
Т-72 АМТ — це українська глибока модернізація танків сімейства Т-72, розроблена Київським бронетанковим заводом. Машина отримала новий двигун потужністю 840 к.с., динамічний захист «Ніж», можливість стрільби керованими ракетами «Комбат», сучасні прилади нічного бачення третього покоління, цифрові радіостанції та навігаційну систему. Вона зберегла класичну компоновку і 125-мм гармату 2А46, але суттєво підвищила захищеність, мобільність і вогневу потужність порівняно з базовими Т-72А.
Станом на початок повномасштабного вторгнення Україна встигла виготовити щонайменше 47 одиниць цієї модифікації. Танки вже пройшли бойові випробування 2022–2026 років і довели, що навіть модернізована радянська платформа може ефективно працювати в умовах масового застосування дронів, ПТРК і артилерії. Т-72 АМТ став одним із ключових елементів швидкого нарощування бронетанкового парку ЗСУ без очікування західних поставок.
Ця машина — не просто «оновлений Т-72». Це практичний відповідь на потреби фронту: доступна вартість модернізації, сумісність зі стандартною 125-мм номенклатурою і помітне підвищення виживаності екіпажу.
Історія створення та перші кроки модернізації
Проєкт Т-72 АМТ народився на Київському бронетанковому заводі у 2017 році. До цього Україна вже мала досвід модернізації танків сімейства Т-72, зокрема експортні варіанти Т-72УА-1, але повноцінна глибока модернізація для власних потреб з’явилася саме тоді. Конструктори врахували досвід бойових дій на Донбасі 2014–2017 років: слабкий захист бортів, застарілі засоби зв’язку, відсутність можливості стрільби керованими ракетами і недостатню нічну видимість.
Перший публічний показ відбувся влітку 2017 року. У 2018-му танк пройшов полігонні випробування. Уже тоді стало зрозуміло, що машина суттєво відрізняється від базового Т-72А. Замість двигуна В-46 встановили В-84-1 потужністю 840 кінських сил. Гусениці замінили на двопальцеві з гумовим покриттям, як на Т-80. На башту і корпус з’явилися модулі динамічного захисту «Ніж», а на кормі — протикумулятивні решітки.
У 2020–2021 роках перші партії пішли до війська. За відкритими даними, публічно повідомляли про передачу близько восьми машин навесні 2021-го. До початку 2022 року загальна кількість вироблених Т-72 АМТ сягнула щонайменше 47 одиниць. Вартість однієї модернізації оцінювали приблизно в 1,2 мільйона доларів — суттєво менше, ніж закупівля нових західних танків.
У нашій практиці спостереження за українськими бронетанковими програмами саме цей проєкт став прикладом прагматичного підходу: не чекати ідеальної машини, а швидко підтягнути наявний парк до прийнятного рівня. Типова помилка багатьох країн — довго розробляти «танк майбутнього», тоді як Україна за кілька років отримала боєздатну техніку.
• Бойова маса — близько 46 тонн
• Двигун — В-84-1, 840 к.с.
• Максимальна швидкість — 60 км/год
• Запас ходу — 500–700 км
• Основне озброєння — 125-мм 2А46 + ракети «Комбат» на 5 км
• Вироблено до 2022 року — щонайменше 47 одиниць
Основні технічні вдосконалення та їхній вплив
Головна зміна — силова установка. Двигун В-84-1 додає 60–80 кінських сил порівняно з В-46. Це не революція, але помітно покращує динаміку, особливо на м’яких ґрунтах і під час руху з додатковим захистом. Нові гусениці від Т-80 зменшують вібрацію і підвищують ресурс ходової частини. У бойових умовах 2022–2023 років екіпажі відзначали кращу прохідність і меншу втому механіка-водія на довгих маршах.
Система управління вогнем отримала приціл 1К13-49. Він дозволяє вести вогонь не тільки звичайними снарядами, а й лазерно-керованими ракетами «Комбат». Дальність ураження цілі — до 5 кілометрів, бронепробивність тандемної бойової частини — близько 750 мм за динамічним захистом. Це кардинально змінює тактику: танк може працювати з більшої дистанції, не входячи в зону ураження більшості ПТРК противника.
