Shahed 191, також відомий як Saeqeh, — це реактивний безпілотник іранського виробництва, створений як багатоцільовий ударний апарат з елементами стелс-технологій. Він поєднує розвідку, спостереження та точні удари, а його конструкція летаючого крила робить його складним для виявлення радарів. Для початківців це просто швидкий і дальнобійний дрон, а для просунутих — приклад того, як Іран використав захоплену американську технологію для створення асиметричної зброї.
Дальність польоту сягає 1500 км, корисне навантаження — до 100 кг з двома керованими бомбами в внутрішніх відсіках, а швидкість до 350 км/год дозволяє швидко долати відстань. На відміну від дешевих дронів-камікадзе, цей апарат повертається після завдання, що робить його цінним для тривалих операцій.
В контексті України Shahed 191 залишається потенційною загрозою, адже Росія отримала кілька одиниць ще у 2022 році, але досі не застосувала їх масово. Досвід ЗСУ з подібними іранськими апаратами показує: ефективна ППО та електронна боротьба роблять навіть стелс-дрони вразливими.
Історія створення: від американського полону до іранського прориву
Усе почалося з інциденту 2011 року, коли іранські сили захопили американський розвідувальний дрон Lockheed Martin RQ-170 Sentinel. Ця машина, відома своєю стелс-формою летаючого крила, стала золотою жилою для інженерів Корпусу вартових ісламської революції. Вони ретельно розібрали апарат, вивчили матеріали, електроніку та аеродинаміку, а потім створили зменшену копію — всього 60% від оригіналу.
Перший політ Shahed 191 відбувся у листопаді 2014 року, а офіційна презентація — у жовтні 2016-го під назвою Saeqeh. Іранські медіа одразу підкреслили: це не просто копія, а вдосконалення з урахуванням місцевих реалій. Двигун мікротурбореактивний, а не поршневий, як у багатьох конкурентів, що дало вищу швидкість і висоту.
Розробка велася компанією Shahed Aviation Industries. За даними Вікіпедії, до 2019 року побудували близько 10 одиниць, планували довести до 50. Це був крок у програмі асиметричної війни Ірану: дешево, ефективно, без ризику для пілотів. Російські фахівці вивчали дрон ще у 2022 році, що додало напруги в регіоні.
Конструкція та технічні характеристики: серце стелс-мисливця
Форма летаючого крила без хвостового оперення — ось що робить Shahed 191 особливим. Поверхня гладка, без виступів, а озброєння ховається у внутрішніх відсіках. Це знижує радіолокаційну помітність, хоча повного стелс-ефект як у RQ-170 не досягнуто через простіші матеріали, ймовірно, склопластик.
Двигун мікротурбореактивний дає круїзну швидкість 300 км/год і максимальну 350 км/год. Дальність — від 450 км у бойовому радіусі до 1500 км за різними оцінками, тривалість польоту 4,5 години, стеля 7620 метрів. Зліт відбувається з мобільної платформи на пікапі — машина розганяється по злітній смузі, а посадка на висувні лижі з парашутом на випадок аварій.
Корисне навантаження до 100 кг включає дві керовані бомби Sadid-342 або Sadid-1 з осколково-фугасними бойовими частинами. Сенсори — оптоелектронна турель під носом для денного та нічного спостереження, можлива заміна на радар з синтезованою апертурою. Автопілот дозволяє працювати автономно навіть при втраті зв’язку.
| Параметр | Значення | Особливість |
|---|---|---|
| Розмах крил | 7,31 м | Компактна форма для стелс |
| Довжина | 2,7 м | Легкий для мобільного запуску |
| Максимальна швидкість | 350 км/год | Швидший за поршневі аналоги |
| Дальність | 450–1500 км | Гнучкість для глибоких рейдів |
| Тривалість польоту | 4,5 години | Достатньо для розвідки + удар |
| Корисне навантаження | До 100 кг | Внутрішні відсіки для стелс |
Дані базуються на відкритих джерелах, зокрема Вікіпедії. Реальні показники можуть варіюватися залежно від модифікації та навантаження.
Варіанти та модернізації: від базової до спеціалізованої
Saeqeh-1 вирізнявся зовнішнім підвішуванням ракет і відсутністю повноцінної оптики. Saeqeh-2 перейшов на внутрішні відсіки, додав фронтальний повітрозабірник і покращив стелс. З’явилася навіть поршнева версія з фіксованими лижами для простіших операцій.
У 2023 році Іран показав мобільний запуск з Toyota Tundra — дрон просто лежить на даху пікапа. Це революція для партизанської тактики: швидко, дешево, без стаціонарних аеродромів. До 2025–2026 року з’явилися цивільні адаптації — дрон використовували для засіву хмар, щоб викликати дощі під час посухи. Така гнучкість вражає: від війни до порятунку врожаю.
