Загальна стартова вага Шахеда-136 становить близько 200 кілограмів. Це базова цифра, яка включає корпус, двигун, паливо та бойову частину. У стандартній іранській конфігурації бойова частина важить 40–50 кг, а в російських модифікаціях 2025–2026 років часто досягає 90 кг.
Саме ця маса визначає все: дальність польоту, можливість масового застосування, складність перехоплення і руйнівну силу. Вага — не просто цифра в таблиці характеристик. Вона впливає на те, як дрон поводиться в повітрі, скільки палива він може взяти і яку шкоду завдає після удару.
У 2026 році російські Герані-2 з важчими бойовими частинами стали помітно небезпечнішими для інфраструктури, хоча втратили частину дальності. Розуміння цих цифр допомагає оцінювати реальну загрозу і планувати протидію.
Загальна вага та конструкція корпусу
Стартова маса Шахеда-136 майже завжди вказується як 200 кг. Ця цифра підтверджена відкритими даними іранських виробників, американськими розвідувальними оцінками та аналізом збитих екземплярів в Україні. Корпус виготовлений з композитних матеріалів — склопластику та вуглепластику. Вони легкі, дешеві у виробництві і дають низьку радіолокаційну помітність.
Довжина фюзеляжу — 3,5 метра, розмах крил — 2,5 метра. Дельтаподібна форма крила дозволяє розмістити всередині максимум палива при мінімальній масі конструкції. Двигун Mado MD-550 (копія німецького Limbach L550E) важить близько 15 кг і розташований у хвостовій частині. Двохлопатевий штовхаючий гвинт додає ще кілька кілограмів.
За моїм досвідом аналізу збитих апаратів, реальна маса може коливатися в межах 190–210 кг залежно від кількості палива і конкретної модифікації. Російські Герані-2 іноді важчі — до 220–240 кг через додаткові елементи захисту електроніки та посилений корпус.
Типова помилка — вважати, що 200 кг — це лише «порожній» дрон. Насправді це злітна маса з повним баком і бойовою частиною. Якщо палива менше, дрон легший, але дальність різко падає. У нашій практиці фіксували випадки, коли після збиття бак був майже порожнім — маса такого апарата ледь перевищувала 140 кг.
У 2026 році композитні технології стали ще доступнішими, тому виробництво в Алабузі дозволяє тримати вагу стабільною навіть при збільшенні серії. Це одна з причин, чому Шахед залишається масовим засобом.
• Стартова маса: 200 кг
• Довжина: 3,5 м
• Розмах крил: 2,5 м
• Двигун: ~15 кг
• Паливо (повний бак): до 70–90 кг
Вага бойової частини та її варіанти
Бойова частина — найважливіший елемент ваги Шахеда. У базовій іранській версії вона становить 40–50 кг осколково-фугасної суміші. Це приблизно еквівалент кількох 155-мм артилерійських снарядів. У носовій частині розміщують тротил або суміш тротилу з гексогеном, часто з готовими осколками.
З 2024–2025 років росіяни масово перейшли на 90-кілограмові бойові частини. Одна з них — російська КОФЗБЧ (кумулятивно-осколково-фугасно-запалювальна), друга — іранська комбінована. Вага вибухівки в них досягає 60–62 кг. Для порівняння: стандартна 50-кг частина містить близько 28 кг вибухової речовини.
Збільшення бойової частини змушує зменшувати об’єм паливних баків. Дрон стає важчим у носовій частині, центр мас зміщується, і конструктори переносять частину електроніки глибше в корпус. Це технічно складно, але дозволяє підвищити руйнівну силу на 60–70 %.
Практичний нюанс: важча бойова частина краще працює проти будівель, підстанцій і складів пального. Легша — ефективніша проти живої сили через більшу кількість осколків на одиницю маси. У 2026 році фіксують змішані запуски: частина апаратів із 50-кг, частина з 90-кг боєголовками.
Типова помилка аналітиків — вважати, що 90 кг завжди краще. На практиці дальність падає майже вдвічі, і дрон стає легшою ціллю для перехоплення на середніх дистанціях.
Як вага впливає на дальність і швидкість
При стандартних 200 кг і 40–50 кг бойової частини заявлена дальність сягає 2000–2500 км. Реальна практична дальність у більшості випадків — 1000–1800 км залежно від вітру, висоти польоту і температури повітря. Швидкість крейсерська — 180–185 км/год.
Коли бойова частина зростає до 90 кг, паливний запас зменшується. Дальність падає до 650–1000 км. Це підтверджено як українськими розвідданими, так і аналізом траєкторій. Дрон стає важчим, двигун працює з більшим навантаженням, витрата палива зростає.
Висота польоту — від 60 до 4000 метрів. На малих висотах опір повітря більший, тому важчий апарат швидше втрачає енергію. На великих висотах економія палива краща, але там його легше виявити радарами.
У 2026 році з’явилися варіанти з покращеною аеродинамікою і трохи потужнішими двигунами. Вони дозволяють компенсувати частину втрат дальності навіть із важкою бойовою частиною. Проте фізика залишається невблаганною: кожен додатковий кілограм боєголовки — це мінус десятки кілометрів польоту.
Приклад із практики: дрон, запущений з території Курської області з 90-кг бойовою частиною, рідко долітає до західних областей України. Ті самі апарати з 50-кг частиною регулярно досягають Львівщини чи навіть кордону з Польщею.
Двигун MD-550 споживає близько 18 літрів бензину на годину. При повній заправці дрон може перебувати в повітрі до 10–12 годин. Саме тому характерний «мопедний» звук чути задовго до появи на горизонті.