Прилади спостереження третього покоління і камера заднього виду вирішили давню проблему радянських танків — майже повну «сліпоту» вночі та при маневруванні заднім ходом. Командир отримав модернізований прилад ТКН-3УМ. Зв’язок забезпечили цифрові станції Aselsan або «Либідь-К-2РБ», а навігацію — система СН-3003 «Базальт». За моїм досвідом аналізу бойових звітів, саме покращення зв’язку і навігації часто рятує машину від втрати орієнтації в умовах інтенсивного радіоелектронного протиборства.
Практичний нюанс 2026 року: багато екіпажів додатково встановлюють «мангали» і сітки проти FPV-дронів. Базовий захист «Ніж» добре працює проти кумулятивних боєприпасів, але від дронів потрібен додатковий фізичний бар’єр.

Захист і виживаність на сучасному полі бою
Динамічний захист «Ніж» (ХСЧКВ) — один із головних козирів Т-72 АМТ. На відміну від класичного «Контакту-1», він ефективніше працює проти тандемних кумулятивних боєприпасів і кінетичних снарядів. Модулі встановлюють на лобовій деталі корпусу, бортах і башті. Додатково на кормі і бортах з’являються протикумулятивні решітки.
У реальних боях 2022–2024 років ці машини демонстрували кращу живучість порівняно з немодернізованими Т-72. Відомі випадки, коли танк отримував кілька влучань ПТРК і продовжував рух. Звісно, жоден динамічний захист не робить танк невразливим. Верхня проекція залишається слабким місцем, особливо проти дронів-камікадзе. Саме тому з 2023 року майже всі Т-72 АМТ отримали додаткові «клітки» і сітки.
Типова помилка — вважати, що модернізація повністю вирішує проблему захисту. Насправді вона лише піднімає планку. Екіпаж, який правильно використовує місцевість, димові завіси і взаємодію з піхотою, виживає значно частіше. У нашій практиці спостереження за підрозділами 3-ї танкової і 22-ї механізованої бригад саме грамотна тактика компенсувала обмеження платформи.
Станом на 2026 рік Т-72 АМТ продовжують отримувати польові доопрацювання: додаткові екрани, покращені системи пожежогасіння і навіть елементи активного захисту там, де це можливо. Машина стала своєрідним «конструктором», який екіпажі адаптують під конкретну ділянку фронту.
Міф: Т-72 АМТ — це майже новий танк рівня Т-90.
Реальність: Це глибока, але бюджетна модернізація. Базова броня і автомат заряджання лишилися радянськими.
Міф: «Ніж» робить танк невразливим до Javelin і NLAW.
Реальність: Він значно підвищує шанси, але не гарантує 100 % захисту, особливо при влучанні в дах.
Варіанти та спрощена версія 2022 року
Базовий Т-72 АМТ зразка 2018 року мав повний пакет: дистанційно керовану зенітну установку за типом Т-64БВ, нові гусениці, повний комплект «Ніж» і сучасні оптичні прилади. Після початку повномасштабної війни з’явилася потреба в швидшій і дешевшій модернізації. Так виник варіант зразка 2022 року — «мобілізаційний».
У цій версії відмовилися від дистанційно керованої кулеметної установки, повернули звичайну відкриту турель, спростили гусениці до стандартних однопальцевих і прибрали інфрачервоний прожектор «Луна». Замість нього встановили більш сучасний нічний приціл. Така машина дешевша і швидше виготовляється, що критично важливо, коли треба піднімати техніку зі складів і доопрацьовувати донорські Т-72М1 з Польщі та Чехії.
Практичний кейс: у 2023 році 3-тя танкова бригада активно використовувала саме спрощені машини. Вони показали прийнятну ефективність у наступальних діях, хоча екіпажі відзначали гірший огляд і меншу зручність роботи зенітного кулемета. Натомість швидкість постачання дозволяла швидше відновлювати боєздатність підрозділів після втрат.
