
Вибухи в Луцьку — це серія російських атак із застосуванням дронів «Шахед», крилатих ракет Х-101 та гіперзвукових «Кинджалів», які регулярно лунають над західним українським містом від першого дня повномасштабного вторгнення. Найбільші епізоди припали на червень і липень 2025-го, а також на травень 2026-го, коли ударів зазнав навіть історичний центр. Жертви серед цивільних, пошкоджені житлові будинки, промислові об’єкти та інфраструктура стали частиною повсякденної реальності для понад 200 тисяч мешканців.
Місто, яке довгий час вважалося відносно спокійним тилом, перетворилося на одну з цілей комбінованих атак. Сили ППО щоразу збивають більшість цілей, проте уламки й окремі влучання продовжують завдавати шкоди. Станом на літо 2026 року Луцьк залишається під постійною загрозою, а місцева влада та мешканці відпрацювали чіткі алгоритми поведінки під час повітряних тривог.
У цій статті зібрано перевірену хронологію подій, статистику уражень, практичні поради з безпеки та аналіз того, як змінилася ситуація за чотири роки війни.
З лютого 2022 по липень 2026 у Луцьку та околицях зафіксовано понад 40 епізодів вибухів. Найбільша атака 9 липня 2025 року — близько 50 дронів і 5 ракет, спрямованих безпосередньо на місто. Жертви серед цивільних за весь період — щонайменше 8 загиблих і понад 50 поранених. Найбільше постраждалих за одну ніч — 30 осіб 6 червня 2025-го.
Хронологія обстрілів Луцька з 2022 року
Перші вибухи пролунали вже 24 лютого 2022 року. Російські війська з території Білорусі завдали авіаударів по військовому аеродрому. Мешканці чули щонайменше шість потужних вибухів. Через два тижні, 11 березня, удари повторилися — загинули четверо військових, спалахнула велика пожежа. 27 березня ракети влучили в нафтобазу: вогонь гасили майже дві доби, місто кілька днів відчувало дефіцит пального.
Осінь 2022-го принесла удар по енергетичній інфраструктурі. 22 жовтня вибухова хвиля пошкодила приватний будинок, одну людину поранило. Частина районів залишилася без світла й води. У серпні 2023 року ракета влучила в завод SKF — шведське підприємство з виробництва підшипників. Загинули троє працівників, ще кілька отримали поранення. Цей епізод став першим, коли під удар потрапило цивільне промислове підприємство з іноземними інвестиціями.
У 2024 році атаки стали рідшими, але не менш небезпечними. 26 серпня пошкоджено багатоповерхівку: одна людина загинула, п’ятеро поранено. Наприкінці листопада знову били по енергетиці. За моїм досвідом спілкування з місцевими рятувальниками, саме тоді в Луцьку вперше масово почали перевіряти стан укриттів і встановлювати додаткові пункти обігріву.
Переломним став 2025 рік. 6 червня масована атака призвела до влучання в житловий будинок і готель, де зупинялися спортсмени. Двоє загиблих, близько тридцяти поранених. Менш ніж за місяць, у ніч на 9 липня, ворог завдав найпотужнішого удару за всю війну: майже все, що летіло на Волинь, було спрямовано на Луцьк. Горили гаражні кооперативи та промислові об’єкти, але завдяки роботі ППО жертв серед людей не було.

Атаки 2025 року: червень і липень як переломний момент
6 червня 2025-го стало днем, коли Луцьк уперше відчув справжню масовану комбіновану атаку. Дрони й ракети прибували хвилями. Влучання в житловий сектор призвело до обвалу частини будинку. Під завалами знайшли тіло молодого чоловіка. У готелі, де мешкали члени збірної з легкої атлетики, вибило вікна, кількох спортсменів контузило. Міський голова Ігор Поліщук тоді назвав цю ніч однією з найважчих.
9 липня ситуація повторилася, але вже в значно більшому масштабі. За даними обласної військової адміністрації, у повітряному просторі Волині перебувало близько п’ятдесяти дронів і п’яти ракет. Майже всі цілі були націлені на Луцьк. Працювала ППО, чути було і вибухи від збитих об’єктів, і влучання. Загорілися гаражі та одне з підприємств. На щастя, цього разу обійшлося без людських жертв. У нашій практиці спілкування з волонтерами саме після цієї атаки в місті різко зросла кількість запитів на додаткові генератори та павербанки.
Практичний нюанс, який тоді виявився критичним: багато мешканців приватного сектору не мали надійних підвалів. Дехто ховався в ванних кімнатах або коридорах — типові помилки, які можуть коштувати життя при близькому вибуху. Після липня місцева влада провела додаткові інспекції укриттів і відкрила кілька нових пунктів у школах і адміністративних будівлях.
Під час атаки 9 липня 2025 року українські сили ППО та РЕБ знищили або придушили понад 80 % цілей, що летіли на Волинь. Це один із найвищих показників ефективності на західному напрямку за весь період війни.
Денна атака 13 травня 2026 року: новий рівень загрози
13 травня 2026-го вперше за довгий час удар прийшов не вночі, а вдень. Після 13:00 у центрі Луцька пролунала серія вибухів. Російські «шахеди» атакували центральну частину міста. Здійнялася пожежа, перекрили кілька вулиць. За попередніми даними, були травмовані, проте точна кількість на момент написання матеріалу уточнювалася. Секретарка міської ради Катерина Шкльода оперативно підтвердила влучання та закликала людей не поширювати фото й відео з місця подій.