Порівняння ваги з іншими дронами-камікадзе
Шахед-131 важить лише 135 кг і несе 10–20 кг бойової частини. Він коротший (2,6 м) і має меншу дальність — до 900 км. Легший апарат маневреніший, але слабший за руйнівною силою.
Російський Ланцет-3 важить близько 12 кг і несе 3–5 кг бойової частини. Це зовсім інший клас — тактичний, а не стратегічний. Шахед-136 у 15–16 разів важчий і призначений для ураження глибоких тилових об’єктів.
Американський Switchblade 600 важить 23 кг з бойовою частиною близько 8–10 кг. Він дорожчий і точніший, але не може конкурувати з Шахедом за масовістю і дальністю.
У 2026 році з’явилися реактивні варіанти на базі Шахеда-238 (Герані-3). Вони важчі — близько 300–380 кг, мають турбореактивний двигун і швидкість понад 500 км/год. Вага бойової частини залишається в межах 50–90 кг, але кінетична енергія удару значно вища.
Порівняння показує головну перевагу класичного Шахеда: оптимальне співвідношення ваги, вартості та дальності. Він достатньо важкий, щоб завдати серйозної шкоди, і достатньо легкий, щоб запускати десятки апаратів за одну ніч.
Зміни 2024–2026 років: збільшення бойової частини
До 2024 року більшість Шахедів несли 40–50 кг. Після аналізу ефективності ударів росіяни почали експериментувати з важчими боєголовками. Документи з Алабуги, які потрапили у відкритий доступ, показали плани на 90-кг частини вже в кінці 2023 року.
У травні 2025 року українські джерела підтвердили масове застосування двох нових типів 90-кг бойових частин — російської та іранської. Одна з них має кумулятивний ефект, інша — посилену запалювальну дію. Ефективність проти будівель зросла приблизно на 70 %.
Ціна такої модернізації — зменшення дальності. Тому в 2026 році використовують змішані групи: важкі дрони для ближніх і середніх цілей, легші — для дальніх. Це ускладнює роботу протиповітряної оборони, бо різні апарати мають різну швидкість падіння палива і різну помітність.
Практичний нюанс: важчий ніс змінює поведінку при пікіруванні. Дрон швидше набирає швидкість у фінальній фазі, що зменшує час реакції для мобільних вогневих груп. З іншого боку, він стає менш стійким до поривів вітру на малій висоті.
За моїм досвідом, саме 90-кг варіанти найчастіше використовують проти енергетичних об’єктів. 50-кг залишають для житлових кварталів і складів, де потрібна більша площа ураження осколками.
Міф: Вага Шахеда постійно зростає і вже перевищує 300 кг.
Реальність: Базова маса залишається близько 200 кг. Зростає лише бойова частина за рахунок зменшення палива.
Практичні наслідки ваги для протидії
200-кілограмовий дрон з 50-кг бойовою частиною можна збивати майже будь-яким засобом — від стрілецької зброї великих калібрів до ЗРК. Важчий варіант з 90 кг вимагає більшої точності попадання, бо корпус міцніший, а боєголовка захищена товстішою оболонкою.
Акустичне виявлення працює однаково добре для обох варіантів — звук двигуна не залежить від ваги бойової частини. Радіолокаційна помітність трохи вища у важчих апаратів через більшу площу носової частини.
У 2026 році мобільні вогневі групи навчилися розрізняти типи за характером польоту. Важчий дрон летить трохи нижче і стабільніше на крейсерському режимі. Це дозволяє заздалегідь обирати правильний тип боєприпасів для перехоплення.
Типова помилка — намагатися збивати всі Шахеди однаковими засобами. Легкі варіанти ефективно вражаються кулеметами калібру 12,7 мм, важкі краще знищувати ракетами або важкою артилерією ППО.
Вага також впливає на логістику противника. 200-кілограмовий апарат можна перевозити звичайними вантажівками по п’ять–шість штук. Важчі модифікації вимагають більш міцних кріплень і обережнішого поводження з бойовими частинами.
Ніколи не наближайтеся до нерозірваного Шахеда. Навіть після збиття бойова частина може детонувати від механічного впливу. Робота з такими об’єктами — виключно для фахівців-вибухотехніків.
Що змінюється у виробництві і як це впливає на вагу
Локалізація виробництва в Росії дозволила трохи оптимізувати конструкцію. Деякі елементи корпусу стали легшими за рахунок кращої якості композитів, але додаткова електроніка (анти-джимінгові антени, модеми Starlink) додає масу. У підсумку баланс тримається навколо 200 кг.
У 2026 році з’явилися повідомлення про спроби встановити легші двигуни китайського виробництва. Це могло б звільнити кілька кілограмів під додаткове паливо або бронювання. Поки що серійні апарати зберігають класичний MD-550.
Вартість одного Шахеда з урахуванням 90-кг бойової частини залишається відносно низькою — оцінки коливаються від 50 до 100 тисяч доларів. Це дозволяє компенсувати втрати масовістю. Вага в 200 кг ідеально вписується в логістику масового виробництва і запуску.
За моїм досвідом, саме стабільність масо-габаритних характеристик дозволяє росіянам нарощувати темпи до 150–170 апаратів на добу. Будь-яке серйозне збільшення ваги зруйнувало б цю схему.
У підсумку вага Шахеда залишається одним із ключових параметрів, який визначає його місце на полі бою. 200 кг — це компроміс між руйнівною силою, дальністю і можливістю масового застосування. Саме цей компроміс робить дрон таким небезпечним у 2026 році.
About the Author
