За президентства Петра Порошенка з 2014 по 2019 рік Україна спрямувала на оборону майже 379 мільярдів гривень державних коштів. Ця сума не просто цифра в бюджеті — вона стала рятувальним кругом для армії, яка ледь трималася після анексії Криму та початку війни на Донбасі. Кожна гривня працювала на те, щоб перетворити розвалені частини на боєздатну силу, здатну стримувати агресора.
Військовий бюджет злетів у рази, армія зросла вдвічі, а на фронт пішли тисячі нових танків, бронемашин і боєприпасів. Паралельно запустили військовий збір, який приніс державі додаткові десятки мільярдів, і почали модернізацію за стандартами НАТО. Саме ці інвестиції заклали фундамент, що допоміг ЗСУ вистояти в перші дні повномасштабного вторгнення 2022 року.
Порошенко не обмежився державними коштами: особисто та через фонд він передав армії сотні мільйонів гривень ще під час каденції, а пізніше — мільярди. Це історія про те, як криза перетворилася на прорив, хоч і не без складнощів та критики.
Армія в руїнах: що дісталося Порошенку в 2014-му
Коли Петро Порошенко склав присягу президента, Збройні Сили України нагадували тінь колишньої потужності. Бюджет оборони ледь сягав 1% ВВП — це приблизно 15 мільярдів гривень. Більшість техніки стояла на консервації, частини були недоукомплектовані, а боєздатних бійців налічували від сили 140 тисяч. Росія вже анексувала Крим, а на сході розгорталася гібридна війна. Армія потребувала не просто грошей — вона потребувала термінового реанімаційного пакету.
Перші місяці показали всю глибину кризи. Солдати воювали в кросівках і з радянськими автоматами, які бачили ще Афганістан. Логістика хромала, палива не вистачало, а сучасних засобів зв’язку чи розвідки майже не було. Саме тоді з’явилася потреба в радикальному збільшенні фінансування, і Порошенко разом з урядом почав цей процес. Кожен наступний рік бюджет не просто зростав — він стрибав, компенсуючи роки занедбаності.
Вибухове зростання бюджету: точні цифри по роках
Динаміка витрат на оборону за час президентства Порошенка вражає навіть сьогодні. За даними офіційної статистики та аналітики, військовий бюджет Міністерства оборони зріс від мінімальних 15,2 мільярда гривень у 2014-му до 103 мільярдів у 2019-му. Загальна сума за п’ять повних років перевищила 378 мільярдів гривень. Ці цифри відображають фактичне виконання, а не плани, і включають як загальний, так і спеціальний фонди.
| Рік | Витрати на оборону, млрд грн | % від ВВП | Зростання до попереднього року |
|---|---|---|---|
| 2014 | 15,2 | 1% | — |
| 2015 | 45,8 | 2% | +201% |
| 2016 | 59,4 | 2% | +30% |
| 2017 | 68,8 | 2% | +16% |
| 2018 | 86,6 | 2% | +26% |
| 2019 | 103,0 | 3% | +19% |
Дані базуються на офіційній статистиці виконання державного бюджету (джерела: Вікіпедія «Військовий бюджет України», index.minfin.com.ua). Якщо додати витрати на весь сектор національної безпеки — Нацгвардію, прикордонників, СБУ — загальна цифра за період наближається до 500 мільярдів гривень. У 2019 році лише на безпеку та оборону пішло понад 210 мільярдів.
Звідки бралися гроші: військовий збір і не тільки
Головним інноваційним джерелом став військовий збір — 1,5% від зарплат і доходів, запроваджений саме за ініціативи Порошенка. За п’ять років він приніс державі близько 79 мільярдів гривень. Ці кошти йшли виключно на армію: від підвищення грошового забезпечення до закупівлі техніки. Солдати отримували премію за бойові дії, а родини — соціальний захист.
Додатково працювали військові облігації, державні гарантії та міжнародна допомога. Бюджет не «з’їдав» соціалку — навпаки, зростання економіки та податків дозволяло фінансувати і армію, і пенсії, і медицину. Кожна копійка військового збору була прозорою і контрольованою, що стало важливим уроком для майбутніх бюджетів.
