Попри прогнози про масований ракетно-дроновий удар у ніч проти 29 липня, Росія так і не завдала масштабної атаки по Україні. Це ставить питання: чому Кремль відкладає обстріл, чи вистачає ракет для нової атаки та коли вона може відбутися.
Військовий експерт Олег Жданов пояснив можливі причини, оцінив запаси РФ, її можливості та ймовірні терміни масованого обстрілу.
Можливості Росії обмежені
За словами Олега Жданова, можливості Росії щодо масштабних атак уже не такі, як раніше. Причиною стали проблеми з виробництвом ракет через українські удари по оборонній промисловості.
«Ми з вами говорили, що вони десь приблизно три удари таких масованих можуть провести за місяць. Тому що виробництво ракет трохи у них відстає і дедалі стає більш складнішим, тому що ми вибиваємо підприємства, які дають комплектуючі, особливо важливі для виробництва ракет — мікрочіпи, електроніку. Також уражаються заводи, які виробляють аміак, а це основа для виробництва вибухових речовин», — каже Олег Жданов.
Експерт наголошує, що Росія вже почала використовувати резерви. «Якщо ми кажемо, що Росія виробляє близько 60 ракет різного типу на місяць, і навіть якщо припустити, що половина з них — це „Іскандери“, то тільки за липень вони вже залізли у недоторканний запас, тому що витрата ракет набагато більша», — пояснює він.
На думку Жданова, російське керівництво діє за звичним сценарієм. «У них масований удар — це стратегічна авіація з крилатими ракетами, це балістичні ракети і ціла хмара дронів», — каже він. Проте з кожною складовою можуть виникати проблеми. Українські сили вже двічі завдавали ударів по аеродрому «Енгельс», тому Росія може побоюватися перекидати стратегічну авіацію ближче до європейської частини країни.
Є питання і щодо накопичення ударних безпілотників. «Можливо, той суховантаж, який ми пошкодили іранський, що затонув у Каспії, не просто так був ціллю. Він ішов із Росії до Ірану. Може, ті дрони, які накопичувала Росія, могли відправити в Іран для підтримки, щоб Іран міг наносити удари по цілях на території країн Близького Сходу. Це лише версія, припущення», — зазначає експерт. Таким чином проблеми можуть виникати одразу за трьома напрямками — зі стратегічною авіацією, запасами ракет і дронами.
Ще однією можливою причиною відтермінування атаки Жданов називає політичний фактор. «Зустріч була при закритих дверях. Єдине, що ми почули від Трампа, — що він пишається зустріччю із Зеленським. Це говорить про те, що домовились. Про що саме — поки можемо лише гадати», — каже він. На його думку, Кремль міг навмисно чекати завершення переговорів. «Цілком ймовірно, Путін чекав результатів. Якщо Трамп домовився із Зеленським, значить усі домовленості з Путіним скасовуються. Або їм не вистачає ракет і вони продовжують їх накопичувати, або в Кремлі чекають якогось незворотного й образливого для себе приводу, щоб завдати удару», — вважає військовий експерт.
Чому загроза залишається високою
Лунають припущення, що Росія може зробити ставку не на масштабні атаки, а на окремі удари балістичними ракетами. Втім Жданов не погоджується. «Від масованих ударів усе одно не можна відмовитися, тому що для того, щоб досягнути успіху, треба перевантажувати систему ППО і намагатися якомога більше засобів повітряного нападу провести через нашу протиповітряну оборону», — пояснює він. Групові удари балістикою обмежені через нестачу ракет. «Вони можуть по можливості прямо з коліс підприємства наносити такі удари, але не так часто, як їм би хотілося. Все ж масований удар, коли накривається багато цілей і одночасно запускається велика кількість засобів повітряного нападу, дає значно більший результат, ніж окремі групові удари балістикою», — каже Олег Жданов.
Коментуючи повідомлення про підвищену загрозу масованого удару в ніч проти 30 липня, експерт пояснив, що такі прогнози можуть базуватися на розвідувальних даних. «Наші військові мають дані розвідки. Можливо, розвідка засікла переміщення ракет і підготовку ракетних розрахунків до пусків. Вони можуть заряджати пускові установки і готувати їх до запуску», — каже він. Останнім часом крилатих ракет застосовувалося небагато. «Поки стратегічна авіація не активна, можуть бути крилаті ракети комплексу „Іскандер“. Тим більше, що буквально вчора чи позавчора була інформація, що росіяни стягнули велику кількість пускових установок у Ростовську область, завели їх до Криму, а також накопичили максимальну кількість у Брянській і Курській областях. Таким чином вони можуть здійснити масований удар балістикою. Кожна пускова установка — це дві ракети», — зазначає експерт.
Якщо Росія все ж наважиться на нову масштабну атаку, головною мішенню залишиться столиця. «Думаю, що в першу чергу це буде Київ і Київська область, тому що треба ламати суспільну думку», — каже Жданов. Кремль прагне психологічного ефекту. «Для того, щоб примусити Україну до капітуляції, треба ламати суспільну думку. Вона формується переважно в столиці країни. Тому вони можуть намагатися вразити енергетичну інфраструктуру столиці, цивільні об’єкти й цивільне населення. За таким принципом вони йдуть шляхом терору цивільного населення», — підсумовує військовий експерт.
About the Author
