систем створюється з урахуванням реального бойового досвіду. Зворотний зв’язок від підрозділів на фронті дозволяє інженерам швидко вдосконалювати частотні діапазони, потужність та алгоритми роботи. Це відрізняє український підхід від більш інерційних систем інших країн.
Три основні складові РЕБ: як це працює на практиці
Радіоелектронна розвідка (РЕР) — це «очі» системи. Вона виявляє сигнали противника, визначає їхню приналежність, пеленгує джерело та аналізує характеристики. Завдяки РЕР українські сили отримують до 80–90 % первинної інформації про ворожі засоби.
Радіоелектронне придушення (РЕП) — «голос» або, точніше, «шум». Воно створює перешкоди на конкретних частотах або в широкому діапазоні. Існують різні типи: прицільне (на конкретну частоту), загороджувальне (по всьому діапазону) та імітаційне (створення хибних цілей). Сучасні системи вміють швидко перебудовуватися під частотне стрибання дронів.
Радіоелектронний захист (РЕЗ) — «щит». Він забезпечує стійкість власних систем до ворожого впливу: використовує частотну адаптацію, дублювання каналів, спрямовані антени та спеціальні протоколи. Без надійного захисту навіть найпотужніший РЕП може стати вразливим.
Окремо варто виділити купольні та ранцеві системи — компактні рішення для захисту піхоти, техніки та позицій від FPV-дронів на близькій відстані. Вони створюють локальне «поле безпеки», блокуючи сигнали керування та навігації.
Українські системи РЕБ: від Буковеля до Покрови
Українські розробники створили низку ефективних комплексів, які активно застосовуються на фронті.
Буковель-AD (Proximus) — один із найвідоміших. Виявляє БПЛА на відстані до 40–100 км пасивними методами пеленгації та глушить GPS/ГЛОНАСС сигнали на 15–20 км. Застосовується з 2015–2016 років, має кілька поколінь удосконалень.
Анклав та Анклав-Малюк — мобільні системи придушення супутникової навігації з дальністю до 40 км. Компактна версія важить лише 15 кг і може працювати автономно до 6 годин.
Нота — комплекс, що придушує стільниковий зв’язок і протидіє БПЛА на відстані до 15–20 км.
Покрова — масштабна система GPS-спуфінгу, яка «підміняє» супутникові сигнали для російських ударних дронів Shahed. Дрони отримують хибні координати і відхиляються від маршруту, іноді повертаючись назад або падаючи на території Білорусі. Система почала активно працювати на початку 2024 року.
Інші рішення — Кульбаба, Парасоль, Намет — купольні та окопні системи для захисту позицій і техніки від FPV-дронів на радіусі 150–200 метрів і більше.
Ось порівняльна таблиця ключових систем:
| Система | Тип | Дальність виявлення | Дальність придушення / впливу | Особливості |
|---|---|---|---|---|
| Буковель-AD | РЕР + РЕП | до 100 км | 15–20 км (GPS) | Пасивне виявлення, кілька поколінь |
| Анклав / Малюк | РЕП (GPS) | — | до 40 км | Мобільна та портативна версії |
| Покрова | GPS-спуфінг (мережа) | Регіональний рівень | Відхилення маршруту Shahed | Масштабна мережа, працює з 2024 |
| Кульбаба / Парасоль | Купольний РЕБ | — | 150–200 м | Захист позицій та техніки від FPV |
Дані узагальнено з відкритих джерел виробників та Генерального штабу ЗСУ.
РЕБ на фронті: реальні результати та статистика
У липні 2024 року лише за один тиждень підрозділи РЕБ знешкодили майже 8 тисяч російських безпілотників — 4313 крилатих та 3603 FPV. Це в середньому 82 дрони на годину на всьому фронті. Такі цифри ілюструють масштаб впливу.
Під час оборони Києва у 2022 році засоби РЕБ відіграли ключову роль у зриві російських розвідувальних та ударних операцій. У січні 2023 року під час масованої ракетної атаки український РЕБ допоміг вивести з ладу понад 20 засобів нападу. Система Покрова змушує частину Shahed відхилятися від цілей у глибині України.
На тактичному рівні ранцеві та купольні РЕБ захищають штурмові групи під час просування, а стаціонарні комплекси прикривають важливі позиції та техніку. Інтеграція з ППО та артилерійськими підрозділами дозволяє створювати «вікна» для власних ударів, коли ворожі системи виявлення та наведення тимчасово сліпнуть.
Еволюція тактики: від окремих пристроїв до розумних екосистем
На початку війни РЕБ часто працював точково — проти конкретної загрози. Сьогодні це повноцінна мережа, де системи обмінюються даними, автоматично адаптуються до частотного стрибання дронів і працюють у координації з іншими родами військ.
З’явилися «smart-РЕБ» — системи з елементами штучного інтелекту, що самостійно аналізують ефір і обирають оптимальний режим придушення. Модульні рішення дозволяють швидко переналаштовувати обладнання прямо на позиціях. Особливу увагу приділяють захисту українських дронів: тестуються спеціальні частотні діапазони та протоколи, стійкі до ворожого впливу.
Виклики залишаються серйозними. Російські дрони все частіше використовують частотне стрибання, штучний інтелект для автономного наведення та оптоволоконні лінії зв’язку. Відповіддю стає багатошаровий захист: комбінація різних типів РЕБ, кінетичні засоби (зенітні установки, interceptor-дрони) та організаційні заходи (маскування, розосередження).
Люди за пультом: оператори невидимого фронту
За кожною системою стоять фахівці — часто люди з технічною або IT-освітою. Вони не лише натискають кнопки, а й аналізують спектр, прогнозують дії противника та швидко переналаштовують обладнання. Підготовка таких спеціалістів ведеться у спеціальних школах ЗСУ з 2021 року.
Робота оператора РЕБ — це постійна інтелектуальна дуель. Один неправильно обраний діапазон — і дрон проходить. Правильне рішення — і кілька ворожих апаратів падають, не досягнувши цілі. Це вимагає не лише технічних знань, а й психологічної стійкості, здатності працювати під тиском та швидко приймати рішення.
Майбутнє РЕБ ЗСУ: інтеграція, коаліція та нові горизонти
У 2025 році Україна ініціювала створення Коаліції радіоелектронної боротьби разом з Німеччиною та іншими партнерами. Це відкриває можливості для обміну технологіями, спільних розробок та стандартизації.
Наступний етап — глибша інтеграція РЕБ з системами ППО, артилерії та безпілотних платформ. Автоматизовані комплекси, що поєднують виявлення, придушення та кінетичне ураження в єдиному циклі, вже тестуються. Розвивається захист власних дронів та систем зв’язку від ворожого РЕБ.
Українська радіоелектронна боротьба продовжує еволюціонувати в режимі реального часу. Кожен новий виклик з боку противника стає поштовхом для чергового технологічного стрибка. У цій невидимій війні перевага часто визначається не кількістю техніки, а швидкістю адаптації та якістю інженерної думки. Саме тому РЕБ ЗСУ залишається одним із найважливіших елементів обороноздатності країни.
About the Author
