Прем’єр-міністерка Латвії Евіка Сіліня подала у відставку 14 травня. Причина — відмова ключового партнера по коаліції, партії «Прогресивні», підтримувати уряд. Політична криза спалахнула після інциденту з дронами на початку травня.
Інцидент з безпілотниками та крах коаліції
7 травня українські безпілотники, спрямовані на об’єкти в РФ, відхилили російські засоби РЕБ. Один з них впав на території Латвії, спричинивши пожежу на покинутому нафтосховищі. Сіліня звинуватила Міністерство оборони в повільному розгортанні систем протидії дронам. Вона звільнила міністра Андріса Спрудса.
Рішення обурило партію «Прогресивні», до якої належав Спрудс. Дев’ять депутатів вийшли з коаліції на знак протесту, назвавши його «цапом-відбувайлом». Уряд Сіліні втратив більшість у парламенті — лишилося 41 голос зі 100. Опозиція оголосила про намір внести вотум недовіри за п’ять місяців до виборів.
Корупція та подальші кроки
Фатальним ударом стало затримання міністра сільського господарства Армандса Краузе антикорупційним бюро KNAB. Його підозрюють у зловживаннях під час розподілу допомоги лісовому сектору.
Оголошуючи відставку, Сіліня заявила: «Для мене найважливішим є безпека країни та добробут латвійців у складні часи, коли Росія продовжує жорстоку війну в сусідній Україні».
Напруженість зростала тижнями. Раніше міністр оборони пішов через вибухи на нафтобазі від дронів. Коаліція заблокувала призначення нового очільника Міноборони.
Проблеми з ППО Латвії тривають. У березні фіксували падіння дрона. Експерти вказують на системні вади захисту кордонів НАТО в Балтії.
Президент Едгарс Рінкевичс скликав консультації з партіями на п’ятницю для формування нового уряду. Україна пообіцяла надіслати експертів для створення багатошарової системи захисту неба.