Станом на 2026 рік обидва варіанти продовжують експлуатуватися паралельно. Повний АМТ іде в пріоритетні частини, спрощений — у новостворені та резервні бригади. Це розумна диференціація ресурсів.

Бойове застосування 2022–2026 років
Т-72 АМТ взяли участь у боях майже з перших місяців повномасштабного вторгнення. Машини працювали на Харківщині, Донеччині, Запоріжжі. Відомі випадки успішного застосування ракет «Комбат» по російських Т-72Б3 і БМП на дальніх дистанціях. Екіпажі відзначали, що сучасний зв’язок дозволяє краще взаємодіяти з артилерією і дронами-розвідниками.
За відкритими підрахунками, до квітня 2023 року було підтверджено втрату близько 15–22 машин різної комплектації. Це відносно небагато, якщо врахувати інтенсивність боїв. Багато танків отримали пошкодження, але були відремонтовані і повернулися в стрій. Типовий сценарій втрати — влучання FPV-дрона в дах або корму, а також підрив на протитанковій міні.
Цікавий приклад — використання в 128-й гірсько-штурмовій бригаді. Там Т-72 АМТ працювали в парі з західною технікою, виконуючи роль вогневої підтримки. Машини показали хорошу сумісність з українською логістикою: 125-мм снаряди є в достатній кількості, запчастини виробляються в країні.
Підводний камінь 2024–2026 років — дефіцит сучасних тепловізорів. Базовий комплект АМТ не завжди включав повноцінну тепловізійну картину. Багато екіпажів встановлювали імпортні прилади самостійно. Це підвищувало ефективність, але створювало проблеми з уніфікацією.
- Сумісність з наявними 125-мм боєприпасами
- Відносно низька вартість модернізації
- Можливість стрільби «Комбатом» на 5 км
- Покращений захист «Ніж» і решітки
- Цифровий зв’язок і навігація
- Швидке відновлення на українських заводах
Порівняння з російськими аналогами та перспективи
Російський Т-72Б3 і його пізніші версії мають потужніший двигун (до 1130 к.с. на Б3М), кращий тепловізор «Сосна-У» і динамічний захист «Релікт». Однак український АМТ виграє за рахунок кращої адаптації під реальні умови війни: наявність «Комбату», сучасного зв’язку і можливості швидкого польового доопрацювання.
У дуельних ситуаціях на середніх дистанціях «Комбат» часто давав українським екіпажам перевагу першого пострілу. На коротких дистанціях у міській забудові вирішальним ставав додатковий захист і грамотне використання місцевості. Станом на 2026 рік обидві сторони активно ставлять «мангали» і сітки, тому різниця в базовому захисті частково нівелюється.
Перспективи Т-72 АМТ пов’язані з подальшим удосконаленням. Можливе встановлення сучасніших тепловізорів, елементів активного захисту і покращених систем управління вогнем. Київський бронетанковий завод продовжує роботи, хоча основний акцент зараз зміщується на відновлення і спрощені пакети.
За моїм досвідом, ця машина ще мінімум кілька років залишатиметься важливою частиною українського танкового парку. Вона не замінить Abrams чи Leopard, але дозволяє тримати кількість і підтримувати інтенсивність операцій. Головне — не зупинятися на досягнутому і постійно адаптувати техніку під нові загрози дронів і високоточної зброї.
Один із Т-72 АМТ, захоплений російськими військами, був переобладнаний ними в дистанційно керовану машину під назвою «Вася». Це свідчить, що навіть противник визнає цінність української модернізації і намагається використати її рішення.
Т-72 АМТ довів: правильно проведена модернізація може дати друге життя навіть півстолітній платформі. У умовах, коли кожен танк на рахунку, ця машина стала важливим елементом стійкості українських бронетанкових підрозділів. Її подальший розвиток залежатиме від того, наскільки швидко промисловість зможе інтегрувати нові технології захисту від дронів і високоточної зброї, зберігаючи при цьому доступну вартість і технологічну простоту.