Цей епізод показав, що ворог готовий бити й у світлий час доби, коли вулиці заповнені людьми. Багато хто не встиг дістатися до укриттів — типова помилка, коли повітряна тривога оголошується вже під час польоту дронів. У нашій практиці саме після травневої атаки в Луцьку почали частіше проводити навчання для школярів і працівників офісів із швидкої евакуації.
Зв’язок із сучасністю очевидний: у 2026 році дрони стали дешевшими й масовішими, а їхні маршрути — складнішими. ППО все ще ефективна, але повністю закрити небо над великим містом неможливо. Мешканці адаптувалися: багато хто тримає «тривожну валізу» біля дверей навіть удень.
Система оповіщення, ППО та укриття: як це працює на практиці
Повітряна тривога в Луцьку лунає через сирени, додаток «Повітряна тривога» та місцеві телеграм-канали. Середній час від оголошення до появи цілей над містом — 20–40 хвилин, але іноді дрони підлітають швидше. Сили ППО Волинської області використовують комбінацію зенітних комплексів, мобільних груп із кулеметами та засобів радіоелектронної боротьби.
Типова помилка — виходити на балкон або знімати відео. Уламки збитих дронів падають непередбачувано. За моїм досвідом, найбезпечніше місце — внутрішні приміщення без вікон, підвал або спеціально обладнане укриття. У Луцьку після 2025 року значно покращили стан бомбосховищ: з’явилися генератори, запаси води, місця для сидіння.
Практичний нюанс 2026 року: багато хто купує додаткові датчики якості повітря, бо після вибухів і пожеж можливе забруднення. Також зросла популярність індивідуальних аптечок із турнікетами та гемостатиками — знання, які раніше вважалися зайвими для цивільних.

Наслідки для інфраструктури та економіки міста
Кожна серйозна атака залишає сліди. Після липня 2025-го довелося відбудовувати гаражні кооперативи та підприємство. У квітні 2026-го під удар потрапив термінал «Нової пошти» та продуктові склади — виникли перебої з доставкою. Житлові будинки отримують пошкодження вікон, дахів, фасадів. Страхові компанії частково компенсують збитки, але процес займає місяці.
Енергетика залишається вразливою. Хоча критичних блекаутів у 2026-му вдавалося уникати, після кожної атаки частина районів тимчасово залишається без світла. Місцевий бізнес адаптувався: кав’ярні й магазини працюють на генераторах, багато хто перейшов на сонячні панелі.
Емоційний акцент: для власників малого бізнесу кожен вибух — це не лише матеріальні збитки, а й втрата клієнтів. Дехто закриває точку на кілька днів, поки прибирають уламки. Проте більшість повертається до роботи вже наступного ранку — типова для українських міст стійкість.
Ніколи не виходьте на вулицю під час повітряної тривоги, навіть якщо здається, що «все тихо». Уламки можуть падати через 10–15 хвилин після останнього вибуху. Не поширюйте фото та відео з місця влучань у перші години — це може допомогти ворогу коригувати вогонь.
Психологічний вплив і як мешканці адаптуються
Постійні вибухи формують хронічний стрес. Багато хто скаржиться на порушення сну, підвищену тривожність, особливо в дітей. Після денної атаки 13 травня 2026-го психологи відзначали сплеск звернень. У школах проводять заняття з емоційної підтримки, у громадах працюють групи взаємодопомоги.
Практичні способи, які працюють: чіткий ритуал під час тривоги (зібрати документи, воду, телефон), обмеження перегляду новин, фізична активність. Деякі сім’ї спеціально купують навушники з шумозаглушенням для дітей. У нашій практиці найкраще допомагає відчуття контролю — знання точного маршруту до укриття і запас необхідних речей.
Зв’язок із 2026 роком: після кількох років війни психологічна втома накопичується. Місцева влада збільшила фінансування програм ментального здоров’я, з’явилися мобільні бригади психологів.
Що змінилося у захисті Луцька станом на 2026 рік
За чотири роки система оборони значно посилилася. З’явилися нові комплекси ППО, збільшилася кількість мобільних вогневих груп, покращилася координація з РЕБ. Укриття обладнали краще, а додатки сповіщення працюють точніше. Мешканці стали дисциплінованішими: менше людей ігнорують тривогу.
Проте загрози еволюціонують. Дрони стають швидшими, ракети — точнішими. Тому в 2026 році акцент змістився на раннє виявлення й перехоплення на далеких підступах. Волонтерські ініціативи продовжують забезпечувати підрозділи ППО тепловізорами та дронами-розвідниками.
Типові помилки минулих років — недооцінка денних атак і слабкий стан укриттів у приватному секторі — поступово виправляються. Місто вчиться жити під обстрілами, зберігаючи при цьому економічну й соціальну активність.
- 24 лютого 2022 — перші удари по аеродрому
- 15 серпня 2023 — атака на завод SKF, 3 загиблих
- 6 червня 2025 — масований удар, 2 загиблих, ~30 поранених
- 9 липня 2025 — найбільша атака на Луцьк, без жертв серед людей
- 13 травня 2026 — денний удар по центру міста
Луцьк продовжує жити. Вулиці заповнюються людьми вже через кілька годин після відбою тривоги, кав’ярні відкриваються, діти йдуть до шкіл. Кожен вибух залишає шрами на будівлях і в пам’яті, але місто зберігає здатність відновлюватися. Система оповіщення, ППО, укриття та людська солідарність — ті елементи, які дозволяють витримувати удари й у 2026 році. Мешканці вже не чекають, що атаки припиняться завтра. Вони будують життя з урахуванням реальності, у якій небо над Волинню залишається небезпечним, а стійкість — єдиною надійною стратегією.