Модернізації торкнулися авіоніки — кращі сенсори, стійкість до перешкод. Але основа лишилася: легкість, дальність і точність.
Бойове застосування: реальні випробування в небі
Перше бойове хрещення Shahed 191 пройшов у Сирії. У лютому 2018-го ізраїльські сили збили один апарат, що увійшов у повітряний простір з сирійської території. У жовтні того ж року іранські вартові використали дрони разом з ракетами для удару по позиціях ІДІЛ біля Абу-Камаля. Відео показало нічний політ, скидання бомби та успішне повернення.
За даними Critical Threats Project, апарат активно застосовували для зовнішніх місій, хоча менш інтенсивно, ніж Shahed-129. Росія розглядала покупку ще у 2022-му, отримала кілька одиниць, але в українському конфлікті їх застосування не зафіксовано навіть у 2025–2026 роках. Це дає час на підготовку, але не скасовує ризику.
Мобільність і внутрішнє озброєння дозволяють проникати глибоко в тил. Проте стелс не абсолютний — сучасні радари ловлять апарат на певних дистанціях.
Порівняння з іншими дронами: де Shahed 191 виграє, а де програє
Порівняно з популярним Shahed-136, цей апарат не камікадзе, а reusable UCAV. Він дорожчий, але точніший і повертається. З Shahed-129 — подібний за роллю, але швидший завдяки реактивному двигуну.
| Дрон | Швидкість | Дальність | Тип озброєння | Стелс |
|---|---|---|---|---|
| Shahed 191 | 350 км/год | 1500 км | Внутрішні бомби | Високий |
| Shahed-136 | 185 км/год | 2500 км (одноразово) | Вибухова БЧ | Низький |
| Shahed-129 | 150 км/год | 200 км керований | До 8 ракет | Середній |
| Bayraktar TB2 | 220 км/год | 300 км | Керовані ракети | Низький |
Дані узагальнені з відкритих джерел. Shahed 191 перевершує за швидкістю та стелс, але поступається в тривалості польоту поршневим аналогам. Для України це означає: не масовий наліт, а точкові глибокі удари.
Потенційна загроза для України: чому варто готуватися
Росія вже має Shahed-191, але досі не ризикнула застосувати їх проти наших позицій. Причина проста — ефективність української ППО. З досвіду протидії дешевшим «Шахедам» ми знаємо: акустичні сенсори, мобільні комплекси та електронна боротьба працюють. Реактивний звук цього дрона чутніший, а стелс слабший на низьких висотах.
Якщо росіяни почнуть використовувати — чекайте розвідки на 60–80 км і точних ударів бомбами Sadid. Але кількість обмежена, вартість висока, тому масовості не буде. ЗСУ вже навчилися збивати складніші цілі. Головне — не ігнорувати мобільні платформи запуску: вони роблять дрон ще небезпечнішим у прифронтовій зоні.
Практичні поради для захисту: реалії 2026 року
- Виявлення: Комбінуйте радари з оптичними та акустичними системами — реактивний двигун видає характерний гул навіть на дистанції.
- Електронна боротьба: Глушіння зв’язку змушує дрон переходити на автопілот, де точність падає.
- Мобільні групи: Патрулювання можливих місць запуску пікапами, як у Ірані.
- Для цивільних: У разі повітряної тривоги — укриття, бо бомби Sadid точні, але не масові.
Досвід 2022–2026 років з іншими іранськими дронами доводить: навіть технологічно просунуті апарати падають, якщо оборона організована. Shahed 191 — не кінець світу, а черговий виклик, який ми вже вміємо зустрічати.
Майбутнє та не тільки війна: цивільні грані технології
У 2025 році Іран адаптував Shahed 191 для засіву хмар — апарат розпилював реагенти під час посухи, викликаючи дощі. Це показало універсальність: від військової машини до інструменту порятунку сільського господарства. Можливо, подібні технології з’являться й у мирних проектах інших країн.
Технологія стелс і реактивних двигунів для малих апаратів продовжує розвиватися. Іран планує нові модифікації, а потенційні покупці вивчають досвід. Для нас це урок: інновації не зупинити, але протидіяти — реально.
Shahed 191 продовжує еволюціонувати, поєднуючи старі трофеї з новими ідеями. У небі він лишається тінню, що нагадує — сучасна війна вимагає не тільки сили, а й розуму. А ми в Україні вже довели, що вміємо відповідати на будь-які виклики з неба.
About the Author
