Від іранської армії до фронту: медик Хосро захищає Україну

Хосро служив в іранській армії, відкрив ресторан у Києві, а після повномасштабного вторгнення пішов на фронт. За участь у війні на боці України в Ірані його засудили до страти.

За плечима в нього чотири вищі медичні освіти та знання восьми мов. Серед них українська, яку він опанував після одруження з українкою.

Спочатку дружина переїхала до Ірану. Згодом подружжя вирішило жити в Україні. Хосро не приховував свого ставлення до подій у рідній країні.

«Я не був згоден із тим, що відбувається в моїй рідній країні, але й змінити нічого не міг. Тому я став політичним біженцем», — розповідає він.

В Україні він змінив професію і став ресторатором. У Києві відкрив заклад європейської кухні. Вибір був свідомим. Він не хотів зайвий раз зустрічатися із земляками через статус політичного біженця. Крім того, сам любив європейську кухню.

Від відмови ТЦК до морської піхоти

Коли російські війська підійшли до Києва, Хосро вирішив вступити до українського війська. Жоден ТЦК не наважився мобілізувати іноземця, який раніше служив в іранській армії. Навіть попри медичну освіту та військовий досвід.

Тоді він дізнався про територіальну оборону. Як і тисячі киян, долучився до 124-ї бригади ТрО. Згодом перейшов до морської піхоти. Брав участь у визволенні Херсонщини та евакуаціях поранених човнами.

Одна з евакуацій ледь не стала останньою.

«Одного разу я поїхав із групою розвідників морської піхоти, щоб забрати важкопоранених. Росіяни нас побачили й накрили вогнем артилерії та РСЗВ. Один зі снарядів ліг так близько, що човен перевернувся, і я опинився у крижаній воді.

Я подумав: „Ось і все, Хосро“, — і почав прощатися з життям. Але наші морпіхи були справжніми професіоналами — фактично врятували мене», — пригадує він.

Повернення до Херсона теж закінчилося трагедією. Будинок, де він жив із побратимами, обстріляли з реактивних систем залпового вогню. Хосро дістав численні поранення і довго лікувався в госпіталі.

Після реабілітації він продовжив службу в 128-й бригаді «Дике Поле». Після боїв на Київщині, Донеччині та Херсонщині почався Запорізький напрямок.

Війна дронів і дім, який він обрав

За словами військового лікаря, ця війна відрізняється від того, що він бачив у Сирії та Афганістані.

«Ця війна дуже відрізняється від того, що я бачив у Сирії та Афганістані, де були постійні вуличні бої. Вона відрізняється навіть від того, що було у 2022–2023 роках. Тут я не бачу ворогів, але постійно виїжджаю на евакуації. Це перша війна дронів в історії людства», — каже боєць.

Його часто питають, навіщо йому війна, якщо ресторан у Києві працює далі. Відповідь для нього очевидна. Україна не є його батьківщиною, але стала домом. Тут живуть дружина-українка та діти. Саме цей дім намагається захопити російський ворог. Тому Хосро вирішив його захищати.

За участь у війні на боці України в Ірані його засудили до страти. Росія залишається одним із найближчих союзників Ірану.

«Треба не тікати далі, а захищати те, що є», — говорить Хосро.

Незабаром у родині має народитися ще одна дитина. Це лише посилює його мотивацію боротися за дім, який він свідомо обрав.