Куди саме пішли мільярди: структура витрат і ключові напрямки
Більшість коштів — близько 43% — витрачали на зарплати, премії та соціальний захист військових. Мінімальна зарплата бійця зросла з 4-5 тисяч гривень на початку каденції до 12 тисяч і більше. Це мотивувало людей підписувати контракти і залишатися в армії.
24% йшло на озброєння та модернізацію: нові танки, бронетранспортери, артилерія, дрони. 19% — на логістику, пальне, ремонт і утримання техніки. Решта — на навчання, підготовку та реформи за стандартами НАТО. Тисячі офіцерів пройшли курси в США, Британії та Польщі, а українські підрозділи вперше отримали сучасні системи зв’язку та розвідки.
- Закупівля та відновлення техніки: понад 11 900 основних зразків озброєння і військової техніки поставлено до ЗСУ за 2014–2019 роки, плюс близько 1,4 мільйона одиниць боєприпасів (за даними Кабміну).
- Модернізація Укроборонпрому: відновлено виробництво «Оплотів», «Булатів», «Стугни» та «Корсарів». Закуплено перші «Байрактари» та Javelin.
- Проєкт «Стіна»: фортифікації на кордоні з Росією, які досі працюють як елемент оборони.
Ці напрямки не були абстрактними — вони рятували життя на передовій щодня.
Реальні результати: армія, яка встояла
До кінця 2019 року чисельність ЗСУ сягнула 250 тисяч осіб — професійних, мотивованих контрактників. Армія пройшла сотні навчань щороку, впровадила стандарти НАТО для понад 100 тисяч бійців. Техніка, яка раніше ржавіла на базах, тепер воювала ефективно. Саме завдяки цим змінам українські сили змогли стримати наступ під Дебальцевим, Авдіївкою та на інших напрямках.
Міжнародні партнери почали довіряти: США надали Javelin, а європейські країни — обладнання та навчання. Україна вперше за багато років почала продавати сучасну зброю на експорт, а не тільки купувати. Це був не просто ремонт старого парку — це була справжня трансформація.
| Напрямок | Ключові досягнення 2014–2019 |
|---|---|
| Особовий склад | Зростання з 140 тис. до 250 тис. боєздатних військових |
| Техніка | Понад 11,9 тис. нових/модернізованих зразків ОВТ |
| Боєприпаси | Близько 1,4 млн одиниць засобів ураження |
| Навчання | Сотні навчань щороку, НАТО-стандарти для тисяч бійців |
Складнощі та критика: чесний погляд
Не все було ідеально. Скандали навколо «Укроборонпрому» в 2019 році виявили корупційні схеми з відкатами та завищеними цінами на деталі. Журналістські розслідування показали, що частина коштів осідала в кишенях. Порошенко реагував звільненнями і змінами, але репутаційні втрати залишилися. Крім того, деякі проєкти, як «Стіна», виконали не повністю через бюрократію та війну.
Однак масштабні втрати від корупції оцінювали в 4–5% від бюджету — це неприпустимо, але значно менше, ніж у попередні роки. Головне — армія отримувала реальну техніку і боєприпаси, а не тільки паперові звіти.
Особисті внески Порошенка: понад державні цифри
Окрім державних мільярдів, сам Петро Порошенко та його фонд передали армії сотні мільйонів гривень ще під час президентства. За різними даними, лише на благодійність на потреби ЗСУ пішло понад 550 мільйонів з 1,2 мільярда загальних пожертв. Після 2019 року підтримка не припинилася: фонд передав техніки та обладнання на мільярди гривень, зокрема FPV-дрони, РЕБ-системи та вантажівки.
Ці гроші йшли туди, куди державний бюджет не завжди встигав: від індивідуальних комплектів до унікальних розробок для фронту. Це показує, що тема армії для Порошенка була не політичним гаслом, а особистою справою.
Сьогодні, дивлячись на сучасні витрати на оборону в трильйони, легко забути, з чого все починалося. Саме ті 379 мільярдів 2014–2019 років стали фундаментом, на якому тримається українська армія. Вони не просто витратили — вони інвестували в майбутнє, яке тепер рятує країну щодня.
About the Author
