Попри зростання нафтових доходів через загострення на Близькому Сході, Росія навряд чи оживить воєнну економіку. Вона вже уповільнюється. Високі ставки, інфляція, дефіцит робочої сили та воєнний ухил бюджету тиснуть на бізнес і виробництво.
Про це повідомляє джерело.
Минулого тижня Володимир Путін визнав проблеми економіки. Він вимагав від уряду та Центробанку пояснень. Раніше він наголошував: спад недопустимий.
Нафтовий бум не рятує
Подорожчання нафти від конфронтації США та Ірану підняло експортні доходи Росії. Вони досягли максимуму з початку вторгнення в Україну 2022 року. Та цього замало для прискорення зростання.
Влада розігнала бюджетні видатки. Це стимулює попит, а не пропозицію. Ресурси йдуть на війну. Продукція руйнується на фронті, а не розвиває цивілну економіку.
Додаткові нафтові гроші посилюють інфляцію. Центробанк триматиме високі ставки. Вони вже б’ють по бізнесу.
Спад і ризики попереду
У першому кварталі ВВП скоротиться. Виробництво впало майже на 2% за два місяці. Індикатор ділового клімату першим з 2022 року став від’ємним.
Уряд закладає нафту по 59 доларів за барель. Рубль міцніший. Доходи менші за бюджетні плани.
Аналітикиня Freedom Finance Global Наталія Мільчакова зазначає: навіть 1–3 трлн рублів не знімуть ризиків.
Банк Росії дев’ять місяців знижує ставку. Останнє — до 15%. Реальна вартість кредитів — понад 9%. Інвестиції гальмують.
Нафта підтримає експортерів — чверть бюджету. Але не компенсує падіння видобутку та інвестиційний застій.
Дохід понад 59 доларів іде до Фонду національного добробуту. Бюджет 2026-го не використовує його на дефіцит.
Міністр економіки Максим Решетніков: ситуація складніша, ніж раніше. Причини — сильний рубль, ставки, кадри, обмеження.
Конфлікт на Близькому Сході загрожує шоком пропозиції. Ціни зростуть глобально, включно з Росією. Імпорт електроніки подорожчає. Логістика — теж. Продукти залишаться дорогими.
Сповільнення інфляції йде за рахунок зростання та інвестицій. Прогноз уряду — 1,3% — переглянуть вниз.
Центробанк називає це “керованим охолодженням”. Бізнес — “глибоким шоковим замороженням”, за словами Олександра Шохіна з Російського союзу промисловців.
Економісти Інституту економічного прогнозування РАН: імпортозаміщення стало витратним і непривабливим через кредити та ресурси.






