
Батальйон «Вовки Да Вінчі» — це 108-й окремий штурмовий батальйон Сил безпілотних систем Збройних Сил України, який народився з добровольчого вогню 2014-го і сьогодні залишається одним із найефективніших підрозділів на передовій. Зграя, сформована навколо принципів братерства, честі та нещадної боротьби, пройшла шлях від штурмової роти «Правого сектору» до професійної машини війни з дронами, роботизованими комплексами та артилерійською підтримкою.
Заснований Дмитром Коцюбайлом з позивним «Да Вінчі», батальйон увібрав у себе дух добровольців, які першими встали на захист країни ще до повномасштабного вторгнення. Сьогодні під командуванням Сергія Філімонова «Філі» підрозділ б’ється на Покровському напрямку, поєднуючи десятирічний бойовий досвід із сучасними технологіями. Кожен вовк у цій зграї знає: війна — це не тільки зброя, а й щоденна готовність жертвувати собою заради майбутнього.
«Вовки Да Вінчі» — символ стійкості, який показує, як добровольці перетворюються на елітний підрозділ, що нищить ворога на землі, в небі та під землею. Їхня історія — це не сухі дати, а живі історії побратимів, які пройшли Піски, Бахмут і зараз тримають Покровськ, щодня наближаючи перемогу.
Дмитро «Да Вінчі» Коцюбайло — художник, який став легендою
Дмитро Коцюбайло народився 1 листопада 1995 року в селі Задністрянське на Івано-Франківщині. Ще до війни він малював, захоплювався мистецтвом і саме через творчість отримав позивний «Да Вінчі». У 18 років, коли Росія анексувала Крим і почала війну на Донбасі, хлопець узяв до рук зброю. Прадід Дмитра воював в УПА — цей зв’язок поколінь став для нього внутрішнім компасом.
У грудні 2014 року Да Вінчі очолив штурмову роту в складі 5-го окремого батальйону Добровольчого українського корпусу. Він не просто командував — створював атмосферу, де кожен відчував себе частиною родини. За мужність у боях під Пісками та Авдіївкою в 2021 році Президент присвоїв йому звання Героя України. Да Вінчі став першим добровольцем, удостоєним цієї нагороди.
7 березня 2023 року в боях за Бахмут командир загинув. Його смерть сколихнула всю країну, але замість відчаю народила традицію: на роковини загибелі нові бійці складають присягу добровольця, започатковану ще Да Вінчі за зразком УПА. Сьогодні його ім’я носить весь батальйон — живий пам’ятник людині, яка втілювала слова «кожен, хто приходить на нашу землю зі зброєю, має бути знищений».
Народження «Вовків» у вогні 2014–2021 років
У липні 2014 року на базі ДУК ПС сформували штурмову роту, яка швидко стала 1-ю окремою штурмовою ротою. Бійці воювали на найгарячіших ділянках: Степанівка, Савур-Могила, Піски, Авдіївка, Красногорівка, район Донецького аеропорту. Кожна операція загартовувала характер — від штурмів під ворожим вогнем до оборони позицій, де кожен метр землі коштував крові.
До лютого 2022 року рота постійно базувалася в Авдіївці. Саме тут 24 лютого вони зустріли повномасштабне вторгнення. Замість відступу — жорсткий бій. Тоді добровольці вже знали: регулярна армія потребує їхнього досвіду. У квітні 2022-го підрозділ увійшов до ЗСУ як 1-ша тактична група «Вовки Да Вінчі».
Восени 2022 року до них приєдналася тактична група «Гонор» під керівництвом Сергія Філімонова. Так народився повноцінний механізований, а згодом штурмовий батальйон. Перехід від добровольців до структури ЗСУ не зламав дух — навпаки, посилив його сучасною зброєю та координацією.
Повномасштабна війна: трансформація та ключові битви
З 2022 року «Вовки» пройшли весь спектр сучасної війни. Вони брали участь в обороні Києва, Миколаєва, Запоріжжя. У вересні 2022-го звільняли Харківщину — Балаклію, Ізюм, Борова, Куп’янськ. Кожен контрнаступ відчувався як подих свободи після місяців оборони.
Потім — Луганщина: Кремінна, Білогорівка, Сіверськодонецьк, Лисичанськ. На Донеччині — Серебрянка, Соледар, Бахмут, Кліщіївка. Саме під Бахмутом батальйон тримав «Дорогу життя», захищаючи єдиний шлях постачання. Фраза «Це наша посадка» від бійця Олексія «Тихого» Найди стала символом їхньої непохитності.
З червня 2024 року підрозділ перекинули на Покровський напрямок — один із найважчих зараз. Бої за Красногорівку, Українськ, Воздвиженку, Новотроїцьке, Надіївку. У 2025 році «Вовки» звільнили значну частину Надіївки, використовуючи піхоту, техніку, FPV-дрони та «Вампіри». Вони навіть захопили ворожий танк Т-72Б3. Станом на 2026 рік батальйон продовжує нищити окупанта саме тут, щодня демонструючи, як досвід десяти років перетворюється на перевагу.
Ось таблиця ключових етапів бойового шляху:
| Рік | Подія | Ключові деталі |
|---|---|---|
| 2014–2015 | Створення та перші бої | Штурмова рота ДУК ПС: Савур-Могила, Степанівка, Піски |
| 2022 | Інтеграція в ЗСУ | Харківський контрнаступ, об’єднання з «Гонор» |
| 2023 | Бахмутська операція | Оборона «Дороги життя», загибель Да Вінчі |
| 2024–2025 | Покровський напрямок | Бої за Красногорівку, Українськ, захоплення Т-72Б3 |
| 2026 | Продовження оборони | Активні дії з використанням БПЛА та НРК |
Джерело даних: офіційний сайт батальйону та Вікіпедія. Кожна дата — це не просто рядок, а сотні історій виживання та перемоги.
Сучасна структура: від штурму до дронів
Сьогодні «Вовки Да Вінчі» — це не тільки класична піхота. Батальйон спеціалізується на Силах безпілотних систем. До складу входять штурмові роти, рота БПЛА, рота наземних роботизованих комплексів, артилерійська та мінометна батареї, танковий взвод, розвідники, інженерно-саперний взвод і, звичайно, медична служба «Ульф».
Медслужба «Ульф» під керівництвом Аліни Михайлової — це окрема історія. Волонтери з 2014 року, парамедики, оператори БПЛА. Вони рятують життя під обстрілами і одночасно воюють. Така інтеграція медицини в бойові дії робить підрозділ унікальним.
Інновації — ключ до успіху. FPV-дрони, «Вампіри», наземні роботизовані платформи дозволяють нищити ворога дистанційно, мінімізуючи ризики для особового складу. Бійці постійно вчаться, тестують нове обладнання і адаптують тактику під реалії поля бою. Це не статична структура — це живий організм, що еволюціонує щодня.
Під проводом Сергія Філімонова «Філі»
Після загибелі Да Вінчі командування взяв Сергій Філімонов — досвідчений боєць, громадський діяч, лідер руху «Гонор». Він пройшов Революцію Гідності, бої за Маріуполь та Іловайськ. Як актор зіграв головну роль у фільмі «Носоріг», отримав міжнародні нагороди. Але найголовніше — Філя знає, як дбати про людей.
Під його керівництвом батальйон став ще дисциплінованішим і ефективнішим. Філімонов повторює: «Люди мають воювати там, де про них дбають». Це відчувається в усьому — від навчання до соціального пакету. Бійці отримують зарплату, відпустки, медичне забезпечення. Довіра всередині зграї — основа перемоги.
Цінності та символіка: чому саме «Вовки»
Емблема батальйону — три вовчі голови в тризубі Святослава. Вовки — це сила, єдність, вірність зграї. Вони не зраджують, захищають територію і нищать загрозу. Саме так діють бійці: братерство, честь, справедливість. Присяга добровольця нагадує про традиції УПА і підкреслює, що боротьба триває поколіннями.
Кожен новий боєць проходить випробування і навчання. Тут цінують цивільний досвід — від програмістів, які стають операторами дронів, до механіків, які лагодять техніку в польових умовах. Гумор, підтримка і спільна мета допомагають переживати найважчі моменти.
Як долучитися до «Вовків Да Вінчі»: практичний гід
Стати частиною батальйону реально для мотивованих людей. Заповніть анкету на офіційному сайті або зателефонуйте на гарячу лінію 0 800 40 0403. Рекрутери допоможуть підібрати посаду з урахуванням вашого досвіду — від оператора БПЛА до стрільця чи медика.
Вимоги прості, але серйозні: фізична та моральна витривалість, дисципліна, бажання вчитися. Можна переводитися з інших підрозділів. Навчання за стандартами НАТО, сучасне озброєння і команда, де кожен покриває спину побратима. Соціальний пакет повний: зарплата, відпустки, медичне страхування.
Якщо вакансії наразі зайняті — все одно подавайтеся. Батальйон постійно росте і шукає тих, хто готовий стати вовком.
Реалії війни: втрати, виклики та чесність
Війна забирає найкращих. Батальйон втратив багатьох — від Сергія Степаненка «Сіо» до молодих пілотів БПЛА. Кожна втрата — біль, але й мотивація боротися далі. Побратими продовжують справу полеглих.
У травні 2026 року стався інцидент у Шахтарському на Дніпропетровщині: троє бійців батальйону були причетні до стрілянини, побиття та викрадення цивільного. Командування одразу визнало причетність, вибачилося перед громадою і назвало дії неприйнятними. «На жаль, війна та постійне психологічне навантаження іноді призводять до вчинків, за які нам соромно», — зазначив командир. Бійців затримали, суд обрав запобіжний захід. Це показує: батальйон не прикриває своїх, а бере відповідальність. Війна змінює людей, але принципи честі залишаються.
Такі моменти нагадують, що навіть у зграї сильних є місце для підтримки, психологічної допомоги та контролю. «Вовки» працюють над цим щодня.
Батальйон продовжує воювати, набирати нових бійців і розвиватися. Кожна операція, кожен дрон у небі — це крок до перемоги. Зграя стоїть міцно, бо знає: за їхніми спинами — вся Україна. І поки є такі вовки, ворог не пройде.



